Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/21388/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/21388/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (далі відповідач, КП «Дрогобичводоканал»), у якому просить стягнути до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 603 629,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача за період з 27.09.2024 по 26.09.2025 виник податковий борг з податку на додану вартість, який станом на 14.10.2025 становить 16 955 730,39 грн, з яких предметом стягнення у цій справі є 15 603 629,28 грн, а саме: 9 869 746,00 грн основного платежу за податковими деклараціями з ПДВ за вересень 2024 року - серпень 2025 року; 3 229 297,69 грн штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями; 2 504 585,59 грн пені, нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (далі ПК України). Суми податкових зобов`язань є узгодженими, у встановлені строки не сплачені, а тому є податковим боргом. Відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 08.10.2014 № 815-25. Оскільки боржник не вживає заходів щодо погашення заборгованості, позивач на підставі пункту 95.3 статті 95 ПК України просить стягнути податковий борг за рішенням суду.

Ухвалою суду від 31.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Заперечення обгрунтовані наступним: податковий борг у сумі 1 300 108,00 грн за податковою декларацією з ПДВ від 21.10.2024 № 9312102977 вже стягується в позасудовому порядку на підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області від 17.10.2025 № 337/4-1301, прийнятого відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, а тому повторне звернення до суду щодо цієї суми є безпідставним; до складу заявленої пені (2 504 585,59 грн) включено пеню, яка була предметом розгляду у справі № 380/14136/24. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у цій справі з відповідача стягнуто 1 098 208,28 грн пені; ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 виконання постанови розстрочено, і відповідач погасив заборгованість згідно з погодженим графіком у повному обсязі; відповідач є комунальним підприємством, а тому порядок погашення його податкового боргу визначає стаття 96 ПК України. Позивач не звертався до Дрогобицької міської ради з поданням, передбаченим пунктом 96.1 статті 96 ПК України, чим, на думку відповідача, порушив обов`язковий порядок погашення податкового боргу комунального підприємства (з посиланням на постанову Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 820/899/17).

Ухвалою суду від 15.10.2026 у позивача витребувано нову довідку про заборгованість відповідача та картки особового рахунку.

На виконання ухвали позивач подав заяву від 20.10.2026, до якої додав довідку від 16.10.2026 № 917/13-01-13-10-08 та копії зворотного боку інтегрованих карток платника з ПДВ за 2025 і 2026 роки. За даними позивача, непогашений станом на 15.10.2026 залишок податкового боргу, не охопленого позовною роботою станом на 14.10.2025, становить 2 644 729,43 грн.

23.10.2026 відповідач подав додаткові пояснення із розрахунком боргу. Він вказує, що заявлений борг зменшився за рахунок поточних платежів, які контролюючий орган за пунктом 87.9 статті 87 ПК України зараховував у погашення боргу попередніх періодів. За твердженням відповідача: 19– 20.10.2026 додатково погашено 62 448,53 грн за декларацією від 21.07.2025 № 9214492372, тому борг з податкових зобов`язань становить 2 290 295,29 грн; штрафні санкції 67,31 грн за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 24.09.2025 № 44197/13-01-04-13 не є предметом позову; пеню 135 050,90 грн, нараховану за порушення строків сплати сум, розстрочених ухвалою суду від 23.04.2024 у справі № 380/5923/23, нараховано неправомірно, бо він сплачував розстрочені суми у встановлені строки. За розрахунком відповідача, фактичний розмір боргу, що є предметом стягнення, на 20.10.2026 становить 2 447 162,69 грн. Водночас відповідач звертає увагу суду на недотримання статті 96 ПК України та просить відмовити в позові повністю.

Встановлені обставини справи.

КП «Дрогобичводоканал» (код ЄДРПОУ 03348910) зареєстроване як юридична особа 18.02.1994, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, є платником податку на додану вартість.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про суму податкового боргу від 17.10.2025 № 10800/5/13-01-13-10 (далі довідка станом на 14.10.2025), сума податкового боргу відповідача з ПДВ (вид бюджету 30, ККДБ 14010100), не охоплена позовною роботою, станом на 14.10.2025 становить 16 955 730,39 грн, у тому числі: податкові зобов`язання – 9 869 746,00 грн, штрафні санкції – 4 581 398,80 грн, пеня – 2 504 585,59 грн. Позивач заявив до стягнення 15 603 629,28 грн, а саме: основний платіж – 9 869 746,00 грн, самостійно задекларований відповідачем у податкових деклараціях з ПДВ; штрафні санкції – 3 229 297,69 грн, зокрема: залишки за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Н» від 18.09.2024 № 03987613010413 (26,94 грн), від 08.10.2024 № 04267613010413 (18,40 грн), від 03.02.2025 № 4170/13-01-04-13/03348910 (111,10 грн), нараховані за пунктами 120-1, 120-.2 статті 120 ПК України; а також штрафні санкції за несвоєчасну сплату за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 01.11.2023 № 02422313010413 (2 382 104,69 грн) та від 04.03.2024 № 00842013010413 (847 036,56 грн), поновлені в обліку 11.07.2025 на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 380/8542/24; пеня - 2 504 585,59 грн, нарахована в інтегрованій картці платника відповідно до статті 129 ПК України. Згідно з доданим до довідки переліком операцій, пеня нараховувалася в період з 27.09.2024 по 26.09.2025.

Відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 08.10.2014 № 815-25.

Дані облікових карток платника за 2024– 2025 роки підтверджують безперервну наявність податкового боргу у відповідача.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 380/14136/24 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та стягнуто з КП «Дрогобичводоканал» до бюджету 1 098 208,28 грн податкового боргу з пені з ПДВ, нарахованої з 05.07.2023 по 29.05.2024 (довідка ГУ ДПС у Львівській області від 24.06.2024 № 7836/5/13-01-13-10). Постанова набрала законної сили 05.12.2024.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 380/14136/24 розстрочено виконання цієї постанови в частині стягнення 861 031,77 грн строком на шість місяців. Контролюючий орган затвердив графік погашення розстрочених сум від 31.01.2025 № 1 на загальну суму 775 634,52 грн пені (шість платежів по 129 272,42 грн з термінами 27.01.2025, 26.02.2025, 28.03.2025, 28.04.2025, 27.05.2025, 27.06.2025).

На виконання графіка відповідач сплатив 775 634,52 грн з призначенням платежу « 140 ПДВ зг. рішення ЛОАС № 380/14136/24 від 22.01.2025 р.»: 27.02.2025 – 258 544,84 грн (платіжна інструкція № 19819), 27.03.2025 – 129 272,42 грн (№ 20084), 28.04.2025 – 129 272,42 грн (№ 20227), 28.05.2025 – 129 272,42 грн (№ 20411), 30.06.2025 – 129 272,42 грн (№ 20653). Кошти перераховано на рахунок відповідача в системі електронного адміністрування ПДВ.

17.10.2025 заступник начальника ГУ ДПС у Львівській області на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України прийняв рішення № 337/4-1301 про стягнення коштів з рахунків відповідача у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1 300 108,00 грн, що виник за податковою декларацією з ПДВ від 21.10.2024 № 9312102977.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 16.10.2026 № 917/13-01-13-10-08, станом на 15.10.2026 з боргу, що існував на 14.10.2025, непогашеними залишаються 2 644 729,43 грн: 2 352 743,82 грн податкових зобов`язань, 67,31 грн штрафних санкцій та 291 918,30 грн пені.

Штрафні санкції у сумі 67,31 грн, визначені податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 24.09.2025 № 44197/13-01-04-13, зазначені останньою позицією переліку до довідки від 17.10.2025 № 10800/5/13-01-13-10 (дата операції – 09.10.2025) і враховані в загальній сумі штрафних санкцій за довідкою (4 581 398,80 грн). Водночас до складу заявленої до стягнення суми ця позиція не ввійшла.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі № 380/5923/23 розстрочено виконання рішення від 17.10.2023 в частині 9 253 469,24 грн строком на дванадцять місяців рівними частинами. Листом від 01.05.2024 № 13183/6/13-01-13-02-09 позивач надіслав відповідачу графік погашення розстрочених сум від 29.04.2024 № 5: дванадцять платежів по 771 122,42 грн (останній – 771 122,38 грн) з термінами від 29.05.2024 до 23.04.2025.

Відповідач сплачував розстрочені суми з призначенням платежу « 140 ПДВ зг. рішення ЛОАС № 380/5923/23». Три платежі здійснено після термінів, визначених графіком: 28.12.2024 (термін – 27.12.2024), 27.03.2025 (термін – 21.03.2025) та 28.04.2025 (термін – 23.04.2025). Надходження від відповідача контролюючий орган зараховував за черговістю виникнення боргу, а на частини розстроченого боргу, не погашені на дату настання їх терміну, нараховував пеню.

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема обов`язки платників податків, повноваження контролюючих органів та порядок погашення податкового боргу, регулюються Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації. Така сума вважається узгодженою. Грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Згідно з пунктом 57.3 цієї статті у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а в разі його оскарження – протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

За підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. За пунктом 59.5 цієї статті у разі коли після надіслання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася (збільшилася або зменшилася), погашенню підлягає вся сума податкового боргу, а нова податкова вимога не надсилається.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків має податковий борг, сума коштів, яка надходить від нього, зараховується в рахунок погашення в першу чергу податкового боргу з найдавнішою датою виникнення, у тому числі розстрочених та відстрочених сум, незалежно від призначення платежу, визначеного платником.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Органами стягнення є контролюючі органи (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Спеціальний порядок погашення податкового боргу визначає стаття 95 ПК України. За пунктом 95.1 контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги (пункт 95.2). Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Виняток із цього правила встановлює пункт 95.5 статті 95 ПК України: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, стягнення коштів з його рахунків здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду за умови, що такий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та за відсутності (наявності у меншій сумі) непогашеного зобов`язання держави перед платником.

Стаття 96 ПК України встановлює додаткові заходи для погашення податкового боргу державних (комунальних) підприємств. За пунктом 96.1 у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесене в податкову заставу, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно платника, з поданням про виділення коштів місцевого бюджету, затвердження плану досудової санації, ліквідацію платника або порушення справи про банкрутство.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 440/8656/22 висловив правову позицію, за якою процедура, визначена статтею 96 ПК України, застосовується тоді, коли передбачена статтею 95 ПК України процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які належать самому платнику, не призвела до погашення податкового боргу; реалізація положень статті 96 ПК України можлива лише у разі, коли стягнення коштів безпосередньо з комунального підприємства виявилося безрезультатним. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує цей висновок.

Щодо нарахування пені на суми, виконання рішення про стягнення яких розстрочено судом, Верховний Суд у постанові від 25.10.2019 у справі № 803/115/16 дійшов висновку, що ухвала про розстрочення виконання судового рішення є процесуальним рішенням, яке не змінює статусу заборгованості та не звільняє від пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

У постанові від 05.03.2021 у справі № 805/1079/17-а Верховний Суд зазначив, що контролюючий орган зараховує кошти в погашення податкового боргу за черговістю його виникнення незалежно від призначення платежу, визначеного платником, а розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника від нарахування пені.

Отже, стягненню за рішенням суду підлягає лише податковий борг, тобто несплачена сума узгодженого грошового зобов`язання та пені (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України), існування якого підтверджене на час ухвалення рішення. Суми, погашені до звернення до суду або під час розгляду справи, податковим боргом не є, і їх стягнення призвело б до подвійної сплати.

Як слідує з матеріалів справи, сума 9 869 746,00 грн основного зобов`язання визначена відповідачем самостійно у податкових деклараціях з ПДВ, тобто є узгодженою в силу пункту 54.1 статті 54 ПК України і оскарженню не підлягає. Під час розгляду справи з неї погашено 7 579 450,71 грн, непогашеними залишаються 2 290 295,29 грн за деклараціями від 21.07.2025 № 9214492372 (605 798,29 грн), від 20.08.2025 № 9251933352 (1 253 321,00 грн) та від 22.09.2025 № 9288910062 (431 176,00 грн). Цю суму сторони у справі визнають.

Довідка від 16.10.2026 відображає залишок боргу за декларацією від 21.07.2025 № 9214492372 у сумі 668 246,82 грн, що відповідає даним ІКП за 2026 рік після операцій 16.10.2026. Після складення довідки з рахунків відповідача стягнуто та зараховано в погашення боргу за цією декларацією ще 62 448,53 грн. Це підтверджується ІКП за 2026 рік, наданою позивачем. У результаті залишок боргу за декларацією № 9214492372 зменшився з 668 246,82 грн до 605 798,29 грн. Позивач цих даних власної ІКП не спростував. Оскільки ця сума (62 448,53 грн) фактично надійшла до бюджету і зарахована в погашення заявленого боргу, її стягнення за рішенням суду призвело б до подвійної сплати.

Заявлені до стягнення штрафні санкції у сумі 3 229 297,69 грн погашені повністю: за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Н» - 28.11.2025 та 27.02.2026, за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 01.11.2023 № 02422313010413 та від 04.03.2024 № 00842013010413 - у серпні-вересні 2026 року. У цій частині підстав для стягнення немає. Штрафні санкції у сумі 67,31 грн за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 24.09.2025 № 44197/13-01-04-13, зазначені останньою позицією довідки від 17.10.2025 та включені до довідки від 16.10.2026, однак до суми позовних вимог (15 603 629,28 грн) позивач їх не включив.

Податкову вимогу форми «Ю» від 08.10.2014 № 815-25 відповідачу надіслано. Облікові картки за 2024– 2025 роки підтверджують, що податковий борг не погашався повністю, а тому відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України нова податкова вимога відповідачу не надсилалася.

Щодо доводу про стягнення 1 300 108,00 грн на підставі рішення від 17.10.2025 № 337/4-1301. Пункт 95.5 статті 95 ПК України встановлює додатковий позасудовий спосіб стягнення, але не позбавляє контролюючий орган права звернутися до суду за підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 95.3 статті 95 ПК України, а саме прийняття такого рішення борг не погашає. Водночас борг за декларацією від 21.10.2024 № 9312102977 на час ухвалення рішення погашений повністю, тому в цій частині в позові належить відмовити саме з цієї підстави.

Предметом цієї справи є стягнення коштів, що належать платнику, з його рахунків у порядку статті 95 ПК України. Заходи, передбачені статтею 96 ПК України, є додатковими і застосовуються лише тоді, коли стягнення за рахунок коштів та майна боржника виявилося безрезультатним (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 440/8656/22). Доказів відсутності коштів на рахунках або безрезультатності стягнення відповідач не надав.

Зі заявленої пені (2 504 585,59 грн) погашено 2 212 667,29 грн. До погашеної пені належить, зокрема, 775 634,52 грн пені, щодо якої існує судове рішення у справі № 380/14136/24, та 156 404,48 грн пені, погашеної 15.10.2025, до звернення до суду. Отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Непогашеною залишається пеня у сумі 291 918,30 грн: 156 828,30 грн – нарахована на борг за декларацією від 20.08.2024 № 9241231331; 39,10 грн – нарахована на штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 15.08.2024 № 03557013010413; 135 050,90 грн – нарахована на частини боргу, розстроченого ухвалою від 23.04.2024 у справі № 380/5923/23. Розрахунок пені у сумах 156 828,30 грн і 39,10 грн відповідач не спростував і визнає її у своєму розрахунку.

Суд відхиляє доводи відповідача про неправомірність нарахування пені у сумі 135 050,90 грн з таких підстав: ухвала про розстрочення виконання судового рішення не змінює статусу податкового боргу та не звільняє від пені, а надходження від платника зараховуються за черговістю виникнення боргу незалежно від призначення платежу (пункт 87.9 статті 87 ПК України); твердження відповідача про сплату всіх розстрочених сум у строк спростовується його ж таблицею: три платежі здійснені після термінів графіка (платіжні інструкції № 19405 від 28.12.2024, № 20085 від 27.03.2025, № 20228 від 28.04.2025). Крім того, всі платіжні інструкції свідчать про перерахування коштів на власний рахунок відповідача в системі електронного адміністрування ПДВ, а не до бюджету; призначення платежу в них не визначає, на погашення якого саме боргу зараховуються кошти, що надходять до бюджету; розрахунку, який би спростовував розмір цієї пені або порядок зарахування конкретних платежів, відповідач не надав.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що на час ухвалення рішення непогашений податковий борг відповідача в межах заявлених вимог становить 2 582 213,59 грн: 2 290 295,29 грн податкових зобов`язань з ПДВ і 291 918,30 грн пені. У цій сумі позов підлягає задоволенню. У решті вимог (13 021 415,69 грн) належить відмовити, оскільки цей борг погашено.

Позивач відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони не надали. Тому підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 77, 90, 139, 194, 242– 246, 255, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задоволити частково.

Стягнути до бюджету з рахунків/електронних гаманців Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (адреса: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11; код ЄДРПОУ 03348910) у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2 582 213,59 грн (два мільйони п`ятсот вісімдесят дві тисячі двісті тринадцять гривень 59 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна