Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №639/7393/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №639/7393/26

Суддя: Макаренко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 р.Справа № 639/7393/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Труханович В.В., по справі № 639/7393/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 12268 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 01.08.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн.

Рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 21.08.2026 у справі № 639/7393/26 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Скасовано постанову від 01 серпня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 серпня 2026 року по справі №639/7393/25, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з наявними обліковими даними, внесеними до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 27.07.2026 року, отже є військовозобов`язаним. Апелянт наголошує, що згідно з матеріалами справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , наявна інформація про порушення військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), зокрема зазначено, що причиною подання звернення до органів національної поліції щодо необхідності доставлення громадянина до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення є те, що позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП. Скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи №1129 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також наявна інформація про місця проживання ОСОБА_1 , з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), однак відомості, що ОСОБА_1 упродовж семи днів, як передбачено нормами законодавства, встав на військовий облік за новим місцем поживання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») – відсутні.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 30 липня 2024 року позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Холодногірського району Харківської міської ради від 29.07.2024 р. № 6329- 5003381405/24646 (а.с. 20).

Згідно з військово-обліковим документом «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_2 (а.с. 14).

27 липня 2026 року начальником групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_2 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 12).

Зі змісту протоколу вбачається, що 27 липня 2026 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що зазначений громадянин знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025 (а.с. 12-13).

В протоколі ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-00 год. 01.08.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Протокол містить зауваження ОСОБА_1 .

В подальшому, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесено постанову про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що 27 липня 2026 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що зазначений громадянин знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10, Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. 17.02.2025 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Однак, позивач не погодився з вищезазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, що стало підставою для звернення позивача з позовом задля захисту його прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не конкретизовано опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: який саме ТЦК та СП правопорушник не повідомив про зміну свого місця проживання, дата вчинення правопорушення зазначена як 17.02.2025, тоді як позивач змінив місце проживання у липні 2024 року та направив відповідну довідку від 29.07.2024 р № 6329- 5003381405/24646 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі статтею 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 2, 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.

Так, частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинені в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Колегія суддів звертає увагу, що норми статті 210 КУпАП є бланкетними та відсилають до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов`язки для військовозобов`язаних.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

У свою чергу, відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Отже, законом на призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які залишили або покинули своє місце проживання, покладено обов`язок в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Із оскаржуваної постанови № 12268 від 01.08.2026 слідує, що 27 липня 2026 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що зазначений громадянин знаходиться у розшуку поданим ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушник військового обліку: Не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив вимоги статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу першого підпункту 1 пункту 1, пункту 7, пункту 10 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, 17.02.2025.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять заяву позивача про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої було долучено довідку від 29.07.2024 № 6329- 5003381405/24646, яка була направлена рекомендованим листом з описом вкладення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний лист було вручено відповідачу за довіреністю 17.08.2024.

Отже, з наведеного випливає, що відповідачу було відомо про видачу позивачу 29.07.2024 довідки внутрішньо переміщеної особи, тобто зміну місця проживання позивача ще 17.08.2024.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові № 12268 від 01.08.2026 зазначено дату вчинення правопорушення - 17.02.2025, що не підтверджується наявними матеріалами справи.

Колегія суддів також вказує, що відповідачем в оскаржуваній постанові не було здійснено чіткого опису обставин, встановлених під час розгляду справи, зокрема, який саме ТЦК та СП позивач не повідомив про зміну свого місця проживання, не визначено, за якою новою адресою позивач не став на військовий облік, що потягло притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Так, частиною 2 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Крім цього, колегія суддів вказує, що з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.07.2024 № 6329- 5003381405/24646 слідує, що зареєстроване місце проживання позивача – АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

У матеріалах справи міститься військово-обліковий документ позивача, сформований у системі Резерв+, станом на 12.02.2026, згідно з яким позивача було автоматично взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У матеріалах справи також наявна постанова № R509472 від 29.04.2026, складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка була винесена стосовно позивача у зв`язку з тим, що позивач не став на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ «про військовий обовязок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Отже, вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП 29.04.2026 у зв`язку з непостановкою позивача на військовий облік за новою адресою.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів зміни позивачем місця проживання після видачі йому довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.07.2024 № 6329- 5003381405/24646 та після винесення щодо позивача постанови № R509472 від 29.04.2026.

Водночас, згідно з оскаржуваною у даній справі постановою № 12268 від 01.08.2026 позивача було повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Колегія суддів вказує, що згідно зі статтею 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не спростовано доводів позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності двічі за одне і те ж саме правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

За таких обставин, постанова № 12268 від 01.08.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування постанови від 01 серпня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час розгляду колегією суддів.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін, відсутні підстави для здійснення повторного розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21.08.2026 по справі № 639/7393/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова

Повний текст постанови складено 27.10.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua