Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №507/1673/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1673/26

Провадження № 2/507/937/2026

Номер рядка звіту 44

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Демовської Д.І.,

за участю представника позивача - Бровченко В.С., Левенця А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Любашівської окружної прокуратури в інтересах: Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року, керівник Любашівської окружної прокуратури Бурлака Я.К., звернувся до Любашівського районного суду Одеської області в інтересах: Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення. В позові посилається на те, що згідно ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №507/1431/25 встановлено, що ОСОБА_1 , 19 липня 2025 року, близько 10:00 годин, більш точного часу при досудовому розслідуванні встановити не надалось можливим, керуючи технічно справним автомобілем марки «MERSEDES-BENZ GLE-450», р.н. НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині автодороги «Київ-Одеса» в напрямку міста Київ, де організовано двосторонній рух, по дві смуги для руху в обох напрямках, які розділені металевою огорожею. Здійснюючи рух по вказаній автодорозі у лівій смузі для руху, зі швидкістю близько 110-120км/год, у світлу пору доби, в умовах необмеженої видимості, під`їжджаючи до ділянки 327 км.+680 м, діючи у порушення вимог п.п.1.3;1.5;2.3(б);12.1, 12.6 (г) «правил дорожнього руху» України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, уважним не був, не стежив за дорожньою обстановкою і відповідно не відреагував на її зміну, а саме: перешкоду на дорозі у вигляді автопоїзда у складі тягача « DAF-XF 480 FT», р.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «GRAS-GS» р.н. НОМЕР_3 , який рухався у попутному напрямку в правій смузі для руху під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого здійснив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля марки «MERSEDES-BENZ GLE-450», р.н. НОМЕР_1 на задню ліву частину напівпричепа марки «GRAS-GS» р.н. НОМЕР_3 у складі автопоїзда з тягачем « DAF-XF 480 FT», р.н. НОМЕР_2 , після чого в процесі контактування вказаних транспортних засобів, пасажир автомобіля «MERSEDES-BENZ GLE-450», р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , який сидів на передньому пасажирському сидінні отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому ліктьового відростку правої ліктьової кістки із зміщенням уламків. Описані тілесні ушкодження не являються небезпечними для життя в момент їх спричинення та при звичайному своєму перебігу викликають розлад здоров`я строком понад три тижні і за цим критерієм згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень «(1995р.)відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №507/1431/25 у кримінальному провадженні №12025162360000262, яка згідно даних ЄДРСР набрала законної сили 13.01.2026 року, ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України та кримінальне провадження закрито у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з отриманими травмами згідно інформації КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради наданої в листі від 29.05.2026 №01-83/1957, перебував на лікуванні з 01.08.2025 року по 07.08.2025 року вартість якого становить 10 879, 32 грн. Сума витрачених лікарнею з Державного бюджету коштів на лікування потерпілого в добровільному порядку відповідачем не відшкодована, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 10879,32 грн.

Ухвалою від 12 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.14).

Ухвалою від 08 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження (а.с.37).

У судовому засіданні представник Любашівської окружної прокуратури – Левенець А.В. позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник Національної служби здоров`я України, в судове засідання не з`явився надав заяву в якій позовні вимоги прокурора Любашівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі НСЗУ підтримав та просив їх задовольнити.

21.10.2026 року на адресу суду надійшла заява директора Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11 "Одеської міської ради", Миколи Турчина в якій останній просить розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення листа. Згідно поштового повідомлення, відповідач відсутній за місцем проживання. Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи оголошенням на офіційному веб-сайті Судової влади України.

У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно копії ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 05.01.2026 по справі №507/1431/25 у кримінальному провадженні №12025162360000262, яка згідно даних ЄДРСР набрала законної сили 13.01.2026 року, ОСОБА_1 , звільнено від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України, кримінальне провадження щодо нього закрито у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 29 416 грн. 20 коп. та скасовано арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року на автомобіль «MERSEDES-BENZ GLE-450», р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку витрат на стаціонарне лікування, наданого Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради» потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні №2 КНП "Міська клінічна лікарня №1" Одеської міської ради з 01. 08.2025 року по 07.08.2025 р. та на його лікування за рахунок Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської мільської ради» з бюджету витрачено 10 879,32 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Частинами 1 та 3ст.1206 ЦК України закріплено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" постановлено звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Пунктом 3 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993№ 545 встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Оскільки, в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_3 , внаслідок отриманих тілесних ушкоджень перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, який на лікування витратив кошти Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради» в сумі 10879,32 грн, а відповідач не надав заперечень щодо позовних вимог, а тому саме в такому розмірі витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради» у розмірі на відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Згідно п.6 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладаються на відповідача, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 , підлягає стягненню в державний бюджет 3328 грн.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-284,354-355 ЦПК України, на підставі ст.166,1191,1206 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов керівника Любашівської окружної прокуратури в інтересах: Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня № 11"Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ - 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 10 879,32 грн. та перерахувати їх в дохід Державного бюджету за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783;Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);Рахунок: UA978999980313080115000026011.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету судові витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 3328 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Дюдюн