Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №521/11579/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/11579/26

провадження № 2-а/521/148/26

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси

в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 16.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R580702 про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

В обґрунтування позову, позивач посилається на ту обставину, що він не отримував від ТЦК та СП повістки з вимогою з`явитися до вказаного органу.

На думку позивача, його притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник подала до суду відповідь на відзив та заяву, відповідно до яких позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що постановою №R580702 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16.06.2026 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Згідно з оскаржуваною постановою установлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 року у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Згідно з п. 21 Порядку № 560, за викликом ТЦК та СП (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17.

Зміст оскаржуваної постанови не містить номеру повістки, дату надсилання повістки, номеру поштового відправлення та причину невручення повістки, номер поштового відділення і яким чином ОСОБА_1 був оповіщений.

Представник відповідача у відзиві на позов вказує, що 14.06.2026 року позивач через свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста («Резерв+») особисто та добровільно подав заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене правопорушення (неприбуття за викликом за повісткою № 7774733) та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у його відсутність. Відповідно до чинного законодавства, у разі подання особою такої заяви через електронні комунікаційні системи, розгляд справи та формування постанови здійснюється в автоматизованому/спрощеному режимі на підставі наявних реєстрових даних. На підставі цієї заяви 16.06.2026 року було правомірно винесено Постанову № R580702.

Також представник відповідача вказує, що повістка №7774733 від 10.06.2026 року з викликом на 22.06.2026 року була сформована з накладенням кваліфікованого електронного підпису та направлена засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надає копію вказаної повістки, опис вкладення АТ «Укрпошта» № R067193336130 від 10.06.2026 року. Зазначає, що сам факт того, що позивач зміг зайти в додаток «Резерв+» та 14.06.2026 року подати заяву про визнання правопорушення щодо неприбуття за цією конкретною повісткою, беззаперечно доводить його повну поінформованість та обізнаність про наявність виклику.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові вказано, що 14.06.2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста надійшла заява, в якій зазначено, що особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Однак, з наданої стороною відповідача копії повістки №7774733 вбачається, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.06.2026 року. Водночас, постанова № R580702 винесена 16.06.2026 року, тобто раніше чим дата виклику до ТЦК та СП.

Суд зазначає, що подання особою заяви про визнання правопорушення не скасовує дати виклику до ТЦК та СП за повісткою.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Стороною відповідача не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Отже, суд доходить до висновку про те, що в ході розгляду справи не встановлено обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначене прямо вбачається зі змісту оскаржуваної постанови.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 9, 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R580702 від 16.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП України скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Михайлюк

20.10.26