Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/14801/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14801/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з січня 2024 року по 21 квітня 2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 21 квітня 2025 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичсних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та на даний час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Під час проходження військової служби у період з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р. йому не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, зокрема без застосування базового місяця березень 2018 року. Зауважує, що у зв`язку з набранням 01.03.2018 р. чинності Постановою № 704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяців підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. При цьому встановлення ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" правила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, а також встановлених ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", норми, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, не впливає на визначення базового місяця для проведення індексації військовослужбовцям, оскільки після прийняття Урядом Постанови № 704, якою було затверджені схеми окладів, які до теперішнього часу не змінювалися, та з прийняттям якої саме й було обумовлено визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, тому базовим місяцем для визначення індексації залишився березень 2018 року .

Ухвалою від 22.05.2026 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

02.06.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що у спірному періоді військова частина НОМЕР_1 при вирішенні питання щодо нарахування індексації грошового забезпечення діяли у відповідності до вимог законодавства України та жодних порушень прав позивача не допустили. Щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати зазначає, що право на їх отримання позивач набуде після набрання даним судовим рішенням законної сили та у разі несвоєчасної виплати відповідачами сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Отже, ці вимоги заявлено на майбутнє, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.02.2022 р. по 21.04.2025 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Так, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 р. № 40 старшого солдата запасу ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2025 р. № 113 старшого солдата ОСОБА_1 з 21 квітня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини, з 22 квітня 2025 року з усіх видів забезпечення військової частини.

За відомостями карток особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік № 262, за 2025 рік № 2055 ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р. нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення у таких розмірах: серпень 2024 року - 115,06 грн. (зазначена у графі 09/2024), вересень 2024 року - 115,06 грн. (зазначена у графі 10/2024), жовтень 2024 року - 160,48 грн. (зазначена у графі 11/2024), листопад 2024 року - 130,20 грн. (зазначена у графі 12/2024), грудень 2024 року - 254,35 грн. (зазначена у графі 01/2025).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р. без застосування березня 2018 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, для подальшого обчислення розміру індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст.2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положень ст.9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до ст.ст.4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

У подальшому пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений в новій редакції постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 р., згідно з якою внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, в якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивачу у спірному періоду (з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р.) за наявності для цього законодавчих підстав нараховувалася та виплачувалася поточна індексація.

Зокрема, відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік № 262, за 2025 рік № 2055 ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р. нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення у таких розмірах: серпень 2024 року - 115,06 грн. (зазначена у графі 09/2024), вересень 2024 року - 115,06 грн. (зазначена у графі 10/2024), жовтень 2024 року - 160,48 грн. (зазначена у графі 11/2024), листопад 2024 року - 130,20 грн. (зазначена у графі 12/2024), грудень 2024 року - 254,35 грн. (зазначена у графі 01/2025).

У 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалася, оскільки пунктом 3 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

В подальшому ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, починаючи з 2024 року базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2024 року.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,4 %, в лютому 2024 року - 100,3 %, в березні 2024 року - 100,5 %, в квітні 2024 року - 100,2 %, в травні 2024 року - 100,6 %, в червні 2024 року - 102,2 %, в липні 2024 року - 100,0 %.

Тобто, у періоді з 01.01.2024 р. по 31.07.2024 р. не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня по липень 2024 року. В той же час з серпня по грудень 2024 року індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася (серпень-вересень 2024 року в розмірі 115,06 грн., жовтень 2024 року в розмірі 160,48 грн., листопад 2024 року в розмірі 130,20 грн., грудень 2024 року в розмірі 254,35 грн.).

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Тому починаючи з 2025 року базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2025 року.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2025 року становив 101,2 %, в лютому 2025 року - 100,8 %, в березні 2025 року - 101,5 %, в квітні 2025 року - 100,7 %.

Отже, за період січень-квітень 2025 року не було перевищено поріг індексації (103 %), у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу в період з січня по квітень 2025 року.

Відтак, у даних спірних відносинах підлягають застосуванню саме норми ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" як нормативно-правових актів, які мають вищу юридичну силу, ніж Постанова № 1078, на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову і яка є підзаконним нормативно-правовим актом.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 поточна індексація грошового забезпечення у спірному періоді (з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р.) нараховувалася та виплачувалася у повному обсязі, у зв`язку з чим доводи позивача про її нарахування та виплату в період з 01.01.2024 р. по 21.04.2025 р. у неповному обсязі є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко