Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: членів сімей, які втратили годувальника
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №520/9144/25
Суддя: Макаренко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 р.Справа № 520/9144/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/9144/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2025 (без номера) про повторний розгляд заяви на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 520/15608/24 щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.08.2023, тобто з дати подання заяви про призначення пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2025 (без номера) щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.08.2023, тобто з дати подання заяви про призначення пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення не відповідає нормам чинного законодавства, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в документах, які додаються до подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника є рішення Богодухівського районного суду Харківської області по справі №613/685/23 (набрало законної сили 13.06.2023), в якому зазначено, що ОСОБА_1 призначена піклувальником неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , 1992 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 , 1988 р.н. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, оскільки після смерті ОСОБА_2 (07.01.2023) ОСОБА_1 не надала документи, які підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані її утримувати, немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач не скористалась правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 07.04.2006, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
18.12.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 (вихідний реєстраційний номер - ФХ-128407/6000 від 18.12.2023, вхідний реєстрацій номер - 11104 від 18.12.2023) про призначення пенсії в разі втрати годувальника на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за онука ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За результатами розгляду подання рішенням від 18.12.2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнно протиправним та скасувано рішення управління пенсійного забезпечення, наданнях страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.12.2023 (без номеру) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області ввід 05.03.2025, за результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, у замовленні заяви - відмовлено.
Підставою відмови позивачу в призначення пенсії в разі втрати годувальника в оскаржуваному рішенні вказано про відсутність документів, що підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_1 .
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не враховано рішення суду, яким підтверджено факт перебування позивачки на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , відомостей про наявність інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати позивачку, відповідач не надав, а ні під час розгляду подання про призначення пенсії, а ні під час розгляду справи у суді.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до абзацу третього ст.1 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
В силу приписів ст. 29 Закону № 2262-XIІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Частиною першою ст. 30 цього ж Закону визначені члени сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, для цілей зазначеного Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 2262-XIІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону № 2262-XIІ непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати.
Колегія суддів зазначає, що спосіб викладення ч. 4 ст. 30 Закону № 2262 ХІІ свідчить про чітке й однозначне визначення кола осіб, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника - військовослужбовця, є персоніфікованим і вичерпним.
Положеннями статті 31 Закону № 2262-ХІІ визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до ст. 266 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, повнолітні внуки повинні мати змогу надавати матеріальну допомогу.
Ключовим правовим питанням спору є право позивачки на отримання пенсії в разі втрати годувальника, як бабуся померлого військовослужбовця, яка перебувала на його утриманні.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2025 (без номеру) відмовлено позивачці у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із відсутністю документів які б підтверджували факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім`ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);
9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду МСЕК непрацездатних членів сім`ї, які досягли 18-річного віку та яким право на пенсію в разі втрати годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Пунктами 12 та 13 Розділу ІІ Порядку № 3-1 передбачено, що за документи про родинні відносини приймаються:
1) паспорт громадянина України;
2) свідоцтво про народження;
3) свідоцтво про шлюб;
4) рішення суду.
За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються:
1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;
2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.
Тобто, документи, які мають бути подані для отримання відповідного виду пенсії, повинні підтверджувати особисті відомості заявника, родинні відносини з померлим військовослужбовцем та причину його смерті.
Разом з тим, відмовивши повторно позивачці у призначенні пенсії у разі втрати годувальника, органом пенсійного фонду повторно вказано про відсутність документів, які підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані її утримувати.
Проте, факт перебування позивачки ОСОБА_1 на утриманні вже було встановлено судовим рішенням.
Так, ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_2 , що було встановлено рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23, яке набрало законної сили 24.07.2023.
Зі змісту рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 січня 2023 року Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 23.
З довідки про причину смерті № 320 від 09 січня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від вибухової травми внаслідок військових дій.
Згідно до сповіщення сім`ї № 104 від 09 січня 2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 письмово сповістив ОСОБА_1 про загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу безпілотним авіаційним комплексом, отримавши поранення несумісне з життям.
Відповідно до довідки керуючої справами виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області від 07 квітня 2023 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з нею без реєстрації проживав ОСОБА_4 , останні вели спільне господарство. ОСОБА_1 була піклувальником ОСОБА_2 , до досягнення повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер під час виконання бойових дій, поховання останнього проводилось з домоволодіння ОСОБА_1 .
Крім того в рамках цивільної справи судом встановлено обставини того, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29 серпня 1992 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , актовий запис № 172. (рос. мовою). ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 07 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 297.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 26 листопада 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 331.
Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд при розгляді справи №613/685/23 дійшов висновку, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 онуком за життя, була для неї постійним і основним засобом для існування, між ними існував тісний родинний та сімейний зв`язок, ОСОБА_2 з грудня 2005 року та до його повноліття, перебував на повному утриманні та вихованні свого піклувальника - ОСОБА_1 , останні були пов`язані спільним побутом, спільно вели господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки, а тому суд встановив факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебувала на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судовим рішенням по справі № 613/685/23, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування позивачки ОСОБА_1 на утриманні онука, загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , а також обставини того, що батьки загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , померли.
Вказане свідчить про те, що позивач мала законне сподівання на призначення вказаного виду пенсії з огляду на статтю 30 Закону України №2262-XII щодо права членів сім`ї військовослужбовця, який загинув, на отримання пенсії в разі втрати годувальника.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність неврахування відповідачем обставин встановлених цим судовим рішенням у справі № 613/685/23.
Будь-яких інших відомостей про наявність інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати позивачку, матеріали справи не місять та відповідачем надано не було.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення управління пенсійного забезпечення, наданнях страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2025 (без номеру) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, слід зауважити на таке.
Як вже зазначалось вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №520/15608/24, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подання ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6000 від 01.09.2023 про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду.
Наведеними судовими рішеннями вже було встановлено факт неналежного розгляду заяви, а саме щодо безпідставного неврахування відповідачем обставин встановлених судовим рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13.06.2023 у цивільній справі № 613/685/23 у розрізі встановленого факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 .
Проте, незважаючи на висновки, викладені у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 520/15608/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області під час повторного розгляду заяви позивача від 16.08.2023 року такі висновки судів не враховано, унаслідок чого позивачу повторно протиправно відмовлено у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідач в рішенні від 05.03.2025, за результатами повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, зазначає, що позивач не надала документів, які підтверджують факт відсутності осіб, які за законом зобов`язані її утримувати.
Тобто, відповідач при повторному розгляді зави позивача зазначив аналогічну підставу для відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що свідчить про систематичне порушення прав позивача на соціальний захист та отримання належної пенсії по втраті годувальника.
Водночас, щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
За приписами частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 КАС України).
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у межах спірних правовідносин відповідає фактичним обставинам справи, об`єкту порушеного права, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області порушується право позивачу на призначення пенсії по втраті годувальника.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивачці має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 16.08.2023, тобто з дати подання заяви про призначення пенсії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 по справі № 520/9144/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua