Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №519/2676/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7160/26

Справа № 519/2676/25

Головуючий у першій інстанції Москаленко І. О.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Роїка Д.Я.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південного міського суду Одеської області від 11 травня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця.

Скаржник звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила скасувати постанову державного виконавця Прасолової А.С. про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80405935 від 05.03.2026 та зобов`язати виконати рішення Південного міського суду Одеської області по справі №519/2676/25 від 08.01.2026 в повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 11 травня 2026 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, закрито.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до першої інстанції для продовження розгляду справи по суті, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що предметом поданої нею скарги є оскарження конкретної постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №80405935, яке відкрито на підставі рішення суду, ухваленого за правилами цивільного судочинства, спір виник в межах виконання судового рішення у цивільній справі. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував практику Великої Палати Верховного Суду, оскільки зазначена ним практика стосується випадків, коли оскаржуються дії виконавця саме у межах зведеного виконавчого провадження як єдиного комплексу. Визначення предметної юрисдикції спору не може здійснюватися формально лише за фактом перебування виконавчого провадження у складі зведеного виконавчого провадження.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 21 жовтня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.

19 черпня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 08.01.2026 рішенням Південного міського суду Одеської області стягнуто з АТ «Одеський припортовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 129 818,31 грн.

Постановою державного виконавця Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Прасоловою А.С. від 05.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80405935 з виконання вказаного рішення суду.

Як вбачається з автоматизованої системи виконавчого провадження 05.03.2026 державним виконавцем вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №70011961, яке веде Південний ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ.

05.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80405935, у зв`язку із включенням єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації на підставі п.12 ч. 1, ч.2. ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до листа Південного відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 8007 від 21.04.2026 на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 70011961 про стягнення грошових коштів з боржника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" (код за ЄДРПОУ 00206539), до складу якого станом на 14.04.2026 входять 986 виконавчих проваджень, з яких: 540 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів на користь фізичних осіб, які мають категорію: стягнення заборгованості із заробітної плати; 349 виконавчих проваджень з виконання рішень місцевих судів про стягнення судового збору на користь держави; 65 виконавчих проваджень з виконання рішень господарських судів на користь юридичних осіб; 6 виконавчих проваджень з виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду на користь ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ; 12 виконавчих проваджень з виконання вимог ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС ПО РОБОТІ З ВЕЛИКИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ про сплату боргу (недоїмки); 14 виконавчих проваджень з виконання постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору на користь держави.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

13.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 447 ЦПК).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК).

Верховний Суд раніше висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

У постановах від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону № 1404-VIII, якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16, від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 908/2349/14 (провадження № 12-49гс19)).

Таким чином, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 335/4816/24 (провадження № 61-9445св25)).

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику його право на звернення з відповідним адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає, що станом на момент подання скарги на дії державного виконавця, виконавче провадження №80257850 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 70011961, до складу якого входить 986 виконавчих проваджень щодо боржника АТ «Одеський припортовий завод» з виконання судових рішень, які ухвалені судами цивільної, господарської та адміністративної юрисдикцій.

Доказів про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій виконавче провадження №80405935 було виведено зі зведеного виконавчого провадження, матеріали справи не містять та судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скарга стосується судового оскарження дій ВДВС під час виконання зведеного виконавчого провадження.

Твердження скаржника відносно того, що нею оскаржується лише постанова про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80405935, при цьому постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження вона не оскаржує, є необґрунтованими, оскільки на момент подачі скарги на дії ВДВС, виконавче провадження №80405935 перебувало у зведеному виконавчому провадженні №70011961, а якщо у зведеному виконавчому провадженні об`єднано виконання рішень судів різних юрисдикцій, то скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання про закриття провадження розглянуто по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Південного міського суду Одеської області від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

Д.Я. Роїк