Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №160/10654/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/10654/26

Суддя І інстанції – Дєєв М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене у листі від 16.04.2026 №45460-28408/А-01/8-0400/26 про відмову ОСОБА_1 у нарахуванні компенсації втрати частини доходів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 17.06.2023 року по 30.09.2024 року як передбачено ЗУ № 2050-ІІІ та надати позивачу розрахунок суми компенсації.

В обґрунтування позову вказано, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нарахована доплата (різниця між нарахованою за рішенням суду та фактично виплаченою пенсією). Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, однак відповідач відмовив у виплаті. Вважаючи своє конституційне право на гідне пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість з пенсії за минулий період була виплачена позивачу на виконання рішення суду, при цьому умовою для виплати компенсації, передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів, а тому підстави для нарахування компенсації втроати частини доходів відсутні.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

17.03.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів та надати розрахунок суми компенсації.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2026 року №45460-28408/А-01/8-0400/26 повідомлено позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 року у справі №160/33979/24 з 17.06.2023 року поновлено виплату пенсії та нараховано доплату за період з 17.06.2023 року по 31.01.2026 року у розмірі 157547,78 грн. Належні кошти доплати нараховані на виконання рішення суду перераховані у лютому 2026 року на поточний рахунок. Підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів відсутні.

Позивач вважає дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати компенсації втрати доходів у відповідності до ст.2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наявність факту невчасної виплати позивачу суми пенсії позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст.4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний висновок щодо подібних правовідносин викладений у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

Враховуючи, що передбачена законодавством сума пенсії з 17.06.2023 по 12.02.26 у встановлені строки позивачу виплачена не була, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати песнії, при цьому відсутність вини відповідача у порушенні строків виплати грошового забезпечення не позбавляє позивача права на вказаний вид компенсації.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків, зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 27 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова