Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №280/120/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №280/120/26

Суддя: Шальєва В.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/120/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в справі № 280/120/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області), про:

визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо непроведення йому перерахунку пенсії після отримання результатів перевірки, відображених в акті від 06 червня 2025 року № 0400-011004-1/12339;

зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до його пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період його роботи з 17.08.2001 по 27.08.2007 та перерахувати розмір пенсії на підставі його заяви від 30 травня 2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії після отримання результатів перевірки, відображених в Акті від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період його роботи з 17.08.2001 по 27.08.2007 та перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії на підставі його заяви від 30.05.2024.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що пільговий стаж перевірено (довідки від 02.11.2022 № 11/75, від 01.05.2024 № 05/78) Головним управління ПФУ в Запорізькій області, про що складено акт перевірки від 06.06.2025 № 0400-011004- 1/12339.

За результатами вказаного акту перевірки Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області встановлено, що довідка не відповідає додатку 5 постанови КМУ «Про затвердження порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637, а саме не засвідчена підписом начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, будь-які документи про відсутність в штатному розписі посад не надавались. Разом з цим відсутній документ про надання права підпису як керівника підприємства арбітражному керуючому.

Тобто для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням пільгового стажу необхідно надати належним чином оформлені документи, про що позивача листом повідомлено ГУ ПФУ в Запорізькій області від 12.11.2025 № 0800-0209-8/145633, однак позивач не звертався і не надав належним чином оформлені документи.

Наголошує, що Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснювало лише розгляд заяви від 30.05.2024 і не приймало рішення за результатами вказаного акту перевірки.

Оскільки ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, то відповідно відсутні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчиняти будь-які дії, пов`язані із перерахунком пенсії.

Також зауважує, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії 30.05.2024 року, і за результатами її розгляду відповідач ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії 06.06.2024.

Звернувшись до суду з цим позовом 05.01.2026, позивач заявив позовні вимоги з 30.05.2024, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

У відзиві позивач просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 2022 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

30.05.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії, зокрема з проханням зарахувати період роботи з 17.08.2001 по 27.08.2007 до пільгового стажу за Списком № 1 на підставі довідки від 01.05.2024 № 05/78 та наказу про результати атестації робочих місць.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.06.2024 № 134850012769 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії на підставі поданої довідки з підстав відсутності підтвердження первинними документами. В рішенні про відмову від 06.06.2024 № 134850012769 також вказано, що перерахунок буде проведено після здійснення перевірки.

Листом від 08.10.2025 №0800-0209-8/125132 на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило про проведення відповідної перевірки, що зафіксовано в Акті перевірки від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339.

У зв`язку із чим до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області представником позивача було направлено адвокатський запит з проханням надати копію акта перевірки від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339.

Згідно з висновками, що містяться в акті від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339, копію якого надано ГУ ПФУ в Запорізькій області разом із листом від 12.11.2025 № 0800-0209-8/145633, за результатами перевірки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них від 02.11.2022 № 11/75, від 01.05.2024 № 05/78 на ім`я ОСОБА_1 , розбіжності між первинними документами та даними, заявленими в довідці, щодо граничних дат роботи, не встановлено, надавати оновлену довідку не потребується.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідних довідок, відтак виявлені відхилення не можуть мати наслідком неврахування періоду його роботи з 17.08.2001 по 27.08.2007 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Суд першої інстанції зазначив, що після здійснення перевірок достовірності поданих позивачем із заявою про призначення пенсії довідок від 02.11.2022 № 11/75 та від 01.05.2024 № 05/78 відповідач повинен був закінчити процедуру перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаних довідок, тому дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії після отримання результатів перевірки, відображених в акті від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339, є протиправною, а належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання належних сум пенсії за віком є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період його роботи з 17.08.2001 по 27.08.2007 та перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії на підставі його заяви від 30.05.2024.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2022 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

ОСОБА_1 звернувся 30 травня 2024 року до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії, зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 17 серпня 2001 року по 27 серпня 2007 року на підставі довідки від 01 травня 2024 року № 05/78 та наказу про результати атестації робочих місць.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 06 червня 2024 року № 134850012769 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії на підставі поданої довідки з підстав відсутності підтвердження довідки первинними документами, перерахунок буде проведено після здійснення перевірки.

Листом від 08.10.2025 №0800-0209-8/125132 на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило про проведення відповідної перевірки, що зафіксовано в Акті перевірки від 06.06.2025 № 0400-011004-1/12339.

ГУ ПФУ в Запорізькій області складено акт від 06 червня 2025 року № 0400-011004-1/12339 за результатами перевірки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них від 02 листопада 2022 року № 11/75, від 01 травня 2024 року № 05/78, розбіжності між первинними документами та даними, заявленими в довідці, щодо граничних дат роботи, не встановлено, надавати оновлену довідку не потребується.

Відповідачем після складання зазначеного акту не проведено перерахунок пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі – Закон № 1058-ІV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, (далі – Порядок № 383), установлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Судом встановлено, позивачем з метою перерахунку пенсії подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву та довідки, видані ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», від 02 листопада 2022 року №11/75, яка містить інформацію про період роботи позивача з 17 серпня 2001 року по 27 лютого 2007 року в цеху металопокриття за професією, посадою «оцинковувач гарячим способом 3 розряду», та від 01 травня 2024 року №05/78, яка містить інформацію, що позивач у період з 17 серпня 2001 року по 27 серпня 2007 року виконував роботу в цеху металопокриття за професією, посадою «оцинковувач гарячим способом 3 розряду».

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 06 червня 2024 року № 134850012769 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з підстав відсутності підтвердження первинними документами та зауважено, що перерахунок буде проведено після здійснення перевірки.

ГУ ПФУ в Запорізькій області складено акт від 06 червня 2025 року № 0400-011004-1/12339 перевірки довідок, яким установлено відсутність розбіжностей між первинними документами та даними, заявленими в довідках, щодо граничних дат роботи, а також зазначено, що надавати оновлену довідку не потребується.

Відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі наданих позивачем довідок, оскільки довідка не відповідає додатку 5 до Порядку №637, а саме не засвідчена підписом начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, не надання документів про відсутність в штатному розписі посад та про надання права підпису як керівнику підприємства арбітражному керуючому.

Суд зазначає, що надані позивачем довідки містять інформацію про період роботи, виконувану роботи повний робочий день, професію, зазначення, що ця робота передбачена списком №1, а також містять підстави видачу (особиста картка, особові рахунки про нарахування заробітної плати, штатний розклад, накази, документи про результати атестації робочого місця.

Довідка № 05/78 від 01 травня 2024 року підписана арбітражним керуючим.

Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 викладено висновок, що відсутність посилання чи наявність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Отже, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та інших документів, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у таких документах.

Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Також суд зауважує, що підписання довідки арбітражним керуючим свідчить про перебування підприємства у стадії банкрутства, відповідно, саме арбітражний керуючий набув повноважень керівника підприємства.

Крім того, правомірність видачі довідки підтверджено актом ГУ ПФУ в Запорізькій області №0400-011004-1/12339 від 06 червня 2025 року.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування спірного періоду до страхового стажу.

Також є правильним висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 17 серпня 2001 року по 27 серпня 2007 року та перерахувати розмір пенсії на підставі його заяви від 30 травня 2024 року.

Суд відхиляє аргумент апелянта про те, що оскільки позивач не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області, а перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії, то відповідно відсутні підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області вчиняти будь-які дії, пов`язані із перерахунком пенсії.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо перерахунку позивачу пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про перерахунок пенсії та прийняв рішення про відмову у її перерахунку.

Таким чином, саме ГУ ПФУ в Закарпатській області має вирішити питання перерахунку позивачу пенсії, а не ГУ ПФУ в Запорізькій області, як помилково вважає апелянт.

Суд визнає помилковими доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, адже позивач звернувся до суду у межах шестимісячного строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, позаяк отримав акт перевірки довідки 12 листопада 2025 року, а з позовом звернувся до суду 05 січня 2026 року.

Більш того, позивачем в межах цієї справи не оскаржується рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії від 06 червня 2024 року.

Щодо дискреційних повноважень відповідача суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що відповідним актом підтверджено правомірність виданої довідки, тобто для прийняття рішення про перерахунок пенсії виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд, у межах спірних правовідносин повноваження відповідача не є дискреційними.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У рішенні в справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) ЄСПЛ вказав, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача – зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року в справі № 280/120/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року в справі № 280/120/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 28 жовтня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua