Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №280/4917/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/4917/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року (суддя Татаринов Д.В.)

у справі №280/4917/24

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі № 280/4917/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, задоволено позов, пред`явлений ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області.

Визнано протиправними та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області за №23011500093630 від 17 квітня 2024 року про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 громадянина Грузії ОСОБА_1 та № НОМЕР_2 від 18 квітня 2024 року про відмову в оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянина Грузії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області здійснити обмін посвідки громадянина Грузії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у зв`язку із закінченням терміну дії останньої.

Також стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області.

30 січня 2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 280/4917/24.

23.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №280/4917/24.

Заява мотивована тим, що на виконання судового рішення у справі №280/4917/24 ОСОБА_1 оформлено та видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 від 30 липня 2025 року, строком дії до 27 липня 2026 року. Відтак, усі зобов`язання, які були покладені на УДМС у Запорізькій області згідно виконавчого документа, виконані боржником самостійно, тобто зобов`язання боржника припинилось внаслідок добровільного виконання обов`язку УДМС в Запорізькій області поза межами виконавчого провадження.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду 30 жовтня 2025 року заяву Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання виконавчого листа № 280/4917/24, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 30 січня 2025 року, таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню повністю, виконавчий лист по адміністративній справі № 280/4917/24, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 30 січня 2025 року, яким Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області зобов`язано здійснити обмін посвідки громадянина Грузії ОСОБА_1 №800301836 у зв`язку із закінченням терміну дії останньої.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист в адміністративній справі № 280/4917/24, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 30 січня 2025 року, належить визнати таким, що не підлягає виконанню з огляду на добровільне виконання обов`язку боржника.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції при визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не врахував тих обставин, що вказаний лист виконано саме в рамках примусового виконання державним виконавцем за виконавчим провадженням №78703225.

Скаржник зазначає, що у зв`язку із тим, що рішення суду боржником виконано 30.07.2025, тобто після відкриття виконавчого провадження №78703225 (24.07.2025) постанова про стягнення виконавчого збору була направлена для безспірного списання в органи казначейства. Оскільки постанова про стягнення виконавчого збору, винесена під час примусового виконання виконавчого листа №280/4917/24, який Запорізьким окружним адміністративним судом 30.10.2025 визнано таким, що не підлягає виконанню, то своєю ухвалою від 30.10.2025 у справі №280/4917/24 суд безпосередньо вирішив питання про права, свободи та обов`язки Відділу.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України у Рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відтак, підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням; 3) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.

Стосовно такої підстави як відсутність обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою, суд апеляційної інстанції зауважує, що зобов`язання мають припинитися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження.

За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що боржником добровільно виконано рішення суду, а отже наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення. Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено добровільне виконання.

Крім того, статтею 39 Закону України № 1404-VIII передбачено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така підстава як добровільне виконання рішення.

За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення свідчить про те, що судове рішення було виконане на стадії примусового виконання.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 у справі № 819/523/16.

В спірному випадку, як встановлено судом апеляційної інстанції, 22.07.2025 до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від ОСОБА_2 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового виконання рішення за виконавчим листом у справі №280/4917/24, виданим 30.01.2025 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області здійснити обмін посвідки громадянина Грузії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у зв`язку із закінченням терміну дії останньої.

24.07.2025, за результатами розгляду документів виконавчого провадження №78703225, заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицьким А.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена сторонам виконавчого провадження.

Також, 24.07.2025 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Зюбрицьким А.В. у виконавчому провадженні №78703225 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 32000,00грн. та постанову про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 470,00грн.

25.07.2025 представником позивача подано до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву, в якій, зокрема, додатково повідомлено, що судове рішення у справі №280//4917/24 станом на 25.07.2025 не виконано, посвідка ОСОБА_1 не отримувалась.

04.08.2025, представником боржника Прінь В.О. до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подано заяву про закінчення виконавчого провадження, в якій повідомлено, що 30.07.2025 стягувачу ОСОБА_2 видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 від 30.07.2025, строком дії до 27.06.2026 та надано відповідну копію посвідки.

08.08.2025, на підставі виданої 30.07.2025 посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_3 державний виконавець 08.08.2025, керуючись нормами п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №78703225, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Таким чином, на виконання судового рішення у справі № 280/4917/24 посвідка на тимчасове проживання видана 30.07.2025, тобто після винесення 24.07.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78703225.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що боржником в виконавчому провадженні №78703225 – Управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не наведено підстав та не надано доказів добровільного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження.

Інші обставини, які б свідчили про наявність законодавчо визначених підстав для визнання виконавчого листа у справі №280/4917/24 таким, що не підлягає виконанню, заявником не визначені, з матеріалів справи не вбачаються.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, невірно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення заяви відповідача, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви боржника.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №280/4917/24 – скасувати.

В задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №280/4917/24, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров