Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №160/10694/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/10694/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в адміністративній справі №160/10694/26 (головуючий суддя першої інстанції - Турова О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, (третя особа: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.04.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, (третя особа: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»), в якому просив:

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80760220 шляхом винесення 15.04.2026 року постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- скасувати постанову відповідача від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №80760220 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову відповідача від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №80760220 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80760220 шляхом винесення 15.04.2026 року постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 15.04.2026 у виконавчому провадженні №80760220.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.04.2026 у виконавчому провадженні №80760220.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі. У разі якщо суд не дійде висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, відмовити ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки зазначенні у справі постанови не спрямовані на звернення стягнення на майно чи кошти боржника та не передбачають застосування будь-яких заходів примусового виконання рішення. Їх винесення прямо передбачене Законом України «Про виконавче провадження» та є обов`язковим наслідком відкриття виконавчого провадження. Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив винесення оскаржуваних постанов державного виконавця із виконавчими діями, неправильно застосувавши Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року у справі №904/3569/23 стягнуто з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на користь ПрАТ «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 3580373,67 грн. пені, 6344528,72 грн. штрафу, 1774188,86 грн. 3 % річних, 11865700,39 грн. індексу інфляції, 37198,55 грн. - судового збору; у решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року у справі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року у справі №904/3569/23 в частині відмови у стягненні трьох відсотків річних в сумі 19380479,98 грн. та інфляційних втрат в сумі 38199580,06 грн. скасовано та змінено в частині судового збору і сум, що підлягають розстроченню; прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» три відсотки річних в сумі 19380479,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 38199580,06 грн., та відповідно викладено абзаци 2-5 резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 81144851,68 грн., з яких: 3580373,67 грн. пені, 6344528,72 грн. штрафу, 21154668,84 грн. 3 % річних, 50065280,45 грн. індексу інфляції, 46970,00 грн. - судового збору. У решті позову відмовити».

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року у справі №904/3569/23, зміненого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року, яка набрала законної сили 22.01.2026 року, Господарським судом Дніпропетровської області 12.03.2026 року видано наказ про примусове виконання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 81144851,68 грн., з яких: 3580373,67 грн. пені, 6344528,72 грн. штрафу, 21154668,84 грн. 3 % річних, 50065280,45 грн. індексу інфляції, 46970,00 грн. судового збору.

Вказаний наказ дійсний для пред`явлення до 23.01.2029 року.

Судом також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року у справі №904/3569/23, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року, сплачено:

- 3% річних у розмірі 569858,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1440815,30 грн. (платіжна інструкція №4396016 від 06.02.2026 року на загальну суму 2010674,01 грн.);

- судовий збір у розмірі 46970,00 грн. (відповідно до рішення суду першої інстанції) та 1036441,08 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги (платіжна інструкція №4396018 від 06.02.2026 року на загальну суму 1083411,08 грн.);

- пеню у розмірі 3580373,67 грн. та штраф у розмірі 6344528,72 грн. (платіжна інструкція №4396017 від 06.02.2026 року на загальну суму 9924902,39 грн.).

02.04.2026 року Приватне акціонерне товариство «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою за вих.№01/22473 про примусове виконання рішення суду, в якій просило відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 року у справі №904/3569/23 та стягнути з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на користь ПрАТ «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 69209275,28 грн..

У вказаній заяві стягувачем також було зазначено, що боржником частково виконано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 року у справі №904/3569/23 та сплачено: судовий збір у розмірі 46970,00 грн. та у розмірі 1036441,08 грн. (платіжна інструкція №4396018 від 06.02.2026 року на загальну суму 1083411,08 грн.); пеню у розмірі 3580373,67 грн.; штраф у розмірі 6344528,72 грн.; 3% річних у розмірі 569858,71 грн.; інфляційні втрати у розмірі 1440815,30 грн., отже, непогашений залишок заборгованості за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 року у справі №904/3569/23 складає 69209275,28 грн., з яких:

- 20584810,13 грн. - 3% річних;

- 48624465,15грн. - інфляційні втрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» листом від 31.03.2026 року №б/н повідомило Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про часткову сплату вищевказаної заборгованості за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 року у справі №904/3569/23 із наданням на підтвердження цього відповідних платіжних інструкцій, а також про включення справи №904/3569/23 до Переліку учасників ринку електричної енергії, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, опублікованим на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya.

Вказаний лист направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку (трек-номер поштового відправлення 4900001051046) та згідно з даними відстеження поштового відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» отримано Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 03.04.2026 року.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Ліани Олегівни від 15.04.2026 року відкрито виконавче провадження ВП №80760220 (ідентифікатор для доступу 914055ДБ6024) з примусового виконання наказу №904/3569/23, виданого 12.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на користь ПрАТ «Національна Енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 81144851,68 грн., з яких: 3580373,67 грн. пені, 6344528,72 грн. штрафу, 21154668,84 грн. 3% річних, 50065280,45 грн. індексу інфляції, 46970,00 грн. судового збору.

Також 15.04.2026 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Савкою Л.О. в межах виконавчого провадження №80760220 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою відповідно до статті 42 Закону №1404-VIII та п.2 розділу ІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначено для боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 121,63 грн..

Крім того, 15.04.2026 року цим же державним виконавцем в межах виконавчого провадження №80760220 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою відповідно до частин другої, четвертої статті 27 Закону №1404-VIII стягнуто з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» виконавчий збір у розмірі 6920927,52 грн..

16.04.2026 року ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з листом про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80760220 з примусового виконання наказу №904/3569/23, виданого 12.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII та з урахуванням того, що позивачем сплачено (у межах сум, що не підпадають під дію мораторію відповідно до Переліку учасників ринку електричної енергії, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»):

- 3% річних у розмірі 569858,71 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1440815,30 грн. (платіжна інструкція № 4396016 від 06.02.2026 року на загальну суму 2010674,01 грн.);

- судовий збір у розмірі 46970,00 грн. (відповідно до рішення суду першої інстанції) та 1036441,08 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги (платіжна інструкція №4396018 від 06.02.2026 року на загальну суму 1083411,08 грн.);

- пеню у розмірі 3580373,67 грн. та штраф у розмірі 6344528,72 грн. (платіжна інструкція № 4396017 від 06.02.2026 року на загальну суму 9924902,39 грн.).

Таким чином, під дію мораторію підпадає залишок суми до сплати 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 69209275,28 грн. відповідно до наказу №904/3569/23, виданого 12.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі якого відкрито виконавче провадження №80760220. При цьому, справу №904/3569/23 включено до Переліку учасників ринку електричної енергії, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, опублікованим на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням:

https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Савки Л.О. від 29.04.2026 року відповідно до заяви ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» від 16.04.2026 року та на підставі пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №80760220 з примусового виконання наказу №904/3569/23, виданого 12.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області, на час дії воєнного стану в Україні.

Вважаючи дії державного виконавця та постанови протиправними, позивач оскаржив такі дії та постанови до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спеціальним законом, що визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час виникнення спірних правовідносин є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

На підставі пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5 виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Відповідно до Переліку виконавчих дій та строків їх вчинення, визначених у додатку до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 року №2432/5 (зі змінами) до виконавчих дій належить, зокрема, винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, а наступні постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, зокрема, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, є виконавчими діями, які вчиняються державним виконавцем в межах примусового виконання виконавчого документу.

Водночас, відповідно до пункту 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов`язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов`язаннями суб`єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 01 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме:

постачальників універсальних послуг перед виробниками електричної енергії та гарантованим покупцем за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

постачальників універсальних послуг перед операторами систем розподілу за договорами про надання послуг з розподілу;

постачальників універсальних послуг перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі;

гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;

гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії;

оператора системи передачі перед гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

операторів систем розподілу перед оператором системи передачі за договорами про надання послуг з передачі та договорами про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

виробників електричної енергії перед гарантованим покупцем за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

Фактично, вказаною нормою встановлено певний особливий порядок виконання рішень суду де боржниками є стратегічні підприємства енергетичної галузі, яким законодавець встановлює «відкладальну обставину» (на час військового стану) для виконання рішень суду по цим категоріям справ, тим самим продовжуючи добровільний строк виконання рішення суду для підприємств критичної інфраструктури.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» належить до кола осіб, на яких поширюється дія пункту 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, а справа №904/3569/23 включена до Переліку учасників ринку електричної енергії, щодо яких виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до пункту 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, опублікованого на офіційному вебпорталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням:

https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinkuelektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidnipolozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya.

Також судом першої інстанції вірно встановлено та визнається сторонами у справі, що під дію мораторію, встановленого пунктом 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, підпадає й залишок суми до сплати - 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 69209275,28 грн. відповідно до наказу №904/3569/23, виданого 12.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі якого відкрито виконавче провадження №80760220.

Апеляційний суд звертає увагу, що вказані обставини були відомі відповідачу ще до винесення спірних постанов від 15.04.2026 року про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №80760220, позаяк позивач повідомив про це відповідача ще листом від 31.03.2026 року № б/н, направленим на адресу відповідача засобами поштового зв`язку (трек-номер поштового відправлення 4900001051046) та отриманим останнім згідно з даними відстеження поштового відправлення на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта» 03.04.2026 року.

Вказана обставина відповідачем в апеляційній скарзі не спростована.

Отже, на час відкриття виконавчого провадження №80760220, так і на час винесення спірних постанов існували визначені пунктом 10-5 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII підстави для тимчасового, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупинення вчинення всіх виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень у виконавчому провадженні №80760220.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що дана норма пункту 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII є спеціальною, а тому підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин порівняно з загальними нормами Закону №1404-VIII.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 07.12.2022 року у справі 908/1525/16 дійшла висновку, що принцип юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання цей закон не ставився під сумнів, зокрема, шляхом його невиконання. Сторони, прав та обов`язків яких він стосується, повинні очікувати, що цей закон уповноважені органи держави застосують у відповідних правовідносинах за відсутності для цього перешкод.

За наведених обставин в спірних правовідносинах після відкриття даного виконавчого провадження відповідач мав пріоритетно застосувати пункт 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII та зупинити вчинення будь-яких наступних виконавчих дій.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність винесення відповідачем постанов від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні №80760220 про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки на момент їх прийняття існували передбачені законом обставини, які унеможливлювали подальше вчинення будь-яких виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні.

Одночасно, суд перевіряючи дотримання вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, має оцінити різні інтереси учасників спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є «практичними й ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації.

У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (див. piшeння ЄСПЛ від 22 червня 2004 року у справі «Броньовський проти Польщі» (Broniowski v. Poland, заява № 31443/96, пункт 115), а також від 22 травня 2018 року у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine, заяви № 846/16 та № 1075/16, пункт 102).

В контексті наведеної практики Європейського суду з прав людини, повертаючись до обставин даної справи, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскаржувана в цій справі постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є самостійними виконавчим документом, який може бути звернутий відповідачем до примусового виконання незалежно від зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №80411976, в межах якого він був винесений.

За таких обставин на позивача покладається додатковий тягар щодо сплати виконавчого збору за зупиненим виконавчим провадженням, що не відповідає меті застосування механізму, передбаченого пунктом 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII.

З огляду на вказані вище обставини в їх сукупності, постанови відповідача від 15.04.2026 року у виконавчому провадженні № 80760220 про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження винесено всупереч пункту 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, а тому належать скасуванню, як вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в адміністративній справі №160/10694/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в адміністративній справі №160/10694/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак