Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №576/2166/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2166/26

Провадження № 2/576/1113/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 102130847 від 10.08.2024 р. в розмірі 31460,00 грн., а також судові витрати по справі: 2662,40 грн. сплаченого по справі судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.08.2024 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102130847, згідно з умовами якого відповідач отрима 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно ст. ст. 6,7,12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». 26.11.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 102130847 від 10.08.2024 р., що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 31460,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 22619,80 грн. - заборгованість за відсотками, 3840,20 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання. 03.08.2026 р. відповідачу направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості.

Ухвалою суду від 01.09.2026 р. відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

09.09.2026 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме у повному обсязі визнає вимоги позивача в частині сплати основної суми боргу (тіла кредиту) в розмірі 5000,00 грн., та заперечує проти задоволення позову в частині стягнення відсотків, комісій, штрафів і пені у загальній сумі 26460,00 грн., оскільки він є військовослужбовцем Національної гвардії України та проходить військову службу під час особливого періоду/воєнного стану. Зазначає, що п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду: відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Зазначена норма Закону є імперативною та поширюється на всі кредитно-фінансові установи, розташовані на території України. Просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з нього на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків, комісій, пені та штрафів у розмірі 26460,00 грн. відмовити повністю.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 10.08.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102130847, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 5000,00 грн. Відповідно до умов договору строк кредиту - 345 днів з 10.08.2024 р. (дата надання кредиту); 21.07.2025 р. (дата остаточного погашення заборгованості); загальні витрати позичальника за кредитом - 18256,50 грн.; денна процентна ставка - 1,06%; орієнтована реальна річна процентна - 4977,82 відсотків річних; орієнтована загальна вартість кредиту - 23256,50 грн.; комісія за надання кредиту - 0,00 грн; проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховується за ставкою 3,65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування протягом решти строку кредитування нараховується за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів; нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування - 18256,50 грн. (а.с. 6-11).

Сторонами погоджено графік платежів, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 102130847 від 10.08.2024 р. (а.с. 12).

Вказаний договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора 734022, та відправлено на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 . На підтвердження укладення договору між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 до позовної заяви позивач додав довідку з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» з підтвердженням відправлення 10.08.2024 р. на номер відповідача НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора - 734022 для підпису договору про споживчий кредит № 102130847 (а.с. 6, 16 зворот).

До матеріалів справи долучено: заяву відповідача ОСОБА_1 на отримання кредиту № 102130847 із зазначенням ідентифікаційних даних позичальника, номера телефону НОМЕР_1 , інформації стосовно позичальника, побажань споживача (сума кредиту 5000,00 грн., строк кредитування, інформація стосовно орієнтовної реальної річної процентної ставки та комісії, а також сума відсотків за користування кредитом); паспорт споживчого кредиту, у якому також зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з врахуванням побажань споживача (сума кредиту 5000,00 грн.; строк кредитування 345 днів), інформація стосовно орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 13, 14-15).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 5000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення 93859090 від 10.08.2024 р.; отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 102130847 (а.с. 17).

Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації вбачається, що на ім`я - ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 5000,00 грн. за період з 10.08.2024 по 17.08.2024.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів є доведений.

Судом також встановлено, що 26.11.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до відповідача (а.с. 22-26, 27-33).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т від 26.11.2024 р. від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15010,00 грн. (а.с. 34).

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 102130847 від 10.08.2024 р. ОСОБА_1 та наданого розрахунку заборгованості, заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором на станом на 10.08.2026 р. складає 31460,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 22619,80 грн. - заборгованість за відсотками, 3840,20 грн. - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання (а.с. 19 зворот, 20-21).

Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 102130847 від 10.08.2024 р.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, позивач повідомив ОСОБА_1 шляхом направлення претензії про погашення кредитної заборгованості на поштову адресу відповідача (а.с. 34 зворот).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено статей 549, 611 Цивільного кодексу України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1088 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

А згідно приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останньому. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісний кредитор виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 22619,80 грн. та неустойкою у сумі 3840,20 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно наданого відповідачем посвідчення серія НОМЕР_5 від 30.07.2026 р. відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України.

Враховуючи те, що заборгованість за відсотками та неустойкою за порушення грошового зобов`язання у відповідача за кредитним договором від 10.08.2024 р. виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що заборгованість за відсотками у розмірі 22619,80 грн. та за неустойкою у розмірі 3840,20 грн. стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 15,89% (5000,00х100:31460=15,99), то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 423,06 грн. (2662,40х15,89:100=423,06) судових витрат по оплаті судового збору та 1271,20 грн. (8000х18,89:100=1271,20) витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», розташованого по вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28 в м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 102130847 від 10.08.2024 р. в сумі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 423,06 грн. витрат по сплаті судового збору та 1271,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон