Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №160/27908/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/27908/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 в адміністративній справі №160/27908/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про зарахування на військовий облік та видачу військово-облікового документа. Зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та заяву про видачу належним чином оформленого військово-облікового документа.

Після ухвалення рішення суду першої інстанції представник позивача- адвокат Суботін Геннадій Геннадійович - звернувся із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 500 грн.

На підтвердження заявлених витрат представником позивача надано документи щодо договірних відносин з адвокатським об`єднанням «Ліга Сова», додаткову угоду з визначенням вартості послуг та акт виконаних робіт.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 в адміністративній справі №160/27908/24 заяву представника позивача задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням у частині визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити оскаржуване судове рішення та збільшити суму витрат, що підлягають відшкодуванню.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витра, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами п`ятою-сьомою статті 134 КАС України встановлено критерії співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також передбачено, що в разі недотримання таких вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Отже, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд має встановити їх зв`язок із розглядом справи, фактичність надання відповідних послуг, підтвердженість їх вартості належними доказами та, за наявності відповідного клопотання іншої сторони, оцінити доводи щодо неспівмірності заявлених витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача заявлено до відшкодування 28 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому надані документи передбачають оплату консультації щодо отримання відстрочки від призову на військову службу, підготовки відповідної заяви, аналізу судової практики, узгодження правової позиції, складення адміністративного позову, підготовки відповіді на відзив та інших процесуальних документів. Окремо договором передбачено додаткову винагороду в разі досягнення позитивного результату розгляду справи.

Сам по собі погоджений сторонами договору розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї відповідної суми на іншу сторону. Водночас суд не може зводити оцінку заявлених витрат лише до загального висновку про нескладність справи, не враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги та значення спору для позивача.

У цій справі предметом судового розгляду було оскарження бездіяльності територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо розгляду заяв позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та оформлення військово-облікового документа.

Незважаючи на те, що справа не вимагала вирішення складного комплексу фактичних обставин, вона стосувалася реалізації позивачем прав у сфері військового обліку та мобілізації, що об`єктивно має для нього істотне значення.

Крім того, надання правничої допомоги не обмежувалося виключно складенням позовної заяви, а охоплювало також попередню роботу з клієнтом, опрацювання правових підстав звернення до суду та підготовку процесуальних документів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір витрат у сумі 3 000 грн не повною мірою враховує обсяг наданої правничої допомоги та значення справи для позивача.

Разом із тим заявлена сума 28 500 грн включає різні за характером послуги, у тому числі попередні консультації та додаткову винагороду за досягнення позитивного результату. Тому питання про її відшкодування потребує оцінки не лише з огляду на умови договору, а й з урахуванням фактичного обсягу робіт, їх зв`язку з розглядом справи та доказів, поданих на підтвердження відповідних витрат.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову, обсягу наданої професійної правничої допомоги, необхідності підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, а також значення справи для позивача колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг.

Водночас заявлена до відшкодування сума 28 500 грн підлягає оцінці з урахуванням критеріїв реальності, необхідності та розумності судових витрат, а також співмірності їх розміру зі складністю справи й обсягом виконаної роботи.

Беручи до уваги наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн є обґрунтованими та співмірними з обсягом наданих послуг і значенням справи для позивача. Такий розмір забезпечує справедливий баланс інтересів сторін і відповідає критеріям розумності судових витрат.

Отже, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом збільшення суми стягнення з 3 000 грн до 10 000 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 в адміністративній справі №160/27908/24 - змінити в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун