Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №380/14793/25
Суддя: Гавдик Зіновій Володимирович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 рокусправа № 380/14793/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гавдик З.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Львівської митниці про визнання протиправними рішення та картки відмови, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № UA209000/2025/100197/2 про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2025/001424 від 14.05.2025;
- зобов`язати Львівську митницю здійснити митне оформлення товару зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, ICO Marks – 002/2215/0209, врожай 2024-25, 100% Арабіка, згідно з даних митної декларації №25UA209230044423U3 від 13.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230044423U3. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 13.05.2025 № 25UA209230044423U3 (далі – МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:
- митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне.
Товар постачається за прямими договором з виробником № D15/03 від 15.03.2022, проте декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючі виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД, що може свідчити про поставку товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника.
Положенням п.2.3. контракту передбачено що постачальник зобов`язаний надати сертифікат якості на партію від виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ, що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей.
Сертифікат якості № б/н від 28.04.2025 містить відомості про каву виробництва 2023 2024 року та посилання на контракт D15/03 від15.03.2024,а в фактурі № 0049975 від 28.04.2025 заявлена кава 2024-2025 року.
Продавцем товару являється фірма Schwarze & Consort GmbH as agent of Ally Coffee Trading SA(Швейцарія),а виробником Atlantica Exportacao e Importacao S.A.(Бразилія). Відповідно до п.3.4 контракту передбачено перелік документів: експортна декларація, яка до митного оформлення не подана. Оригінали підписаних вищезазначених документів покупець надсилає покупцю поштою або кур`єром з таким розрахунком, щоб покупець їх отримав не пізніше за 4 дні до прибуття партії товару в пункт призначення . Відсутні оригінали документів. Наданий комерційний рахунок № 0049975 від 28.04.2025 не містить відомостей про уповноважених осіб експортера. Що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа.
Платіжна інструкція № 10 від 28.04.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів.
Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За загальними правилами покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі – продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694Цивільного кодексу України ). Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 МКУ).
Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2.
При цьому, платіжних документів, які б підтверджували факт оплати товару за поставкою надано не було
Специфікація № 20 від 05.11.2024, за таким номером специфікації від 25.03.2024 вже було здійснено митне оформлення (відсутня послідовність номерів).
У рахунку на перевезення № КЛ-0001399 від 09.05.2025 зазначені експедиційні по території України, однак, відповідні витрати щодо експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати експедиційних послуг.
Заявка на перевезення від 09.05.2025 № №03 не містить підпису замовника.
Декларація країни відправлення 25DE485159202799B3 не містить числових значень, не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. В МД зазначені умови поставки, FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера, відсутні дані щодо вартості перевантаження.
У CMR від 09.05.2025 № б/н гр.3 Місце розвантаження не заповнена. Пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення.
У графах 16 та 23 CMR зазначено що перевізником товару являється компанія Bivertans LTD, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок від 09.05.2025 КЛ-0001399 із ТОВ Клевер Лоджистікс.
Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.
На вимогу митного органу декларантом надано документи які були надані із митною декларацією, та знаходяться у 44 графі поданої декларації.
Разом з тим, документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано митному органу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 25UA100380618998U3 від 13.05.2025, де митна вартість товару № 1 становила 8.91дол США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось. Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить 427 240,78 грн.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 24.07.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Судом встановлені наступні обставини:
14.05.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100197/2, в якому зазначено:
« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості
Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. Товар постачається за прямими договором з виробником № D15/03 від 15.03.22, проте –декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:– копія ліцензії на виробництво товару;– копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;– копія сертифікату на систему якості товару;– копія сертифікату продукції власного виробництва;– копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД., що може свідчити про поставку товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника. Положенням п.2.3. контракту передбачено що постачальник зобов`язаний надати сертифікат якості на партію від виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ, що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей. Сертифікат якості № б/н від 28.04.2025-містить відомості про каву виробництва-2023 2024 року та посилання на контракт-D15/03 від15.03.2024,а в фактурі № 0049975 від 28.04.2025-заявлена кава-2024-2025 року. Продавцем товару являється фірма- Schwarze & Consort GmbH as agent of Ally Coffee Trading SA(Швейцарія),а виробником- Atlantica Exportacao e Importacao S.A. (Бразилія). відповідно до п.3.4-перелік документів: експортна декларація ,яка до митного оформлення не подана .Оригінали підписаних вищезазначених документів покупець надсилає покупцю поштою або кур`єром з таким розрахунком, щоб покупець їх отримав не пізніше за 4 дні до прибуття партії товару в пункт призначення .Відсутні оригінали документів ,- . Наданий комерційний рахунок № 0049975 від 28.04.2025 не містить відомостей про уповноважених осіб експортера. Що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 XIV від 16.07.1999р., в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа. - Платіжна інструкція№10 від 28.04.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі – продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694Цивільного кодексу України ). Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 МКУ). Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2.При цьому, платіжних документів, які б підтверджували факт оплати товару за даною поставкою надано не було. - Специфікация №20 від 05.11.2024,за таким номером специфікації від 25.03.2024-вже було здійснено митне оформлення(відсутня послідовність номерів);. -у рахунку на перевезення №КЛ-0001399 від 09.05.2025 зазначені експедиційні по території України, проте відсутні відомості по іноземній території. Однак, відповідні витрати щодо експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати експедиційних послуг; заявка на перевезення від 09.05.2025 № №03-не містить підпису замовника;- Декларація країни відправлення 25DE485159202799B3не містить числових значень ,не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. В даній МД зазначені умови поставки, FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера, відсутні дані щодо вартості перевантаження .CMR від 09.05.2025 №б/н гр.3 Місце розвантаження не заповнено.- пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну прийняття вантажу до перевезення. у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія Bivertans LTD , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок від 09.05.2025 КЛ-0001399ізТзОВ Клевер Лоджистікс. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи – Інші документи були надані із митною декларацією, та знаходяться у 44 графі поданої декларації. Разом з тим, документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано митному органу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. . Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод ба (ст. 60 МКУ Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 1 слугувала МД 25UA100380618998U3 від 13.05.25 де митна вартість становила 8.91дол США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».
В подальшому відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001424.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 49 МК України (в редакції на час спірних правоввідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ст. 53 МК України:
1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно із ст. 54 МК України:
1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ст. 55 МК України:
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Згідно із ст. 57 МК України:
1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України:
2. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
3. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно із ст. 64 МК України:
1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
4. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
15.03.2022р. Між ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Україна) та Ally Coffee Trading SA (Швейцарія) укладено Контракт купівлі-продажу № D15/03 (надалі – Контракт). Відповідно до умов якого Продавець (Ally Coffee Trading SA) продає, а Покупець (ПрАТ «Концерн Хлібпром») купує зелену каву в зернах, надалі – Товар. Згідно з п. 1.2. Контракту, найменування, асортимент, кількість, якісні характеристика та ціна Товару вказуються в Специфікаціях
05.11.2024 року, між Сторонами Контракту укладена Специфікації №20, про поставку Зерна кави не смажені Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3 розмір 17/18 рік врожаю 2024-25, 100% Арабіка, Код УКТЗЕД 0901110090, країна походження: Бразилія, кількістю 38247 кг, вартість 6.13 долари США за кілограм, та загальною вартістю 234 454,11 доларів США. Умови поставки товару - FCA Hamburg (відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2020 року).
13 травня 2025 року представником позивача подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230044423U3 для митного оформлення Товару, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, ICO Marks – 002/2215/0209, врожай 2024-25 р., 100% Арабіка, 325 джгутових мішків, маса нетто 19 122 кг. за ціною 6,13 доларів США/кг на загальну суму 117 217,86 доларів США.
З метою підтвердження митної вартості Позивачем надано, у тому числі: контракт купівлі-продажу №D15/03 від 15.03.2022, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та Ally Coffee Trading SA, додаткова угода №2 до Контракту від 05.11.2024, додаток №1 до Контракту від 29.12.2023, специфікація №20 від 05.11.2024, платіжна інструкція №10 від 28.04.2025, сommercial invoice № 0049975 від 28.04.2025, комерційна пропозиція від 05.11.2025, цінова пропозиція від 05.11.2025, пояснення бн від 05.11.2024 до специфікації №20 від 05.11.2024 до контракту купівлі-продажу №D1503 від 15.03.2022, Договір на транспортно-експедиторське обслуговування ZKV007640/23 від 12.12.2023, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Клевер Лоджистікс», заявка №03 від 09.05.2025 до Договору № ZKV007640/23, рахунок на оплату №КЛ-0001399 від 09.05.2025, довідка про вартість транспортних витрат від 09.05.2025, договір ZKV006268 про надання брокерський послуг, експортна декларація CMR від 09.05.2025 повідомлення митного органу №6fffa26e-f46e-4dbc-8332-47a3c168dba1, відповідь на повідомлення митного органу 14.05.2025, митна декларація 25UA209230045014U2, лист про виробника від 05.11.2025, сертифікат здоров`я від 28.04.2025, сертифікат якості від 28.04.2025, сертифікат походження.
Відповідно до ст. 53 МКУ декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
14.05.2025 Львівською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100197/2.
Також, Львівською митницею була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001424.
Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України:
1) містять розбіжності;
2) містять наявні ознаки підробки;
3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
При цьому, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивач, подавши митну декларацію, визначив митну вартість товарів за ціною договору.
Обґрунтовуючи свою позицію, Відповідач в Рішенні навів наступні аргументи.
Товар постачається за прямими договором з виробником № D15/03 від 15.03.22, проте - декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва;– копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД, що може свідчити про поставку товарів через посередників, а не безпосередньо від виробника.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведено в ст. 53 Митного кодексу України, і серед таких документів відсутні ліцензії на виробництво товару, копії нормативно-технічної документації на виготовлення товару, копії сертифікатів на системи якості товару, копії сертифікату продукції власного виробництва чи копії свідоцтва про присвоєння товару штихового коду EAN, які наведені в рішенні відповідача.
Позивач надав відповідачу Контракт на підставі якого поставлялася партія товару, Специфікацію №20 до контракту, де зазначено ціну такої поставки, також рахунок, підтвердження оплати вартості такої партії товару та інші документи, які підтверджують вартість товару. Ці документи чітко фіксують ціну товару, в них відсутні будь-які розбіжності чи неточності.
Положенням п.2.3. контракту передбачено що постачальник зобов`язаний надати сертифікат якості на партію від виробника. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ, що може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей.
Сертифікат якості № б/н від 28.04.2025-містить відомості про каву виробництва-2023-2024 року та посилання на контракт-D15/03 від15.03.2024,а в фактурі № 0049975 від 28.04.2025-заявлена кава-2024-2025 року. Продавцем товару являється фірма- Schwarze & Consort GmbH as agent of Ally Coffee Trading SA(Швейцарія),а виробником- Atlantica Exportacao e Importacao S.A. (Бразилія).
Разом з тим, такий документ як сертифікат якості чи документи які підтверджують виробника товару чи ТМ не підтверджують митну вартість товару та відсутні в ст. 53 Митного кодексу України серед переліку документів, які можуть підтверджувати митну вартість товару.
Що стосується оригіналів документів, про які згадує відповідач, так згідно з ч. 2 ст. 257 Митного кодексу України, електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. Оскільки при митному декларуванні Товару мало місце саме електронне митне декларування, Митному органу були надані скановані копії паперових документів, що повністю відповідає законодавству.
Наданий комерційний рахунок № 0049975 від 28.04.2025 не містить відомостей про уповноважених осіб експортера. Що суперечить вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа.
Вказані посилання митного органу судом не беруться до уваги, оскільки інвойс (комерційний рахунок), складений нерезидентом у межах зовнішньоекономічної операції, не є первинним бухгалтерським документом у розумінні законодавства України для іноземного суб`єкта господарювання та не підпадає під обов`язкові вимоги до оформлення первинних документів, визначені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Разом з тим, поданий Відповідачу рахунок (Commercial invoice) містить відтиски штамів та факсимільне відтворення підпису представника Постачальника, а вся інформація яка міститься в такому рахунку повністю відповідає умовам узгодженим у Специфікації №20 та платіжним документам.
Платіжна інструкція№10 від 28.04.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За загальними правилами покупець зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі –продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України ). Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 МКУ). Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21 червня 2018 року №2473 VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2. При цьому, платіжних документів, які б підтверджували факт оплати товару за поставкою надано не було.
Як підтвердження оплати партії товар митному органу надана саме платіжна інструкція №10 від 28.04.2025 видана АТ «Райффайзен Банк» згідно з текстом якої, в пункті про призначення платежу зазначено, що це передоплата за товар згідно з Специфікації №20 від 05.11.2024 до Контракту в платіжній інструкції зазначена сума – 234 454,11 доларів США, що повністю відповідає Специфікації №20, інвойсу та іншим документам наданим Митному органу для підтвердження митної вартості. Така платіжна інструкція містить штамп банку, на якому зазначено «Виконано», та підпис уповноваженої особи, як підтвердження здійснення операції.
Щодо твердження відповідача про те, що Специфікація №20 від 05.11.2024, за таким номером специфікації від 25.03.2024 вже було здійснено митне оформлення (відсутня послідовність номерів). Твердження відповідача не відповідає дійсності. До Контракту купівлі-продажу № D15/03 від 15.03.2022 не долучалась специфікація №20, що датована 25.03.2024. Надана відповідачем Специфікація №20 датована 05.11.2025. Крім того, нумерація Специфікації ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару. Надана для митного оформлення позивачем Специфікації №20 до Контракту містить зазначення ціни товару, в ній відсутні будь-які неточності. Специфікація №20 разом в сукупності з іншими документами дозволяє визначити митну вартість товару.
У рахунку на перевезення №КЛ-0001399 від 09.05.2025 зазначені експедиційні по території України, проте відсутні відомості по іноземній території. Однак, відповідні витрати щодо експедиційних послуг поза територією України в рахунку відсутні з чого можна зробити висновок, що відповідна сума стосується послуг на всьому маршруті переміщення вантажу. Таким чином, при розрахунку належних до сплати митних платежів не включено до митної вартості товару відповідну другу частину витрат щодо оплати експедиційних послуг.
У спірному рішенні відповідачем також зазначено про те, що заявка на перевезення від 09.05.2025 № №03-не містить підпису замовника.
Наданий Позивачем рахунок на перевезення №КЛ-0001399 від 09.05.2025 містить повну інформацію щодо вартості послуг з перевезення. Крім того, позивачем надана довідка про транспортні витрати від 09.05.2025, яка також містить склад транспортних витрат. Довідка повторно підтверджує, що експедиційна винагорода стосується лише території України.
Сам по собі формальний підхід митного органу до оцінки окремих документів без аналізу їх у сукупності суперечить принципу всебічного та об`єктивного розгляду обставин, що впливають на визначення митної вартості. Жодних розбіжностей між поданими документами, які б впливали на числові значення транспортних витрат або унеможливлювали їх перевірку, митним органом не встановлено та не наведено.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, Митний кодекс України не встановлює виключного переліку доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на транспортування. За відсутності спеціальної вимоги щодо форми доказу, такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими належними та допустимими доказами, що дозволяють встановити їх розмір та зв`язок із оцінюваним товаром.
Декларація країни відправлення 25DE485159202799B3 не містить числових значень, не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. В МД зазначені умови поставки, FCA DEHAM, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049973 вказано номер контейнера, відсутні дані щодо вартості перевантаження. CMR від 09.05.2025 №б/н гр.3 Місце розвантаження не заповнено.
Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України її декларант може подати за власним бажанням.
Крім того, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 53 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Більше того, позивач не може впливати на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримує від відправника.
З таких підстав, суд вважає, що висновки відповідача у цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що надані позивачем документи до митної декларації від 24.01.2025 № 25UA209140001689U8 у своїй сукупності не підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини. Відповідач не підтвердив розбіжності відомостей при визначенні спірної митної вартості в цих документах.
Позивач також спростовує посилання відповідачем в спірному рішенні про коригування митної вартості, як на джерело інформації для коригування митної вартості МД 25UA100380618998U3 від 13.05.25, оскільки в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів жодних пояснень щодо обсягів партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Суд встановив, що позивачем було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, які ідентифікували товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 МК України.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в Постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625), наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення митного органу про витребування у позивача додаткових документів не містить посилання на підстави встановлені законом, не містить вказівки на конкретні документи, які викликали сумніви, і які повинні бути надані для їх усунення. Так митний орган не зазначає у повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; не вказує, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд констатує, що аналіз змісту документів, наданих позивачем для підтвердження митної вартості засвідчує, що вони не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак у митного органу не могло бути об`єктивних підстав для обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості за основним методом.
По суті, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально, зокрема, і щодо оплати за транспортування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зазначає, що митним органом не було вказано жодних даних щодо МД 25UA100380618998U3 від 13.05.25, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. У спірних рішеннях, відповідач не надав жодних обґрунтувань щодо джерела інформації, чому ним обрано саме цю митну декларацію.
Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 року у справі №300/784/24.
Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи і в тому числі товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Крім того, у різний спосіб оцінюючи одні і ті ж факти та документи, відповідач вводить позивача у правову невизначеність.
Львівська митниця не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та чи справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025 № UA209000/2025/100197/2 та сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001424 від 14.05.2025 є протиправним та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Львівської митниці здійснити митне оформлення товару зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, SCO Marks – 002/2215/0209, врожай 2024-25р., 100% Арабіка, згідно з даних митної декларації №25UA209230044358U5 від 13.05.2025, суд зазначає таке.
Суд вважає, що у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, ICO Marks – 002/2215/0209, врожай 2024-25 р., 100% Арабіка,, згідно з даних митної декларації №25UA209230044423U3 від 13.05.2025, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначені дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача та не належать до компетенції адміністративного суду, а скасування оскаржуваних рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є достатнім способом захисту порушеного права позивача.
Також, суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, ЄДРПОУ 05511001) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2025 № UA209000/2025/100197/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.05.2025 № UA209230/2025/001424.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, ЄДРПОУ 05511001) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в розмірі 6647,8 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua