Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №301/2169/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2169/26

1-кп/301/286/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іршавського районного суду Закарпатської області в місті Іршава кримінальне провадження № 12026078060000072 від 11.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Воловець Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3, ч.4 ст.358 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в квітні 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням точний день та час, не пізніше 30.04.2025, спільно з невстановленою особою, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 980 від 06.12.1993, № 1919 від 18.10.1999, № 623 від 12.05.2004, № 511 від 20.05.2009, № 1371 від 23.12.2009, № 271 від 28.02.2011 № 922 від 31.08.2011 № 284 від 28.03.2012), реалізовуючи єдиний умисел на підроблення посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі документи, підробив посвідчення водія категорії В серії НОМЕР_1 шляхом надання своїх анкетних даних невстановленій досудовим розслідуванням особі через соціальну мережу «Facebook», після чого отримав на відділенні «Нової пошти» вищезазначене посвідчення водія, виготовлене термосублімаційним способом друку за допомогою термопринтера, достовірно знаючи, що Територіальним сервісним центром МВС № 8042 таке посвідчення на його ім`я не видавалось та не посвідчувалось та те, що ані він, ані невстановлена особа не мають на це законних повноважень, чим вчинив підроблення зазначеного документа.

У подальшому, ОСОБА_3 близько 15 години 10 червня 2026 року, маючи намір замінити посвідчення водія НОМЕР_1 на нове надав працівнику ТСЦ 2146 своє посвідчення знаючи, що воно є підробленим. Згідно з висновком експерта № 2893-Е від 26 червня 2026 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на прізвище ОСОБА_3 , виготовлене термосублімаційним способом друку та не відповідає встановленому взірцю документів, які видаються органами МВС України.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України, а саме: у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст. 358 КК України, всі обставини і мотиви їх вчинення, викладені в обвинувальному акті, визнав повністю, при цьому суду надав показання, що в 2025 році він проходив військову службу і для того, щоб їздити на автомобілі йому необхідне було посвідчення водія, з даних причин вирішив звернутися за допомогою про їх виготовлення, для цього було потрібне і виготовлення свідоцтва. У вчиненому щиро розкаюється.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, обмежився таким обсягом дослідження доказів - допит обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, дослідження доказів щодо судових витрат та речових доказів.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.358 та ч. 4 ст. 358 КК України. Його дії правильно кваліфіковано за ч.3, ч.4 ст.358 КК України - підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у використанні завідомо підробленого документа. Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч. 3 ст.358 та ч. 4 ст. 358 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, які за класифікацією ст. 12 КК України є нетяжким злочином та кримінальним проступком. Дані про особу обвинуваченого, так згідно вимоги про судимість ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до досудової доповіді ДУ «Центр пробації». А також, всі інші обставини, які відповідно до положень Кримінального кодексу України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу. До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, із застосування правил ч.1 ст.70 КК України, при цьому, зважаючи на особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд вважає, що відносно нього можуть бути застосовані положення ст.75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

За вимогами ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь Держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що підтверджено довідками про витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 11450 грн 25 коп.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.06.2026 в порядку забезпечення кримінального провадження накладено арешт на майно. Відповідно до ст.174 ч. 4 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-

У ХВ АЛ ИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі 1 (один) рік.

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, покарання у виді позбавлення волі 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставіст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати в розмірі 11450 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 25 коп. на користь Держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.06.2026 у виді накладення арешту на майно - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні №12026078060000072 від 11.06.2026:

- свідоцтво серії НОМЕР_2 , видане Чернівецьким обласним спортивно-технічним клубом 30.04.2025 гр. ОСОБА_3 та посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 30.04.2025 ТСЦ № 8042 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Іршавського

районного суду: ОСОБА_1