Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №736/1639/24 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 736/1639/24

Головуючий у першій інстанції – Даньков О. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/157/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ’’УКР КРЕДИТ

ФІНАНС”

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області у складі судді Данькова О.М. від 19 листопада 2024 року, місце ухвалення рішення - с-ще Сосниця, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ТОВ ’’Укр Кредит Фінанс” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року у розмірі 92 515 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 19 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 73 515 грн. Позивач також ставив питання про стягнення з відповідача на користь Товариства судових витрат, пов`язаних із розглядом позовної заяви, а саме, 2 422 грн. 40 коп. судового збору. В обґрунтування вимог заявленого позову ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ вказувало, що 24.11.2023 року між Товариством та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1307-3794. Позивач зазначав, що даний кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів (далі - ’’Правила’’), Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з якими позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч.1 статті 13 Закону України ’’Про споживче кредитування’’, було укладено договір у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно із вимогами, визначеними Законом України ’’Про електронні документи та електронний документообіг’’, а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України ’’Про електронну комерцію’’. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту, і дана фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно статті 12 Закону України ’’Про електронну комерцію’’, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису, одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000 ,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; промо % ставка - 0,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Також додатковою угодою від 27.11.2023 року до договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року, як стверджує позивач, сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 грн. За доводами позивача, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, а відповідач, всупереч умовам кредитного договору, статті 12 Закону України ’’Про споживче кредитування’’, статей: 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, не повернув в повному обсязі кредит позивачу, а також не виконав всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором і після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору. За твердженнями позивача, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, станом на 26.04.2024 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становить - 92 515 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 19 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 73 515 грн.

Заочним рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року позов ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року, задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року у розмірі 92 515 грн. Також судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 2 422 грн. 40 коп., у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 09.01.2025 року Сосницького районного суду Чернігівської області відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року, і ухвалити нове рішення, яким позивачу відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року ухвалено судом першої інстанції із порушенням норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів ОСОБА_1 . Апелянт стверджує, що довідка про перерахування суми кредиту не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містить повного номера картки, тому неможливо встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Апелянт стверджує, що із наданих позивачем суду першої інстанції документів слідує, що грошові кошти були перераховані через посередника. Крім того, у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором та не є зрозумілим, яке відношення АТ КБ ’’ПриватБанк’’ має до даного кредитного договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що реквізити повного карткового рахунку позичальника, на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів, у матеріалах справи не містяться. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором складений ним самим, і не містить жодного підтвердження реальної господарської операції. Апелянт стверджує, що по розрахунку заборгованості неможливо вирахувати, коли заборгованість була переведена у прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків та у якому розмірі вони нараховані. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відсотки у розмірі 3% за кожен день користування кредитними коштами, є незаконними та не відповідають вимогам норм Закону України ’’Про споживче кредитування”.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.169-181) ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, а обгрунтоване заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року по цивільній справі №736/1639/24 - залишити без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернігівського апеляційного суду від 11.02.2025 року (а.с.152), дану справу №736/1639/24, було розподілено складу колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач): О.К. Євстафіїв, судді: А.А. Скрипка, О.Л. Шарапова.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03.03.2025 року (а.с.162) було відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31.03.2025 року (а.с.196), дану цивільну справу було призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 судді Євстафіїва О.К., на підставі Протоколу зборів суддів Чернігівського апеляційного суду від 06.10.2025 року справу №736/1639/24 було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу Чернігівського апеляційного суду, як нову, та здійснено її автоматизований розподіл.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи №736/1639/24: головуючий суддя (суддя-доповідач) - А.А.Скрипка, судді: О.І.Онищенко, О.Л.Шарапова.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07.11.2025 року (а.с.206) було прийнято до свого провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року, місце ухвалення рішення - с-ще Сосниця, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ’’Укр Кредит Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 24.11.2023 року між ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1307-3794 (а.с.20-27). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор ’’С8708’’, для підписання кредитного договору 1307-3794 від 24.11.2023 року, а також для ознайомлення із Правилами і супутніми документами.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивачем було відкрито для ОСОБА_1 , невідновлювальну кредитну лінію, за якою надано йому кредит в сумі 18 000 грн., зі сплатою наступних відсотків: стандартна процентна ставка становить - 3,00 % в день, знижена процентна ставка становить - 2.50 % за кожен день користування кредитом; строк кредитування - 300 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту - 18.09.2024 року, строк договору є рівними строку кредитування, однак в частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань; реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає двісті сімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять цілих, 00% (п.4.13. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 180 000,00 гривень, і включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.14. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року), обчислення орієнтовної та реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, зазначених в договорі та на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки належним чином; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту обчислені на основі припущення, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку платежів за договором, наведеного в додатку 3 до договору та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься за стандартною процентною ставкою. Загальний розмір кредиту за цим договором становить 18 000 грн. (п.4.1. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року), дата надання/видачі кредиту: 24.11.2023 року (п. 4.2. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року). Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника, вказаний у реквізитах електронного платіжного засобу (п.4.6. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року). Базовий період складає 30 календарних днів; перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду; сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів (п.4.8., п.4.9. договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 від 24.11.2023 року). Пунктом 5.3. вказаного вище договору наведено розрахунок для повного погашення кредиту в останній день першого базового періоду та визначено, що 23.12.2023 року відповідач мав сплатити 18 000 грн. отриманого кредиту та 2 700 грн. відсотків за користування кредитом у перший базовий період, а всього сплатити: 20 700 грн. (а.с.20-27).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем також було підписано одноразовим ідентифікатором Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту із таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с.9-18), які є невід`ємними частинами укладеного кредитного договору.

27.11.2023 року ТОВ ’’УКР УРЕДИТ ФІНАНС’’ (кредитодавцеь) і ОСОБА_1 (позичальник) уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1307-3794 (а.с.29, зворот - 30), за умовами якої (серед інших):

- кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди: сума кредиту, яка була подана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 18000 грн. 00 коп.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 360 грн. 00 коп. (п.1. вказаної додаткової угоди );

- кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 000 грн. 00 коп.; дата їх видачі - 27.11.2023 (п.2.1., 2.2. даної додаткової угоди );

- після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 19 000 грн. 00 коп., яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди (п.2.3. даної додаткової угоди );

- позичальник зобов`язується повернути суму неповернутого кредиту у строки та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням умов цієї додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти у строки та на умовах, викладених у договорі (п.2.4. вказаної додаткової угоди);

- на дату укладення цієї додаткової угоди сума неповернутого кредиту та несплачені проценти вносяться до графіку платежів за договором (таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки відповідно до методики Національного банку України), що є додатком до цієї додаткової угоди. Після її укладення позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним відповідно до графіку платежів за договором, що є додатком до цієї додаткової угоди (п.2.6. зазначеної додаткової угоди);

- після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить 19 000 грн. 00 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 297 календарних днів; орієнтована реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 415785 %; орієнтована загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 189 910 грн. 00 коп. (п.3. даної додаткової угоди);

- ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору; набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом строку дії договору (п.6, п.7 вказаної додаткової угоди);

- договір підписано: позичальником ОСОБА_1 - шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С6444, кредитодавцем - кваліфікованою електронною печаткою директора Товариства із позначкою часу.

У вищевказаних електронних договорах позичальником вказані такі реквізити електронного платіжного засобу - НОМЕР_1 .

Із довідки ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ вбачається, що відповідачу 24.11.2023 року на його платіжну картку № НОМЕР_1 ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ було виплачено кредитні кошти за договором №1307-3794 від 24.11.2023 року в сумі 18 000 грн., а 27.11.2023 року - в сумі 1 000 грн. Вказана операція була проведена за допомогою системи "LiqPay" (а.с.48).

На підтвердження вимог заявленого позову ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ надано довідку про укладений договір, відповідно до якої, надана фінансова послуга, а саме, надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, станом на 26.04.2024 року, згідно якої відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 19 000 грн., загальна кількість днів користування кредитом - 155, кількість днів користування ставкою 0,5% - 30 днів, кількість днів користування ставкою 3,0 % - 124 дні, загальна заборгованість: основний борг - 19 000 грн., залишок відсотків - 73 515 грн., а всього: 92 515 грн. (а.с.50-51). Як вбачається із наданої позивачем довідки про укладений договір, відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, грошові кошти не вносилися.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року, щодо строків сплати процентів, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про усунення порушень умов договору та сплату заборгованості за процентами (а.с.49).

Як вбачається із заочного рішення суду першої інстанції від 19.11.2024 року, задовольняючи вимоги заявленого ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ до ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції встановив, що відповідач, у порушення умов укладеного кредитного договору, не повернув своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти. При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору, на платіжну карту № НОМЕР_1 в сумі 19 000 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим, станом на 26.04.2024 року, загальна заборгованість відповідача перед ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ становила 92 515 грн., із яких: основний борг - 19 000,00 грн.; залишок відсотків - 73 515 грн. Вказану суму заборгованості відповідача за укладеним кредитним договором суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС”.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного перегляду даної справи знайшли своє часткове підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 19.11.2024 року є необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому, має місце недоведеність позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів ОСОБА_1 . Апелянт стверджує, що довідка про перерахування суми кредиту не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містить повного номера картки, тому неможливо встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Апелянт стверджує, що із наданих позивачем суду першої інстанції документів слідує, що грошові кошти були перераховані через посередника. Крім того, у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором та не є зрозумілим, яке відношення АТ КБ ’’ПриватБанк’’ має до даного кредитного договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що реквізити повного карткового рахунку позичальника, на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів, у матеріалах справи не містяться. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором складений ним самим, і не містить жодного підтвердження реальної господарської операції. Апелянт стверджує, що по розрахунку заборгованості неможливо вирахувати, коли заборгованість була переведена у прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків та у якому розмірі вони нараховані. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відсотки у розмірі 3% за кожен день користування кредитними коштами, є незаконними та не відповідають вимогам норм Закону України ’’Про споживче кредитування”.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із прийняттям Закону України ”Про електронну комерцію”, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Як регламентовано нормою Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 даного Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, згідно ч.12 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 вказаного вище Закону регламентовано підпис у сфері електронної комерції.

Приписами ч.1, ч.2 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей: 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 1 Закону України ’’Про електронну комерцію’’, цей Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.

Згідно п.1, п.5 ч.1 статті 3 Закону України ”Про електронну комерцію”, електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 1-6 статті 11 Закону України ”Про електронну комерцію”, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Приписами статті 12 Закону України ’’Про електронну комерцію’’ регламентовано підпис у сфері електронної комерції.

Аналізуючи викладене вище, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті: 205, 207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідачу не були переховані позивачем кредитні кошти, спростовуються довідкою ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’, з якої вбачається, що відповідачу 24.11.2023 року на його платіжну картку № НОМЕР_1 ТОВ ’’УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ було виплачено кредитні кошти за договором №1307-3794 від 24.11.2023 року в сумі 18 000 грн., а 27.11.2023 року - в сумі 1 000 грн. Вказана операція була проведена за допомогою системи "LiqPay" (а.с.48).

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відсотки у розмірі 3% за кожен день користування кредитними коштами, є незаконними та не відповідають вимогам норм Закону України ’’Про споживче кредитування”.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із довідки про укладений договір, відповідно до якого, надана фінансова послуга, а саме, надання коштів відповідачу у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту, станом на 26.04.2024 року, згідно якої відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 19 000 грн., загальна кількість днів користування кредитом - 155, кількість днів користування ставкою 0,5% - 30 днів, кількість днів користування ставкою 3,0 % - 124 дні, загальна заборгованість: основний борг - 19 000 грн., залишок відсотків - 73515 грн., всього: 92 515 грн.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним судом встановлено, що вказаний розрахунок проведено без врахування положень Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” № 3498-IX від 22.11.2023 року, який набрав чинності 24.12.2023 року.

Вказаним вище Законом внесено зміни, серед іншого, у розділ IV ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України ”Про споживче кредитування” №1734-VII від 15.11.2016 року, який доповнено пунктом 17 такого змісту:

”17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5%;

- протягом наступних 120 днів - 1,5%”.

Крім цього, статтю 8 Закону України ”Про споживче кредитування” доповнено частиною п`ятою такого змісту:

”5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.”

Таким чином, відповідно до пункту 17 Розділу IV ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України ”Про споживче кредитування” тимчасово протягом 240 днів, з дня набрання чинності Законом України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” №3498-IX від 22.11.2023 року, тобто, до 20.08.2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 року, включно);

- протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року, включно).

На підставі ч.5 статті 8 Закону України ”Про споживче кредитування”, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто, з 21.08.2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України ”Про споживче кредитування”, не може перевищувати 1%.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір №1307-3794, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 24.11.2023 року, тобто, до набрання чинності Законом України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” №3498-IX від 22.11.2023 року, і даний кредитний договір продовжував діяти після набрання чинності цим Законом, тому на нього поширюється дія пункту 5 розділу I цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, яка обрахована за денною процентною ставкою 3,00 % за період з 24.12.2023 року по 25.04.2024 року. При цьому, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що частина зазначеного хронологічного періоду підпадає під сферу дії Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” №3498-IX від 22.11.2023 року, який набрав чинності 24.12.2023 року, а саме, хронологічний період з 24.12.2023 року по 25.04.2024 року. Дана обставина унеможливлює застосування у цей хронологічний період денної процентної ставки - 3,00% за кожен день користування кредитом, відповідно до п.4.10. укладеного між сторонами спору кредитного договору.

За проведеним апеляційним судом розрахунком, розмір процентів, які підлягали нарахуванню відповідачу за хронологічний період з 24.11.2023 року по 25.04.2024 року, із врахуванням вказаних вище приписів Законодавства, становить:

- за період з 24.11.2023 року до 26.11.2023 року, включно: 18 000 х 0,5% х 3 = 270 грн. (сума кредиту - 18 000 грн., денна процентна ставка - 0,5%, кількість днів в періоді - 3);

- за період з 27.11.2023 року до 23.12.2023 року, включно: 19 000 х 0,5% х 27 = 2 565 грн. (сума кредиту - 19 000 грн., денна процентна ставка - 0,5%, кількість днів в періоді -27);

- за період з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року, включно: 19 000 х 2,5% х 120 = 57 000 грн. (сума кредиту - 19 000 грн., денна процентна ставка -2,5%, кількість днів в періоді - 120);

- за період з 23.04.2024 року до 25.04.2024 року, включно: 19 000 х 1,5% х 3 = 855 грн. (сума кредиту - 19 000 грн., денна процентна ставка - 1,5%, кількість днів в періоді - 3).

Загальна сума процентів, які підлягали нарахуванню відповідачу за хронологічний період з 24.11.2023 року по 26.04.2024 року, складає: 60 690 грн., виходячи із розрахунку: 270 грн. + 2 565 грн. + 57 000 грн. + 855 грн. = 60 690 грн.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ заборгованості за кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року в сумі 79 690 грн. (19 000 грн. + 60 690 грн.)

За даних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції від 19.11.2024 року - підлягає зміні, шляхом зменшення розміру стягнутої із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ заборгованості за кредитним договором №1307-3794 від 24.11.2023 року, із 92 515 грн. до 79 690 грн.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне провести і пропорційне зменшення розміру стягнутих із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ судових витрат.

При поданні позову Товариством з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ було сплачено 2 422,40 грн. судового збору в суді першої інстанції (а.с.28).

Вимоги позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, апеляційним судом задоволено частково, а саме, на 86,13%, виходячи із розрахунку: 79 690 грн. : 92 515 грн. х 100% = 86,13%, а, відповідно, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом задоволено на 13,87%, виходячи із розрахунку: 100% - 86,13% = 13,87%.

Таким чином, розмір відшкодування документально підтверджених понесених позивачем судових витрат в суді першої інстанції, пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, становить: відшкодування судового збору - 2 086 грн. 41 коп., виходячи із розрахунку: 2 422,40 грн. х 86,13% = 2 086,41 грн.

При поданні апеляційної скарги на заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19.11.2024 року, ОСОБА_1 було сплачено 4 542 грн. судового збору (а.с.148,160).

Таким чином, розмір відшкодування понесених відповідачем судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно до розміру задоволених апеляційним судом вимог поданої апеляційної скарги, становить: 629 грн. 97 коп., виходячи із розрахунку: 4 542,00 грн. х 13,87% = 629 грн. 97 коп.

Керуючись статтями: 141, 367, 368, 369, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2024 року, змінити, виклавши перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

”Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за кредитним договором №1307-3794 від 24 листопада 2023 року в сумі 79 690 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто) грн., яка складається із: 19 000 грн. - заборгованість за кредитом, 60 690 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 41 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.’’

В іншій частині заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2024 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКР КРЕДИТ ФІНАНС’’ на користь ОСОБА_1 629 (шістсот двадцять дев`ять) грн. 97 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 27.10.2026 року.

Головуючий: Судді: