Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №520/2855/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 р.Справа № 520/2855/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В.) у справі №520/2855/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, постанову зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (далі по тексту - ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС", позивач) звернулось з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно ТОВ “Ньютон-Промсервіс” №№1,2 від 06.02.2026;

постанову ГУ ДСНС у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ “Ньютон-Промсервіс” №1 від 06.02.2026 на загальну суму 34 000 грн.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС у Харківській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати останнє та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, скаржник посилається на протиправність оспорюваних рішення та постанови відповідача, а також на відсутність правових підстав для їх ухвалення.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки встановленим фактам вироблення спірної продукції на замовлення третьої особи - ТОВ “Епіцентр К” та реалізації останнім спірної продукції під власним найменуванням, що є ключовими для вирішення спору обставинами.

Вказує, що оспорювані рішення та постанова відповідача суперечать роз`ясненням ДСНС України, а саме листу до Американської торговельної палати від 04.07.2025 № 16-16011/163-2 щодо практичних аспектів імплементації положень Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, який не було враховано судом першої інстанції під час ухвалення рішення, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилається на практику суду апеляційної інстанції в тотожних правовідносинах.

Наголошує, що розбіжності у маркуванні (відхилення у словесних формулюваннях на балоні при збереженні тотожності змісту) не можна розцінити як порушення вказаного регламенту та вимог законодавства та правомірну підставу для прийняття оспорюваного рішень і постанови.

Вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, вважаючи доводи останньої необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Позивач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечуючи проти доводів відповідача, просив задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Окрім того, позивач подав лист, у якому просив врахувати рішення суду апеляційної інстанції в аналогічній справі.

На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що під час здійснення ГУ ДСНС у Чернігівській області планової перевірки характеристик аерозольних розпилювачів у ТОВ “ЕПІЦЕНТР К” з 05.11.2025 по 10.11.2025 виявлено низку порушень вимог законодавства в частині невідповідності маркування вимогам Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2023 №154 (далі по тексту - Технічний регламент) щодо продукції - Силіконове мастило Auto assistance 200 мл, арт. 40751181, штриховий код 2240751181018, дата виробництва 11.12.2024.

ТОВ “ЕПІЦЕНТР К”, у межах здійснення заходу державного ринкового нагляду, надало видаткову накладну від 18.12.2024 №6419, відповідно до якої постачальником зазначених аерозольних розпилювачів є позивач - ТОВ “НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС” (ЄДРПОУ 35348880).

Так, ГУ ДСНС України у Харківській області відповідно до наказу від 01.01.2025 № 2193 провело позапланову перевірку характеристик аерозольних розпилювачів за ланцюгом постачання, з 23.01.2026 у позивача за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Предметом перевірки зазначено товар :

- силіконове мастило Auto assistance 200 мл” арт. 40751181, штриховий код 2240751181018, дата виробництва 11.12.2024, термін придатності до 11.12.2029

Під час позапланового заходу перевірено надані позивачем документи про обіг продукції та технічну документацію на зазначену продукцію, зокрема технічну документацію, протоколи випробувань, сертифікати та методики.

В якості підстав проведення перевірки у направленні зазначено «за ланцюгом постачання, якщо у результаті перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання».

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції №1 від 23.01.2026, на підставі якого відповідачем прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №-№ 1 та № 2 від 06.02.2026,

Зазначеними рішеннями позивача зобов`язано привести продукцію до встановлених вимог в строк до 06.05.2025, усунути формальну невідповідність та встановлено тимчасову заборону надання продукції на ринку.

Також, за результатами зазначеної перевірки відповідачем складено протокол №1 від 23.01.2026 про виявлені порушення вимог Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі якого прийнято Постанову №1 від 06.02.2026 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду позовом у цій справі.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” від 02.12.2010 за №2735-VI (далі по тексту - Закон №2735-VI).

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з ч.ч.1,2,6 ст.10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів. Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.37 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затвердженого Наказом ДСНС від 04.02.2013 за №3 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності ДСНС.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.23 Закону №2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Положеннями ч.ч.5-7 ст.23 Закону №2735-VI передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до ч.12 ст.23 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Відповідно до ч.5 ст.23-1 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.5 ст.44 Закону №2735-VI передбачено, що при визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ввів продукцію в обіг, а тому до нього правомірно застосовано санкції на підставі п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI. Суд вважав, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено законність та обґрунтованість оспорюваних рішень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом акта перевірки, протоколу від 23.01.2026 та постанови від 06.02.2026 №1 позивача притягнуто до відповідальності за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI, яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), а саме “Силіконове мастило Auto assistance 200 мл”, арт.40751181, штриховий код 2240751181018, дата виробництва 11.12.2024, термін придатності до 11.12.2029, що не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту.

Згідно ч.2 ст.1 Закону №2735-VI термін “введення в обіг” вживається у значенні, наведеному у Законі України “Про технічні регламенти і оцінку відповідності”.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про технічні регламенти і оцінку відповідності” введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивач фактично лише виготовив товар на замовлення ТОВ "ЕПІЦЕНТР К", яке надалі й надало його на ринок, здійснивши реалізацію під своїм найменуванням

Так, силіконове мастило Auto assistance 200 мл, арт.40751181, штриховий код 2240751181018, дата виробництва 11.12.2024, термін придатності до 11.12.2029, виготовлено на замовлення ТОВ "ЕПІЦЕНТР К", розташованого за адресою: 04128, Україна, м. Київ, вул. Берковецька, 6к, що підтверджується фото-зображенням, доданим до акту перевірки характеристик продукції від 23.01.2026 №1 (а.с.15, зворотний бік арк.).

Отже, саме ТОВ "ЕПІЦЕНТР К", на замовлення якого було виготовлено продукцію і яке здійснювало її розповсюдження, є виробником цієї продукції.

Відтак, наведене вище виключає статус позивача як такого, що ввів в обіг продукцію в розумінні вимог ст.1 Закону України “Про технічні регламенти і оцінку відповідності”.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не є суб`єктом правопорушення, оскільки не є особою, яка ввела в обіг продукцію.

З урахуванням наведеного вище, висновки суду першої інстанції про те, що оскільки ТОВ “ЕПІЦЕНТР К” надало інформацію про виробника, яким є позивач, саме останній вважається особою, яка здійснила введення продукції в обіг, є необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про невідповідність продукції вимогам Технічного регламенту.

Згідно п.5 Технічного регламенту на кожний аерозольний розпилювач наносяться такі дані (нанесені дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними) :г) відомості, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до цього Технічного регламенту; ґ) масу та місткість нетто.

Якщо зазначені дані неможливо нанести на аерозольний розпилювач із загальною місткістю до 150 мілілітрів включно у зв`язку з його малими розмірами, такі дані наносяться на етикетку, що кріпиться до нього.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Технічного регламенту, на продукції позивача має бути нанесено: Піктограма полум`я GHS02; Надзвичайно займистий аерозоль; Небезпека; Ємність під тиском. Може вибухнути під час нагрівання; Захищати від сонячних променів. Не допускати нагрівання вище 50С/122F; Тримати подалі від тепла, гарячих поверхонь, іскор, відкритого полум`я, та інших джерел запалювання. Не курити; Не розпилювати біля відкритого полум`я та іншого джерела запалювання; Не проколювати та не спалювати навіть після використання; Зберігати в місці, недоступному для дітей; Масу нетто.

Водночас, з фото-зображення продукції (а.с.15, зворотний бік арк.) встановлено, що позивачем промарковано продукцію, яка підлягала перевірці, наступним чином: Піктограма нанесена; Обов`язково використовуйте засоби індивідуального захисту, уникаючи потрапляння в органи дихання та очі; Увага; Балон знаходиться під тиском; Уникати дії прямих сонячних променів та температури вище +50 С; Тримайте балон при кімнатній температурі подалі від джерел вогню і тепла; Не розбризкувати поблизу відкритого вогню; Використаний балон не проколювати та не спалювати після використання, навіть якщо він порожній; Оберігайте від дітей; На аерозольний розпилювач нанесений об`єм нетто 200 ml. Повний об`єм 270 ml".

Щодо наведених зауважень, колегія суддів зазначає, що нанесене позивачем маркування передає основну думку (небезпечність продукції), яка закладена у вимогах Технічного регламенту.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на вимоги технічних регламентів попередження про небезпечний вплив, які розміщуються на етикетці або у паспорті безпечності хімічної продукції, можуть містити незначні текстові відхилення від наведених у регламентах, якщо ці відхилення сприяють передачі необхідної інформації користувачу та не применшують або іншим чином не компрометують надані поради щодо забезпечення хімічної безпеки.

Відхилення можуть включати варіанти написання, синоніми або інші еквівалентні терміни, які властиві певному регіону, куди відповідна хімічна продукція постачається та де використовується.

Відтак, зазначені розбіжності у маркуванні (відхилення у словесних формулюваннях на балоні за збереження тотожності змісту) не можна розцінювати як порушення вимог законодавства й Технічного регламенту, а тому вони не є правомірною підставою для ухвалення оскаржуваних рішень та постанови.

Щодо відсутності на продукції позивача маси нетто, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Американської торгівельної палати в Україні стосовно роз`яснення практичних аспектів імплементації положень Технічного регламенту (а.с.24-25).

Відповідно до п.п.4, 5, 6 Технічного регламенту до аерозольних розпилювачів встановлено такі вимоги. На кожний аерозольний розпилювач повинні наноситися дані, зокрема маса та місткість нетто, тобто маса та об`єм вмісту.

Якщо аерозольний розпилювач містить легкозаймисті компоненти, визначені в п.1.10 додатка 1 до Технічного регламенту, і аерозоль не належить до надзвичайно займистого або легкозаймистого згідно з пунктом 1.11 додатка 1 до Технічного регламенту, у маркуванні повинен бути напис, який вказує на кількість легкозаймистих речовин, що містяться в аерозольному розпилювачі: “Х відсотків маси вмісту є легкозаймистими”.

Надання на ринку аерозольних розпилювачів, що відповідають вимогам Технічного регламенту та додатка 1 до нього, не може бути заборонено або обмежено.

Відповідно до ст.ст.1, 2 і 4 Директиви 2007/45/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 5 вересня 2007 року про встановлення правил щодо номінальних кількостей для розфасованих товарів, скасування Директив Ради 75/106/ЄЕС і 80/232/ЄЕС та внесення змін до Директиви Ради 76/211/ЄЕС до аерозольних розпилювачів встановлено вимоги щодо зазначення на аерозольних розпилювачах номінальної загальної місткості ємності, а її позначення не повинно створювати плутанини з позначенням номінального об`єму вмісту.

Шляхом відступу від п."e" параграфу 1 ст.8 Директиви Ради 75/324/ЄЕС продукція, яку реалізують в аерозольних розпилювачах, може не мати маркування номінальної маси її вмісту. Якщо інше не передбачено ст.4, держави-члени не можуть з причин, що відносяться до номінальних кількостей фасування, відмовляти, забороняти або обмежувати введення в обіг на ринку продукції, розфасованої в аерозольних ємностях.

Ця Директива встановлює правила щодо номінальних кількостей для продукції, яка розфасована. Її застосовують до розфасованої продукції та пакування, визначених у статті 2 Директиви Ради 76/211/ЄЕС від 20 січня 1976 р. про наближення законодавства держав-членів про компонування за масою чи за об`ємом окремих розфасованих товарів або в пунктах 3 і 4 Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об`ємом у готову упаковку, розробленого на основі Директиви Ради 76/211/ЄЕС.

Згідно з пп.1 п.6 додатка 1 до зазначеного Технічного регламенту, номінальний вміст, виражений у кілограмах, грамах, літрах, сантилітрах або мілілітрах, позначають цифрами, після яких розташовують назву або позначення одиниці вимірювання відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.

Відповідно до ч.3 ст.5 цього Закону, під час визначення одиниць вимірювання, їх застосування, написання і позначення потрібно дотримуватися вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.08.2015 № 914 “Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин”.

Згідно з Наказом та рекомендаціями Європейської федерації аерозолів (European Aerosol Federation), на аерозольних розпилювачах: номінальний об`єм або місткість нетто вмісту позначають цифрами та одиницею вимірювання у мілілітрах (мл, ml, mL); номінальну загальну місткість ємності у мілілітрах позначають цифрами всередині прямокутника, не вказуючи одиницю вимірювання.

У п.7.3.4.2 Заключного звіту Evaluation of the Aerosols Dispensers Directive 75/324/EC від 24 березня 2017 року зазначається, що усунення колізії у зазначених вище актах законодавства ЄС щодо маркування маси нетто перебуває на розгляді.

Варто вказати, що в п.1 Технічного регламенту зазначено, що технічний регламент аерозольних розпилювачів розроблено на основі Директиви Ради 75/324/ЄЕС від 20.05. 1975 року про наближення законодавства держав - членів ЄС стосовно аерозольних розпилювачів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Як вже зазначалося вище, на аерозольний розпилювач (силіконове мастило “Auto Assistance” 200 мл, арт. 40751181, штриховий код 2240751181018, дата виробництва 11.12.2024, термін придатності до 11.12.2029) нанесено наступні дані: "Об`єм нетто 200 ml. Повний об`єм 270 ml".

Враховуючи наявність колізії щодо маркування маси нетто, колегія суддів вважає, що в даному випадку зазначення позивачем на продукції "Об`єм нетто 200 ml. Повний об`єм 270 ml" не вказують на порушення позивачем вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI, що було підставою для застосування до останнього штрафних санкцій.

Окрім того, відповідач у вищевказаному листі до Американської асоціації торгівлі зазначив, що маса нетто вмісту аерозольних розпилювачів не є об`єктом Технічного регламенту, а зазначається виключно для класифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з Порядком ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року №1030.

Натомість, у цій справі не встановлено порушення позивачем вимог Порядку ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 року №1030.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем вимог Технічного регламенту.

У якості правової підстави накладення штрафних санкцій відповідач послався на п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI, яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону).

Разом з тим, оскільки у ході судового розгляду не встановлено факту порушення позивачем вимог законодавства, а саме: позивач не є суб`єктом порушення приписів п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI, а продукція, яка була введена в обіг, відповідала вимогам, встановленим Технічному регламенту, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про необґрунтованість та протиправність оспорюваних рішень та постанови відповідача.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність оспорюваних рішень.

Суд першої інстанції не вірно надав оцінку доказам по справі, що призвело до невірного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ГУ ДСНС у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" №№ 1,2 від 06.02.2026 та постанова ГУ ДСНС у Харківській області про накладення штрафу на ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" №1 від 06.02.2026 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок невідповідності висновків обставинам справи, а також неправильного застосування норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позову, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення (постанови) про задоволення позову ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС".

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів враховує, що позовна заява та апеляційна скарга подані позивачем через систему “Електронний суд”, отже за їх подачу мав застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачений ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду позов підлягає задоволенню, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 13 312,00 грн. (5 324,80 грн. за подання позовної заяви + 7 987,20 грн. за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 у справі №520/2855/26 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (ЄДРПОУ 35348880) №№ 1,2 від 06.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (ЄДРПОУ 35348880) №1 від 06.02.2026 на загальну суму 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (ЄДРПОУ 35348880) витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 13 312, 00 грн. (тринадцять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц