Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №766/962/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/962/25

н/п 2/766/2960/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Бажанової В.М.,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Котік Олеся Станіславівна, до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Котік Олеся Станіславіна звернулись до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в шлюбі не перебували, ОСОБА_2 визнав батьківство. Мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 17.02.2011 року.

Відповідач життям сина не цікавиться, не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідне харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не створює умов для отримання дитиною освіти. Позивач не заперечувала ніколи проти того, щоб син спілкувався з батьком, навіть особисто в телефонному режимі зверталася до відповідача з проханням приділити дитині час, однак нажаль відповідач дані прохання ігнорує.

Малолітня дитина є інвалідом, але відповідач ігнорує прохання надати будь яку допомогу, у зв?язку з чим дитина постійно отримує моральні страждання.

Таким чином, вказана поведінка батька негативно впливає на розвиток дитини, оскільки він свідомо позбавив дитину своєї уваги та піклування. Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04.02.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Відповідачем у липні до суду було направлено відзив на позовну заяву в якому не погоджується викладеним у позовній заяві та вимогами позивача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Підготовче судове засідання просив проводити за його відсутності. Ухвалою суду від 28.10.2025 року підготовче провадження закрито та призначеного розгляд справи до судового розгляду по суті. Службою у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу суду направлено висновок від 27.06.2025 № 107-4869 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 . Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, у матеріалах справи міститься заява сторони позивачів про розгляд справи за відсутності сторони позивачів, якою вони повністю підтримали заявлені позовні вимоги. Представник служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до суду подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, якою також при прийнятті судом рішення по суті справи просили врахувати наданий ними висновок.

Відповідач у судове засідання не з`явився будучі повідомленим у встановленому законом порядку, при цьому надав до суду відзив на позовну заяву, яким повністю заперечив щодо задоволення позовних вимог, вважаючи що законні підстави до того відсутні, При цьому в своїх письмових запереченнях вказав про те, що поміщенням дитини, яка має вади розвитку, до спеціалізованого закладу відбувалось безпосередньо за його участі. Зазначав. що життям сина в інтернаті він цікавиться, проте в самих запереченнях визнав, що із сином взагалі не спілкується в силу захворювання дитини яким є " Аутизм ".

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому закном порядку. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд. ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим 17.02.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №517, свідоцтво серія НОМЕР_2 .

Згідно з висновком № 107-4869 від 27.06.2025, в інтересах дитини, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - доцільним. Висновок мотивовано таким. Відповідно до інформації зі Святошинського дитячого будинку-інтернату від 27.05.2025 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до інтернату з 12.01.2023 на підставі путівки Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради та заяви матері дитини, громадянки ОСОБА_1 . Мати та дядько малолітнього ОСОБА_5 відвідували хлопчика у закладі, цікавилися його життям та здоров?ям, приносили подарунки, вітали зі святами та іноді забирали дитину додому.

3 жовтня 2024 року неповнолітнім ОСОБА_5 опікується його дядько, громадянин ОСОБА_6 , оскільки матір визнано недієздатною.

Батько дитини, громадянин ОСОБА_2 , за весь період перебування неповнолітнього ОСОБА_3 в інтернаті жодного разу не відвідував дитину, не приносив подарунків та не забирав додому. Лише у квітні 2025 року батько дитини перший раз приходив до інтернату з метою отримання довідки про перебування дитини у закладі. Також в характеристиці на дитину зазначено, що малолітній ОСОБА_3 потребує постійного стороннього супроводу та допомоги. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2024 громадянку ОСОБА_1 було визнано недієздатною терміном на два роки. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2024 над недієздатною ОСОБА_1 була встановлена опіка та призначено опікуном громадянина ОСОБА_6 . Громадянина ОСОБА_2 було запрошено до Служби. У бесіді з працівниками Служби він повідомив, що заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Зі слів батька дитини, неповнолітній ОСОБА_5 його не знає, оскільки він ніколи не спілкувався із сином. Також батько дитини повідомив, що матеріально дитині не допомагає, не купує гостинців та подарунків, оскільки не має такої можливості. Батько дитини повідомив, що не зобов?язаний сплачувати кошти на утримання сина, оскільки дитина перебуває на державному забезпеченні. Відповідно до довідки від 01.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянин ОСОБА_2 фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .

За наданою інформацією батько дитини працевлаштований та має стабільний дохід. На засіданні Комісії громадянин ОСОБА_2 повідомив, що бачився із неповнолітнім сином ОСОБА_3 , лише один раз - це було у 2021 році та один раз підписував документ, що стосується сина. Зі слів батька, він не має можливості забрати неповнолітнього ОСОБА_5 з інтернату, оскільки має іншу родину та вважає, що в інтернатному закладі дитині буде краще. Опікун матері, громадянин ОСОБА_6 , повідомив, що важко вирішувати питання, які стосуються життя та здоров?я неповнолітнього ОСОБА_3 , через відсутність участі батька в житті дитини. Зі слів громадянина ОСОБА_7 , батько дитини ніколи не проявляв ініціативи у спілкуванні із сином та не іде на контакт навіть тоді, коли потрібна його участь і допомога у вирішенні будь-яких питань щодо дитини (оформлення паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дозвіл на консультацію/обстеження лікарів тощо). Враховуючи викладене та рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок з даної категорії справ.

Окрім цього суд приймає до уваги те наступні обставини.

Так, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2024 року за заявою ОСОБА_6 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 визнано недієздатною строком на два роки, згідно відмітки рішення набрало чинності 15.04.2024 року.

Окрім цього рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30.09.2024 року за поданням Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації над недієздатною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована і проживає за адресою АДРЕСА_2 та призначено її опікуном ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 для захисту прав та законних інтересів підопічної.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою 27.02.1991 (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Згідно зі ст. 18 Конвенції батьки або законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Відповідно до п. 16 цієї постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналізуючи вищевикладені докази судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не цікавиться його життям, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, що свідчить про те, що нехтування своїми батьківськими обов`язками є свідомим, тому позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд бере до уваги те, що відповідач, які він сам вказав у своїх письмових запереченнях, працює в ТОВ "ХОКО ТРЕЙД" з 01.01.2024 року на посаді менеджера з продажу та за місцем роботи характеризується позитивно як з точки зору своєї професійної діяльності так і з точки зору загальнолюдських якостей, проте на переконання суду вказана довідка додатково свідчить про те, що відповідач, будучі офіційно працевлаштований, має змогу надавати матеріальну підтримку дитині та хоча б періодично навідувати дитину у закладі де вона перебуває, на час розгляду справи це є Святошинський дитячий будинок-інтернат, де дитину постійно навідують та за нею піклуються мати хлопчика ОСОБА_1 та його дядько, як то вбачається із висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Оскільки позов задоволено, суд стягує з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 141, 142, 247, 259, 263-268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Котік Олеся Станіславівна, до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Опікун позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , для захисту прав та законних інтересів підопічної, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 . РНОКПП НОМЕР_4

СуддяЛ. А. Скрипнік