Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №280/264/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/264/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 15 липня 2026 року) в справі № 280/264/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо перебування його як представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;

зобов`язання вжити позитивні дії:

1) негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;

2) вважати відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2024 у справі № 360/777/23, що «Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.»;

3) здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank);

4) нарахувати та виплатити на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank), компенсацію за майнову шкоду;

5) здійснити виплату пенсії, яку відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у адміністративній справі № 280/2790/23 мав поновити з 01.05.2018, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank), за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

6) нарахувати та виплатити позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank), компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн;

7) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 19 січня 2026 року представником позивача адвокатом Меламедом В.Б. 30 січня 2026 року подана позовна заява у новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

«визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перебування громадянина ОСОБА_1 – представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю – у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;

зобов`язати відповідача вжити позитивні дії:

1) негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;

2) вважати відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2024 у справі № 360/777/23, що “Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.”;

3) здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank);

4) нарахувати та виплатити позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank) компенсацію за майнову шкоду;

5) здійснити виплату пенсії позивача, яку позивач, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у адміністративній справі № 280/2790/23 мав поновити з 01.05.2018, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank), за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

6) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank), за заявою, поданою представником 11.09.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з дати припинення на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank), за заявою, поданою представником 11.09.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, заява про виплату пенсії (додаток 1) або заява про виплату пенсії з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

Окрім того, заява щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 до органу ПФУ може бути подана через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua) за допомогою кваліфікованого електронного підпису у розділі «Внесення змін до пенсійної справи», із заповненням заяви про зміну виплатних реквізитів, а також додаванням сканованих копій документів, а саме: паспорту, документу, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, та оновлену заяву з установи банку.

Суд першої інстанції не врахував, що законодавством подача відповідної заяви про призначення (перерахунок), поновлення пенсії тощо з необхідними документами до органів ПФУ через адвоката дієздатної особи не передбачена.

Представник позивача звернувся до відповідача в рамках Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян», що не може слугувати для зміни виплатних реквізитів. Підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення, перерахунок, поновлення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який постійно проживає в Державі Ізраїль.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 280/2790/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії, визнано протиправним і скасовано рішення про відмову у поновленні їй пенсії, викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.04.2023 № 0800-0203-8/24940. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.05.2018 на вказаний ним банківський рахунок з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №280/2790/23 змінено, шляхом заміни в абзаці другому резолютивної частини рішення словосполучення “Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії…” на словосполучення “Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії…”. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №280/2790/23 – залишено без змін.

11.09.2025 представник позивача, адвокат Меламед В.Б. звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про виплату пенсії ОСОБА_1 на його банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank).

Листом від 09.10.2025 № 0800-0203-8/126192 відповідач повідомив, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися із заявою особисто.

Суд першої інстанції, проаналізувавши вимоги чинного законодавства та врахувавши правові висновки Верховного Суду, вважав, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank), за заявою, поданою представником 11.09.2025, є протиправними, а зобов`язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії з дати припинення на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” (Monobank), за заявою, поданою представником 11.09.2025, забезпечить ефективне відновлення прав позивача.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів суд першої інстанції, враховуючи, що поновлення виплати пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок ще не відбулося, дійшов висновку про передчасність вказаних позовних вимог, тому відмовив у їх задоволенні.

Щодо позовних вимог про припинення дискримінації суд першої інстанції встановив, що за наслідком розгляду справи дискримінації по відношенню до позивача не встановлено, а позивачем наявності такої дискримінації не доведено, тому відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивача, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист права та законних інтересів осіб, які звертаються за судовим захистом.

Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині компенсації за майнову шкоду, вказавши, що в позовній заяві у новій редакції ці вимоги не обґрунтовані.

Стосовно встановлення судового контролю суд першої інстанції зазначив про те, що встановлення судового контролю на стадії ухвалення рішення суду є правом, а не обов`язком суду, а станом на дату ухвалення рішення суду судом не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як одержувач пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі № 280/2790/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 травня 2018 року на вказаний ним банківський рахунок з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №280/2790/23 змінено шляхом заміни в абзаці другому резолютивної частини рішення словосполучення «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення ОСОБА_1 пенсії…» на словосполучення «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії…», в іншій частині рішення залишено без змін.

Представник позивача Меламед В.Б. 11 вересня 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про виплату пенсії ОСОБА_1 на його банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Monobank).

ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило листом від 09 жовтня 2025 року № 0800-0203-8/126192, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися із заявою особисто.

Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Отже, враховуючи викладене, позивач як громадянин України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі, і правом на пенсійне забезпечення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому ЄСПЛ доходить висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в Україні, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Спірним в цій справі під час апеляційного перегляду є питання наявності підстав для виплати позивачу пенсії на визначений ним банківський рахунок.

За позицією відповідача для виплати пенсії на визначений банківський рахунок позивач має особисто надати до територіального органу Пенсійного фонду відповідну заяву, або звернутися із такою заявою через вебпортал електронних послуг ПФУ.

З цього питання суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2022 року у справі № 280/4551/21 дійшов висновку, що жоден з пунктів Порядку №22-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1 та від 16 грудня 2020 року № 25-1) не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін "заявник", на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю. Наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, а тому існуючі "загальні" норми не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009. Верховний Суд у зазначеній вище постанові сформулював наступний правовий висновок: "подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1 та від 16.12.2020 р. № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1".

Отже, вимога органу Пенсійного фонду про необхідність подання пенсіонером особисто заяви є необґрунтованою.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

За положеннями пункту 2.9 Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 22-1 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, згідно з пунктом 4 якого виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Згідно із абзацом першим пункту 6 Порядку № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку № 1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно із вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису (пункт 10 Порядку № 1596).

За змістом пункту 12, пункту 13 Порядку № 1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:

- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;

- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана органу Пенсійного фонду відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 двома шляхами, а саме: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; від установи уповноваженого банку.

При цьому суд зауважує, що Порядком 22-1 передбачена можливість подачі заяви заявником, тобто як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.

Доводи апелянта зводяться до відсутність підстав для виплати пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок через відсутність факту звернення особисто позивача до територіального органу Пенсійного фонду або через вебпортал ПФУ та спростовані приведеними висновками суду.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Позивачем не оскаржене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог, тому судом не надається оцінка висновкам суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в справі № 280/264/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в справі № 280/264/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 28 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко