Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №460/10680/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/10680/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до4 Територіального вузлу урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (4 ТВУЗ)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - 4 ТВУЗ Держспецзв`язку, відповідач), у якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлене протоколом № 2 засідання житлової комісії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 21 січня 2026 року;

зобов`язати 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку в 4 Територіальному вузлі урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з 01.06.2000 року.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що наказом Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 656-ОС від 15.12.2020 його було звільнено 31.12.2020 з військової служби у запас у зв`язку із закінченням контракту, включено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Витягу з протоколу житлово-побутової комісії відповідача №15 від 21.05.2007 позивача включено в загальну чергу на поліпшення житлових умов з моменту перебування на черзі з попереднього місця проходження служби відповідно до поданого рапорту та надання необхідних документів, як такого, що потребує поліпшення житлових умов; склад сім`ї 3 особи (дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 ). Згідно з Витягом з протоколу засідання житлово-побутової комісії відповідача № 2 від 19.02.2016 внесено зміни до облікової справи полковника ОСОБА_1 у зв`язку із зміною в сімейному стані та відповідно до ст. 64 ЖК України та наданих документів включено до членів його сім`ї матір ОСОБА_4 . В період з 2007 року по 31.12.2020 (дату звільнення) він надавав до житлово-побутової комісії довідки та документи, що засвідчували необхідність поліпшення житлових умов. Зазначив, що на даний час він разом із членами своєї сім`ї проживає в службовій квартирі за адресою АДРЕСА_1 , що надана рішенням Рівненської міської ради № 15 від 14.02.2017. Вказав, що 26 серпня 2022 року житлово-побутовою комісією 4 ТВУЗ було прийняте рішення оформлене протоколом № 3 засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ, яким знято ОСОБА_1 та членів сім`ї з квартирного обліку НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі № 460/4958/24, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії 4ТВУЗ про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом № 3 засідання житлової комісії від 26.08.2022 року. Дане рішення 4ТВУЗ було виконано, поновлено ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку. 17 жовтня 2024 року житлово-побутовою комісією 4 ТВУЗ було прийняте рішення, оформлене протоколом № 6 засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ, яким знято ОСОБА_1 та членів його сім`ї було знято з квартирного обліку на підставі ст. 40 Житлового кодексу України, абз. 3 п. 3 “Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями”, затвердженого Постановою КМУ № 1081 від 03.08.2006 р. (надалі - Порядок), абз. 3 п. 5 розділу 1 “Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членів сімей” затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 3 від 05.01.2016 року (надалі - Інструкція). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 460/6763/25, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії 4ТВУЗ про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом № 6 засідання житлової комісії 4ТВУЗ від 17.10.2024 року. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку з 01.06.2000. Дане рішення 4ТВУЗ було виконано, поновлено ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку. Згідно відповіді на адвокатський запит № 1187 від 02.12.2025 року, наданої 4ТВУЗ 05.12.2025 року за № 55/02-1135 – відповідно до Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ Держспецзв`язку ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень за порядковим №1. 21 січня 2026 року житлово-побутовою комісією 4 ТВУЗ було прийняте рішення оформлене протоколом № 2 засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ, яким знято ОСОБА_1 та членів його сім`ї з квартирного обліку НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку. Підставою для винесення вказаного рішення зазначено інформацію, що ОСОБА_1 забезпечувався житловим приміщенням за місцем проходження служби (підтвердженням є - корінець ордеру від 12.12.2006 № 123). Позивач зазначив, що даний факт не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з протоколу № 18 від 30.09.2004 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_1 було дозволено здійснити обмін житла, яке він займає (не отримав для постійного проживання та не отримав у власність), із ОСОБА_5 . Згідно з вказаним протоколом було здійснено обмін квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яку займав позивач, на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яку займав ОСОБА_5 . Зауважив, що квартиру за адресою: АДРЕСА_3 позивач разом із членами своєї сім`ї у власність не отримував, про що свідчить довідка Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області № 114 від 25.01.2023. В подальшому, відповідно до Протоколу № 26 від 17.10.2006 року в/ч НОМЕР_2 дозволено обмін житла ОСОБА_1 , який займає площу за адресою: АДРЕСА_3 з ОСОБА_6 , яка займає площу за адресою: АДРЕСА_4 - що додатково свідчить про відсутність у ОСОБА_1 житла для постійного проживання. Зазначив, що ні на час звільнення позивача із військової служби, ні на момент подання до суду позовної заяви у власності позивача жодного житла не перебувало та не перебуває, а відтак рішення житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ оформлене протоколом № 2 засідання житлово-побутової комісії 4ТВУЗ Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 21.01.2026 року прийнято на підставі недостовірної інформації та підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду в складі судді Зозулі Д.П. від 23.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 460/10680/26 та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 28.04.2000 по 20.12.2006 у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_5 , в 10 територіальному вузлі урядового зв`язку Служби безпеки України (правонаступник зазначених установ - НОМЕР_3 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України). В подальшому до 31.12.2020 позивач проходив службу в 4 територіальному вузлі урядового зв`язку Держспецзв`язку. Згідно Довідок НОМЕР_3 ТВУЗ Держспецзв`язку (попереднього місця служби позивача) від 24.05.2022 року № 28 та від 16.12.2022 року № 179, підтверджено ту обставину, що ОСОБА_1 отримав житлову площу, а саме: двокімнатну квартиру житловою площею 27,34 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 . Після обміну квартирами отримав житлову площу: двокімнатну квартиру житловою площею 44,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_3 , згодом знову здійснив обмін на житлову площу: квартиру АДРЕСА_6 , яку не здавав. Після з`ясування даних обставин, на засіданні житлової комісії НОМЕР_1 ТВЗ Держспецзв`язку 21 січня 2026 року повно, об`єктивно та неупереджено розглянуто надані документи НОМЕР_3 ТВУЗ Держспезв`язку та інших державних та місцевих органів, матеріали облікової справи ОСОБА_1 , та прийнято законне рішення про зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку НОМЕР_1 ТВЗ Держспецзв`язку, як особу, яка подала відомості, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, і внесення у Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень. Тому НОМЕР_1 ТВЗ Держспецзв`язку діяв в межах чинного законодавства України. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.07.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій заперечив наведені відповідачем аргументи щодо фактичних обставин справи.

14.10.2026 відповідач подав клопотання про долучення матеріалів та врахування висновків Верховного Суду, які просив прийняти до розгляду.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в підрозділах Служби безпеки України з 28.04.2000 (наказ СБУ № 583 від 28.04.2000); обіймав посади у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_5 , 10 територіальному вузлі урядового зв`язку СБ України; з 20.12.2006 наказом СБ України № 1987-ос від 20.12.2006 призначений на посаду начальника служби пального і мастильних матеріалів тилу 4 територіального вузла урядового зв`язку СБ України; наказом Голови Держспецзв`язку № 58-ос від 08.02.2007 призначений на посаду головного спеціаліста відділу тилового забезпечення 4 територіального вузла урядового зв`язку ДССЗЗІУ, де в подальшому проходив військову службу на різних посадах, що відображено в біографічній довідці позивача.

Наказом Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 15.10.2020 № 656-ос полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби відповідно до підпункту "а" пункту 2 (у зв`язку з закінченням строку контракту) частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України з посади заступника начальника НОМЕР_1 територіального вузла урядового зв`язку Держспецзв`язку, з виключенням зі списків особового складу 31.12.2020.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів членів житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 21.11.2000 № 2 смт Миропіль, старшого лейтенанта ОСОБА_1 поставлено на чергу на поліпшення житлових умов з 01.06.2000 (а.с.24 том 1).

08.10.2003 року житловою комісією військової частини НОМЕР_2 прийнято рішення, яке було оформлене протоколом №11, та згідно якого було вирішено: виділити ОСОБА_7 , із зняттям з черги на поліпшення житлових умов: квартиру АДРЕСА_2 (а.с.178-179 том 1).

30.09.2004 року прийнято рішення житловою комісією військової частини НОМЕР_2 , оформлене у вигляді протоколу №18, згідно якого дозволено здійснити обмін житла ОСОБА_5 , який займає житлову площу за адресою: АДРЕСА_3 (двокімнатна, 44,1 кв.м. житлової площі; 68,2 кв.м. загальної площі) з ОСОБА_1 , який займає житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 (двокімнатна, 27,34 кв.м. житлової площі) (а.с.45 том 1).

17.10.2006 року житловою комісією в/ч НОМЕР_2 прийнято рішення, що було оформлене протоколом №26, яким погоджено обмін житла ОСОБА_1 , який займає житлову площу за адресою: квартира АДРЕСА_7 (двокімнатна, 68,2 кв.м. загальної площі) з ОСОБА_6 , яка займає житлову площу за адресою: квартира АДРЕСА_6 (двокімнатна, 27,34 кв.м. житлової площі) (а.с.183 том 1).

12.12.2006 року було видано Ордер №123 ОСОБА_1 з сім`єю з 3-х осіб, на житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_6 . Підстава: Рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_2 – Протокол №26 від 17.10.2006 року (а.с.175 том 1).

ОСОБА_1 зазначену квартиру не здавав. Зворотного позивач не довів.

З 20.12.2006 позивач продовжив військову службу в 4 територіальному вузлі урядового зв`язку СБ України, місце дислокації якого, згідно з матеріалами судової справи, знаходиться в м. Рівному.

В 2007 році ОСОБА_1 звернувся з рапортом (дата рапорту не вказана) на ім`я начальника відділу тилового забезпечення та просив клопотати перед начальником 4 ТВУЗ про постановку його та членів сім`ї на чергу на поліпшення житлових умов з 01.06.2000 на сім`ю в складі трьох осіб. До такого рапорту було долучено витяг з протоколу житлової комісії від 21.11.2000 № 2, довідку з БТІ № 580 від 10.11.2006, довідку № 51 від 01.02.2007 з попереднього місця служби.

Згідно з витягом з протоколу засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ від 21.05.2007 № 15 було розглянуто рапорт позивача про постановку в чергу на поліпшення житлових умов та ухвалено включити ОСОБА_1 в загальну чергу на поліпшення житлових умов з моменту перебування на черзі з попереднього місця проходження служби згідно поданого рапорту та наданих необхідних документів, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Склад сім`ї 3 особи: дружина ОСОБА_2 , 1979 р.н., дочка ОСОБА_3 з 01.06.2007.

Відповідно до витягу з протоколу засідання житлово-побутової комісії НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку від 19.02.2016 № 2 внесено зміни до облікової житлової справи позивача у зв`язку зі зміною в сімейному стані та відповідно до ст. 64 ЖК України включено до членів його сім`ї матір ОСОБА_4 .

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 15 від 14.02.2017 погоджено наказ 4 ТВУЗ Держспецзв`язку від 28.11.2016 № 32 у частині надання службових квартир у будинку АДРЕСА_8 , зокрема: ОСОБА_1 - 3-кімнатної квартири АДРЕСА_9 жилою площею 49,0 на склад сім`ї 4 особи (він, дружина, дочка. мати).

Рішенням житлової комісії НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку, яке оформлене протоколом № 3 засідання житлової комісії від 26.08.2022 ОСОБА_1 та членів його сім`ї було знято з квартирного обліку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі №460/4958/24, яке залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 202 року, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії 4ТВУЗ про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом №3 засідання житлової комісії від 26.08.2022 року.

Дане рішення 4ТВУЗ було виконано, поновлено ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку.

17 жовтня 2024 року житлово-побутовою комісією 4 ТВУЗ було прийняте рішення оформлене протоколом №6 засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ, яким постановлено, що враховуючи те, що ОСОБА_1 під час зарахування на квартирний облік у НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку не надав інформацію щодо отриманої квартири за попереднім місцем служби та зняття його з квартирного обліку за попереднім місцем служби, що є підставою для зняття з квартирного обліку у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, і внесення у Списки осіб які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень, відповідно до абз.5 п.13 розділу ІІІ Інструкції, зняти з квартирного обліку в 4 ТВУЗ Держспецзв`язку ОСОБА_1 та членів його сім`ї: доньку - ОСОБА_3 і матір - ОСОБА_4 - три особи.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 460/6763/25, визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії 4ТВУЗ про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, яке оформлено протоколом № 6 засідання житлової комісії 4ТВУЗ від 17.10.2024 року. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку з 01.06.2000

Дане рішення 4ТВУЗ було виконано, поновлено ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку.

Як встановлено судом із відповіді на адвокатський запит № 1187 від 02.12.2025 року, наданої 4ТВУЗ 05.12.2025 року за № 55/02-1135 – відповідно до Списку осіб, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ Держспецзв`язку ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в загальній черзі на одержання житлових приміщень за порядковим №1.

21.01.2026 житлово-побутовою комісією 4 ТВУЗ було прийняте рішення, оформлене протоколом № 2 засідання житлово-побутової комісії 4 ТВУЗ, яким постановлено: враховуючи те, що ОСОБА_1 забезпечувався житловим приміщенням за місцем проходження служби (підтвердження – корінець ордеру від 12.12.2006 № 123), та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 40 ЖК України, п. 30 Порядку, абзацом 2 пункту 13 розділу ІІІ Інструкції «Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала підстава для надання іншого житлового приміщення» - зняти з квартирного обліку в 4 ТВУЗ Держспецзв`язку ОСОБА_1 та членів його сім`ї.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

01.01.2016 особи рядового і начальницького складу Держспецзв`язку набули статусу військовослужбовців відповідно до Закону України від 09.04.2014 № 1194-VІІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" та Указу Президента України від 31.07.2015 № 463 "Про Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України".

Згідно з частинами першою – п`ятою статті 11 Закону України “Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України” до особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники. Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України затверджує Президент України. Комплектування Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". На військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України” соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Закон № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок один раз протягом усього часу проходження військової служби забезпечити військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України жилими приміщеннями для постійного проживання або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Так, відповідно до частини першої статті 9 Житлового кодексу України (далі – ЖК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність крім окремих положень на підставі Закону від 13.01.2026 № 4751-ІХ) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (частина перша статті 43 ЖК України).

Згідно із статтями 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно до статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 затвердив Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника) (пункт 23 Порядку №1081).

Пунктом 24 Порядку №1081 передбачено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 1081 військовослужбовці знімаються з обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 32 Порядку №1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).

Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення (абзац другий пункту 34 Порядку № 1081).

Пунктом 4 Порядку №1081 визначено, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.

Відповідно до Порядку №1081, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України наказом 05.01.2016 №3 затвердила Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України і членів їх сімей (далі – Інструкція № 3).

Згідно з пунктом 2 розділу І “Загальні положення” Інструкції № 3 військовослужбовці Держспецзв`язку та члени їх сімей мають право забезпечуватися житловими приміщеннями за місцем проживання виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районних державних адміністрацій (далі - виконавчі органи) на загальних підставах відповідно до вимог законодавства.

Пункт 3 розділу І “Загальні положення” Інструкції № 3 визначає, що забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Держспецзв`язку та членів їх сімей здійснюється шляхом: надання службових житлових приміщень; надання житлових приміщень для постійного проживання; надання житлової площі у гуртожитках курсантам закладів освіти Держспецзв`язку (далі - курсанти), слухачам закладів освіти Держспецзв`язку і військовослужбовцям Держспецзв`язку, які проходять військову службу в Держспецзв`язку за контрактом і перебувають у шлюбі; оренди житлових приміщень; виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення; виплати грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення.

Відповідно до абзаців першого - четвертого пункту 5 розділу І “Загальні положення” Інструкції № 3 військовослужбовцям Держспецзв`язку, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання житлове приміщення.

До військовослужбовців Держспецзв`язку, які проходили службу в Держспецзв`язку на посадах осіб рядового і начальницького складу Держспецзв`язку, у Державній фельд`єгерській службі України на посадах осіб начальницького складу і перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та призначені на відповідні посади військовослужбовців Держспецзв`язку в порядку переатестації, вимога щодо наявності вислуги на військовій службі в Держспецзв`язку 20 років і більше для надання житла для постійного проживання не застосовується.

Забезпечення військовослужбовців Держспецзв`язку та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного із числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла або надання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення.

Житлові приміщення надаються військовослужбовцям Держспецзв`язку у межах норм, установлених законодавством.

Пунктом 6 розділу І “Загальні положення” Інструкції № 3 встановлено, що з метою дотримання вимог законодавства під час ведення обліку військовослужбовців Держспецзв`язку, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей (далі - квартирний облік), розподілу житлової площі, призначеної для постійного проживання, та контролю за використанням житлових приміщень в Адміністрації Держспецзв`язку (підрозділах Держспецзв`язку) створюються житлово-побутові комісії (далі - ЖПК).

За правилами пунктів 1, 2 розділу III “Квартирний облік” Інструкції № 3 квартирний облік ведеться в Адміністрації Держспецзв`язку (підрозділах Держспецзв`язку) відповідними ЖПК. До одержання житлового приміщення військовослужбовці Держспецзв`язку та члени їх сімей, які не забезпечені житлом та не зареєстровані за місцем проходження військової служби, мають право зареєструватися за місцезнаходженням підрозділів Держспецзв`язку за місцем проходження військової служби в Держспецзв`язку. Військовослужбовці Держспецзв`язку, які проходять військову службу в Адміністрації Держспецзв`язку та підрозділах Держспецзв`язку, що розташовані у місті Києві, та члени їх сімей можуть бути зареєстровані за місцезнаходженням Департаменту забезпечення Держспецзв`язку.

Для зарахування на квартирний облік військовослужбовець Держспецзв`язку подає на ім`я начальника підрозділу Держспецзв`язку рапорт за формою відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. У рапорті військовослужбовець Держспецзв`язку за наявності вказує підстави для позачергового або першочергового одержання житлового приміщення.

Згідно з пунктом 13 розділу III Інструкції №3 військовослужбовці Держспецзв`язку знімаються з квартирного обліку у разі:

поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житлового приміщення;

засудження військовослужбовця Держспецзв`язку до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

звільнення з військової служби в Держспецзв`язку через службову невідповідність, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем Держспецзв`язку;

подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, внесення у Списки;

отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення;

звільнення в запас або у відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі у разі, якщо інше не передбачено законодавством;

обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналіз наведених норм Порядку № 1081 та Інструкції № 3 дає підстави для висновку, що військовослужбовці Держспецзв`язку можуть забезпечуватися житлом для постійного проживання шляхом надання житла новозбудованого, виключеного із числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла або надання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення лише один раз протягом усього часу проходження військової служби.

Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 отримав житлову площу, а саме: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Після обміну квартирами отримав житлову площу: двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Згодом позивач знову здійснив обмін, отримавши квартиру АДРЕСА_6 , яку не здавав.

Крім того, в матеріалах справи наявні документи, які чітко підтверджують отримання позивачем квартири АДРЕСА_6 , зокрема:

- довідка (виписка із домової книги про склад сім`ї та прописку) від 17.11.2006 №726, видана в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 , щодо проживання у квартирі АДРЕСА_6 ;

- заявою ОСОБА_6 про обмін жилими приміщеннями із ОСОБА_1 ;

- заявою ОСОБА_1 про обмін жилими приміщеннями із ОСОБА_6 ;

- витягом з протоколу від 17.10.2006 № 26, згідно з яким прийнято рішення житловою комісією військової частини НОМЕР_2 щодо обміну житлом між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ;

- корінцем Ордеру на жиле приміщення від 12.12.2006 № 123, виданого ОСОБА_1 на житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_6 .

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 86 ЖК України обмін жилими приміщеннями не допускається, якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку.

За такого правового регулювання, неодноразове здійснення позивачем обміну отриманої квартири з іншими особами суд оцінює на користь висновку про те, що відповідні квартири були надані позивачу для постійного проживання.

Відтак, гарантоване державною право на отримання житла для постійного проживання позивач реалізував у 2003 році під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_5 , у зв`язку з чим був виключений з квартирного обліку.

До аналогічного висновку щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 05.10.2026 у справі № 460/6763/25, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Щодо аргументів позивача про те, що то за ОСОБА_1 чи членами його сім`ї не зареєстровано на праві особистої приватної власності жодне житло, тому він має право перебувати на квартирному обліку як такий що потребує покращення житлових умов, суд зазначає таке.

Відповідач як державна структура уповноважена виділити житло для постійного проживання для військовослужбовця один раз із наступним зняттям його з квартирного обліку, а безпосередньо сам процес приватизації виділеної для постійного проживання квартири може здійснити виключно особа, якій ця квартира надана. І ніхто крім особисто самого громадянина не може почати та здійснити процедуру приватизації нерухомості. 10 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надав позивачу та його сім`ї житло для постійного проживання із одночасним зняттям їх з квартирної черги як таких, що вже не потребують житла для постійного проживання. Процедура приватизації квартири не здійснюється ні 10-м Територіальним вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, ні будь-ким іншим, окрім самої особи, якій це житло надано, тобто це особисте право, яке може бути реалізоване виключно позивачем. Пасивна поведінка позивача щодо не приватизації наданого раніше житла не може мати наслідком повторне виділення житла для особи, якій воно вже виділялося. Виходячи із долучених до відзиву документів, ОСОБА_1 отримав житло для постійного проживання, ніхто надану або отриману позивачем внаслідок обміну квартиру в ОСОБА_1 не вилучав.

Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Зазначеною вимогою підтверджується той факт, що ініціювати приватизацію може виключно зацікавлений в цьому громадянин, який повинен звернутися з відповідною заявою до відповідних органів приватизації.

Як вже зазначалося, поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житлового приміщення є підставою для зняття громадян з обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Оскільки позивач, при зарахуванні на квартирний облік в НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку не повідомив обставин про те, що:

- отримав житло за попереднім місцем служби;

- ОСОБА_1 складом сім`ї три особи знятий з квартирного обліку у НОМЕР_3 ТВУЗ Держспецзв`язку 08.10.2003 рік у зв`язку з отриманням житлової площі: двокімнатної квартири, житловою площею 27,34 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 30.09.2004 року з ініціативи самого позивача, прийнято рішення житловою комісією військової частини НОМЕР_2 , оформлене у вигляді протоколу №18, про дозвіл на обмін житла з ОСОБА_5 , який займає житлову площу за адресою: АДРЕСА_3 (двокімнатна, 44,1 кв.м. житлової площі; 68,2 кв.м. загальної площі) з ОСОБА_1 , який займає житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 (двокімнатна, 27,34 кв.м. житлової площі);

- за ініціативи самого позивача – ОСОБА_1 , 17.10.2006 року житловою комісією в/ч НОМЕР_2 прийнято рішення, що було оформлене протоколом №26, яким погоджено обмін житла ОСОБА_1 , який займає житлову площу за адресою: квартира АДРЕСА_7 (двокімнатна, 68,2 кв.м. загальної площі) з ОСОБА_6 , яка займає житлову площу за адресою: квартира АДРЕСА_6 (двокімнатна, 27,34 кв.м. житлової площі);

- 12.12.2006 року було видано Ордер №123 на жиле приміщення ОСОБА_1 з сім`єю з 3-х осіб, на житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_6 . Підстава: Рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_2 – Протокол №26 від 17.10.2006 року,

суд дійшов висновку, що рішення житлово-побутової комісії НОМЕР_1 ТВУЗ Держспецзв`язку, оформлене протоколом №2 від 21 січня 2026 року, про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам. А відтак, підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відсутні. Так само відсутні і підстави для задоволення похідних позовних вимог - зобов`язання відповідача поновити позивача та членів його сім`ї на квартирному обліку.

Крім того варто зазначити, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. А відтак, інші доводи та аргументи сторін не спростовують вище зазначених висновків суду.

Приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд приймає як такі, що відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (4 ТВУЗ) (вул. Соборна, 227Д, м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 34781331)

Суддя Д.П. Зозуля