Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №523/8091/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/8091/25

Провадження №2/523/1110/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"22" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участі секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки квартири в натурі та припинення права спільної часткової власності,

УСТАНОВИВ:

06 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення позивачці в натурі 564/1000 часток квартири АДРЕСА_1 , та припинення права спільної часткової власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказувала на те, що вона є власницею 564/1000 частин вищевказаного житлового будинку, співвласником іншої частини – 436/1000 є відповідачка, фактично частка кожної з них є окремими квартирами, обладнаними окремим входом. Спільна часткова власність будинку перешкоджає позивачці в повній мірі здійснювати своє право власності, оскільки потребує згоди іншої співвласниці. Згідно з висновком ТОВ «БудМетріка» за технічними показниками частка позивачки може бути виділено в натурі.

09 травня 2025 року суддя відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи є заява позивачки про розгляд справи у її відсутності, підтримання позовних вимог та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка про слухання справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою та фактичною адресами місця проживання, проте кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідками АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини своєї неявки суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася, відзив на позов не подавала.

Оскільки відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ураховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 564/1000 часток квартири АДРЕСА_1 , з яких 500/1000 часток – на підставі свідоцтва про право власності № 9-4051 від 09 серпня 2022 року, виданого 1 жовтня 1999 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, та 64/1000 – на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Пересипської (Суворовської) державної нотаріальної контори Малиновською О.К. 20 грудня 2023 року та зареєстрованого у реєстрі за № 6-245.

Співвласником іншої частини – 436/1000 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 28 березня 2018 року та зареєстрованого у реєстрі за № 662.

Вказана квартира в загальному має площу 60,6 кв.м, з яких 39,1 кв.м житлової площі, та складається із трьох кімнат.

Частка позивачки складається із: кухні, загальною площею 7,0 кв.м; вбиральні, загальною площею: 1,3 кв.м; ванної, загальною площею: 1,1 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 14.8 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 9,2 кв.м, всього загальною площею 33,4 кв.м; житловою 24,0 кв.м; доп. 9,4 кв.м.

Між співвласниками квартири часто виникають непорозуміння щодо отримання відповідних письмових дозволів щодо розпорядження майна, що перешкоджає позивачці в повній мірі здійснювати своє право власності.

Згідно з висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 13 березня 2025 року, виготовленого ТОВ «БудМетріка» за технічними показниками 564/1000 частка об`єкта нерухомого майна може бути виділена в натурі, при цьому склад новоутвореного об`єкту нерухомого майна є квартира: АДРЕСА_2 , загальною площею - 33,4 кв.м, житловою - 24,0 кв.м.

Таким чином частка позивачки може бути виділена у відокремлену частину із самостійним виходом, що не порушуватиме право іншої співвласниці нерухомого майна.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Нормами ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За положеннями статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливе; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, що узгоджується із висновком, зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 908/1754/17. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном (постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року в справі № 210/2236/15-ц).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відповідно до роз`яснень, зазначених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Відповідно до висновку Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 583/2924/20 у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Визначальним для поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2023 року у справі № 520/8307/15-ц.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, як) мають значення для вирішення справи.

За статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи вказані норми та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що частка позивачки у спільній частковій власності на квартиру може бути виділена у натурі у відокремлену квартиру із самостійним виходом, припинення права власності на її частку не порушить права співвласниці, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки квартири в натурі та припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в натурі зі спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належну їй 564/1000 частку квартири АДРЕСА_1 , яка складається із кухні, загальною площею 7,0 кв.м; вбиральні, загальною площею: 1,3 кв.м; ванної, загальною площею: 1,1 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 14.8 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 9,2 кв.м, всього загальною площею 33,4 кв.м; житловою 24,0 кв.м; доп. 9,4 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 564/1000 частку квартири АДРЕСА_1 , яка складається із кухні, загальною площею 7,0 кв.м; вбиральні, загальною площею: 1,3 кв.м; ванної, загальною площею: 1,1 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 14.8 кв.м; житлової кімнати, загальною площею: 9,2 кв.м, всього загальною площею 33,4 кв.м; житловою 24,0 кв.м; доп. 9,4 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Заочне рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя