Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №496/2982/24 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №496/2982/24

Суддя: Буран В. М.

Справа № 496/2982/24

Провадження № 1-кп/496/245/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_9 ,

захисника – адвоката ОСОБА_10 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження № 12024163250000062 від 11.03.2024 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нерубайське, Одеського району Одеської області, гр. України, без освіти, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28.02.2024 р. приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи біля території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння майном, переліз через паркан на територію домоволодіння, після чого, шляхом розбиття склопакету металопластикового вікна проник до підвального приміщення, що розташоване на території за вказаною адресою, яке має сукупність ознак, які дозволяють ідентифікувати, що вказане підвальне приміщення відноситься до сховища та використовується, як місце зберігання майна, а саме: перебуває у законному володінні ОСОБА_11 , територія, де розташоване підвальне приміщення обладнана огорожею, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи утруднити доступ сторонніх осіб, має засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, а саме механічний замок.

Надалі, перебуваючи у підвальному приміщенні, ОСОБА_9 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі Указів Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 р. № 757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 06.05.2023 № 254/2023, від 27.07.2023 №451/2023, від 10.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів: мотором для човна марки «Mercury 5 Fourstroke», чорного кольору, вартість якого з урахуванням експлуатації становить 32819 (тридцять дві тисячі вісімсот дев?ятнадцять) гривень 13 копійок, акумулятором марки «TITANIUM Pro 64P FIAMM», серії 939412, вартість якого з урахуванням експлуатації становить 553 (п?ятсот п?ятдесят три) гривні 75 копійок, акумулятором марки «Tesla 100», сірого кольору, вартість якого становить 2550 (дві тисячі п?ятсот п?ятдесят) гривень, акумулятором марки «Bosch 60», сірого кольору, вартість якого становить 1300 (одну тисячу триста) гривень, після чого ОСОБА_9 покинув місце вчинення злочину, тим самим отримав фактичну можливість володіти, користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнавав повністю, та зазначав, що скоїв злочин при обставинах викладених в обвинувальному акту та встановленних у судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого просила призначити найменше покарання обвинуваченому.

Розглянувши матеріли кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідивши всі надані сторонами докази, допитавши обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.

Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- розпискою ОСОБА_12 про отримання мотору для човна марки «Mercury 5 Fourstroke», чорного кольору та акумулятор марки «TITANIUM Pro 64Р FIAMM», серії 939412, на збереження (а.с. 50);

- висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1227, відповідно до якого ринкова вартість акумулятору марки «TITANIUM Pro 64 Р FIAMM», серії 939412, із врахуванням зносу та експлуатації, який на даний час придатний для експлуатації, станом на 28.02.2024 р. становить 553,75 грн.;

- висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1228, відповідно до якого ринкова вартість мотору для човна марки «Mercury 5 Fourstroke», із врахуванням зносу та експлуатації, який на даний час придатний для експлуатації, станом на 28.02.2024 р. становить 32819,13 грн.

Суд зазначає, що в обґрунтування вироку в якості доказів вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, судом не враховує наступні процесуальні документи наданні прокурором, які не є доказами у розумінні КПК України:

- звіти про фактичні затрати на проведення експертизи № 1128, 1227; постанову слідчого про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні 12024163250000062 від 11.03.20254 року від 26.03.2024 року; ухвала слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.03.2024 р. у справі № 496/2295/24, провадження № 1-кс/496/1030/24.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 1 ст. 22 КПК України, встановлено, що під час розгляду кримінального провадження по суті, суд повинен забезпечити дотримання вимог змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення їхніх правових позицій

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України (ч. 2 та 6 ст. 22 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Усі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, уважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, поза розумним сумнівом.

Прокурор в судових дебатах просила визнати винним ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати у строк остаточного покарання, відбуте за попереднім вироком, за правилами ст. 72 КК України. Цивільний позов не заявлено, вирішити долю речових доказів та стягнути витрати на експерта.

Обвинувачений у судових дебатах та останньому слові просив суворо його не карати.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого, який відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно довідки - характеристики з сільської ради, за місцем проживання ОСОБА_9 від місцевих жителів неодноразово надходили скарги та заяви на нього, притягувався до адміністративної відповідальності. Злочин скоїв після іншого злочину, за який він засуджений вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27.06.2024 року з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року.

Обставини, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Обставини, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого під час судового розгляду не встановлено.

Ураховуючи викладені вище обставини по справі, тяжкість вчиненого злочину та його наслідки, особу обвинуваченого, а також з урахуванням засад призначення покарання, зокрема законності, справедливості та індивідуалізації, суд уважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим уважає за необхідне призначити йому покарання, пов`язане з позбавленням волі, що на думку суду, є достатньою мірою відповідальності, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27.06.2024 р. з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року ОСОБА_9 було призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, яке відраховується з часу затримання, а саме з 27.05.2024 року.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні цим судом не обирався.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів та проведення експертиз у розмірі 3029,12 грн.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374, 615 КПК України, ст.ст. 12, 59, 65-67, 70, ч. 4 ст. 185 КК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати у строк остаточного покарання, відбуте за попереднім вироком Біляївського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року справа № 496/3068/24, за правилами ст. 72 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не обирати, з урахуванням фактичного відбування покарання ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_9 процесуальні витрати в дохід держави за проведення експертиз на загальну суму 3029,12 грн.

Арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.03.2024 р. у справі № 496/2295/24, провадження № 1-кс/496/1030/24 – скасувати.

Речові докази: акумулятор марки «TITANIUM Pro 64 Р FIAMM», серії 939412 та мотор для човна марки «Mercury 5 Fourstroke» вважати повернутими ОСОБА_12 відповідно до його розписки.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в Одеський апеляційний суд через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua