Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №592/12117/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 р.Справа № 592/12117/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 (суддя Зорік М.В., повний текст складено 23.09.26) по справі № 592/12117/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:

- постанову серії ЕНА № 7459551 від 29.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП – скасувати;

- провадження у справі закрити.

В обгрунтування вимог позову позивач зазначав, що вказаних у постанові про адміністративне правопорушення ЕНА № 7459551 від 29.06.2026 року дій не вчиняв, а саме, у вказану, час та місці транспортним засобом не керував, зазначив, що працівники поліції безпідставно прийняли відносно нього постанову про адмінправопорушення із порушенням процедури.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, – задоволено повністю.

Постанову серії ЕНА № 7459551 від 29.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП – скасовано.

Провадження у справі закрито.

Відповідач, Департамент патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник Департаменту патрульної поліції в апеляційній скарзі зазначає, що лейтенант поліції Бранець В.В. відповідно до п. 2.4 а ПДР висловив вимогу до позивача пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР, однак, позивач не надав для перевірки зазначені документи, що зафіксовано на цифрові нагрудні відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440- 64-KF-N № 471286 (01 clip-0.mp4 з початку відеозапису до 04:44:45).

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29 червня 2026 року командиром 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Сумській області лейтинанстом поліції Баранець В. В. була винесена постанова серії ЕНА № 7459551, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало інкриміноване порушення позивачем вимог п. 2.4а ПДР, а саме – після зупинки т.з. на законні вимоги про пред`явлення документів, а саме посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію т.з., та страхового полісу, пред`явити відмовився, чим порушив п. 2.4.а ПДР.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду належних достатніх та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке йому інкремінується.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Умови, за яких забороняється керування транспортними засобами визначені розділом 31 ПДР, зокрема пунктами 31.3 - 31.6.

Частиною 1 статті 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Відповідно до пункту 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з частиною 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приписами статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

За приписами пункту 5 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до частини 3 статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, частиною 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 24.01.2019 у справі №428/2769/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 19.02.2020 у справі №607/3394/17.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №7459551 від 29.06.2026 убачається, що 29 червня 2026 року командиром 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Сумській області лейтинанстом поліції Баранець В. В. була винесена постанова серії ЕНА № 7459551, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало інкриміноване порушення позивачем вимог п. 2.4а ПДР, а саме – після зупинки т.з. на законні вимоги про пред`явлення документів, а саме посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію т.з., та страхового полісу, пред`явити відмовився, чим порушив п. 2.4.а ПДР.

У пункті 7 постанови "До постанови додаються" зазначено: "Відео з відеорегістратора Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400".

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зміст пункту 1 статті 247 КУпАП свідчить про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 40 Закону №580-VIII поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Доводи представника позивача, стосовно того, що ОСОБА_1 взагалі не керував автомобілем Hyndai Accent днз НОМЕР_1 , колегія суддів не бере до уваги у огляду на наступне.

З дослідження залучених відповідачем до матеріалів справи 5 відеозаписів встановлено, що автомобіль патрульної поліції переслідує автомобіль Hyndai Accent днз НОМЕР_1 по вулицях м. Суми.

Закінчується переслідування даного автомобіля тим, що позивач дистанційно замикає зазначене авто та відходить від нього у дворі багатоквартирного будинку по зеленому газону, події відбуваються між 4 та 5 годиною ранку, інших осіб на відео нема, що також можна чітко встановити з наданого відеозапису.

Наступне по хронології відео, розпочинається з спілкування патрульних поліцейських з позивачем які намагаються встановити особу водія автомобіля Hyndai Accent днз НОМЕР_1 та пропонують позивачу пред`явити документи, а саме посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс.

З відео встановлено, що позивач категорично відмовився пред`явити поліцейським зазначені документи та під час тривалого спілкування з поліцейськими декілька разів відчиняє двері автомобіля Hyndai Accent днз НОМЕР_1 та сідає на місце водія.

Крім того, колегією суддів встановлено, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.07.2026 рокузалишено без змін постановою Сумського апеляційного суду від 12.08.2026 року встановлено, що: "....29.06.2026 р. о 04 год. 23 хв. в м. Суми по вул. Лучанська, 45 був виявлений та зупинений транспортний засіб HYUNDAI Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, поведінка не відповідала обстановці, водій чинив опір інспекторам поліції, поводив себе неадекватно...

... Транспортний засіб у подальшому працівники поліції виявили у дворі багатоквартирного будинку, що підтверджується відеозаписом з автомобільного реєстратору автомобіля патрульної поліції, на якому зафіксовано, що заїжджаючи у двір, вже припаркований автомобіль ставиться на сигналізацію і від нього біжить особа (2026_06_29_06_06_53_010, час відтворення 04:25:24). Під час припинення спроби ОСОБА_1 залишити місце зупинки транспортного засобу, ключі від вказаного транспортного засобу знаходились у останнього (clip_0, час відтворення 04:28:20).

Інших осіб, крім ОСОБА_1 та поліцейських на відеозаписах не зафіксовано. Сам ОСОБА_1 зазначав, що не керував транспортним засобом, однак не повідомляв хто саме перебував за кермом транспортного засобу..."

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши надані відповідачем відеозаписи в їх сукупності та послідовності зафіксованих подій, доходить висновку, що саме позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , до його зупинки працівниками поліції.

Дійсно, підсумовуючи викладене, колегія суддів наголошує, що на відеозаписах зафіксовано переслідування зазначеного автомобіля патрульним автомобілем поліції вулицями м. Суми, після чого транспортний засіб заїхав у двір багатоквартирного будинку та був припаркований. Після зупинки автомобіля позивач дистанційно зачинив його та відійшов від транспортного засобу. При цьому на відеозаписах не зафіксовано присутності інших осіб, які могли б перебувати за кермом зазначеного автомобіля.

Крім того, колегією суддів встановлено, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 липня 2026 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2026 року, встановлено, що 29 червня 2026 року о 04 год 23 хв у м. Суми по вул. Лучанській, 45 було виявлено та зупинено транспортний засіб Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 .

У зазначених судових рішеннях також наведено обставини, підтверджені відеозаписами з автомобільного реєстратора патрульного автомобіля, з яких убачається, що під час заїзду у двір багатоквартирного будинку вже припаркований автомобіль було поставлено на сигналізацію, після чого від нього відходила особа. Крім того, під час припинення спроби ОСОБА_1 залишити місце зупинки транспортного засобу ключі від зазначеного автомобіля перебували саме в нього. При цьому інших осіб, крім ОСОБА_1 та працівників поліції, на відповідних відеозаписах не зафіксовано.

Наведені обставини узгоджуються з відеозаписами, дослідженими колегією суддів у цій справі, та додатково підтверджують, що саме позивач керував транспортним засобом Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , до його зупинки працівниками поліції. Відсутність на відеозаписах інших осіб, які могли б керувати автомобілем, перебування ключів від транспортного засобу в позивача та його поведінка безпосередньо після зупинки автомобіля в сукупності свідчать про обґрунтованість висновку щодо встановлення особи водія.

При цьому заперечення позивачем факту керування транспортним засобом за відсутності пояснень щодо того, хто саме перебував за кермом, у контексті встановлених обставин справи свідчить про намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, а тому такі доводи не спростовують установлених фактів та оцінюються колегією суддів критично.

Під час подальшого спілкування з працівниками поліції позивач неодноразово відчиняв двері зазначеного автомобіля та сідав на місце водія. Водночас на законні вимоги працівників поліції пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс він категорично відмовився надати відповідні документи для перевірки.

Отже, сукупність досліджених доказів, зокрема відеозаписів та обставин, установлених судовими рішеннями в іншій справі, підтверджує факт керування позивачем транспортним засобом Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також факт невиконання ним вимоги працівника поліції щодо пред`явлення документів, передбачених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не керував зазначеним транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення є помилковим, а постанова серії ЕНА № 7459551 від 29 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП є законною та обгрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 року по справі № 592/12117/26, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 317, 321 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2026 по справі № 592/12117/26 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліціїпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Постанова складена в повному обсязі 28.10.26.