Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №307/3316/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3316/26

Провадження № 2/307/1583/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чопик В.В., за участю секретаря с/з Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Носа Інна Михайлівна до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Носа І.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було розірвано рішенням Тячівського районного суду справа № 307/5050/23 від 04 березня 2024 року.

Від даного шлюбу у них народилося двоє спільних дітей: неповнолітня дочка: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітня дочка: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які знаходяться на її вихованні та на повному утриманні, спору про їх виховання не виникає.

Діти проживають разом з нею, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов Ганичівського старостинського округу № 5 Нересницької сільської ради від 06.08.2026 р.

Рішенням Тячівського районного суду від 04.03.2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 в сумі по 2000 гривень на кожну дитину.

На даний час суттєво змінився як порядок нарахування і стягнення аліментів на утримання дітей нею, а стягувані за судовим рішенням від 04 березня 2024 року аліменти не є достатніми для задоволення потреб дітей. При цьому діти знаходиться на повному її утриманні і вона забезпечує їх всім необхідним для гармонійного розвитку, задоволення потреб (відвідування гуртків, медичні огляди, лікування сезонних захворювань, літній відпочинок тощо). Натомість, відповідач жодних дій щодо збільшення розміру не здійснює, хоча має таку можливість. Крім того, встановлений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно на даний час є явно недостатнім для належного утримання дітей та не відповідає їхнім реальним потребам, з урахуванням віку, стану здоров?я та фактичного рівня витрат на забезпечення життєдіяльності.

Станом на сьогоднішній день прожитковий мінімум для дітей відповідного віку суттєво зріс, а рівень цін на продукти харчування, одяг, медикаменти, медичні послуги, освітні заходи значно збільшився. Фактичні витрати на утримання дітей істотно перевищують суму аліментів, що стягується з відповідача у твердій грошовій сумі.

Таким чином, витрати на утримання дітей суттєво переважають дохід матері, що створює для неї надмірне фінансове навантаження. Натомість відповідач є працездатною особою, має стабільний дохід, не несе витрат на утримання інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, а тому має реальну можливість брати участь у належному матеріальному забезпеченні своїх дітей у більшому обсязі, ніж це відбувається на теперішній час. 3 огляду на викладене, подальше стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує справедливого та пропорційного розподілу обов`язку щодо утримання дитини між батьками та не відповідає принципу рівної участі обох батьків у забезпеченні інтересів дитини. У зв`язку з істотною зміною обставин, а саме: зростанням потреб дітей, збільшенням обсягу обов`язкових витрат та невідповідністю встановленої суми аліментів реальному матеріальному становищу сторін, існують правові та фактичні підстави для зміни способу стягнення аліментів та визначення їх у частці від доходу відповідача.

Тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , користь на утримання дітей: неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 замість раніше встановлених по 2000 гривень на 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ними повноліття.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, однак її представник ОСОБА_6 надіслала заяву про розгляд справи без їх з позивачкою участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 серпня 2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , їх батьком значиться ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Тячівського районного суду від 04.03.2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_3 в сумі по 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 30 жовтня 2023 року, і до їх повноліття.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ураховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 6-143цс-13 від 5 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги докази подані позивачкою, а також те, що зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Ураховуючи наведене, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, не погіршать їх матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Отже, на користь ОСОБА_1 слід стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 гривні 20 копійок судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 180-184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, яким визначено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на утримання однієї дитини у твердій грошовій сумі.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Головуючий суддя : В.В. Чопик