Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №520/26256/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 р.Справа № 520/26256/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/26256/26

за позовом ОСОБА_1

до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2014 року по 22 червня 2019 року включно відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282- XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 31 липня 2014 року по 22 червня 2019 року включно у сумі 111 333,62 грн, визначену виходячи з місяця підвищення доходу — січень 2008 року, у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вирахуванням документально підтверджених сум індексації, фактично нарахованих та виплачених Позивачу за цей самий період, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2014 року по 22 червня 2019 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2014 року по 22 червня 2019 року включно, обчислену відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку включно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року по справі № 520/26256/26 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що наведене в ордері формулювання «ВСІ Суди України будь-якої ланки та спеціалізації» є достатнім для підтвердження повноважень адвоката на представництво його інтересів у Харківському окружному адміністративному суді, оскільки допускається зазначення як конкретного органу, так і групи органів. Посилаючись на висновки Верховного Суду, зокрема у справах № 826/17175/18 та № 340/1171/24, вважає вимогу зазначити назву конкретного суду надмірно формалізованою. Наголошує, що наведена судом першої інстанції практика стосується попереднього нормативного регулювання або ордерів з іншим змістом відповідної графи.

Також апелянт не погоджується з висновком про відсутність підпису адвоката в ордері, оскільки позовну заяву разом з усіма додатками подано через підсистему «Електронний суд» єдиним електронним відправленням, засвідченим кваліфікованим електронним підписом адвоката. Зазначає, що рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36 до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги внесено зміни, зокрема доповнено його підпунктом 12.15, за яким ордер вважається підписаним, якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого він є. Тому окремого власноручного чи електронного підпису на такому ордері не вимагається, чого суд першої інстанції не врахував. Стверджує, що повернення позовної заяви за таких обставин є проявом надмірного формалізму та непропорційно обмежує його право на доступ до суду у спорі щодо індексації грошового забезпечення.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з положеннями частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Галайчук Г.С.

На підтвердження повноважень адвокатом додано ордер серії ВН № 1725231 від 30.06.2026, який не містить у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» Харківський окружний адміністративний суд. Натомість зазначено – «ВСІ Суди України будь-якої ланки та спеціалізації».

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що наданий ордер не містить конкретної назви суду, в якому надається правнича допомога (Харківського окружного адміністративного суду), а також підпису адвоката. При цьому формування бланка ордера в особистому кабінеті не звільняє адвоката від заповнення обов`язкових реквізитів, зокрема його підписання. Тому суд визнав повноваження представника непідтвердженими та дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для її повернення відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

За змістом частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 57 КАС України).

Положеннями ч. 8 ст. 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 вказаного Закону).

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - «Положення»), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги (далі також - ордер) - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

У пунктах 3-5 Положення в Україні вказана єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме:

-серію, порядковий номер ордера;

-прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

-посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

-назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

-прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

-ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

-адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

-обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

-дату видачі ордера;

-підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

-підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

-підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

-Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

-реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 9 жовтня 2020 року у справі № 460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 280/2788/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18, від 8 лютого 2023 року у справі № 640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі № 600/4282/22-а та інших.

З матеріалів електронної справи встановлено, що ордер серії ВН № 1725231 від 30.06.2026, доданий до позовної заяви на підтвердження повноважень адвоката Галайчук Г.С. діяти від імені ОСОБА_1 , містить у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» формулювання «ВСІ Суди України будь-якої ланки та спеціалізації».

Зазначене формулювання визначає групу судових органів та охоплює представництво інтересів позивача у Харківському окружному адміністративному суді, а тому відсутність в ордері конкретної назви цього суду не свідчить про відсутність у адвоката відповідних повноважень.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про непідтвердження повноважень адвоката Галайчук Г.С. на подання та підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 з підстав незазначення в ордері конкретної назви суду є надмірно формалізованим.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність в ордері підпису адвоката колегія суддів зазначає наступне.

Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність в ордері підпису адвоката, не врахував підпункту 12.15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, доповненого рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36, за яким ордер вважається підписаним, якщо електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого він є.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів електронної справи, позовна заява була подана представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Згідно із абзацами другим, третім частини 8 статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

За змістом абзацу першого пункту 9 Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до пункту 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.

Електронний документ, як зазначено у підпункті 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до пункту 16 Положення про ЄСІТС процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Положеннями пункту 26 Положення про ЄСІТС передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

За змістом пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Як було зазначено вище, в силу статті 57 КАС України, представником особи у суді може бути адвокат.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачено статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI), згідно з якою адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі Положення №41).

Відповідно до пункту 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

За змістом пункту 6 Положення №41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04 серпня 2017 року» внесено зміни до Положення № 41, згідно з якими, зокрема, пункти 2 та 9 Положення №41 викладено у новій редакції: «2 .Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)»…

9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності)».

Також рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36 пункт 12 Положення №41 було доповнено підпунктом 12.15 такого змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №483/346/24, від 21.05.2025 у справі №388/2167/24, від 25.06.2025 у справі №580/14/25, від 11.09.2025 у справі №620/1979/25, гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом; у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Також, у постановах від 21.05.2025 у справі №388/2167/24, від 11.09.2025 у справі №620/1979/25 та від 23.10.2025 у справі №456/104/25 Верховний Суд констатував, що у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається. Таким чином, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону №5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача подав позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» 24.08.2026, тобто після внесення змін до Положення №41 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 №36, а тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер, який доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, не вимагалося, що свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Щодо посилань суду першої інстанції на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, від 03.07.2019 у справі №9901/939/18, постанови Верховного Суду від 17.08.2020 у справі №911/2636/19, від 22.12.2022 у справі №450/569/22, від 07.02.2023 у справі №466/487/22 , колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки вони були ухвалені до внесенні змін до нормативного регулювання вимог до оформлення ордера.

Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду викладену в ухвалі від 26.01.2023 у справі №450/605/22, від 07.02.2023 у справі №466/77/22 колегія суддів вважає також помилковими, оскільки частина п`ята статті 242 КАС України передбачає необхідність врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Отже, у цій справі врахуванню підлягають наведені вище судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах з урахуванням змін нормативного регулювання вимог до оформлення ордера.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви. Наведене є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 18, 44, 57, 59, 294, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року по справі № 520/26256/26 - скасувати.

Справу № 520/26256/26 за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін