Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №523/15200/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/15200/26

Провадження №2/523/8159/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участі секретаря судового засідання – Ячменьової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру , -

УСТАНОВИВ:

13 липня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69,8 кв.м, житловою площею 36,5 кв.м, у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа.

Після надходження позовної заяви суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

На виконання ухвали суду від 15 липня 2026 року представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

27 липня 2026 року у справі відкрито провадження та визначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Одеська міська рада про час та місце слухання справи повідомлена, представник відповідача про причини не явки суду не повідомив, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд зі згоди позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встанолвлено, що 25 квітня 1997 року на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони укладено договір № 2487 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Пересипського районного суду м.Одеси від 19 лютого 2026 року договір купівлі-продажу квартири визнано дійсним. Дане рішення суду набрало законної сили 26 березня 2026 року.

Згідно з пунктом 1 договору, квартира складається з трьох житлових кімнат житловою площею 36,5 кв.м, загальною площею 69,8 кв.м. У пункті 2 договору зазначено, що вказана в пункті 1 квартира належить продавцям на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому 16.04.1997 р., зареєстрованого в МБТІ м. Одеси під № 222 пр. стр 113 реєстр 1678 19.04.1997 р.

Договір № 2487 від 25.04.1997 року, у відповідності з вимогами ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" (чинного на момент укладення договору), зареєстрований на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа нерухомості» в "Журналі реєстрації договір купівлі-продажу нерухомості", реєстраційний № 2487 від 25.04.1997 року.

Згідно листа КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР від 17.02.2026 року станом на 31 грудня 2012 року у реєстровій книзі міститься запис про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яке було зареєстроване за фізичною особою « ОСОБА_5 » (ПІБ вказане російською згідно із записом у реєстровій книзі, на підставі договору №2487 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» від 25.04.1997 року. Реєстраційний запис зроблено 14.05.1997 року за реєстровим номером 1678 у реєстровій книзі 222пр на сторінці 113 (а.с.29).

З огляду на досліджені документи судом встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу покупець зареєстрував право власності в КП «ОМБТІ та РОН» та зареєструвався за адресою придбаного нерухомого майна.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади встановлено, що позивач ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 11.06.1997 року.

Підставою звернення до суду стала втрата позивачем правовстановлюючого документа.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушень цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосує; конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтерес захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефектові тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру і порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних про охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, спосіб захисту, передбачений ст. 392 ЦК України, є різновидом загального способу захисту – визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового шляху відновлення порушеного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Отже, судом встановлено, що підставою для звернення до суду стала втрата правовстановлюючого документу на квартиру.

Оскільки з досліджених доказів знайшло своє підтвердження про набуття позивачем майна на законних підставах, тому його право підлягає захисту в судовому порядку, і вимога про визнання права власності задоволенню

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265,273, 280-284, 354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру у зв`язку із втратою правовстановлюючого документа – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 69, 8 кв.м. житловою площею 36, 5 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року

Суддя