Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №280/3094/26
Суддя: Сафронова С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/3094/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року
у адміністративній справі № 280/3094/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНАТОР 2026» до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року задоволено адміністративний позов визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.04.2026 за: №13702586/44324906, №13702587/44324906, №13702588/44324906, №13702589/44324906, №13702590/44324906, №13702591/44324906, №13702605/44324906, №13702665/44324906, №13702691/44324906, №13702698/44324906, №13702700/44324906, №13702689/44324906, а також зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «ВЕНАТОР 2026» №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026.
Одночасно, вказаним рішенням суду стягнуто на користь ТОВ «ВЕНАТОР 2026» судовий збір у розмірі 31948,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з підстав невідповідності обставинам справи викладених у рішенні суду першої інстанції висновків суду та у зв`язку з тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору у цій справі не було вжито передбачених законом заходів для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не досліджено сукупність наявних у матеріалах справи доказів та не надано їм належної правової оцінки, а також не визначено належним чином предмет доказування та встановлено обставини, які стосуються предмета спору, натомість зосереджено увагу на питаннях недоведення відповідачем ризиковості платника замість перевірки правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. За наведених обставин та того, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам та доказам відповідача і не наведено мотивів їх відхилення, не досліджено та фактично проігноровано обставини, що свідчать про недостовірність первинних документів та наявність ознак безтоварності господарських операцій, у тому числі і внаслідок використання недостовірних даних та ознак підробки документів, а також залишено поза увагою докази, які підтверджують відсутність реального здійснення господарських операцій, зокрема відсутність розрахунків, походження товару, матеріально-технічних ресурсів та належного документального оформлення операцій, відповідач посилаючись на положення частин 1– 3 статті 242 КАСУ, а також акцентуючи увагу апеляційного суду на порушенні судом першої інстанції норм як процесуального, так і матеріального права, зокрема, неправильного застосування положень п.201.16 ст.201 та пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України вважає, що відповідно до ст.317 КАС України рішення підлягає скасуванню з ухваленням у справі іншого рішення про відмову у задоволені вимог позивача у повному обсязі.
На спростування аргументів суду першої інстанції відповідач вказує, що при обґрунтуванні висновків про задоволення вимог позивача суд першої інстанції допустив низку суттєвих помилок та вийшов за межі предмета і підстав позову внаслідок дослідження питань, які не стосуються спірних правовідносин, а також застосував застарілу судову практику без урахування актуальних правових позицій Верховного Суду, та фактично залишивши поза увагою докази і аргументи відповідачів.
Так, відповідач зауважує в апеляційній скарзі на тому, що надання позивачем документів до суду у збільшеному обсязі, ніж було додано до пояснень контролюючому органу, не усуває розбіжностей між даними в різних документах. Зокрема, перелічивши в апеляційній скарзі документи, копії яких було надано позивачем до суду разом з додатковими поясненнями, відповідач звертає увагу, що вказані документи не були надані позивачем на розгляд комісії ані разом з первинними поясненнями, ані разом з додатковими поясненнями та копіями документів, тож врахування судом таких документів як доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень на переконання податкового органу є порушенням принципу офіційного з`ясування обставин, що неодноразово вже підтверджувалося Верховним Судом. Окремо відповідач зауважує на істотних помилках, які містяться у реквізитах сторін та у датах, що ставить під сумнів їх автентичність, про що представник відповідача заявляв у судовому засіданні 25.06.2026 під час дослідження доказів, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки долучивши вказані документи як докази на підтвердження правомірності вимог позивача.
При цьому, цитуючи зміст постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 року у справі № 200/9129/24 (в якій судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні апеляційної скарги платника податків) та посилаючись на наявність правових висновків Верховного Суду щодо вимог до квитанцій про зупинення реєстрації ПН, на переконання відповідача суд першої інстанції намагаючись обґрунтувати протиправність оскаржуваних рішень помилково посилався на необхідність зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації ПН «вичерпного переліку документів» та «чіткого посилання на підпункт критеріїв ризиковості», і тим самим врахував висновки Верховного Суду, що були сформовані у 2017– 2020 роках в період чинності попередніх нормативно-правових актів, разом з тим не враховував зміни до Порядку № 520, що набрали чинності з 08.03.2023. Також відповідач звертає увагу на викладені у постанові від 24.07.2025 по справі № 420/14450/24 висновки Верховного Суду, в якій сформульовано актуальний правовий висновок з урахуванням відповідних змін із зауваженням на те, що відповідно до п.44 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє достовірність поданих платником документів шляхом звірки їх із даними державних реєстрів та інших джерел інформації, а отже, контролюючий орган не лише має право, а й зобов`язаний здійснювати перевірку достовірності поданих документів, і саме така перевірка була здійснена Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області при розгляді пояснень ТОВ «ВЕНАТОР-2026», за результатами якої встановлено суттєві розбіжності між поданими позивачем документами та даними державних реєстрів, інформаційних баз ДПС і відповідями третіх осіб, що судом першої інстанції в свою чергу не досліджувалося та не враховувалося наслідок чого помилково виснував про протиправність дій контролюючого органу, який фактично діяв у межах повноважень, визначених пунктом 44 Порядку № 1165.
Також відповідач звертає увагу колегії суддів на те, що аналогічна позиція (що викладена у попередньому абзаці) відображена у постанові Верховного Суду від 13.03.2023 у справі № 240/12029/21 та наголошує на тому, що оскільки квитанції про зупинення реєстрації спірних ПН містять чітке посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ (Додаток 1 до Порядку № 1165), а їх зміст суд першої інстанції сам повністю процитував у рішенні від 11.03.2026, то і жодних невідповідностей квитанцій нормам Порядку № 1165 матеріалами справи не було встановлено, оскільки позивач, отримавши квитанції скористався правом на надання пояснень та документів, що свідчить про зрозумілість для нього як підстав зупинення, так і алгоритму подальших дій, а отже доводи суду першої інстанції щодо нібито невизначеності змісту квитанцій є безпідставними.
Окремо, аналізуючи зміст постанови Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 за адміністративним позовом ПП «УКР-ПЕТРОЛЬ» до ГУ ДПС у Волинській області та постанови Верховного Суду від 12.01.2024 у справі № 240/5563/23 за адміністративним позовом ТОВ «Тентан» до Державної податкової служби України і Головного управління ДПС у Житомирській області, а також посилаючись на підтвердження судом апеляційної інстанції у справах № 380/7481/24, 380/8435/24, 160/25628/23, 380/3396/24 позиції податкових органів про те, що у випадку направлення додаткового Повідомлення із зазначенням у рішенні в графі «Додаткова інформація» конкретного переліку документів, яких не вистачає для прийняття відповідного рішення та про те, що необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; та відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; а також відсутність фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій без відносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування – відповідач наголошує, що комісією аналізувалися умови договорів позивача з контрагентом і досліджувати усі надані первинні бухгалтерські документи саме з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій, а при винесенні негативних рішень у спірному випадку комісія керувалася в тому числі і правовими висновками Верховного Суду стосовно того, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку, і такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 826/8114/15, від 12.03.2021 по справі № 810/5871/15, від 04.09.2018 по справі № 825/1153/17, від 31.03.2020 по справі № 824/434/15-а, від 21.02.2020 по справі № 826/17443/15, від 03.08.2020 по справі № 826/7917/17, від 03.09.2019 по справі № 810/3790/17, від 01.02.2021 по справі № 826/12509/18, від 21.01.2021 по справі № 813/2204/17, від 01.10.2019 по справі № 816/434/18, від 08.12.2020 по справі № 1.380.2019.005426.
За наведених вище обставин та з огляду на положення ч.2 ст.9 Закону № 996-XIV і п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 відповідач вказує, що у всіх наданих позивачем видаткових накладних не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, такий недолік має системний характер, що у сукупності з іншими обставинами у справі об`єктивно ставить під сумнів правдивість інформації у видаткових накладних щодо зафіксованої в них господарської операції, що повністю узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18, в якій саме і зауважено, що посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, їхній особистий підпис є обов`язковим реквізитом первинного документа, оскільки зазначення саме цієї інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій.
На спростування висновків суду першої інстанції щодо виконання позивачем обов`язку з підтвердження господарських операцій, відповідач детально наводячи в апеляційній скарзі хронологію подій та фактичний зміст наданих позивачем документів і пояснень, зокрема, аналізуючи складені ТОВ «ВЕНАТОР 2026» на адресу ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» податкові накладні щодо постачання металевих виробів (арматури, дроту, балки, кутів, труби тощо) за Договором № 1 від 13.03.2026 на загальну суму 276 477 170,82 грн., а також зміст сформованих квитанцій щодо зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, вказує на те, що ТОВ «ВЕНАТОР 2026» повідомлявся про підстави для зупинення реєстрації ПН з пропозицією надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивач в свою чергу скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень і копії документів, з урахуванням яких комісією і було прийнято 12 оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН у ЄРПН та про нереальність господарських операцій за вказаними ПН, з наведенням доводів та обґрунтувань щодо підстав для відмови, які були згруповані по загальному змісту, оскільки усі надані позивачем документи (договори, видаткові накладні) істотно співпадали між собою за структурою, текстом, реквізитами і мали ідентичну структуру та однакові умови. Відповідач вважає правомірними рішення Комісії також з урахуванням встановлених помилок у первинних поясненнях позивача та посилань на документи, які не надавалися у додатках, а також того, що всі надані видаткові накладні щодо придбання та подальшого продажу товарів не містять даних, які дають змогу ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції (посади та П.І.Б. осіб підписантів), а відповідно на переконання відповідача вважаються складеними з порушеннями вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями).
Крім того, відповідач акцентує увагу колегії суддів на тому, що у спірному випадку Комісією враховано, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» отримано 01.05.2021, але 02.10.2025 було анульовано за власним бажанням платника, тож у ЄРПН відсутня інформація про реєстрацію ПН ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» за лютий 2026 щодо продажу товару на ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та/або придбання такого товару у попередні періоди. При цьому, ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» не має відкритих банківських рахунків, що унеможливлює проведення розрахунку за отриманий товар, і вказане викликає сумнів у легальності господарської операції. Оскільки Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), відповідач звертає увагу на те, що до пакетів документів по ПН позивачем не додавалося жодних документів щодо навантаження/розвантаження великого обсягу металевих виробів (арматури, дроту, балки, кутів, труби тощо), обставин оренди складу за адресою вул. Доківска, б.1, де зберігався товар щонайменш протягом 04.02.2026-20.03.2026, оплати такої оренди; договори та видаткові накладні не містять жодної інформації щодо торгової марки/назви виробника будь-якого з товарів, а з врахуванням загальних обсягів металовиробів (вага, кількість), які вказані у 12 ПН та які зберігались у складському приміщенні по вул.Доківська, 1, об`єм та площа складського приміщення, яке має вмістити такі фізичні обсяги товару є неспівірною з будь-якими приміщеннями за вказаною адресою, що на переконання відповідача підтверджується зробленим за допомогою режиму ШІ браузера Google приблизним підрахунком необхідного об`єму та площі складського приміщення, а наводячи вказані розрахунки відповідач вважає, що обмеження складських приміщень у параметрах навантаження на пол, необхідність додержання вимог безпеки по висоті складування, створення проходів та транспортних проїздів, є очевидним про фізичну неможливості зберігання такого великого обсягу різного виду металовиробів одночасно у одному приміщенні за адресою м.Запоріжжя, вул.Доківська, 1, яка немає таких складських приміщень відповідної площі.
Окремо відповідач також наголошує, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів щодо податкових накладних № 1 від 16.03.2026 року, № 2 від 16.03.2026 року, № 3 від 17.03.2026 року, № 4 від 17.03.2026 року, № 5 від 18.03.2026 року, № 6 від 18.03.2026 року, № 7 від 18.03.2026 року, № 8 від 18.03.2026 року, № 9 від 19.03.2026 року, № 10 від 19.03.2026 року, № 11 від 19.03.2026 року, № 12 від 20.03.2026, Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зі змінами) додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (пункт 9) Повідомленням пропонувалося надати додаткові пояснення та/або документи, необхідні для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, в тому числі і надати: «ТТН якими оформлено переміщення товару від постачальників до ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та від ТОВ «ВЕНАТОР 2026» до покупців (згідно наказу МТУ від 14.10.97 №363); розрахункові документи, документи по розвантаженню та навантаженню товару, договори перевезення; подорожні листи та документи обліку пального, інш., а також документи щодо підтвердження відповідності всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду, та документи на придбання тари і упаковки товару (згідно Договору №1 від 13.03.2026), та документи, що підтверджують право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська буд. 1, і пояснити здійснення господарської діяльності, враховуючи обсяги зареєстрованих господарських операцій, при відсутності трудових ресурсів та надати інвентаризаційні відомості на дату продажу корпоративних прав». Відповідно, за результатом наданого позивачем на розгляд Комісії 31.03.2026 Повідомлення № 1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН по 12 зупинених ПН та 13 електронних файлів, відповідач наголошує, що до вказаного повідомлення позивачем не долучалися документи, які позивачу пропонувалося надати, а надано вже раніше надані пояснення, якими жодних нових фактів не повідомлялося, і питання зазначені у Повідомленнях про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 30.03.2026 не висвітлювалися.
Зокрема, на переконання відповідача, згідно з наданими платіжними інструкціями №17 від 05.02.2026; №22 від 06.02.2026; №18 від 05.02.2026; №27 від 09.02.2026; №31 від 11.02.2026; №35 від 16.02.2026; №29 від 10.02.2026; №33 від 13.02.2026; №15 від 04.02.2026; №23 від 06.02.2026; №16 від 04.02.2026; №25 від 06.02.2026 ТОВ «ВЕНАТОР 2026» здійснював платежі на користь отримувача ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» з рахунку № НОМЕР_1 за призначенням платежу: Оплата за металопрокат, згідно Договору №41 від 03.02.2026 року, але вказані платіжні інструкції не містять підписів/електронних підписів (реквізитів УЕП або КЕП) уповноваженого працівника надавача платіжних послуг та відповідального працівника платника, не містять даних про універсальний унікальний ідентифікатор відповідної платіжної операції, реквізитів, які підтверджують формування таких платіжних інструкцій у Системи Клієнт-Банк, їх акцептування платником та виконання надавачем платіжних послуг. Крім того, на вказаних електронних платіжних інструкціях у форматі PDF-файлів відтворені факсимільні штамп-печатка банку та власноручний підпис упованоженої особи Банку, які не відповідають зразкам факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису упованоженої особи Банку та печатки Банку встановленим у Додаток №7 до Договору про надання платіжних та інших послуг корпоративним клієнтам, затверджені наказом №345 від 22.12.2025, які розміщений на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК» за адресою www.otpbank.com.ua. Також вбачається, що надані платником електронні копії платіжні інструкції не є сканованими копіями автентичних паперових документів або створеними у Системи Клієнт-Банк, оскільки містять лише один з реквізитів такого платіжного документу – факсимільні відтворення аналогу штампапечатка банку та власноручного підпису упованоженої особи Банку, які на всіх документах є тотожними та додані до макетів PDF-файлів кожного документу програмними засобами, без належного захисту від підроблення, що дозволяє їх вільне редагування (зміну місця положення на листі, копіювання, видалення чи додавання), і вказане у сукупності за твердженням відповідача викликає обґрунтовані сумніви у автентичності наданих електронних копій платіжних інструкцій ТОВ «ВЕНАТОР 2026».
Таким чином, відповідач вважає, що комісією ГУ ДПС за результатами розгляду повідомлень про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН по ПН № 1 від 16.03.2026 року, № 2 від 16.03.2026 року, № 3 від 17.03.2026 року, № 4 від 17.03.2026 року, № 5 від 18.03.2026 року, № 6 від 18.03.2026 року, № 7 від 18.03.2026 року, № 8 від 18.03.2026 року, № 9 від 19.03.2026 року, № 10 від 19.03.2026 року, № 11 від 19.03.2026 року, № 12 від 20.03.2026 правильно визначено, що надані позивачем пояснення та документи (в тому числі додаткові) не висвітлювали в повній мірі реальність здійснення господарських операцій, адже були відсутні обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження, щодо проведення розрахунків за товар, навантаження/розвантаження, зберігання товару, невідповідності відомостей про господарській операції за зупиненими ПН даним про обсяги декларування ПДВ учасниками договорів та іншій податкові інформації, яка спростовує твердження позивача щодо реальності проведених операцій. За вказаних обставин, особливо того, що надані позивачем на підтвердження обставин «першої події» видаткові накладні були складені з порушеннями, та містять формальні (зовнішні) ознаки порушення порядку складання первинних бухгалтерських документів, Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно додатку 1 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (пункт 9), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зі змінами), 03.04.2025 правомірно було винесено оскаржувані у цій справі Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/рорахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2026 за №№ 13702586/44324906, 13702587/44324906, 13702588/44324906, 13702589/44324906, 13702590/44324906, 13702591/44324906, 13702605/44324906, 13702665/44324906, 13702691/44324906, 13702698/44324906, 13702700/44324906, 13702689/44324906 в яких зазначено підставу для відмови у реєстрації податкової накладної «наданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розра-хунку коригування, реєстрацію яки зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про рестрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку», і зазначенням додаткової інформцаії: «Аналіз наданих документів показав, що видаткова накладна, яка стала підставою, відповідно до ст.187 ПКУ для виникнення податкового зобов`язання та складання податкової накладної №1 від 16.03.2026 не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) та не містить необхідної інформації щодо особи підписанта. Крім того, платником не надано ТТН, якими оформлено переміщення/відвантаження товару від постачальника та до покупця; документи по розвантаженню та навантаженню товару, договори перевезення; документи, щодо підтвердження відповідності санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду, та документи на придбання тари і упаковки товару (згідно Договору №1 від 13.03.2026); документи, підтверджуючі право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, 1, документи щодо зберігання ТМЦ, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Оскільки надані платником електронні копії первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, платіжні інструкції) та договорів не можуть вважатися сканованими копіями автентичних паперових документів з огляду на те, що основні реквізити таких документів – печатки з підписами керівників суб`єктів господарювання ТОВ «ВЕНАТОР 2026», ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» та ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» на всіх документах є тотожними та додані до PDF-файлів кожного документу програмними засобами, що дозволяє їх вільне редагування, і при цього всі PDF-файли первинних документів та договорів не створено шляхом сканування паперової копії підписаного документу/договору з проставленими печатками сторін, а є переробленим шаблоном документу із формату Word у формат PDF файлом в електронному вигляді з подальшим накладенням сканованих шаблонів печаток та підписів» - відповідач вважає, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних, чому суд першої інстанції не надав належної оцінки. Виходячи з того, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «ВЕНАТОР 2026» містили детальне посилання на підстави для відмови, перелік ненаданих документів та порушень у наданих документах були прийняті комісією в межах, на підставі, у спосіб та у формі, що передбачені діючим законодавством, а контролюючий орган іншого рішення, ніж відмова у реєстрації вказаних ПН за встановлених обставин на підставі наданих позивачем документів прийняти не міг, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, ТОВ «ВЕНАТОР 2026» заперечує проти задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року та вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а у задоволені апеляційної скарги має бути відмовлено.
При цьому, позивач на спростування доводів апеляційної скарги відповідача, детально наводячи обставини здійснених ним (ТОВ «ПЕРША ПРОМИСЛОВА КОМПАНТЯ УКРАТНИ» - нова назва ТОВ «ВЕНАТОР 2026») господарських операцій: з ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» за Договором закупівлі товару №41 відповідно до умов якого позивачем отримано товар з ПДВ від ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД»: 04.02.2026 року на суму 29 164 423,21 грн. з ПДВ; 04.02.2026 року на суму 23 521 953,63 грн. з ПДВ; 05.02.2026 року на суму 22 454 615,74 грн. з ПДВ; 05.02.2026 року на суму 20 810 989,92 грн. з ПДВ; 06.02.2026 року на суму 4 921 560,00 грн. з ПДВ; 06.02.2026 року на суму 21 871 275,64 грн. з ПДВ; 06.02.2026 року на суму 21 336 166,82 грн. з ПДВ; 09.02.2026 року на суму 31 818 834,43 грн. з ПДВ; 10.02.2026 року на суму 30 133 941,60 грн. з ПДВ; 11.02.2026 року на суму 31 189 267,54 грн. з ПДВ; 13.02.2026 року на суму 21 966 628,56 грн. з ПДВ; 16.02.2026 року на суму 11 830 454,16 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №0402-1 від 04.02.2026, №0402-2 від 04.02.2026, №0502-3 від 05.02.2026, №0502-4 від 05.02.2026, №0602-5 від 06.02.2026, №0602-6 від 06.02.2026, №0602-7 від 06.02.2026, №0902-8 від 09.02.2026, №1002-9 від 10.02.2026, №1102-10 від 11.02.2026, №1302-11 від 13.02.2026, №1602-12 від 16.02.2026 та платіжними інструкціями №15 від 04.02.2026, №16 від 04.02.2026, №17 від 05.02.2026, №18 від 05.02.2026, №22 від 06.02.2026, №23 від 06.02.2026, №25 від 06.02.2026, №27 від 09.02.2026, №29 від 10.02.2026, №31 від 11.02.2026, №33 від 13.02.2026, №35 від 16.02.2026; а також з ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» за Договором поставки №1 від 26.01.2026 року відповідно до умов якого позивач відвантажив товар на ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» 16 березня 2026 року, у зв`язку з чим було складено видаткові накладні: від 16.03.2026 за №1603-1 на суму 29 759 615,52 грн. та за №1603-2 на суму 24 001 993,50 грн.; від 17.03.2026 року за №1703-3 на суму 22 912 873,20 грн. та за №1703-4 на суму 21 235 704,00 грн.; від 18.03.2026 року за №1803-5 на суму 5 022 000,00 грн. та за №1803-6 на суму 22 317 628,20 грн. і за №1803-7 на суму 21 771 598,80 грн. та за №1803-8 від 18.03.2026 на суму 32 468 198,40 грн.; від 19.03.2026 року за №1903-9 на суму 30 748 920,00 грн. та за №1903-10 на суму 31 825 783,20 грн. та за №1903-11 на суму 22 340 964,00 грн.; від 20.03.2026 року за №2003-12 на суму 12 071 892,00 грн., за умовами якого оплата за поставлений товар ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» на ТОВ «ВЕНАТОР 2026» відповідно до п.5.2 Договору поставки №1 від 13.03.2026 мала здійснюватися на умовах після оплати та протягом 3-х місяців після повної передачі товару покупцю, на підставі чого відповідно до ст.187.1 Податкового кодексу України за наслідком першої події ТОВ «ВЕНАТОР 2026» були складені та подані на реєстрацію податкові накладні: №1 від 16.03.2026 року на суму 29 759 615,52 грн.; №2 від 16.03.2026 року на суму 24 001 993,50 грн.; №3 від 17.03.2026 року на суму 22 912 873, 20 грн.; №4 від 17.03.2026 року на суму 21 235 704,00 грн.; №5 від 18.03.2026 року на суму 5 022 000,00 грн.; №6 від 18.03.2026 року на суму 22 317 628,20 грн.; №7 від 18.03.2026 року на суму 21 771 598,80 грн.; №8 від 18.03.2026 року на суму 32 468 198,40 грн.; №9 від 19.03.2026 року на суму 30 748 920,00 грн.; №10 від 19.03.2026 року на суму 31 825 783,20 грн.; №11 від 19.03.2026 року на суму 22 340 964,00 грн.; №12 від 20.03.2026 року на суму 12 071 892,00 грн., реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено Квітанціями: від 23.03.2026 щодо податкової накладної №1 від 16.03.2026; від 23.03.2026 щодо податкової накладної №2 від 16.03.2026; від 23.03.2026 щодо податкової накладної №3 від 17.03.2026; від 24.03.2026 щодо податкової накладної №4 від 17.03.2026; від 24.03.2026 щодо податкової накладної №5 від 18.03.2026; від 24.03.2026 щодо податкової накладної №6 від 18.03.2026; від 24.03.2026 щодо податкової накладної №7 від 18.03.2026; від 25.03.2026 щодо податкової накладної №8 від 18.03.2026; від 25.03.2026 щодо податкової накладної №9 від 19.03.2026; від 25.03.2026 щодо податкової накладної №10 від 19.03.2026; від 25.03.2026 щодо податкової накладної №11 від 19.03.2026; від 25.03.2026 щодо податкової накладної №12 від 20.03.2026 із зазначенням у вказаних квитанціях підставою для зупинення реєстрації того, що платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим саме позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН – позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що на виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України ним 25.03.2026 надавалося Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026, а у зв`язку з тим, що Повідомленнями від 30.03.2026 №13689879/44324906, №13689880/44324906, №13689881/44324906, №13689882/44324906, №13689883/44324906, №13689890/44324906, №13689885/44324906, №13689886/44324906, №13689888/44324906, №13689889/44324906, №13689884/44324906, №13689887/44324906 вимагалося надати додаткові пояснення та/або документи, що необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, вказувалося про необхідність надання додаткових документів до податкових накладних за №1 та за № 2 від 16.03.2026, за №3 та за № 4 від 17.03.2026; за №5 та № 6 і № 7 та № 8 від 18.03.2026, за №9 та за № 10 і за № 11 від 19.03.2026, за №12 від 20.03.2026 - ТОВ «ВЕНАТОР 2026» через електронний кабінет платника податків 31.03.2026 року направлялися Повідомлення про надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими беззаперечно підтверджено, що ТОВ «ВЕНАТОР 2026» закупило у постачальника (ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД») товар, на підставі Договору закупівлі товару №41 від 03 лютого 2026 року, а закуплений товар було передано постачальнику – ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» на відповідальне зберігання, що підтверджується Договором №03-02 про надання послуг відповідального зберігання від 03.02.2026, відповідно п.1.3. якого зберігання здійснюється за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, що також підтверджуються Актами передачі-приймання об`єкту на відповідальне зберігання №1 від 04.02.2026, Актами передачі-приймання об`єкту на відповідальне зберігання №2 від 04.02.2026, №3 від 05.02.2026, №4 від 05.02.2026, №5 від 06.02.2026, №6 від 06.02.2026, №7 від 06.02.2026, №8 від 09.02.2026, №9 від 10.02.2026, №10 від 11.02.2026, №11 від 13.02.2026, №12 від 16.02.2026, і після придбання товару його було внесено до Журналу комірного обліку матеріальних цінностей, копія якого долучається до пояснення.
При цьому, позивач наголошує, що 13 березня 2026 року ним з ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» було укладено Договір поставки №1 відповідно до пункту 4.2. якого було визначено, що передача товару здійснюється за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, на підставі чого відповідно до ст. 187.1 Податкового кодексу України за наслідком першої події ТОВ «ВЕНАТОР 2026» були складені та подані на реєстрацію наступні податкові накладні, і після цього, 20.03.2026, надання послуг за Договором з надання послуг відповідального зберігання №03-02 від 03.02.2026, укладеного між ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» виконано, внаслідок чого було складено Акт надання послуг №20 від 20.03.2026, і таким чином фактична доставка на склад за адресою: Доківська 1 було здійснено підприємством ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД», яке після продажу залишило у себе товар на відповідальне зберігання, що підтверджується Договором №03-02), а після придбання товару у ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» останній фактично не залишав склад зберігання, однак юридичний власник змінився і товар почав зберігатися у ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» хоча його власником вже став ТОВ «Венатор 2026» на той час стара назва - ТОВ «Перша промислова кампанія України».
Одночасно позивач у відзиві пояснює, що товаро–транспортні накладні та витрати на розвантаження у позивача відсутні з об`єктивних причин, а після того як ТОВ «Венатор 2026» знайшло покупця на вказаний товар його було продано з відповідною націнкою новому власнику ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» і за укладеним 13.03.2026 року між позивачем та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Договором поставки №1, а саме, згідно з п.4.2. передача товару мала здійснюватися за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, що відповідно до міжнародних правил тлумачення найуживаніших термінів (умов) у галузі торгівлі відповідає умовам EXW-Ex Works товар зі складу продавця. Оскільки вивіз товару зі складу та складання ТТН і навантаження товару вже є обов`язком покупця ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ», позивач підкреслює, що у нього відсутні вказані документи з огляду на те, що їх складання та зберігання є обов`язком іншого платника податків. Стосовно неперевірки ТОВ «Венатор 2026» при укладанні Договору №03-02 про надання послуг відповідального зберігання від 03.02.2026 правомочностей ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» щодо володіння та розпорядження об`єктами нерухомого майна за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, позивач зазначає, що предметом даного правочину був не перехід права власності на об`єкти нерухомого майна, а послуги по відповідальному зберіганню товару, і право власності на яке набуто ТОВ «Венатор 2026» на підставі Договору закупівлі товару №41 від 03 лютого 2026 року. До того ж, будь-які претензії щодо збереження зазначеного товару у ТОВ «Венатор 2026» до ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» відсутні, адже товар збережено та в подальшому згідно Договору поставки №1 право власності на товар перейшло до ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ».
Підсумовуючи вищевикладене та те, що перевезення товару позивачем не здійснювалося, у відзиві позивачем наголошується, що ним були подані пояснення і документи в повному обсязі, та більш ніж у достатньому для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, але натомість, за результатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Запорізькій області 03.04.2026 були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме рішення: за №13702586/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.03.2026; за №13702587/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.03.2026; за №13702588/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 17.03.2026; за №13702589/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 17.03.2026; за №13702590/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 18.03.2026; за №13702591/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 18.03.2026; за №13702605/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 18.03.2026; за №13702665/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 18.03.2026; за №13702691/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 19.03.2026; за №13702698/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 19.03.2026; за №13702700/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 19.03.2026; за №13702689/44324906 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 20.03.2026, які саме і оскаржуються позивачем по справі у цій справі.
На спростування доводів апеляційної скарги відповідача, посилаючись на зміст положень: ст.19 Конституції України; пп.20.1.45 п.20.1 ст.20, пп.41.1.1. і пп.41.1.2. п.41.1 та п.41.2 ст.41, п.61.1 ст.61, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62, п.71.1 ст.71, п.74.1 і п.74.3 ст.74, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, ст.192, абз.1 п.201.1 і п.201.7 та п.201.10 і п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України; п.12 і п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246); п.1 і п.5 та п.6 і п.7, а також п.10 і п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165); п.1, п.2, п.4, п.5, п.6, п.10, п.11, п.12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 – позивач акцентує увагу колегії суддів на тому, що засобами телекомунікаційного зв`язку на виконання вимог ст.201 ПК України саме для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних було подано податкові накладні №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026, проте податковим органом реєстрацію було зупинено з одночасною пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, в яких у той же час не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення, хоча можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, і у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості здійснення операцій саме контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Описуючи загальні вимоги, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, та з огляду на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії внаслідок вжиття у спірному випадку лише узагальненого посилання на пункт Критеріїв без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, що є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, що свідчить про протиправність дій та рішень відповідача, і таку правову позицію вже було раніше висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 року по справі № 500/1836/22, від 27.01.2022 року по справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 року по справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/1 – позивач підкреслює, що ним були надані контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначалося, які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно їх подати.
Окремо звертаючи увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, позивач вказуючи на превентивність такого заходу, що спрямовується на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, а також акцентуючи увагу на тому, що здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу та на недопустимість обмеження суб`єктом владних повноважень при ухваленні рішення прав платника податків, на недопущення ним надмірного формалізму і обов`язковості врахування того, що хоча обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить саме від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу, а тому формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно відповідної квитанції має здійснюватися саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження зазначеної в податковій накладній інформації, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 20.01.2022 по справі №140/4162/21, від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22, від 03 жовтня 2023 року по справі № 380/4146/22.
Як вказує позивач у відзиві, оскільки при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, і за результатами моніторингу ДПС не може робити висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а має лише оцінювати наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної, а також з огляду на те, що при здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, і здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.11.2019 по справі №1640/2650/18, від 27.04.2020 по справі №360/1050/19, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, на переконання ТОВ «Венатор 2026» зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є безпідставною, тим більш, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не вказано конкретного переліку документів, які позивач повинен був надати.
Підсумовуючи наведені вище обставини у сукупності, позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що саме недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на протиправність прийнятого на наступному етапі рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, а відповідачем в свою чергу не було надано належних доказів стосовно невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і відповідно у Комісії не було підстав вважати неможливою реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а тому позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов у цій справі правильного висновку, який ґрунтується на дослідженні належно оформлених документів, які містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами про задоволення вимог позивача у цій справі дослідивши наявні у справі докази, а надавши оцінку доводам відповідача з огляду на надані копії первинних документів судом обґрунтовано підкреслено, що усі документи є належно оформленими, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, тож вважати їх неналежними доказами відсутні підстави. Таким чином, позивач вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено усі обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників спору, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин з урахуванням долучених до матеріалів справи письмових доказів та правильність їх юридичної оцінки на підставі положень податкового законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, виходячи з нижченаведеного.
Предметом спору у цій справі є правомірність Рішень Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.04.2026 №13702586/44324906, №13702587/44324906, №13702588/44324906, №13702589/44324906, №13702590/44324906, №13702591/44324906, №13702605/44324906, №13702665/44324906, №13702691/44324906, №13702698/44324906, №13702700/44324906, №13702689/44324906 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.122-145 т.1), які були прийняті «у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства», а у розділі «Додаткова інформація» зазначених рішень вказано, що «Аналіз наданих документів показав, що видаткова накладна, яка стала підставою, відповідно до ст.187 ПКУ для виникнення податкового зобов`язання та складання податкової накладної не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) та не містить необхідної інформації щодо особи підписанта. Крім того, платником не надано ТТН, якими оформлено переміщення/відвантаження товару від постачальника та до покупця; документи по розвантаженню та навантаженню товару, договори перевезення; документи, щодо підтвердження відповідності санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду, та документи на придбання тари і упаковки товару (згідно Договору №1 від 13.03.2026); документи, підтверджуючі право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Доківська, 1, документи щодо зберігання ТМЦ, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Надані платником електронні копії первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, платіжні інструкції) та договорів не можуть вважатись сканованими копіями автентичних паперових документів, оскільки основні реквізити таких документу - печатки з підписами керівників суб`єктів господарювання TOB «ВЕНАТОР 2026», ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» та ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» на всіх документах є тотожніми та додані до PDF-файлів кожного документу програмними засобами, що дозволяє їх вільне редагування. Окрім цього всі PDF-файли первинних документів та договорів не створено шляхом сканування паперової копії підписаного документу/договору з проставленими печатками сторін, а є переробленим шаблоном документу із формату Word у формат PDF файлом в електронному вигляді з подальшим накладенням сканованих шаблонів печаток та підписів».
Як встановлено колегією суддів, вирішуючи спір у цій справі по суті на підставі детального аналізу положень: п.201.1 та п.201.10 і п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України; п.2 і абз.10 п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246); та пунктів 3, 4, 5, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165) - суд першої інстанції цілком обґрунтовано наголосив на тому, що нормами податкового законодавства чітко встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. При цьому, акцентуючи увагу на те, що направлена податкова накладна в автоматичному режимі має перевірятися на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні то реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не може зупинятися, а у випадку подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку та показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Одночасно, суд першої інстанції правильно зазначив, що тільки у разі, коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії) то реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється, а платнику податків надсилається квитанція, в якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з одночасною пропозицією надати пояснення і копії документів, що необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За вказаних вище обставин та виходячи з того, що Критерії ризиковості платника податку визначені Додатком № 1 до Порядку № 1165, зокрема, пунктом 8 вказаних Критеріїв передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування - суд першої інстанції проаналізувавши зміст п.2 і п.5 та п.10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 (далі - Порядок № 520) цілком обґрунтовано акцентував увагу на тому, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня), а платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі саме у разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, суд першої інстанції цілком обґрунтовано акцентував увагу на тому, що вищенаведені положення Порядку № 520 містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) та тощо.
Отже, враховуючи саме наведені вище положення, суд першої інстанції правильно звернув увагу на беззаперечно підтверджений матеріалами адміністративної справи факт того, що спірні податкові накладні були складені за операціями поставки товару, на підтвердження чого позивачем і подавалися на розгляд Комісії відповідні пояснення, а також копія Договору поставки № 1 від 13.03.2026 між ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» та податкові накладні № 1, 2 від 16.03.2026, № 3, 4 від 17.03.2026, №5,6,7,8 від 18.03.2026, №9,10,11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026 і видаткові накладні, які містять підписи уповноважених осіб та печатки обох підприємств та іншу інформацію, що передбачена положеннями ч.2 ст.9 Закону № 996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, чим у сукупності повністю підтверджено реальність та безризиковість господарських операцій, що відображені позивачем у зупинених реєстрацією в ЄРПН вказаних вище податкових накладних.
Проте, як правильно зауважено судом першої інстанції, контролюючим органом у Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК від 30.03.2026 №13689879/44324906, №13689880/44324906, №13689881/44324906, №13689882/44324906, №13689883/44324906, №13689890/44324906, №13689885/44324906, №13689886/44324906, №13689888/44324906, №13689889/44324906, №13689884/44324906, №13689887/44324906 зазначено про необхідність надати ТТН якими оформлено переміщення товару від постачальників до TOB «ВЕНАТОР 2026» та від ТОВ «ВЕНАТОР 2026» до покупців (згідно наказу МТУ від 14.10.1997 №363); розрахункові документи, документи по розвантаженню та навантаженню товару, договори перевезення ; подорожні листи та документи обліку пального, інш. Надати документи, щодо підтвердження відповідності всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду, та документи на придбання тари і упаковки товару. Надати документи, підтверджуючі право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська буд. 1. Пояснити здійснення господарської діяльності, враховуючи обсяги зареєстрованих господарських операцій, при відсутності трудових ресурсів. Надати інвентаризаційні відомості на дату продажу корпоративних прав, а позивачем в свою чергу на повідомлення про подання пояснень були надані пояснення про те, що оскільки товар був переданий покупцю на складі у м.Запоріжжя, вул. Доківська, 1, транспортування не відбувалось, тож ТТН не надавались, а також, надано підтверджуючі документи щодо походження товару, а саме договір закупівлі товару №41 у Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» (ЄДРПОУ 41308153), відповідні видаткові накладні, тощо.
Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі обґрунтовано наголосив, що позивачем в дійсності подано до податкового органу пояснення та усі наявні у нього копії документів що підтверджують саме ті господарські операції, реєстрацію податкових накладних яких зупинено, в тому числі і відповідні пояснення та документи щодо наведених у Повідомленнях контролюючого органу зауважень, але комісія регіонального рівня незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зазначивши, що платником податків надано копії документі, складених з порушенням законодавства.
Перевіряючи доводи відповідача, судом було ґрунтовно досліджено долучені до материалів справи копії первинних документів та встановлено, що вони є належно оформленими, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, тож вважати їх неналежними доказами відсутні підстави, із зауваженням на те, що за результатом огляду відповідних електронних докази під час розгляду справи у судовому засіданні не виявлено підтвердження зазначених представником відповідачів обставин про те, що надані платником електронні копії первинних бухгалтерських документів (договори, видаткові накладні) не можуть вважатись сканованими копіями автентичних паперових документів, оскільки ці електронні докази не дозволяли в звичайному режимі проводити їх редагування (переміщувати печатку чи інші реквізити документа тощо). Відповідно, з огляду на не надання відповідачем доказів того, що надані позивачем копії первинних документів містять ознаки підробки чи викликають сумніви у їх достовірності, а надані для огляду до суду оригінали первинних документів дозволили пересвідчитися в реальності їх існування, суд першої інстанції правильно визначився з тим, що наведені доводи відповідача є наразі є лише припущеннями, які в свою чергу не можуть бути обґрунтованою підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.
Окремо, обговорюючи доводи контролюючого органу про відсутність на первинних документах (видаткових накладних) П.І.Б. осіб, що здійснили відпуск та приймання товарів, суд першої інстанції спираючись на висловлену Верховним Суду у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 правову позицію цілком правильно виснував, що вказана обставина у цій справі не може автоматично свідчити про їх недійсність, оскільки вказане може вважатись лише недоліком такого документу, про що у вказаній постанові касаційна інстанція зазначала, вказуючи на те, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі, і час відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Крім того, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції підставно у спірному випадку зауважив на тому, що з доданих до первісних та додаткових пояснень позивача щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена можна встановити, що ТОВ «ВЕНАТОР 2026» закупило у постачальника (ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД») товар на підставі Договору закупівлі товару №41 від 03 лютого 2026 року, а після цього закуплений товар було передано постачальнику ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» на відповідальне зберігання, що саме і підтверджується Договором №03-02 про надання послуг відповідального зберігання від 03.02.2026, відповідно до п.1.3. якого визначено, що зберігання здійснюється за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул. Доківська, буд.1, що також підтверджується і Актами передачі-приймання об`єкту на відповідальне зберігання, а також долученою до пояснень інформацією про внесення товару після його придбання до Журналу комірного обліку матеріальних цінностей, а також змістом п.4.2 укладеного ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Договору про те, що передача товару здійснюється за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул. Доківська, буд. 1, що відповідно до міжнародних правил тлумачення найуживаніших термінів (умов) у галузі торгівлі відповідає умовам EXW Ex Works товар зі складу продавця, і відповідно, вивіз товару зі складу, складання ТТН та навантаження товару вже є обов`язком покупця ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ», саме того у позивача у даній справі відсутні вказані документи оскільки їх складання та зберігання є обов`язком іншого платника податків.
Виходячи з того, що відповідачем по справі суду не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження невідповідності господарських операцій позивача цілям і завданням його діяльності та цілям і завданням його контрагентів, або про збитковість здійснених операцій чи про інші обставини, які б свідчили про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників цих операцій, або про їх фіктивність, а також виходячи з висловленої Верховним Судом у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та ряду інших справ правової позиції стосовно здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків саме з метою убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, та того, що здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу – суд першої інстанції цілком обґрунтовано наголошуючи на тому, що контролюючий орган приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності, оскільки змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, що також підкреслювалося Верховним Судом у постановах від 16.02.2023 по справі №380/7648/22 та від 12.03.2025 по справі № 420/35189/23, правильно на переконання колегії суддів виснував, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи повністю підтверджують здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними, і таким чином зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій, а також враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів та не вказав, які саме документи не надано, то і підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026 були відсутні. Тому, оскаржувані у цій справі позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.04.2026 року за № 13702586/44324906, №13702587/44324906, №13702588/44324906, №13702589/44324906, №13702590/44324906, №13702591/44324906, №13702605/44324906, №13702665/44324906, №13702691/44324906, №13702698/44324906, №13702700/44324906 від 03.04.2026, №13702689/44324906 підлягають скасуванню, із зобов`язанням суб`єкта владних повноважень відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026.
Колегія суддів у повному обсязі погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає що рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства, саме у зв`язку з чим і не знаходить передбачених статтею 317 КАС підстав для його скасування.
Задля зромілості учасниками спору у цій справі підстав для відмови у задоволені вимог апеляційної скарги відповідача, обговоривши доводи відповідача, позивача та долучені до материалів адміністративної справи письмові докази, які враховувалися також і судом першої інстанції під час вирішення спору, колегія суддів звертає увагу, що реєстрацію поданих ТОВ «ВЕНАТОР 2026» через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в ЄРПН складених на адресу ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» податкових накладних: №1 від 16 березня 2026 року на суму 29 759 615,52 грн.; №2 від 16 березня 2026 року на суму 24 001 993,50 грн.; №3 від 17 березня 2026 року на суму 22 912 873,20 грн.; №4 від 17 березня 2026 року на суму 21 235 704,00 грн.; №5 від 18 березня 2026 року на суму 5 022 000,00 грн.; №6 від 18 березня 2026 року на суму 22 317 628,20 грн.; №7 від 18 березня 2026 року на суму 21 771 598,80 грн.; №8 від 18 березня 2026 року на суму 32 468 198,40 грн.; №9 від 19 березня 2026 року на суму 30 748 920,00 грн.; №10 від 19 березня 2026 року на суму 31 825 783,20 грн.; №11 від 19 березня 2026 року на суму 22 340 964,00 грн.; №12 від 20 березня 2026 року на суму 12 071 892,00 грн. (а.с.70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92 т.1) - було зупинено з однієї ті тієї ж підстави, а саме того, що «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», що підтверджено Квитанціями від 23.03.2026 року щодо податкових накладних №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026; та від 24.03.2026 року щодо податкових накладних №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026; а такаж від 25.03.2026 року щодо податкових накладних №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, № 11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026 (а.с.71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93 т.1) та не спростовується відповідачем по справі.
Тобто, у цій справі є встановленим, що відповідно до отриманих позивачем Квитанцій, реєстрація податкових накладних зупинена саме внаслідок того, що позивач, як платник податків перебуває в переліку ризикових платників податку на додану вартість відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165, але на підтвердження вказаної обставини відповідачем до матеріалів справи було долучено тільки «службову записку» від 14.04.2026 р. за підписом начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків В.Кулініч (а.с.233-235 т.1) в якій лише одноразово згадується про те, що «Згідно бази даних журналу ризикових платників податку на додану вартість ІС «Податковий блок» ТОВ «ВЕНАТОР 2026» (код ЄДОПОУ 44324906) з 22.02.2022 року та станом на теперішній час перебуває в переліку ризикових платників податку на додану вартість відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165 (зі змінами та доповненнями). Разом з тим, відповідачем більше жодним чином не пояснюється суду підстави для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість, також як і не пояснюється коли саме (дата) та за результатами розгляду якої інформації і копій документів, комісією регіонального рівня приймалося рішення про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Більш того, відповідачем жодного разу не згадується про розгляд комісією регіонального рівня вказаного питання з прийняттям стосовно ТОВ «ВЕНАТОР 2026» відповідного рішення про віднесення його як платника податку до переліку ризикових відповідно п.8 «Критеріїв ризиковості платників податку на додану вартість», і про направлення позивачу такого рішення через електронний кабінет у день його прийняття. Таке рішення до матеріалів справи відповідачем не долучалося, і посилань на його прийняття в апеляційній скарзі також відсутнє, що в свою чергу свідчить про визначальну безпідставність зазначення у Квитанціях від 23.03.2026 року щодо податкових накладних №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026; та від 24.03.2026 року щодо податкових накладних №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026; а такаж від 25.03.2026 року щодо податкових накладних №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, № 11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026 саме такої підстави для зупинення складених позивачем на адресу ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» податкових накладних як їх подання «платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку».
Оскільки підставою для зупинення реєстрації в ЄДРПН складених позивачем на адресу ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» податкових накладних №1 від 16.03.2026, №2 від 16.03.2026, №3 від 17.03.2026, №4 від 17.03.2026, №5 від 18.03.2026, №6 від 18.03.2026, №7 від 18.03.2026, №8 від 18.03.2026, №9 від 19.03.2026, №10 від 19.03.2026, №11 від 19.03.2026, №12 від 20.03.2026 стало саме їх подання на реєстрацію «платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», колегія суддів з огляду на визначену Порядком № 1165 процедуру та наслідки визнання платника ризиковим наголошує, що податківці з вказаного питання зобов`язанні були не приймати Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, з направленням такого рішення платнику в електронний кабінет у день його прийняття, а в спеціальній таблиці зазначати яка саме господарська операція або операції стали причиною включення в ризикові платники, період їх здійснення, та податковий номер контрагента, задіяного в такій ризиковій операції (беручи до уваги лише ті операції, які відображені в ПК/РК, зареєстрованих не пізніше ніж за 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість платника), а також чітко визначити код податкової інформації, на підставі якої платника включено в ризикові згідно з Довідником кодів податкової інформації, який розміщений на сайті ДПСУ, наприклад стосовно спірного випадку, якщо податківці вважають, що позивач з наявною кількістю працівників не міг здійснювати операції (які доречі мають бути зазначені в табличній частині Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника) то і у вищезгаданій «службовій записці» начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків та в базі даних журнала ризикових платників податку на додану вартість ІС «Податковий блок» для ТОВ «ВЕНАТОР 2026» мав би бути з 22.02.2022 року код 07 «недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування», проте в дійсності описані дії відповідачем не вчинялися.
Колегія суддів наголошує, що зазначення в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (ПН) чи розрахунку коригування (РК) підстави у вигляді п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (коли платнику раніше не виносилося окреме Рішення комісії про відповідність критеріям ризиковості платника податку) є неправомірним і порушує вимоги чинного законодавства та усталену судову практику Верховного Суду. Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, в тому числі у справах на кшталт № 260/3479/24 та суміжних) чітко вказується, що присвоєння статусу ризикового платника має відбуватись за встановленою процедурою шляхом прийняття окремого рішення комісії регіонального рівня, з одночасним надсиланням його в електронний кабінет платника, а платника не можна вважати ризиковим «автономно» чи прирівнювати посилання на п. 8 Критеріїв у квитанції про зупинення ПН до факту прийняття рішення про ризиковість платника, і відповідно, контролюючий орган не має права підміняти процедуру прийняття рішення щодо ризиковості платника простою констатацією в квитанції про зупинення окремої накладної.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій, а будь-яка особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави, що повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) в якій зазначається, що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання або обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним, і дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка вирішення органу влади повинна бути чіткою та зрозумілою, як і можливі наслідки. Європейський суд з прав людини також підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування», який саме і передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Дійсно, принцип «належного урядування» як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам, про те, з іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Тобто, навіть якщо у спірному випадку податковий орган підозрював позивача у його ризиковості з підстав недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах зазначених у податковій накладній, то і в такому випадку відповідач зобов`язаний був би діяти виключно з дотриманням визначеної Порядком № 1165 процедури, яку у спірному випадку відповідачем не дотримано.
Одночасно, колегія суддів у даному спірному випадку звертає увагу, що навіть незважаючи на визначальну безпідставність зупинення реєстрації в ЄДРПН податкових накладних, у відповідь на пропозицію контролюючого органу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а також після отримання Повідомлень про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.03.2026 року (а.с.98-121 т.1) в яких зазначено про необхідність надання додаткових письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено та надати: ТТН якими оформлено переміщення товару від постачальників до ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та від ТОВ «ВЕНАТОР 2026» до покупців (згідно наказу МТУ від 14.10.1997 № 363); документів по розвантаженню та навантаженню товару, договори перевезення; подорожні листи та документи обліку пального, інш.; документи щодо підтвердження відповідності всім санітарним, гігієничним, тезнічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду, та документи на придбання тари і упаковки товару (згідно Договору № 1 від 13.03.2026); розрахункові документи; документи підтверджуючі право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, Запорізький район, вул.Доківська буд.1; надати інвентаризаційні відомості на дату продажу корпоративних прав; а також пояснити здійснення господарської діяльності, враховуючи обсяги зареєстрованих господарських операцій, при відсутності трудових ресурсів – позивачем через електронний кабінет платника податків 31.03.2026 направлялися як пояснення так і відповідні витребувані документи, які в свою чергу були прийняті контролюючим органом згідно Квітанції від 31.03.2026 року 08290044324906J1307801100000000110320260829.XML, реєстр.№ 9080534272 час отримання 09:46:57 (а.с.97 т.1).
Так, за результатом аналізу долучених до матеріалів адміністративної справи письмових доказів є беззаперечно підтвердженим, що податкові накладні №1 і № 2 від 16.03.2026, №3 і №4 від 17.03.2026, №5, №6, №7 і №8 від 18.03.2026, №9, №10 і №11 від 19.03.2026, та №12 від 20.03.2026 були складені та поданні на реєстрацію в ЄДРПН позивачем за господарськими операціями, що здійснені на підставі укладеного ним з ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Договору № 1 від 13.03.2026 поставки товару (металевих виробів: арматури, дроту, балки, кутів, труби тощо) на загальну суму 276 477 170,82 грн. (а.с.68-69 т.1), відповідно до п.5.2 якого оплата за поставлений товар здійснюється на умовах після оплати та протягом 3-х місяців після повної передачі товару покупцю.
Підтвердженим також є у цій справі той факт, що ТОВ «ВЕНАТОР 2026» (якому у визначеному порядку не було надано статус ризиковості) на адресу ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» зазначені податкові накладні було складено відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України за правилами «першої події» після передачі позивачем покупцю товару, тобто, після відвантаження позивачем товару на ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» згідно видаткових накладних: за №1603-1 від 16.03.2026 на суму 29 759 615,52 коп.; за №1603-2 від 16.03.2026 на суму 24 001 993,50 грн.; за №1703-3 від 17.03.2026 на суму 22 912 873,20 грн.; за №1703-4 від 17.03.2026 на суму 21 235 704,00 грн.; за №1803-5 від 18.03.2026 на суму 5 022 000,00 грн.; за №1803-6 від 18.03.2026 на суму 22 317 628,20 грн..; за №1803-7 від 18.03.2026 на суму 21 771 598, 80 грн.; за №1803-8 від 18.03.2026 на суму 32 468 198,40 грн.; за №1903-9 від 19.03.2026 на суму 30 748 920,00 грн.; за №1903-10 від 19.03.2026 на суму 31 825 783,20 грн.; за №1903-11 від 19.03.2026 на суму 22 340 964,00 грн.; за №2003-12 від 20.03.2026 на суму 12 071 892,00 грн. (а.с.56-67 т.1), які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, оскільки містять назву документа, дату складання, назву підприємства (суб`єкта господарювання) від імені якого складено документ, а також печатки обох підприємств та особисті підписи уповноважених осіб (директора ТОВ «ВЕНАТОР 2026» Плесковської Є.М. і директора ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Залєсової С.), що дають змогу ідентифікувати осіб, які брала участь у здійсненні господарської операції з урахуванням наданих позивачем на підкріплення реальності операцій інших доказів, а саме, копій: договору № 1, що укладався між ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» в особі їх директорів та ними підписувався (а.с.69 оборот т.1); витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємціі та громадських формувань (а.с.14, 16-18 т.1); а також договору купівлі-продажу частки статутного капіталу (а.с. т.1); наказу № 5 від 12.03.2026 (а.с.20 т.1); нотаріально засвідченого рішення учасників ТОВ № 10-03 від 10.03.2026 (а.с.23 т.1); Статуту ТОВ «ВЕНАТОР 2026» в новій редакції (а.с.24-26 т.1) якими підтверджено, що Плесковська Є.М. з 12.03.2026 є директором ТОВ «ВЕНАТОР 2026», і вказані документи складалися від імені Плесковської Є.М. та за її підписом.
Неспростованим у спірному випадку колегія суддів також вважає те, що після отримання Квитанцій з реєстраційним номером 9071127509, 9071135679, 9071127295, 9072280292, 9072264786, 9072260313, 9072284489, 9073758348, 9073768755, 9073753609, 9073757670, 9073763637 про те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2016 № 1165 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена реєстрація ПН №1,2 від 16.03.2026р., №3,4 від 17.03.2026р., №5,6,7,8 від 18.03.2026р., №9,10,11 від 19.03.2026р., №12 від 20.03.2026р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «ВЕНАТОР 2026» 25.03.2026 на виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України за вих.№ 17 від 25.03.2026 на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області надсилалося Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, якими саме детально і пояснювалося та документально підтверджувалося як про напрямок та види господарської діяльності позивача, так і про майнові та трудові ресурси позивача, про основних постачальників, в тому числі і стосовно ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» по взаємовідносинам з поставки товару у вигляді металопрокату (арматура, дріт, балки, кути, металеві конструкції, швелер, труби та інше) згідно видаткових накладних №1,2 від 16.03.2026р., №3,4 від 17.03.2026р., №5,6,7,8 від 18.03.2026р., №9,10,11 від 19.03.2026р., №12 від 20.03.2026р. на суму 271 020 111,25 гривень без ПДВ, яка здійснювалася автомобільним транспортом за адресою: Запорізька обл, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська буд.1, транспортом наданим ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» та з умовою оплати відтермінування оплати на термін 20 днів з моменту отримання товару, і оплатою товару згідно платіжних доручень №15 від 04.02.26р. на 29 164 423,00 грн., №16 від 04.02.26р. на 23 521 953,63 грн., №17 від 05.02.26р. на 22 454 615,74 грн., №18 від 05.02.26р. на 20 810 989,92 грн., №22 від 06.02.26р. на 4 921 560,00 грн., №23 від 06.02.26р. на 21 871 275,64 грн., №25 від 06.02.26р. на 21 336 166,82 грн., №27 від 09.02.26р. на 31 818 834,43 грн., №29 від 10.02.26р. на 30 133 941,60 грн., №31 від 11.02.26р. на 31 189 267,54 грн., №33 від13.02.26р. на 21 966 628,56 грн., №35 від 16.02.26р. на 11 830 454,16 грн., які також було долучено до матеріалів справи та досліджувалося судом (а.с.192-195 т.1). Також вказаним Повідомленням позивачем пояснювалося і про обставини реалізації товару у вигляді металопрокату (арматура, дріт, балки, кути, металеві конструкції, швелер, труби та інше) ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» за Договором №1 від 13 березня 2026 року згідно видаткових накладних №1,2 від 16.03.2026р., №3,4 від 17.03.2026р., №5,6,7,8 від 18.03.2026р., №9,10,11 від 19.03.2026р., №12 від 20.03.2026р. на суму 276 477 170,82 грн., в т.ч. ПДВ 20% 46 079 528,47 грн., з урахуванням передбачених Договором поставки товару умов самовивозу зі складу постачальника, вказаного покупцем, та відтермінування оплати на термін 30 днів з моменту отримання товару, з випискою податкових накладних за першою подією – згідно видаткової накладної, та зауважувалося на тому, що повне виконання позивачем своїх зобов`язань з реєстрації та відображення в податковій звітності наразі блокується податковим органом, саме у зв`язку з цим і висловлювалося прохання надати можливість виконати зобов`язання (не права) згідно чинного законодавства та винести Рішення стосовно проведення реєстрації зупинених податкових накладних. При цьому, на підтвердження своїх пояснень позивачем до розгляду Комісії було також надано відповідні документи.
Як встановлено за матеріалами справи, незважаючи на зміст наданих позивачем пояснень та наявних в його розпорядженні документів Комісією регіонального рівня ДПС у Запорізькій області 03.04.2026 були прийняті оскаржувані у цій справі Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства: №13702586/44324906 №13702586/44324906, №13702587/44324906, №13702588/44324906, №13702589/44324906, №13702590/44324906, №13702591/44324906, №13702605/44324906, №13702665/44324906, №13702691/44324906, №13702698/44324906, №13702700/44324906, №13702689/44324906, приймаючі які Комісією взагалі не брався до уваги той факт, що товар був переданий покупцю на складі у м.Запоріжжя, вул.Доківська, 1 і його транспортування позивачем не здійснювалося, тож і ТТН позивачем надані не могли бути, але натомість були надані підтверджуючі документи щодо походження товару, а саме договір закупівлі товару №41 у ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» і відповідні видаткові накладні, що у сукупності свідчить про надання позивачем до податкового органу разом з поясненнями усіх документів що підтверджують саме ті господарські операції, реєстрацію податкових накладних яких було зупинено.
Обговорюючи доводи відповідача про те, що додані позивачем документи складені з порушенням законодавства, колегія суддів зазначає, що вказане питання судом першої інстанції детально перевірялося шляхом дослідження наданих до матеріалів справи копій первинних документів, за результатом чого судом і було встановлено, що ці документи є належно оформленими, оскільки містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, тож суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав, що у спірному випадку відсутні підстави вважати згадані відповідачем документи неналежними доказами.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції також цілком обґрунтовано відхилено доводи представника відповідачів про те, що надані платником електронні копії первинних бухгалтерських документів (договори, видаткові накладні) не можуть вважатись сканованими копіями автентичних паперових документів, оскільки оглянувши відповідні електронні докази під час розгляду справи у судовому засіданні судом не виявлено підтвердження таких обставин, не встановлено таких обставин також і апеляційним судом під час апеляційного перегляду даної справи, тому колегія суддів вважає цілком правильними зауваження суду першої інстанції про те, що подані суду електронні докази не дозволяли в звичайному режимі проводити їх редагування (переміщувати печатку чи інші реквізити документа тощо), а самим відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що надані позивачем копії первинних документів містять ознаки підробки чи викликають сумніви у їх достовірності, саме тому такі доводи відповідача наразі є лише припущеннями, що не може бути обґрунтованою підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.
Отже, оскільки оригінали первинних документів були надані для огляду суду в повному обсязі, що дозволило пересвідчитися в реальності їх існування, а доводи контролюючого органу про відсутність на первинних документах (видаткових накладних) П.І.Б. осіб, що здійснили відпуск та приймання товарів, не можуть свідчити автоматично про їх недійсність, оскільки вказане можливо вважати лише недоліком такого документу, що узгоджується з висловленою Верховним Судом у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 правовою позицією про те, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі, а відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними – колегія суддів вважає, що проаналізувавши взаємовідносини позивача з постачальником ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» та покупцем товару ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» і складені за вказаними господарськими операціями документи, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що у спірних правовідносинах відповідачами не наведено переконливих обґрунтувань та не надано будь-яких належних доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям і завданням його і його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б свідчили про непов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників цих операцій, фіктивність операцій.
Звертає увагу колегії суддів у спірному випадку і те, що доданими позивачем первісними та додатковими поясненнями щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена, беззаперечно підтверджується купівля ТОВ «ВЕНАТОР 2026» у постачальника ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» товару на підставі Договору закупівлі товару №41 від 03 лютого 2026 року, та передання після цього закупленого товару ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» на відповідальне зберігання відповідно Договору №03-02 про надання послуг відповідального зберігання від 03.02.2026 (а.с.60-61 т.2), згідно п.1.3. якого зберігання має здійснювася за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, що також підтверджується Актами передачі-приймання об`єкту на відповідальне зберігання (а.с.62-68 т.2), оборотно-сальдовою відомостю по рахунку 023 за 02.02.2026-14.05.2026 (а.с.69 т.2), та інформацією з копії долученого до пояснень позивача Журналу комірного обліку матеріальних цінностей про внесення цього товару після його придбання.
За наведених вище обставин та того, що умови укладеного між ТОВ «ВЕНАТОР 2026» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Договору про здійснення передачі товару за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд. 1 повністю відповідають міжнародним правилам тлумачення найуживаніших термінів (умов) у галузі торгівлі відповідає умовам EXW Ex Works про передачу товару зі складу продавця, а відповідно, вивіз товару зі складу та складання ТТН і навантаження товару дійсно вже є обов`язком покупця ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ», а у розпорядженні позивача вказані документи не могли бути оскільки їх складання та зберігання є обов`язком іншого платника податків - колегія суддів враховуючи встановлені обставини цієї справи у їх сукупності визнає цілком законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції у цій справі про те, що подані позивачем пояснення і документи, в тому числі і додатково надані на вимогу Комісії для реєстрації спірних податкових накладних у повній мірі підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН. Така позиція суду першої інстанції повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що вже неодноразово висловлювалася касаційним судом як у справах № 816/2183/18, № 940/1240/18, № 360/1776/19, №360/1050/19, №824/245/19-а, №380/7648/22, № 500/4244/22, так і у справах за № 420/35189/23, № 460/1417/23 (касаційне провадження № К/990/52697/25), № 520/30582/23 (касаційне провадження № К/990/28325/25), № 560/8482/25 (касаційне провадження № К/990/24065/26), №440/11422/25 (касаційне провадження № К/990/29610/26) і у багато інших справах, в яких спірні відносили вже регулювалися з урахуванням внесених до Порядку № 520 змін, що набрали чинності з 08.03.2023. Відповідно, колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції у цій справі враховував виключно висновки Верховного Суду, що були сформовані у 2017– 2020 роках в період чинності попередніх нормативно-правових актів.
Не вважає за необхідне колегія суддів також брати до уваги як підставу для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі посилання відповідача на практику Верховного Суду по справам, предмет спору яких є подібним до спірних у цій справі правовідносинам, зокрема, постанову Верховного Суду від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18 в якій оскаржуються податкові повідомлення рішення, що були прийняті за результатом проведеної документальної позапланових виїзної перевірки та постанови від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 і від 12.01.2024 у справі № 240/5563/23 в яких оцінка фактичних обставин здійснювалася судами за різних (інших) фактичних обставин, і в наведених постановах велася мова виключно про оцінку доказів.
Правильним у цій справі колегія суддів визнає також відхилення судом першої інстанції у спірному випадку доводів відповідача про те, що надані платником електронні копії первинних бухгалтерських документів (договори, видаткові накладні) не можуть вважатися сканованими копіями автентичних паперових, оскільки такі доводи не були підтверджені за результатом огляду судом під час розгляду справи у судовому засіданні електронних доказів, які вочевидь не дозволяли в звичайному режимі проводити їх редагування (переміщувати печатку чи інші реквізити документа тощо), оскільки самим відповідачем в свою чергу доказово не підтверджено, що копії наданих позивачем первинних документів містять ознаки підробки чи викликають сумніви у їх достовірності, і такі доводи відповідача є лише припущенням, яке не може бути підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, тим більш, що за результатом огляду судом оригіналів первинних документів в судовому засіданні була встановлена реальність їх існування, а сам факт допущення деяких недоліків при заповненні видаткових накладних (відсутність П.І.Б. осіб, що здійснили відпуск та приймання товарів) не свідчити автоматично про їх недійсність, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 в якій чітко зазначено, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі, і відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, а у даному випадку значення мають саме ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується, на переконання колегії суддів у відповідача дійсно не було правових підстав для відмови у реєстрації ПН у ЄРПН за № 1 від 16.03.2026 року, № 2 від 16.03.2026 року, № 3 від 17.03.2026 року, № 4 від 17.03.2026 року, № 5 від 18.03.2026 року, № 6 від 18.03.2026 року, № 7 від 18.03.2026 року, № 8 від 18.03.2026 року, № 9 від 19.03.2026 року, № 10 від 19.03.2026 року, № 11 від 19.03.2026 року, № 12 від 20.03.2026 із зазначених Комісією підстав. Зокрема, з тих підстав, що надані позивачем пояснення та документи (в тому числі додаткові) не висвітлювали в повній мірі реальність здійснення господарських операцій щодо навантаження/розвантаження, зберігання товару, придбання тари і упаковки товару, переміщення/відвантаження товару від постачальника до покупця, а позивачем не надано договорів перевезення та ТТН, якими оформлено та документів на підтвердження відповідності санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду і документів, підтверджуючих право власності або право користування приміщенням (склад) за адресою м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська. Тобто, відмовляючи позивачу у реєстрації в ЄРПН поданих ним вказаних ПН із зазачених вище підстав, Комісією повністю було проігноровано, що згідно укладеного між позивачем та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» Договором поставки (п.4.2.) передача товару мала здійснюватися за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, що відповідно до міжнародних правил тлумачення найуживаніших термінів (умов) у галузі торгівлі відповідає умовам EXW-Ex Works товар зі складу продавця, а також не бралося до уваги, що вивіз товару зі складу та складання ТТН, також як і навантаження товару було вже обов`язком ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ», і відповідно, у розпорядженні позивача не могло бути документів щодо навантаження/розвантаження, придбання тари і упаковки товару і щодо перевезення, в тому числі і ТТН, якими оформлювалося переміщення/відвантаження товару. Крім того, відповідачем безпідставно було залишено поза увагою, що чинне законодавство не уповноважує позивача при укладенні Договору про надання послуг відповідального зберігання перевіряти правомочності контрагента (ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД») як стосовно володіння та розпорядження об`єктами нерухомого майна за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, тим більш, що ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» було збережено товар позивача та в подальшому передано його до ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙДЗ» згідно Договору поставки.
Не припустимими для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача про скасування рішення суду першої інстанції у цій справі колегія суддів вважає також доводи відповідача про допущені помилки в Актах передачі-приймання обєкту на відповідне зберігання та про надання послуг, а також про надані: листом банку інформацію з приводу недоліків у платіжних інструкціях по здійсненим позивачем на адресу ТОВ «МЕТКРІПСЕРВІС ЛТД» платежам; і листом ТОВ «Сбитресурс» інформації з приводу володіння та користування однією будівлею з інв.№ 477, яка входить до складу багатьох складських та виробничих обєктів за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Заводський район, вул.Доківська, буд.1, які належать різним власникам, а не лише ТОВ «Сбитресурс» (до якого саме контролюючим органом направлялися запити); а також на зроблені відповідачем за допомогою режиму ШІ браузера Google приблизні підрахунки необхідного об`єму та площі складського приміщення, за яких саме відповідач і вважає, що обмеження складських приміщень у параметрах навантаження на пол, необхідність додержання вимог безпеки по висоті складування, створення проходів та транспортних проїздів, є очевидним про фізичну неможливості зберігання такого великого обсягу різного виду металовиробів одночасно у одному приміщенні за адресою м.Запоріжжя, вул.Доківська, 1.
По-перше, відповідач намагаючись довести нереальність господарських операцій позивача у наведений у попередньому абзаці спосіб повністю проігнорував те, що питання наявності чи відсутності реальності господарських операцій має бути досліджено податковим органом під час проведення перевірки за спірний податковий період, складення акту та, відповідно на його підставі, податкового повідомлення-рішення. Чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі обставини та надавати їм правову оцінку, приймаючи їх до уваги або відхиляючі, і у разі відхилення певних обставин податковий орган зобов`язаний мотивувати свої висновки, особливо, коли має місце несприятливе для платника податків рішення, але у даному випадку спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та відповідно впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, колегія суддів встановивши, що господарські операції, за наслідком яких складено податкові накладні, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами, яких є достатньо на цій стадії для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію складеної позивачем спірної податкової накладної в ЄРПН, і контролюючий орган приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних – визнає цілком законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції у цій справі, а доводи апеляційної скарги відповідача визнає такими, що суперечить усталеної практиці Верховного Суду, в тому числі і неодноразово висловленої правової позиції касаційної інстанції про те, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених ПК України.
Отже, виходячи з того, що комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків, але у даному спірному випадку контролюючий орган під час здійснення моніторингу спірних податкових накладних фактично перейшов від перевірки формальної відповідності документів до глибокого з`ясування змісту та економічної реальності операції, що виходить за межі повноважень Комісії регіонального рівня, колегія суддів у цьому аспекті наголошує, що будь-які сумніви щодо товарності чи реальності господарської діяльності мають досліджуватися виключно у межах податкової перевірки, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 року у справі №380/7648/22, відповідно до якої, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що матеріали справи не містять жодних доказів виявлення контролюючим органом під час моніторингу реальних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання або ймовірності уникнення позивачем виконання податкових зобов`язань, тому у контексті наведеного у сукупності колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та про наявність підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області – залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року – залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Кальник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua