Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №460/13103/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/13103/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пилипюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Андрієвський А.О., відповідача: представник Степанець М.В., третьої особи на стороні відповідача: представник Мелінишин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.01.2026 №0009690901117.

Ухвалою від 20.07.2026 відкрито провадження у справі №460/13103/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.09.2026 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Головне управління ДПС у Івано-Франківській області.

Ухвалою від 17.09.2026 закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24.09.2026.

Ухвалою від 24.09.2026 судове засідання відкладено на 15.10.2026 через тривалу повітряну тривогу в місті Рівному та Рівненській територіальній громаді

У судовому засіданні 15.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За змістом позовної заяви та усних пояснень представника, вимоги ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення ґрунтується на тезі відповідача про те, що позивач здійснювала роздрібну торгівлю «сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах», а отже порушила заборону, встановлену частиною другою статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Відповідно до пункту 78 частини першої статті 1 Закону № 3817-ІХ сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - це суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98%, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів). При цьому, контролюючий орган, хоча і мав можливість, не здійснював жодного лабораторного дослідження товару, не встановлював його хімічного складу, не досліджував технічну документацію конкретної партії товару, не довів наявність у ньому нікотину, солей нікотину, спеціально підготовленої води, пропіленгліколю чи інших характеристик, які б об`єктивно дозволяли віднести його до спеціальної категорії, визначеної пунктом 78 частини першої статті 1 Закону № 3817-IX. Висновок ревізорів про те, що ароматизатор і гліцерин є компонентами, які «утворюють набір для виготовлення рідини», ґрунтується не на дослідженні конкретних товарів, а на загальних припущеннях про можливе використання таких товарів споживачем. Проте можливість змішування окремих товарів покупцем після їх придбання з іншими товарами не є тотожною факту реалізації продавцем забороненої законом сировини або набору. Фінансова санкція може застосовуватися лише за доведене правопорушення. Однак контролюючий орган довів факт продажу товарів з найменуваннями «ароматизатор» та «гліцерин», однак не довів їх належність до забороненої законом категорії товарів. Більше того, Головне управління ДПС у Івано-Франківській області віднесло до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не лише придбані під час перевірки гліцерин та ароматизатор, але й увесь товарооборот позивача за період з 27.07.2024, визначивши «вартість реалізованих товарів» у сумі 2982639,00 грн та застосувавши 200% санкцію та такої суми. При цьому, контролюючий орган нічим не підтвердив, що кожна операція стосувалася саме товарів, заборонених до роздрібної торгівлі відповідно до частини другої статті 23 Закону №3817-IX. Інформація СОД РРО може підтверджувати факт проведення розрахункових операцій назви товарів у фіскальних чеках, але вона не підтверджує правової кваліфікації кожної товарної позиції як «сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах». Матеріали перевірки не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ароматизатор і гліцерин, реалізовані позивачем, відповідають законодавчим ознакам «сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах», а за відсутності таких доказів висновок про наявність порушення перетворюється на припущення. Ароматизатор харчовий та гліцерин являються готовими товарами широкого призначення та реалізуються платником податків кінцевим споживачам у законний спосіб із застосуванням реєстратора розрахункових операцій і з видачею фіскального чека, без вказівки на сферу використання зазначених товарів. Позивач не несе відповідальності за дії кінцевого споживача та не контролює яким чином покупець використовує придбану харчову продукцію. На обґрунтування своєї позиції представник позивача покликався на постанову Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №140/8906/24.

За змістом відзиву на позовну заяву та поясненнями представника у судовому засіданні, відповідач проти задоволення позову заперечує. Наголошує, що гліцерин та ароматизатор є компонентами, які утворюють набір для виготовлення рідини до заправлення системи Pod та перетворення вказаних компонентів (рідин) у суміш, що використовується для створення пари у електронних сигаретах та здійснюється за рахунок їх змішування. За результатом перевірки було встановлено факт роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме відповідно до СОД РРО встановлено реалізацію через ПРРО №4000902915 в період з 27.07.2024 по 10.12.2025 сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме ароматизаторів та гліцерину «Chaser», «Lucky», «Nova», «Elf Liq», та інших виробників на загальну суму 2982788,00 гривень. Згідно офіційного веб-сайту https://chaser.com.ua/ Chaser компанія спеціалізується безпосередньо на виробництві рідини для електронних сигарет. Також у вільному доступі в мережі Інтернет міститься інформація, що у магазині «VANDAL» за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Пасічна, буд.8», здійснюється продаж pod-систем, систем нагрівання тютюну, рідин, комплектуючих та численна кількість товарних позицій, що позиціонуються як продукція для самостійного виготовлення сировини для рідин для вейп-пристроїв. Таким чином, сам продавець відповідної продукції не розглядає гліцерин, ароматизатор та нікотиновмісний компонент як випадкову сукупність незалежних товарів широкого призначення, а об`єднує їх у функціонально завершений комплект. Тому доводи позивача, щодо того реалізації харчового ароматизатора та гліцерину, які компоненти не відносяться до сировини, що використовуються в електронних сигаретах, та зазначені товари не придатні за своїм хімічним складом для самостійного створення сумішей для електронних сигарет, оскільки не містять в собі жодних компонентів нікотину, який відповідає товарній позиції 2939, роздрібна реалізація яких згідно частиною 2 статті 23 Закону України №3817-ІХ заборонено, вважає необґрунтованими. Адже, конструкцією правової норми, що викладена в частині 2 статті 23 Закону України №3817-ІХ передбачено, що роздрібна торгівля на території України переліченою сировиною як окремо її складників, так і в наборах забороняється. Враховуючи вищенаведене контролюючим органом вірно ідентифіковано, що виявлена в ході фактичної перевірки продукція є сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, роздрібна реалізація яких є забороненою, у зв`язку з чим до позивача правомірно було застосовано штрафні санкції у результаті виявленого порушення.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Івано-Франківській області в письмових і усних поясненнях зауважувала на тому, що під час перевірки позивача було встановлено факт роздрібної торгівлі (розповсюдження) набору для виготовлення рідини, що використовується в електронних сигаретах, до якого входить: гліцерин Chaser ForPods 5 мл, ароматизатор СhaserForPods кавун 4 мл, підсилювач міцності, який містить нікотин 1 мл, загальна вартість якого становить 149,00 грн. При цьому, згідно даних СОД РРО за весь період реалізація окремо гліцерину та ароматизаторів не здійснювалась, лише в наборах. При цьому згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до системи обліку РРО ДПС України відображено реалізацію зазначених наборів із відображенням в чеках лише гліцерину та ароматизатора, без відображення реалізації у складі набору також нікотиновмісних рідин – підсилювачів міцності. Таким чином, з 27.07.2024 по час проведення перевірки в магазині здійснювалась роздрібна торгівля сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах у наборах на загальну суму 2982639,00 грн. Звертала увагу на те, що положення ч.2 ст.23 Закону №3817-ІХ у відповідній редакції, фактично встановили новий, самостійний вид порушення у сфері обігу нікотиновмістної продукції. Зазначена норма спрямована на врегулювання випадків, коли суб`єкти господарювання формально уникають продажу нікотиновмістних рідин як окремого товару, однак фактично здійснюють їх обіг шляхом безоплатного розповсюдження разом з іншими товарами (зокрема ароматизаторами, гліцерином), що за своєю економічною суттю є різновидом реалізації такої продукції. Фактично дії позивача зводяться до свідомого обходу вимог законодавства шляхом формального заперечення факту реалізації нікотиновмістної продукції при одночасному її фактичному розповсюдженні під виглядом «безоплатного» додатку до інших товарів, що є порушенням ч.2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ. На обґрунтування своєї позиції представник покликалася на постанови Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №160/2614/25 та від 09.07.2026 у справі №280/2818/25.

Дослідженими по справі письмовими доказами, суд встановив наступне.

02.12.2025 начальником Головного управління ДПС у Івано-Франківській області винесено наказ «Про проведення фактичної перевірки» №2971-п. Зазначеним правовим актом індивідуальної дії наказано провести фактичну перевірку магазину «VANDAL» за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Пасічна, буд.8, з 03.12.2025. Перевірку призначено «з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку виробництва, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін і граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками». Підставою наказу визначено пп.80.2.2, пп.80.2.5, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Для реалізації цього наказу видано направлення на перевірку №5392 та №5393 від 02.12.2025, головному державному інспектору Сухарському Степану та начальнику відділу Макаренко Сергію, відповідно.

В таких направленнях міститься відмітка про те, що службові посвідчення та направлення на перевірку пред`явлені, а копію наказу вручено продавцю консультанту 3 грудня 2025 року о 14:01 год.

За результатами складено акт фактичної перевірки від 10.12.2025 №769/09-19-09-01/3682504405, зареєстрований 11.12.2025 за реєстраційним номером 27955/769/09-19-09-01/3682504405.

В акті перевірки зазначено, що її розпочато 3 грудня 2025 року о 11:13 год.

У розділі 2.4. вказаного акту зазначено: «В ході проведення перевірки магазину «VANDAL», за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Пасічна,8, 03 грудня 2025 року встановлено факт роздрібної торгівлі (розповсюдження) сировиною для рідин, шо використовується в електронних сигаретах, а саме: набір для виготовлення рідини, шо використовується в електронних сигаретах (гліцерин Chaser ForPods 5мл, фасувальник TOB «ВПН Українське дитяче харчування», адреса: м.Київ, вул.Електриків, 26; ароматизатор Chaser ForPods кавун 4мл, виробник: ТОВ «Чейсер Арома», адреса: м.Київ, Святошинський р-н, вул. І.Дзюби, 7а; підсилювач міцності, який містить нікотин 1мл, виробник: ТОВ «Тізеріа», адреса: м.Київ, вул.Жуковського, 26) на загальну суму 149,0 гривень. Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до Системи обліку даних РРО ДПС України (далі - СОД РРО) в магазині «VANDАL», за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 8 та належить ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відбувається реалізація зазначених наборів із вказанням у чеках тільки гліцерину та ароматизатора, тоді як відображення нікотиновмістних рідин - підсилювачів міцності платником упущено. Слід зазначити, що за даними СОД РРО в жодному випадку реалізація гліцерину та ароматизаторів окремо не здійснювалась, а виключно у наборах. Враховуючи зазначене, згідно електронних копій розрахункових документів за період з 27.07.24 по час перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перевіркою встановлено роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовується з електронних сигаретах , у наборах на загальну суму 2982639,00 грн.»

У розділі 4.5 вказаного акту зазначено такі додатки: «1) Пояснення, 2) Додаток № 1».

Що стосується першого додатку, то таким є пояснення продавця-консультанта ОСОБА_2 від 03.12.2025, в яких вона зазначила про те, що «03.12.2025 реалізувала гліцерин для Chaser за ціною 19 грн., ароматизатор для Chaser за ціною 130 грн. та підсилювач міцності нікотино-вмісні. Загальна ціна покупки становить 149 гри, чек надано в електронній формі».

Копію фіскального чеку також долучено до матеріалів перевірки. В такому розрахунковому документі відображено дві товарні позиції:

Гліцерин для Chaser ForPods 10 мл - 5мл - 1 Х 19.00 - 19.00

Ароматизатор для Chaser ForPods 10 мл – кавун 4 мл. - 1 Х 130.00 - 130.00

Готівка 149.00 грн.

Сума 149.00 грн.

До сплати: 149.00 грн.

Що стосується другого додатку, що іменований «Додаток №1», то таким є дані Системи обліку даних РРО ДПС України по ФОП ОСОБА_1 за період з період з 27.07.2024 по 03.12.2025.

За даними СОД РРО, позивач в періоді з 27.07.2024 по 06.08.2024 реалізовувала нікобустери, нікотин сольовий і компонент нікотиновий; а з 01.08.2024 по 02.12.2025 – ароматизатори різних артикулів та гліцерин різних артикулів. При цьому, у фіскальних документах відображено окремі товарні позиції гліцерину та окремі товарні позиції ароматизатора, а даних про нікотиновмістні товари, починаючи з 07.08.2024, немає.

До матеріалів справи стороною відповідача долучено копію вимоги про надання документів, що адресована ОСОБА_1 , вручена ОСОБА_2 03.12.2025, в якій міститься вимога надати за місцем здійснення перевірки або у каб.№516 приміщення ГУ ДПС у Івано-Франківській області не пізніше 12:50 год. 3 грудня 2025 року документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, зокрема: «книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; накладні на товар, що знаходиться форма на збереженні та в реалізації; трудові ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; угоди з працівниками, накази про прийняття на роботу, документи що засвідчують осіб працівників (копії); ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами; - довідка про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР; документи щодо наявних основних засобів (власних або орендованих (договори оренди).

03.12.2026 ревізори, які проводили перевірку, склали акт за №2335/09-19-09-01/ НОМЕР_1 про ненадання документів для проведення перевірки.

В акті перевірки фактичної перевірки від 10.12.2025 №769/09-19-09-01/ НОМЕР_1 зазначено про закінчення перевірки 10.12.2025 о 16:45 год. Продавець-консультант ОСОБА_2 від ознайомлення з актом та його підписання відмовилась, про що на останній сторінці ревізорами, які проводили перевірку, зроблено відповідний запис і окремо складено акт відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки №2380/09-19-09-01/3682504405 від 10.12.2025.

Примірник акту фактичної перевірки №2380/09-19-09-01/ НОМЕР_1 від 10.12.2025 був направлений для позивача 12.12.2025, однак вручений не був через відсутність адресата за місцем знаходження.

Акт фактичної перевірки разом з розрахунком штрафних санкцій Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області направлено Головному управлінню ДПС у Рівненській області, яким 16.01.2026 на його підставі винесено податкове повідомлення - рішення №0009690901117.

Вказаним рішенням до позивачки відповідно до пункту 21 частини другої статті 73 Закону №3817-IX застосовано штраф у розмірі 5965576,00 грн.

В адміністративному порядку такі податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

Не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 статті 75 цього Кодексу).

За змістом п.80.1, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами підпунктів 80.2.2, 80.2.5 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких підстав, як:

наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно, в наказі про проведення фактичної перевірки в обов`язковому порядку підлягає зазначення підстави для проведення перевірки, визначеної Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2026 року по справі №340/3794/25 вказав, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання. У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки.

Єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2026 року по справі №340/3794/25 наголосив, що згідно з усталеною правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 16.12.2025 у справі № 300/670/25, від 24.12.2025 у справі № 580/4426/25, від 21.01.2026 у справі № 140/14221/24, у випадках, коли фактичною підставою проведення перевірки визначено отримання інформації про порушення (пп.80.2.2 ПК України) або звернення споживача (пп.80.2.3 ПК України), суди зобов`язані не обмежуватися формальним посиланням на наявність відповідних документів, а повинні ретельно дослідити зміст та правову природу такої інформації. Відтак, для визнання перевірки законною/незаконною суди мають переконатися у предметності інформації, що надійшла до податкового органу, та встановити, чи містить вона опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем, і чи дозволяє вона однозначно пов`язати ймовірне порушення з конкретним суб`єктом господарювання. Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі № 520/7463/25 зазначив, що у кожному конкретному випадку, якщо підстави позову обґрунтовані неправомірністю призначення перевірки, суди повинні перевірити наявність фактичних підстав більш предметно, а не формально.

Разом з тим, ні в наказі, ні в будь-якому іншому документі Головного управління ДПС у Івано-Франківській області не зазначена будь-яка інформація, яка б свідчила про можливі порушення норм законодавства позивачем.

Зазначене вище свідчить на користь відсутності у відповідача правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача в порядку підпунктів 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а відтак і про протиправність призначення та проведення самої фактичної перевірки на підставі наказу №2971-п від 02.12.2025.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Відповідачем допущено таке процедурне порушення, як відсутність правових підстав для призначення та проведення перевірки, яке є істотним та безпосередньо впливає на суть зафіксованих порушень.

Такі, допущені контролюючим органом, порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки платника призводять до відсутності і правових наслідків, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішень, прийнятих за її результатами.

Поряд з тим, враховуючи, що посадових осіб контролюючого органу було допущено до проведення фактичної перевірки, а сторона позивача вказує на відсутність встановлених під час перевірки порушень законодавства, суд вважає доцільним надати оцінку спірним правовідносинам і в частині виявлених контролюючим органом під час перевірки порушень платником вимог законодавства по суті.

Згідно частини другої статті 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-IX від 18.06.2024 роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

В силу вимог пункту 21 частини другої статті 21 Закону №3817-IX (в первісній редакції), роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, тягне за собою застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

За пунктом 21 частини другої статті 73 (в редакції Закону №4536-IX від 16.07.2025), роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах тягне за собою застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

В свою чергу, згідно з пунктом 78 частини першої статті 1 Закону №3817-IX, сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - це суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98%, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України визначає, що до підакцизних товарів належать, в тому числі, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

При цьому, підпункт 215.3.3-1 пункту 215.3 цієї статті дає виключний перелік рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з яких справляється податок і які, відповідно, є підакцизними товарами. Так, до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях, належать товари з такими кодами товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2404 12 00 10; 2404 19 90 10; 2404 12 00 90; 2404 19 90 90.

Згідно з Додатком до Закону України «Про Митний тариф України» № 2697-IX від 19.10.2022, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях відносяться до Коду УКТ ЗЕД - 2404 12 00 10, інші - 2404 12 00 90, та входять до підгрупи 2404 12 00 - інші, з вмістом нікотину, товарної позиції 2404 «Продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн, нікотин, замінники тютюну або нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини», а саме, продукти, призначені для вдихання без горіння, групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну; продукти, з вмістом або без вмісту нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини».

Також, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях відносяться до Коду УКТ ЗЕД - 2404 19 90 10, - інші - 2404 19 90 90, а з вмістом замінників тютюну - 2404 19 10 00, входять до підгрупи 2404 19 - інші, товарної позиції 2404 «Продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн, нікотин, замінники тютюну або нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти, призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини», а саме, продукти, призначені для вдихання без горіння.

Як свідчить Акт, перевірка проводилася з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

При цьому, за матеріалами перевірки, у торгівельній точці, де здійснює свою діяльність ОСОБА_1 , було реалізовано дві окремі товарні позиції: гліцерин та ароматизатор.

Згідно з Додатком до Закону України «Про Митний тариф України» №2697-IX від 19.10.2022, гліцерин відноситься до Коду УКТ ЗЕД 2905 45 00 00 товарної позиції 2905 «Спирти ациклічні та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні» групи 29 «Органічні хімічні сполуки». Ароматизатор відноситься до Коду УКТ ЗЕД 3302 10 90 00, підгрупи 3302 10 - для використання у харчовій промисловості або для виробництва напоїв, товарної позиції 3302 «Суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова сировина; інші препарати на основі запашних речовин, які застосовуються у виробництві напоїв» групи 33 «Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати».

Слід зауважити, що гліцерин застосовується в різних галузях: харчовій, тютюновій, текстильній, паперовій, шкіряній. Як стабілізатор гліцерин (Е422) зберігає і підвищує в`язкість, а також покращує консистенцію харчових продуктів. У ролі емульгатора сприяє змішуванню не змішуваних компонентів. За участю харчового гліцерину виробляють макаронну продукцію, лікеро-горілчані та газовані безалкогольні напої, кондитерські й хлібобулочні вироби. Завдяки цій добавці макарони набувають підвищеної клейкості, випічка стає більш пишною і довше не черствіє. Також вона використовується при створенні екстрактів таких напоїв, як чай і кава. Аптечний гліцерин застосовується, перш за все, для створення кремів, олій та свічок. Гліцерином у фармакологічній індустрії розчиняють різні медикаменти, підвищують вологість таблеток і густину ліків у рідкій формі. У складі мазей, паст, кремів він не дає випаровуватися волозі, тим самим запобігає їх передчасному висиханню. При введенні гліцерину в лікувальні розчини забезпечується їх підвищена концентрація. Його часто можна бачити в складі доглядової косметики, призначеної для сухої втомленої шкіри.

Ароматизатори призначені для додавання до харчових та косметичних продуктів з метою поліпшення їх споживчих властивостей або надання їм нових властивостей. Використовуються в різних сферах, таких як харчова промисловість, кондитерська галузь, напої, молочні продукти, випічка, м`ясні вироби та навіть в продуктах здорового харчування, оскільки допомагають покращити смак і запах продуктів, зробити їх більш привабливими для споживачів.

Відповідачем не надано жодного доказу тому, що реалізований у торгівельній точці позивача 03.12.2025 товар: «гліцерин Chaser ForPods» 5мл, фасувальник TOB «ВПН Українське дитяче харчування», ємністю 5мл, та «ароматизатор Chaser ForPods кавун», виробник: ТОВ «Чейсер Арома», ємністю 4 мл., є набором для виготовлення рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Ні кожна товарна позиція окремо, ні разом, не можуть розглядатися як сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в розумінні пункту 78 частини першої статті 1 Закону №3817-IX, який чітко визначає, що такою сировиною є лише суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98%, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини.

Ні гліцерин, ні ароматизатор не містять в собі ні тютюну, ні нікотину, ні сольового розчину нікотину, ні його замінників, ні інших алкалоїдів, що підпадають під категорію товарів товарної групи УКТЗЕД: 2939. Відтак, вказані речовини навіть при їх змішувані не дозволяють виготовити рідину, призначену для використання в електронних сигаретах.

Зазначені окремі компоненти, не відносяться ні до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ні до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, так як за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.56-4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, до таких рідин законодавець відносить виключно рідку суміш відповідних хімічних речовин.

Гліцерин та ароматизатор реалізовувались як окремі товарні позиції, а відтак не є сумішшю хімічних речовин, яка використовується для створення пари в електронних сигаретах. Жодних доказів тому, що вказані рідини реалізовувались у змішаному вигляді в картриджі, заправному контейнері або іншій спільній ємності суду не надано.

Що стосується підсилювача міцності, який містить нікотин 1 мл, то слід зауважити на тому, що фіскальний чек за 03.12.2025 такої товарної позиції не містить взагалі.

При цьому, пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

За змістом же пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що в акті фактичної перевірки від 10.12.2025 №769/09-19-09-01/3682504405 факт реалізації підсилювача міцності з вмістом нікотину 1 мл, не відображено в якості порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, а за результатами фактичної перевірки позивача не було притягнуто до відповідальності, передбаченої пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР, відповідні доводи сторони відповідача та третьої особи на його боці, суд оцінює критично.

Даний товар не було описано і вилучено. Також відсутні будь-які докази тому, що підсилювач міцності входив в суміш чи то з гліцерином, чи то з ароматизатором.

Відповідач і третя особа на його боці в ході судового розгляду стверджували, що позивачем було реалізовано набір для виготовлення рідини, що використовується в електронних сигаретах, до якого входить: гліцерин, ароматизатор та підсилювач міцності.

Разом з тим, жодного належного і допустимого доказу, який би підтвердив об`єднання вказаних товарних позицій в одну, не надав.

Суд звертає увагу, що наказом ДПС України №327 від 31.03.2025 було внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України №470 від 04.09.2020, якими передбачено механізм застосування нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) посадовими (службовими) особами органу ДПС, накопичення та використання такої мультимедійної інформації.

Право посадових (службових) осіб органу ДПС відкрито застосовувати технічні прилади / засоби, що мають функції фото-, відео-, звукозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото-, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок визначено у підпункті 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно пп.3.2.2. Розділу ІІІ Методичних рекомендацій, технічний прилад / засіб може застосовуватися посадовою (службовою) особою органу ДПС, що уповноважена брати участь у проведенні фактичної перевірки, зокрема, але не виключно: при врученні копії наказу про проведення перевірки; при пред`явленні направлень на проведення перевірки та службових посвідчень (належним чином оформлених відповідним контролюючим органом документів, що засвідчують посадову (службову) особу органу ДПС); при проведенні контрольно-розрахункової операції; в інших випадках, зокрема з питань, що стосуються або належать до предмета перевірки. Кількість необхідних випадків (тривалість) застосування технічного приладу / засобу під час заходів податкового контролю визначається посадовою (службовою) особою органу ДПС, яка уповноважена брати участь у таких заходах.

Підпунктом 3.2.3. Розділу ІІІ Методичних рекомендацій визначено, що посадова (службова) особа органу ДПС відкрито застосовує технічний прилад / засіб, за потреби - звертає на це увагу або інформує особу та/або групу осіб, щодо яких здійснюється таке відкрите застосування технічного приладу / засобу, про створення мультимедійної інформації (фото-, відео-, звукозапис), яку буде долучено до матеріалів перевірки.

З наведеного нормативно-правового акту слідує, що для уникнення спірних ситуацій в частині достовірності зафіксованих порушень, доцільним є проведення фото-відео фіксації виявлених порушень.

Разом з тим, жодних доказів проведення такої фото-відео фіксації, ревізорами контролюючого органу представлено не було.

Зі змісту ж акту фактичної перевірки №769/09-19-09-01/3682504405 від 10.12.2025 та доданих до нього матеріалів не вбачається факту продажу позивачем набору для виготовлення рідини, що використовується в електронних сигаретах.

Не вбачається з таких матеріалів і факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 27.07.2024 по 10.12.2025.

Відповідач і третя особа на його боці не змогли пояснити, яким саме способом перевіряючими було встановлено відповідність реалізованих позивачем товарів законодавчим ознакам сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Суд зазначає, що у акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо дослідження складу товарів, їх фізико-хімічних характеристик, супровідної технічної документації, маркування, висновків спеціалістів чи інших даних, на підставі яких можливо дійти обґрунтованого висновку, що реалізований товар є саме сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або нікотином у значенні, наведеному в частині другій статті 23 Закону №3817-IX.

Фактично висновки контролюючого органу зведені до того, що позивачем здійснювалася реалізація ароматизаторів та гліцерину в наборі, до якого нібито входить і суміш нікотину, а відтак такі товари були ототожнені перевіряючими із сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Поміж того, що висновки про реалізацію позивачем нікотиновмістної продукції (суміші нікотину, солі нікотину тощо) взагалі документально не підтверджені, наявний у матеріалах справи витяг з СОД РРО, свідчить лише про факт реалізації в періоді з 01.08.2024 по 03.12.2025 – ароматизаторів різних артикулів та гліцерину різних артикулів.

При цьому, витяг з СОД РРО може свідчити лише про факт реалізації певних товарів та їх найменування у розрахункових документах, однак сам по собі він не підтверджує правову природу таких товарів та їх відповідність ознакам сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у розумінні Закону №3817-IX.

За правилами підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Окрім того, відповідно підпункту 20.1.9 - контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Окрім того, за правилами підпункту 20.1.17. контролюючі органи мають право залучати у разі потреби фахівців, експертів.

Таким чином, податковий орган мав можливість і право вимагати і отримати від позивача документи на товар, який знаходиться і знаходився у нього на реалізації, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, та залучення фахівців/експертів задля встановлення факту, що реалізовані позивачем товари є сумішшю з матеріалів/сировини, опис яких наведено у пункті 78 частини першої статті 1 Закону №3817-IX, тобто є сировиною для рідини, що використовується в електронних сигаретах, яка не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів), однак таким правом не скористався.

Окремо слід зауважити і на тому, що за правилами пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В той же час, вимога про надання документів, що адресована ОСОБА_1 містила припис про надання за місцем здійснення перевірки або у каб.№516 приміщення ГУ ДПС у Івано-Франківській області документів не пізніше 12:50 год. 3 грудня 2025 року, хоча за даними направлень на перевірку №5392 та №5393 від 02.12.2025, службові посвідчення та направлення на перевірку пред`явлені, а копію наказу вручено продавцю консультанту лише о 14:01 год. 3 грудня 2025 року. Актом №2335/09-19-09-01/3682504405 зафіксовано ненадання документів для проведення перевірки станом на 03.12.2025, тобто з урахуванням змісту вимоги про надання до 12:50 год, станом на момент, який передував початку перевірки. Доказів того, що платник податків проігнорував вимоги податкового органу про надання документів з моменту початку перевірки і до її завершення, суду не надано.

Припущення контролюючого органу про відповідність ароматизаторів та гліцерину сировині для рідин, що використовується в електронних сигаретах фактично базується на тому, що дані товари (як окремо, так і разом) можуть додаватися до рідин, що використовуються в електронних сигарет, проте сама можливість використання такого товару в складі рідин, що використовуються в електронних сигаретах не може бути безумовною підставою для висновків про його відповідність ознакам сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Водночас, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б надали підстави для висновку, що згаданий ароматизатор та/або гліцерин є безпосередньо сумішшю з матеріалів/сировини, опис яких наведено у пункті 78 частини першої статті 1 Закону №3817-IX, тобто є сировиною для рідини, що використовується в електронних сигаретах, яка не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Відтак, суд вважає, що контролюючим органом документально не підтверджено здійснення позивачем роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що забороняється в силу положень частини другої статті 23 Закону №3817-IX.

Інформація з інтернет-ресурсів, на яку покликалися сторона відповідача та третьої особи на її боці, не може бути прийнята як належний і допустимий доказ, позаяк жодним чином не корелюється з позивачем.

Усе вказане в своїй сукупності свідчить про необґрунтованість тверджень ревізорів контролюючого органу, щодо дійсності факту реалізації, оскільки жодних як прямих, так і опосередкованих доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки надано не було.

Що стосується постанов Верховного Суду від 02.12.2025 у справі №160/2614/25 та від 09.07.2026 у справі №280/2818/25, на які покликалася сторона відповідача та третьої особи на її боці, то вони не є релевантними, позаяк в одній з таких справ позивач не заперечував проти виявленого контролюючим органом факту продажу набору, який складається з ароматизатору, гліцерину та нікобустера (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132300209), а в іншій – було встановлено факт продажу підакцизної продукції, яка не мала обов`язкового маркування марками акцизного податку встановленого зразка, а саме, до реалізації пропонувалися ємність нікотиновмісного ароматизатора (10 мл з вмістом нікотину 50 мг) та упаковка паучів (з вмістом нікотину 43 мг) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138095273). В даній же справі позивачем повністю заперечується факт реалізації нікотиновмісних речовин, як окремо, так і в наборах, а відповідні твердження контролюючого органу не знайшли свого документального чи іншого доказового підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом із тим, частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України перебачено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

З огляду на ненадання відповідачем та третьою особою на його боці будь-яких доказів (в тому числі, але не виключно висновків експертів, лабораторних заключень перевірки реалізованої продукції), які б підтверджували б той факт, що дійсно позивачем в продовж обревізованого періоду здійснювалася реалізація саме сумішей для електронних сигарет, а також з огляду на відсутність посилань в акті перевірки на відповідні документи, що досліджувалися відповідачем в ході перевірки, на підставі яких відповідачем сформовані власні висновки, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів щодо наявності в діях позивача складу порушення, а також невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо забезпечення доказування правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем частини другої статті 23 Закону №3817-IX не доведений контролюючим органом, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності у порядку пункту 21 частини другої статті 73 Закону №3817-IX.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведеного присудженню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена нею сума судового збору у розмірі 16640,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0009690901117 від 16.01.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 16640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС в Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області Адреса: м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, Код ЄДРПОУ 43968084.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2026 року

Суддя Н.В. Друзенко