Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №501/5253/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 26.10.2026

Справа № 501/5253/25

2/501/1195/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фіанс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача в особі директора Наваренко В.Г. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022 у розмірі 37535,19 грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №002/13984731-СК_SB за умовами якого відповідачу наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 20000,00 грн., процентна ставка за користування кредитом - 43,96%, строк кредитування 12 місяців.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 02.12.2024, утворилась заборгованість у розмірі 37535,19 грн.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладений договір факторингу на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022.

Представник позивача Плачинда К.О. надав заяву в якій просив суд провести розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно інформації з відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 190 ЦПК України копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів надсилалася відповідачу в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.

Однак, поштове відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою відділення поштового зв`язку на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою». Дата на штампі відділення поштового зв`язку зазначена «11.06.2026».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу наведених вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, якими суд керується на підставі ч.1 ст.190 ЦПК України, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів є 11.06.2026.

Такі обставини свідчать про те, що відповідач належним чином був повідомлений про наявність судового провадження відносно нього.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

25.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладений договір про комплексне банківське обслуговування №002/13984731-СК_SB.

Відповідач просив Банк відкрити йому поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на його ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 20000,00 грн., зі строком користування 12 місяців, шляхом кредитування поточного рахунку або на суму, вказану в Мобільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку.

Крім того, просив відкрити йому поточні рахунки, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, для здійснення розрахунків без фізичного носія (Віртуальну картку) у гривні, доларах США, та євро, а також відкрити вкладний рахунок на вимогу «zanachka» на умовах Договору, що розміщений на сайті АТ ТАСКОМБАНК за адресою https://tascombank.ua/ і беззастережно приєдналась до умов Договору.

Підписанням цієї Заяви-договору відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua/), надалі ДКБО, і беззастережно приєдналась до умов останнього. Погодилась, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами ДКБО (п.3 договору).

Крім того, підписанням Заяви-договору відповідач підтвердив, що він ознайомлена з умовами ДКБО, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримала їх примірники у Мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Проект зазначених документів, був наданий для ознайомлення перед їх укладенням та підписані ним документи повністю відповідають наданим їй Банком проектам. Також погодився та підтвердив, що пропозиція Банку щодо надання/встановлення кредитного ліміту є відкличною, що перегляд/зміна кредитного ліміту може бути здійснено протягом строку дії останнього. Розуміє, що строк дії кредитного ліміту може бути подовжено. У випадку зміни кредитного ліміту (зменшення або збільшення) розміру дозволеного кредитного ліміту та/або строку його дії, Банк повідомляє його як Позичальника, про встановлення нового розміру кредитного ліміту та/або строку його дії, шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на зареєстрований (фінансовий) номер телефону Позичальника та/або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов ДКБО.

Згідно з умовами договору відповідач зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти щомісячними платежами (в розмірі не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості) (п. 13 договору).

Пунктом 14 договору встановлено, що орієнтовна реальна річна ставка за кредитом 43,96%.

Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, зокрема, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч1. ст.526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору.

Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам кредитного договору №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/25-Ф. Відповідно до умов якого, фактор зобов`язався передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються у реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Того ж дня, між тими самими сторонами було підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимоги, який скріплений печатками.

Також, позивачем надано платіжну інструкцію №5738 від 02.12.2024 на суму 3017203,93 грн., на підтвердження оплати договору факторингу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 позивач отримав право вимоги заборгованості до боржників, у тому числі право вимоги до відповідача у розмірі 37535,19 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22431,69 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 15103,50 грн.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов`язання за договором належним чином не виконував в частині погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість.

З наданого до суду розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022 становить 37535,19 грн., яка складається зі заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22431,69 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 15103,50 грн.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 07.11.2025 позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Також, позивач у своєму позові просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані: копія договору №03-07/24 від 02.07.2024р. про надання правничої допомоги, який укладений між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І., акт №4 приймання-передачі наданих послу від 02.06.2025р. згідно якого вартість послуг складає 9200,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Литвиненко О.І., платіжну інструкції №2687 від 10.06.2025р. про перерахування ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» адвокату Литвиненко О.І. 9200,00 грн.

Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9200 грн. є неспівмірними.

Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 37535,19 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні, судові засідання у справі за участю сторін не проводились. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

При цьому, суд вважає, що відокремлення адвокатом таких послуг як «надання первинної консультації замовнику у справі протягом 0,5 год. 1000 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини протягом 2 год. 4000 грн.», як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки та подання позовної заяви, а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 263–265, 280-289 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №002/13984731-СК_SB від 25.01.2022 у розмірі 37535,19 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., витати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Пушкарський Д.В.