Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №521/16365/26
Суддя: Засядьвовк О. Д.
Справа № 521/16365/26
Номер провадження 3/521/4863/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Засядьвовк О.Д.,
за участю секретаря Котляр Ю.Ю.,
представника Одеської митниці Євдокимова Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці Державної митної служби України, за протоколом складеними відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, с.Котлобух, Одеської області, місце роботи - м. Варна, готель Перла, прибиральниця, місце проживання - АДРЕСА_1 , Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 08.05.2026 виданий 5119, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України,
В С Т А Н О В И В :
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0367/UA500000/2026 від 01.06.2026 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 01.06.2026 року близько 15:03 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «Червоний коридор» заїхав автобус марки «VDL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, VIN – код № НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , де в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08.05.2026 орган що видав 5119. Формою проходження митного контролю громадянка України ОСОБА_3 обрала проїзд через зону (коридор) митного контролю «червоний коридор».
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю, після усного опитування громадянина, ОСОБА_1 заявила, що товарів та предметів заборонених або обмежених законодавством України до переміщення через митний кордон України не переміщує. Вказана громадянка прямували з України до Румунії в приватних справах.
Під час спільного прикордонно - митного контролю вище зазначеного транспортного засобу в сумці з особистими речами та документами громадянки ОСОБА_1 було виявлено «Текстильний ремінь з металевими елементами жовтого кольору та з гравійованим орнаментом», «Браслет жовтого кольору з гравійованим орнаментом». Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення відповідної інформації на сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси та направленням СМС-повідомлення на указаний номер телефону. Враховуючи, що з отриманого протоколу про порушення митних правил, особі було відомо про розгляд справи саме Хаджибейським районним судом м. Одеси (ч. 6 ст. 494 МК України), суд вважає його таким, що своєчасно сповіщений про дату, час та місце судового засідання, а тому наявні усі підстави для розгляду справи без його участі, відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини викладену в п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, яка полягає в тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України. Також просив стягнути з порушника витрати за зберігання на складі митного органу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 471 МК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2026 року близько 15:03 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці у напрямку руху виїзд з України до Болгарії по смузі руху «Червоний коридор» заїхав автобус марки «VDL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, VIN – код № НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , де в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08.05.2026 орган що видав 5119. Формою проходження митного контролю громадянка України ОСОБА_3 обрала проїзд через зону (коридор) митного контролю «червоний коридор».
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю, після усного опитування громадянина, ОСОБА_1 заявила, що товарів та предметів заборонених або обмежених законодавством України до переміщення через митний кордон України не переміщує. Вказана громадянка прямували з України до Румунії в приватних справах.
Під час спільного прикордонно - митного контролю вище зазначеного транспортного засобу в сумці з особистими речами та документами громадянки ОСОБА_1 було виявлено «Текстильний ремінь з металевими елементами жовтого кольору та з гравійованим орнаментом», «Браслет жовтого кольору з гравійованим орнаментом». Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб.
Відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» підставою для пропуску культурних цінностей за межі митної території України є свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення). Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
Будь яких дозвільних документів відповідно до Закону України від 21.09.1999 року №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 N258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» на право переміщення через митний кордон України «Текстильний ремінь з металевими елементами жовтого кольору та з гравійованим орнаментом», «Браслет жовтого кольору з гравійованим орнаментом», які можуть представляти культурну цінність (предметів культурного і ужиткового призначення), громадянка України ОСОБА_3 не надала.
Відповідно до висновку мистецтвознавчої експертизи, виданого КУ «Одеський історико - краєзнавчий музей» від 25.08.2026 №183, встановлено наступне:
1) наданий на дослідження жіночий пояс до традиційного болгарського вбрання, з металевими декоративними накладками, кінця XIX - початку ХХ ст., є автентичним предметом традиційної матеріальної культури та декоративно - ужиткового мистецтва, має історико - культурне, етнографічне, художне, колекційне значення, та належить до культурних цінностей;
2) представлений а експертизу жіночий браслет болгарського походження, кінця XIX - початку ХХ ст., є автентичним предметом традиційної матеріальної культури та декоративно - ужиткового мистецтва. Предмет має історико - культурне, етнографічне, художнє, колекційне значення, та належить до культурних цінностей.
Опитана за обставинами справи гр. України ОСОБА_1 . повідомила, що їхала з України в Румунію та везла бабусин подарунок - браслет та пояс. Вказані предмети зберігались у неї вдома весь час, як духовна цінність від бабусі. Остерігаючись, що хтось може потрапити в будинок, вона везла з собою виявлені предмети, не підозрюючи, що вони можуть мати будь-яку історичну цінність. Жодних документів на ці предмети у неї ніколи не було, не знала, що їх необхідно декларувати.
Статтею 365 МК України передбачено, що громадяни за умови дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 , вчинила дії, що мають ознаки недекларування (незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, визначених МК України, про товари, які переміщуються громадянами через митний кордон України), тобто не задекларувала предмети, які належить до культурних цінностей та підлягають обов?язковому декларуванню, оскільки підпадають під встановлені законодавством України обмеження та/або заборони щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, а саме: жіночий пояс до традиційного болгарського вбрання, 3 металевими декоративними накладками, та жіночий браслет болгарського походження кінця XIX - початку ХХ ст., які не було заявлено при усному опитуванні та не задекларовано, а також які переміщувались нею без будь - яких дозвільних документів. Вищевказані предмети підпадають під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року №1068-XIV, та можуть бути вивезені за межі митної території України на підставі відповідних документів.
Обставини правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом про порушення митних правил №0367/UA500000/2026 від 01.06.2026, який складений уповноваженою особою, актом огляду, описом предметів, фототаблицею, висновком експертизи, іншими матеріалами справи у своїй сукупності.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, ступеню його вини, майнового стану, відсутності пом`якшуючих обставин та відсутності обтяжуючих обставин, вважаю необхідним визначити гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч.3 ст. 471 МК України, у виді штрафу з конфіскацією предметів правопорушення.
Крім того, зважаючи на вимоги ст. 519 МК України, представник Одеської митниці Держмитслужби просить вирішити питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, відповідно до довідки про витрати митного органу.
Згідно зі ст.242 МК України та п.9.1 Порядку роботи митного складу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, товари, які зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
Відповідно до ст.519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.520 Митного кодексу України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. У даній справі судом уже встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого Митним кодексом України, а відтак на порушника покладається обов`язок відшкодувати витрати, понесені державою у зв`язку зі зберіганням вилученого товару.
Відповідно до ч.2 ст.520 Митного кодексу України посадові особи митного органу зобов`язані зібрати та додати до справи документи, що підтверджують такі витрати, що й було виконано у даному випадку.
Частиною 3 ст.520 Митного кодексу України встановлено, що порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наведеними вимогами МК України визначено загальний порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил та сам порядок розрахунку таких витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), встановлено, що при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум. Витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (далі - винна особа). Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення, що зазначено в розділі III Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами).
Розрахунок витрат обчислюється відповідно до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами). Відповідно до розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами) витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, відшкодуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.
Відповідно до аналізу наведених Порядків вбачається, що розрахунок витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування здійснюється за зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які підлягають поверненню власнику.
Судом встановлено, що за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №0367/UA500000/2026 від 01.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів правопорушення, вилучених згідно протоколу ПМП №0367/UA500000/2026.
Тобто, вилучений товар не підлягає поверненню винуватій особі, тобто його власнику, оскільки судом застосовано конфіскацію вказаного товару. Таким чином відповідно до наведених Порядків витрати відшкодовуються, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику. В даному випадку ОСОБА_1 судом визнано винною у та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил, що не передбачає повернення цих товарів його власнику.
Враховуючи що вилучений товар не підлягає поверненню його власнику, а підлягає конфіскації, тому суд приходить до висновку, що клопотання представника митниці є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 197, 471, ст.519, 520, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», Порядком відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, і піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.
Предмети, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0367/UA500000/2026 від 01.06.2026 року, а саме: текстильний ремінь з металевими елементами жовтого кольору та з гравійованим орнаментом; браслет жовтого кольору з гравійованим орнаментом - конфіскувати в дохід держави Україна.
В стягненні витрат за зберігання товарів відмовити.
На підставі п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.Д. Засядьвовк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua