Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №160/12050/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12050/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року (суддя Царікова О.В.)

у справі №160/12050/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії, ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7994,47 грн), у розмірі 1,197 та 1,0796, 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7994,47 грн. на коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», провівши виплату недоотриманих сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення позивачці перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідними постановами Кабінету Міністрів України для забезпечення індексації пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії, ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7994,47грн), у розмірі 1,197 та 1,0796, 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2026 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що з метою забезпечення у 2020 - 2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: у 2020 році - 1,11 згідно з постановою №251; у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127; у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118; у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168; у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не здійснено жодних дій, спрямованих на уточнення необхідних відомостей, отримання додаткових документів, та не роз`яснено позивачці можливість подання додаткових документів впродовж трьох місяців.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд зауважив, що захисту підлягають лише порушені права, а суд не наділений повноваженнями вирішувати спір на майбутнє, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів стосовно зобов?язання провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 є передчасними.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки права позивачки порушені рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2026 №912130134270, яке визнано протиправним, то необхідним є захист прав позивачки шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 13.03.2026, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що під час розгляду документів, доданих до заяви, виявлено, що позивачкою надано скан-копію з копії паспорта серії НОМЕР_1 та не надано скан-копію РНОКПП, у зв`язку з чим у перерахунку пенсії відмовлено. Вказує, що на виконання Постанови №168 ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,197. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 ставив 3374,47 грн. На виконання Постанови №185 - проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 ставив 4413,55 грн. На виконання Постанови №209 - проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становив 4861,38 грн. Скаржник зауважує, постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024, № 209 від 25.02.2025 та Порядок №124 є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому пенсійний орган зобов`язаний їх застосувати. Вказує, що висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії, ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (7994,47грн), у розмірі 1,197 та 1,0796, 1,115 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2026 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, з врахуванням виплачених сум, є помилковим та необґрунтованим. Судом першої інстанції в порушення ст. 90, 242 КАС України та п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 в рішенні від 03.08.2026 не взято до уваги доводи та докази, що були надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій же частині.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 30.05.2009 та отримує пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

13.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення індексації пенсії.

Подана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2026 №912130134270 відмовлено позивачці у проведенні індексації.

У цьому рішенні вказано: документи для розгляду: заява про перерахунок пенсії; копія паспорта; витяг з реєстру страхувальників; довідка ОК-5.

Мотиви відмови в здійсненні перерахунку:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) звернулася 13.03.2026 із заявою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії «Зміна виду розрахунку».

Відповідно п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.12.2005 №22-1 – орган, що призначає (перераховує) пенсію, має право здійснювати перевірку змісту, оформлення наданих документів.

Під час розгляду документів доданих до заяви виявлено, що заявниця надала скан-копію паспорта серії НОМЕР_1 та не надала скан-копію РНОКПП.

Враховуючи зазначене, рішенням головного управління від 20.03.2026 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень статті 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).

Приписами пункту 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до положень пункту 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, який призначає пенсію, зокрема:

ідентифікує заявника (його представника);

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів видає особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії.

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

З аналізу наведених норм убачається, що особа заявника перевіряється на відповідність даним паспорта, а у разі необхідності усунення формальних неточностей та перешкод у реалізації права на пенсійне забезпечення, дооформлення документів, подання додаткових документів пенсіонеру повідомляється про це у розписці про прийняття документів. Для надання документів, яких не вистачає, або дооформлення документів законодавством встановлений строк - 3 місяці від дати подання пенсіонером заяви.

У разі використання такого механізму за наявності необхідних документів (у тому числі після надходження додаткових чи дооформлених у визначений вище термін документів) Порядок встановлює обов`язок органу, що призначає пенсію, впродовж 10 днів розглянути їх та прийняти рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.

Неведені норми відповідають положенням ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV, якою також встановлений обов`язок органу Пенсійного фонду України розглянути документи у 10-ти денний з дня їх надходження.

Право вимагати від фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону, згідно з яким загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тобто у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу та зажадати такого усунення, а не відмовляти одразу з формальних підстав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом.

В спірному випадку за перерахунком пенсії звернулась особа, якій пенсія вже призначена, отже, наявна сформована пенсійна справа, а долучені до поданої заяви про перерахунок пенсії документи мають повну інформацію для ідентифікації заявника, зокрема, за наявності копії паспорта.

Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не здійснило дій, спрямованих на уточнення необхідних відомостей або ж витребування додаткових документів, за необхідності, не надало заявнику можливості надати такі додаткові документи, відмовивши у перерахунку пенсії з формальних підстав та не розглянувши заяву про перерахунок пенсії по суті заявлених вимог. До того ж суд апеляційної інстанції зауважує, що для перерахунку (індексації) пенсії відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавець не передбачає звернення особи із відповідною заявою до пенсійного органу.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи та докази, що були ним надані, не підтверджуються матеріалами справи, оскільки ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких доказів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до суду не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі №160/12050/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя Т.І. Ясенова