Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №333/9214/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9214/26

Провадження №2/333/6391/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/9214/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований 26 серпня 2011 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №667, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини, фактичні шлюбні відносини припинені з вересня 2025 року. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу неможливо та суперечить її інтересам. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02 жовтня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, зокрема, що щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу не заперечує та не наполягає на збереженні шлюбу. Просить суд не вважати встановленою обставиною дату з вересня 2025 року як дату припинення сімейних відносин, оскільки до 05.07.2026 року він з позивачкою перебували у сімейних відносинах та мешкали разом. Питання утримання дітей вже врегульовано окремим судовим наказом від 02 вересня 2026 року, яким визначено початок стягнення аліментів з 01 вересня 2026 року. Він має намір і надалі брати участь у житті та вихованні своїх дітей, підтримувати з ними особисті стосунки, спілкуватися з ними та брати участь у вирішенні питань, що стосуються їхнього життя та розвитку.

Позивачка і її представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, разом з позовною заявою надали суду заяву, в якій просили розглядати справу за їхньої відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечував, при прийнятті рішення по справі врахувати його відзив на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , і актового запису про шлюб, 26 серпня 2011 року сторони уклали шлюб, про що Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції складено відповідний актовий запис за №667 (а.с.17, 18-19).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20-22, 24-26).

Судом встановлено те, що сім`я розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку сторони вважають неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачка не просила стягувати судові витрати на її користь з відповідача.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрований 26 серпня 2011 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №667.

ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков