Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №751/6898/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/6898/26Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В.

Провадження № 33/4823/910/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Карун В.П.,

за участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисник – адвоката Шаповалова М.С.

за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07.10.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

в с т а н о в и в:

Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 жовтня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

За постановою суду ОСОБА_1 14.06.2026 о 10 год 48 хв в м. Чернігові по вул. Олександра Довженка, 155, керував транспортним засобом Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Зі згоди водія, у встановленому законом порядку, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARCE-0238, результат позитивний 0,58 проміле, з результатом водій не згоден. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікарні у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №630 від 15.06.2026. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 жовтня 2026 року, а провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування заявлених вимог апелянт стверджує, що:

1)в матеріалах справи відсутні відомості про законність причин та підстави зупинки транспортного засобу;

2)повірка газоаналізатора «Алкотест 7510», який використовувався під час огляду ОСОБА_2 в медичному закладі, здійснювалась 20.05.2025, хоча, згідно інструкції, мала бути проведена з інтервалом кожні 6 місяців, тобто після 20.11.2025;

3)огляд на стан сп`яніння у медичному закладі було проведено з порушенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння», лікар мав провести огляд за допомогою приладу Драгер без здачі біологічних зразків та скласти висновок в присутності поліцейських;

4)направлення на огляд до медичного закладу було складено не на місці зупинки, а безпосередньо в медичному закладі, чим порушено «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ;

5)у працівника поліції не було законних підстав пропонувати ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки у останнього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння;

6)протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП, оскільки висновок про результати медичного огляду ОСОБА_1 датований 15.06.2026, а протокол про адміністративне правопорушення складено 22.06.2026.

Позиції учасників судового провадження.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шаповалов М.С. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених в тексті самої скарги.

Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду.

Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд розглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вимоги статті 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає, окрім іншого, відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп`яніння.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та перевіривши її на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст.130 КУпАП.

Такий висновок слідує з сукупності належним чином досліджених судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом наступних доказів:

- протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№699708, згідно якого ОСОБА_1 14.06.2026 о 10 год 48 хв в м. Чернігові по вул. Олександра Довженка, 155, керував транспортним засобом Renault Megane, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Зі згоди водія, у встановленому законом порядку, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARCE-0238, результат позитивний 0,58 проміле, з результатом водій не згоден. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікарні у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком №630 від 15.06.2026. У цьому протоколі ОСОБА_1 не вказав жодних зауважень щодо констатованого факту перебування в стані алкогольного сп`яніння, а натомість зазначив: «вживав лікарський препарат із вмістом етанолу та кисломолочні продукти»;

- роздруківка приладу Drager на якій зафіксовано проведення 14.06.2026 о 10:53 год тесту на стан алкогольного сп`яніння за участі ОСОБА_1 з показником 0.58%. У цій роздруківці в графі «підпис особи, що тестують» зазначено – «з результатом не згоден».

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого 14.06.2026 проведено відповідний огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими такими ознаками як: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; Результат тесту позитивний – 0.58%. В графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 зазначено - «з результатами не згоден»;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейських з датою 14.06.2026 на якому зафіксовано, зупинку транспортного засобу Renault Megane, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Надалі, під час встановлення особи водія та перевірки багажного відділення транспортного засобу, поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. О 10 год 52 хв поліцейський повідомив водієві про виявлені ознаки, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, результат позитивний 0,58%, з яким останній не погодився. ОСОБА_1 запропоновано проїхати до медичного закладу. Після цього, працівники поліції разом з ОСОБА_1 сідають до службового автомобіля і працівник поліції починає складати направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. У закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було проведено огляд із застосуванням спеціального технічного засобу «Drаger», результат обстеження – 0,44 % проміле, а через 20 хвилин повторне дослідження, результат якого становив 0,29%. Також, у ОСОБА_1 на пропозицію лікаря та за його згодою відібрано зразки крові та сечі для дослідження, а водія відсторонено від водіння. За результатами медичного огляду складено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, тому 22.06.2026 співробітниками поліції в присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення.

- висновок КНП «ЧОПНЛ» ЧОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2026 № 630, складеного 14.06.2026 о 11 год 04 хв, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд у цій справі не вбачає допущених при збиранні та оцінці описаних вище доказів порушень такого рівня, які б ставили під обґрунтований сумнів законність їх здобуття поліцейським як особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, чи правильну їх оцінку судом першої інстанції.

Не маючи жодних сумнівів в законності отримання наявних у справі доказів та правильної їх оцінки судом першої інстанції, апеляційний суд визнає необґрунтованими та такими, що не впливають на законність оскаржуваного судового рішення доводи апеляційної скарги й наводить цьому такі мотиви.

По першій підставі, щодо відсутності відомостей про законність зупинки транспортного засобу.

З наявного у справі відеозапису слідує, що працівниками поліції було зупинено керований ОСОБА_1 автомобіль шляхом ввімкнення на службовому автомобілі проблискових маячків червоного кольору. Як слідує з відеозапису, в подальшому працівниками поліції дійсно не повідомлено ОСОБА_1 про причини зупинки керованого ним автомобіля, натомість працівник поліції представився, повідомив, що ведеться відеофіксація та почав перевіряти документи водія. Під час перевірки документів, поліцейським було виявлено підозрілий запах з салону автомобіля.

Суд погоджується, що працівниками поліції після зупинки транспортного засобу в супереч вимогам ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не було проінформовано ОСОБА_1 , як водія, про конкретну причину зупинки транспортного засобу. Водночас, таке порушення не впливає на законність зупинки транспортного засобу поліцейським в цілому та не може бути виправданням допущених ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху України, що виснував суд першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд.

Пунктом 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів п. 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками. Пунктом 1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» надано право поліцейським зупиняти транспортний засіб у випадку порушення водієм Правил дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, пунктом 2 якого передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Аналогічна за змістом норма міститься в п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

З системного аналізу наведених вище норм права слідує, що до обов`язків поліцейських входить виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є складовою здійснення ними контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Ознаки алкогольного, наркотичного сп`яніння чи перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вказані в пунктах 3 та 4 Розділу І згаданої вище Інструкції №1452/736. Ознаками алкогольного сп`яніння згідно вказаної норми є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Виходячи з переліку таких ознак є очевидним, що їх виявлення можливе лише під час спілкування з водієм та на підставі власного безпосереднього сприйняття та оцінки поліцейським його поведінки.

У цій конкретній справі працівниками поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, що в подальшому підтверджено проведеним як на місці зупинки так і в медичному закладі оглядом.

Окремо суд зауважує, що керований ОСОБА_1 автомобіль мав номерні знаки які підтверджують його іноземну реєстрацію, що могло бути самостійною підставою для його зупинки у відповідності з приписами п.10 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що він не запитував працівників поліції про причини зупинки керованого ним транспортного засобу оскільки вважав таку зупинку пов`язаною з іноземною реєстрацією його автомобіля, що раніше вже неодноразово слугувало причинами для зупинок працівниками поліції.

З наведених підстав апеляційний суд приходить до висновку, що зупинка працівниками поліції керованого ОСОБА_1 транспортного засобу за встановлених у цій справі обставин мала місце в межах реалізації поліцейськими їх повноважень, визначених п.11 ч.1 ст.23 та п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Неповідомлення працівниками поліції ОСОБА_1 про причини зупинки хоча і є свідченням допущених ними порушень вимог ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» вже після такої зупинки, однак не впливає на наявність підстав для такої зупинки.

Відтак, суд відхиляє доводи апелянта щодо незаконності зупинки поліцейським керованого ним транспортного засобу.

По другій підставі, щодо повірки газоаналізатора «Алкотест 7510».

Апелянт стверджує, що результати проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі газоаналізатором «Алкотест 7510» є недостовірними, оскільки останнє калібрування такого приладу відбулось 20.05.2025, хоча, згідно інструкції рекомендоване технічне обслуговування приладу з інтервалом кожні 6 місяців.

Апеляційний суд констатує, що апелянтом та його захисником не надано суду доказів які б підтверджували проведення калібрування використовуваного в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради поза межами строків, визначених інструкцією технічного приладу.

В засіданні апеляційного суду захисник Шаповалов М.В. повідомив, що у його розпорядженні наявні документальні відомості щодо останнього технічного обслуговування у 2025 році приладів Драгер Алкотест, які використовуються працівниками поліції, а що стосується таких технічних приладів, які використовуються КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», йому не було надано відповідного свідоцтва про повірку на його адвокатський запит.

Суд констатує, що у матеріалах справи наявний адвокатський запит адвоката Шаповалова М.С. від 20.07.2026 №59/26 адресований КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради в якому відсутнє покликання адвоката на витребування відповідної інформації та/або копій підтверджуючих документів, що стосуються останнього технічного обслуговування використовуваного ними приладу Драгер Алкотест.

З наведених підстав апеляційний суд твердження апелянта в цій частинні вважає припущенням яке не ґрунтується на об`єктивних даних, а відтак не може бути покладене в основу судового рішення.

По третій підставі, щодо порушення порядку проведення медичного огляду на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що лікар мав провести медичний огляд ОСОБА_1 виключно за допомогою газоаналізатора Drаger, без відбору біологічних зразків, не ґрунтуються на положеннях Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Так, пунктом 2 розділу III Інструкції передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я.

Додатком 3 до цієї Інструкції затверджено форму Акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що деталізація процедури медичного огляду особи на предмет її перебування в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відображена саме у змісті цього Акта, який передбачає вчинення лікарем ряду дій, в тому числі використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (п.18) та лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу (п.21).

Пункт 14 розділу ІІІ Інструкції передбачає, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відтак, застосування спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я при проведенні огляду особи на предмет її перебування в стані сп`яніння є однією із складових такого огляду, однак не єдиною, як про то стверджує апелянт.

Як убачається з матеріалів справи, під час огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я було застосовано газоаналізатор Drager, а також, за його згоди, відібрано зразки крові та сечі. Оскільки проведення лабораторних досліджень передбачено вимогами вказаної вище Інструкції, суд не має підстав не брати їх результати до уваги.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд водія у закладі охорони здоров`я та складення висновку за його результатами проводяться в присутності поліцейського.

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції прибули разом із ОСОБА_1 14.08.2026 до закладу охорони здоров`я, де останньому було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння в тому числі із застосуванням спеціального технічного засобу. Крім того, лікарем наркологом прийнято рішення, з яким погодився ОСОБА_1 , про відібрання зразків крові та сечі для лабораторного дослідження.

Токсикологічне дослідження зразків крові та слини було проведено 15.06.2026 у період з 10.30 до 10.40 год., що стверджується Результатами токсикологічного дослідження №1083 від 15.06.2026. Того ж дня лікарем було складено висновок про результати медичного огляду ОСОБА_1 .

Відтак, складання висновку про результати медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння наступного дня після його фізичного огляду та, відповідно, не в присутності поліцейського та самого ОСОБА_1 зумовлено об`єктивними обставинами.

Частина 5 статті 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно приписів пунктів 14 та 15 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями складається акт медичного огляду, а на його підставі висновок. З цього слідує, що висновок щодо результатів медичного огляду складається вже після завершення самого огляду, а тому лише факт його складання без присутності поліцейського не дає суду підстав для застосування положень ч.5 ст.266 КУпАП. Апеляційний суд також констатує, що ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б вказували на порушення його конституційних або конвенційних прав фактом складання висновку про результати медичного огляду за його відсутності та відсутності поліцейського.

Відтак, твердження апелянта про складання висновку за відсутності поліцейського не впливає на законність прийнятого судом першої інстанції рішення у цій справі.

По четвертій підставі, щодо складення направлення на огляд у медичному закладі, а не на місці зупинки.

З відеозапису вбачається, що після незгоди ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки працівники поліції запропонували йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Після цього, перебуваючи у службовому автомобілі, під час слідування до медичного закладу, поліцейський почав оформлювати направлення на такий огляд.

Так, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, не передбачає обов`язку оформлювати направлення на медичний огляд саме на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду він направляється поліцейським до відповідного закладу охорони здоров`я.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, після чого погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Поліцейські забезпечили його доставлення до медичного закладу, а направлення було оформлено в службовому автомобілі під час слідування до закладу охорони здоров`я.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення порядку направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я з тих підстав, що направлення на огляд було оформлено не на місці зупинки транспортного засобу, а в медичному закладі, є необґрунтованими.

По п`ятій підставі, щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння та безпідставності пропозиції пройти огляд.

Доводи апелянта про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння спростовуються змістом наявних у справі доказів.

Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя.

Ці самі ознаки зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та ґрунтуються на власному сприйнятті поліцейським тих об`єктивних ознак, які він отримав при спілкуванні з ОСОБА_1 та візуальному сприйняття його зовнішності та поведінки, що узгоджується з приписами п. 2 розділу І Інструкції на яку суд покликається вище.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, підставою для проведення огляду є наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, зокрема, з огляду на виявлені ознаки такого стану.

Отже, зафіксовані на відеозаписі та відображені в акті огляду ознаки давали працівникові поліції підстави запропонувати ОСОБА_1 пройти відповідний огляд. При цьому наявність або відсутність стану алкогольного сп`яніння підлягала встановленню за результатами такого огляду, а не виключно за зовнішніми ознаками.

За таких обставин доводи про відсутність підстав для пропозиції пройти огляд не узгоджується з відомостями, зафіксованими у відеозаписі та акті огляду.

По шостій підставі, щодо порушення строків складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, медичний огляд ОСОБА_1 проведено 14 червня 2026 року, за наслідками якого та з врахуванням результатів лабораторних досліджень 15.06.2026 складено висновок щодо результатів медичного огляду.

Згідно з наданою суду першої інстанції копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначений висновок отримано уповноваженою особою ОСОБА_3 22 червня 2026 року. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699708 також складено 22 червня 2026 року.

Отже, наведені відомості підтверджують, що уповноважена особа отримала висновок медичного огляду, який засвідчував перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, 22 червня 2026 року і того ж дня склала протокол про адміністративне правопорушення, що узгоджується з приписами ч.2 ст.254 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про порушення порядку оформлення матеріалів справи, яке б зумовлювало скасування постанови суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний суд за наслідками апеляційного розгляду приходить до висновку, що судом першої інстанції було всебічно, повно та об`єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, дано належну правову оцінку діям ОСОБА_1 , правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права, а відтак зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 07 жовтня 2026 року без змін.

Ця постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вадим КАРУН