Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №304/2012/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2012/26 Провадження № 3/304/785/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокум. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , начальника відділу ТОВ «УБЗ», громадянки України,

за ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

четвертого жовтня 2026 року близько 12.50 год водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Форд Фокус», р/н НОМЕР_1 , рухаючись на площі Незалежності, 7 у місті Перечин Ужгородського району Закарпатської області заднім ходом, не впевнилася у безпечності такого маневру, та допустила наїзд на припаркований транспортний засіб марки «КІА», р/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю с. Зарічево, вул. Тиха, 12, Ужгородського району, Закарпатської області, після чого покинула місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п. 10.9., 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро розкаялася та пояснила, що покинула місце зіткнення через те, що не відчула будь якого удару.

Заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, така стверджується також протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789370 та ЕПР1 № 789384 від 05 жовтня 2026 року, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області Кохана І. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 04 жовтня 2026 року № 3188, схемою місця ДТП, яка сталася 04 жовтня 2026 року, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04 жовтня 2026 року, в яких останній вказував, що 04 жовтня 2026 року близько 11.00 год припаркував свій транспортний засіб марки «КІА РІО», р/н НОМЕР_2 , на зупинці біля супермаркету «АТБ» по вулиці Ужгородській у місті Перечин та близько 12.00 год виявив пошкодження задніх та передніх дверцят, після чого зателефонував до поліції, оскільки пошкодження ймовірно були спричинені іншим транспортним засобом.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у суду відсутні, а тому факт скоєння вказаних правопорушень, за обставин викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, та дають судді підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Так, виходячи зі змісту санкцій ст. 122-4, 124 КУпАП найбільш серйозним з правопорушень, вчинених ОСОБА_1 слід вважати передбачене ст. 122-4 КпАП, як таке, за вчинення якого передбачено найбільш суворий вид адміністративного стягнення – адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Разом з цим, частина друга вказаної статті містить обмеження щодо урахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, для випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Оскільки санкція статті 122-4 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкція статті 124 цього Кодексу, тому суддя вважає, що стягнення обиратиметься в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, що буде достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. 1, 23 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та те, що адміністративний арешт є найсуворішим видом адміністративного стягнення, який з урахуванням положень ст. 33 цього Кодексу за вчинені ОСОБА_1 правопорушення застосовувати недоцільно, так само як і застосовувати відносно неї такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, тому суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 122-4 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Крім цього відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП і на підставі ч. 2 ст. 36 цього Кодексу накласти адміністративне стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.