Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №576/1737/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №576/1737/26

Суддя: Сапон О. В.

Справа № 576/1737/26

Провадження № 2/576/920/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 2019 року вони з відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом однією сім`єю по АДРЕСА_1 . В період спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син – ОСОБА_3 , батьком якого, на підставі їх з відповідачкою спільних заяв при реєстрації народження, було зазначеного його. Батьківство щодо сина він визнає та не оспорює. У 2022 році відповідачка покинула його та декілька місяців проживала в сусідньому селі Руднєве Конотопського району. В подальшому вони помирилися та знову стали жити разом за місцем його проживання в с. Будища Шосткинського району Сумської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила доньку – ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 – доньку ОСОБА_5 , відносно яких він також визнав своє батьківство та, відповідно, при реєстрації їх народження його було записано їх батьком, оскільки на той час він не мав сумнівів, що він є біологічним батьком дівчат. Також зазначає, що навесні 2025 року їх з відповідачкою відносини були припинені. Відповідачка звернулася до Глухівського міськрайонного суду із заявою, яку було задоволено, про видачу судового наказу про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, попри те, що спілкування з ним уникає, а спілкуватися з дітьми не дає, крім того стала допускати висловлювання, через які у нього з`явилися сумніви щодо його батьківства відносно доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Проаналізувавши певні факти, зокрема їх з відповідачкою періодичне окреме проживання у 2022, а також у 2024 році, коли та час від часу їздила до м. Глухів, де могла залишатися на тиждень, пояснюючи це тим, що оформлювала документи, він вважає, що дійсно може не бути біологічним батьком дівчат, оскільки вони на нього зовсім не схожі, тоді як син ОСОБА_8 – його точна копія. З метою усунення будь-яких існуючих сумнівів з цього приводу, ним було запропоновано відповідачці зробити тест ДНК на предмет батьківства, проте досягнути порозуміння не вдалось. За вказаних обставин, позивач просить виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати за його відсутності.

Відповідачка у підготовче судове засідання також не з`явилася, проте надала суду заяву про визнання позову в повному обсязі, підтверджує, що позивач дійсно не є біологічним батьком її доньок, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і просить справу розглянути за її відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У разі надходження такого клопотання суд має право вирішити спір без встановлення фактичних обставин справи, адже учасник справи відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК скористався своїм процесуальним правом.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України від 21 березня 2019 року у справі № 569/1011/18-ц.

Оскільки сторони, скориставшись своїм правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності у підготовче судове засідання не з`явилися, крім того відповідачка надала суду заяву про визнання позову в повному обсязі, і дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову відповідачкою підлягає прийняттю, а позов – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 136 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , задовольнити:

Із актового запису № 76 від 12 липня 2023 року, про народження дитини – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Глухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як про батька дитини.

Із актового запису № 122 від 12 грудня 2024 року, про народження дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного Глухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як про батька дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон

Оригінал: reyestr.court.gov.ua