Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №160/6165/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №160/6165/26

Суддя: Баранник Н.П.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/6165/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 160/6165/26 (суддя Бухтіярова М.М., ухвала прийнята без участі сторін) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання постанови протиправною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №011144 від 03.03.26.

Після відкриття судом провадження у справі, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд:

- заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на стягнення штрафу, накладеного постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №011144 від 03.03.26;

- заборонити виконавцю Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти виконавчі дії по виконавчому провадженню № 81486381, та повернути зниклі кошти Позивача у розмірі 19069,00 грн на його рахунок IBAN № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати виконавців Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, розблокувати рахунки Корнєва К.О., а саме: ??рахунок №1 IBAN N UA_553052990000026209864231165, ??рахунок №2 N UA_053054820000026203000534368, МФО №305482.

В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що 15.07.2026 його рахунки було заблоковано постановою виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по виконавчому провадженню № 81486381. Такі дії є наслідком подання Укртансбезпеки постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу на виконання. Позивач повідомив виконавця, що дана постанова про накладання адміністративно-господарського штрафу не підлягає виконанню, оскільки оскаржується в суді, однак від виконавця надійшла офіційна відповідь, що з рахунку (IBAN № НОМЕР_2 ) списані грошові кошти у розмірі 19069,00 грн. Позивач також вказував, що державний виконавець наклав арешт і на рахунок в Ощадбанку №053054820000026203000534368, МФО №305482, на який йому надходила соціальна допомога на оплату комунальних послуг. Позивач стверджує, що є особою із інвалідністю ІІ-гої групи в наслідок захисту Батьківщини, перебуває на лікуванні, йому потрібно купувати ліки і відвідувати приватні медичні кабінети, однак його рахунки безпідставно заблоковано, включаючи допомогу на комунальні послуги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована відсутністю об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що доводи заяви про забезпечення позову судом не досліджені належним чином. Скаржник зазначає, що існує безпосередній зв`язок між оскаржуваними діями відповідача та ризиком настання для позивача негативних наслідків до моменту набрання законної сили рішенням у справі. Суд не врахував, що невжиття заходів може ускладнити ефективний захист позивача.

Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Від позивача на адресу суду надійшли клопотання про залишення його апеляційної скарги без руху та про постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали в порядку ст.249 КАС України, оскільки з боку державних виконавців Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькомурайонах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України продовжують вчинятися по відношенню до позивача протиправні та незаконні дії.

Щодо клопотання про залишення апеляційної скарги без руху, суд ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки вже на стадії розгляду справи не вирішується питання, які підлягають вирішенню до відкриття апеляційного провадження. До того ж, обґрунтуванням клопотання є те, що судом першої інстанції вже вирішено спір між сторонами по суті.

Щодо клопотання позивача про постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання. Так, судом переглядається ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а не рішення, яким вирішено по суті спір між сторонами, до того ж предметом спору є постанова Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України про накладення штрафу, а не дії та рішення державних виконавців.

Розгляд справи здійснено в порядку ст.ст. 311, 312 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просив суд забезпечити позов у цій справі шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на стягнення штрафу, накладеного постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №011144 від 03.03.26; заборони виконавцю Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти виконавчі дії по виконавчому провадженню № 81486381, та повернути зниклі кошти Позивача у розмірі 19069,00 грн на його рахунок IBAN № НОМЕР_1 та зобов`язання виконавців Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, розблокувати рахунки ОСОБА_1 , а саме: ??рахунок №1 IBAN N UA_553052990000026209864231165, ??рахунок №2 N UA_053054820000026203000534368, МФО №305482.

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. В контексті спірних правовідносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Так, позивачем до клопотання не було надано жодних доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вчиняються дії, спрямовані на примусове виконання оскарженої позивачем постанови.

У відповідності до ст. 5 КАС України суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач просить вжити заходи направлені невизначеному колу осіб, а не відповідачу безпосередньо, і такі заходи взагалі виходять за межі предмету спору у даній справі.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у справі № 160/6165/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua