Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №583/3834/21
Суддя: Плотникова Н. Б.
Справа № 583/3834/21
2-др/583/53/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Плотникової Н.Б.
при секретарі - Логвиненко Л.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Охтирка справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2026 р. від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 583/3834/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
24.09.2021 р. позивачка звернулася до суду з позовом про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.12.2021 р. закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку.
Постановою колегії суддів Сумського апеляційного суду від 23.06.2022 р. ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.12.2021 р. та додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2022 р. в даній справі скасовано, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку направлено для продовження розгляду до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 26.10.2022 р. справу передано на розгляд судді Плотниковій Н.Б.
Ухвалою суду від 01.11.2022 р. справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2026 р., що не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя та про визнати за нею права власності на 45/100 частини вказаного житлового будинку, - залишено без задоволення.
Отже, оскільки Охтирським міськрайонним судом Сумської області при ухваленні рішення суду не вирішено питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, слід ухвалити додаткове рішення.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката Бондар В.М., відповідачем були подані: копія договору про надання правничої допомоги від 17.10.2021 р., ордер від 17.10.2021 р., квитанцію від 17.10.2021 р. на суму 10000,00 грн., акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 13.12.2021 р. (а.с. 111-114, 232-236 т. № 1).
Відповідно до акту приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 13.12.2021 р. адвокатом Бондар В.М. було надано наступні послуги: вивчення наданих клієнтом документів, детальний аналіз судової практики ВСУ по аналогічним справам, підготовка та написання заяви про відвід судді, підготовка та написання заяви-заперечення, підготовка та написання відзиву, підготовка та написання заяви про застосування строку позовної давності, підготовка та написання клопотання про закриття провадження, підготовка та написання відзиву на позовну заяву (доповнення), підготовка та написання додаткових пояснень. Правова допомога надавалась з 17.10.2021 р. по 06.12.2021 р. протягом 17 год. на суму 10000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на обставини справи. Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником відповідача адвокатом Бондар В.М. На переконання суду, дії щодо вивчення документів та судової практики, а також складання заяв, відзиву, доповнення до відзиву враховуючи невелику складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом.
З урахуванням наведеного, критеріїв співмірності, реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ :
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua