Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/2977/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/2977/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (далі – відповідач, Управління), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області № 14-ос від 12.02.2026 про звільнення головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області з дня звільнення;

- стягнути з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту його звільнення за період з 13.02.2026 по день ухвалення судом рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає оскаржений наказ про звільнення протиправним, оскільки в його діях не було складу дисциплінарного проступку. На момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, він вже не виконував службових обов`язків. Дисциплінарне провадження здійснено не об`єктивно та не всебічно: немає відомостей щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують чи спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку. Порушено порядок здійснення дисциплінарного провадження: позивача не повідомили про дату, час та місце засідання комісії. Дисциплінарною комісією не дотримано принципу індивідуалізації покарання, оскільки спірний наказ містить загальне формулювання дисциплінарного проступку без належного встановлення наведення обставин його вчинення, що не може вважатися належною юридичною кваліфікацією. Комісія під час дисциплінарного провадження не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. У поданні дисциплінарної комісії міститься інформація щодо ОСОБА_1 , яка не має жодного відношення до предмета позову. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 18.03.2026 виправлено допущену в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 23.02.2026 у справі № 380/2977/26 описку.

Ухвалою суду від 21.10.2026 витребувано додаткові докази у справі.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві (а.с. 84-93). Вважає його надуманим, безпідставним, необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам та матеріалам дисциплінарного провадження. Вказав, що за результатами дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Таратули Ю.Р. дисциплінарна комісія Львівського рибоохоронного патруля з розгляду дисциплінарних справ встановила факт перебування державного службовця на службі в нетверезому стані та подала суб`єкту призначення пропозицію (подання) про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи, згідно з пунктом 13 статті 65 Закону України «Про державну службу». Обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця, не встановлено. Дисциплінарне стягнення відповідає характеру і тяжкості вчиненого проступку, ступеню вини державного службовця; дотримано балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, для досягнення яких застосовано заходи дисциплінарного впливу. Позивач не виявляв бажання брати участь у засіданні дисциплінарної комісії, спростувати чи надати додаткові докази на свій захист, хоча про відкриття дисциплінарного провадження повідомлений належним чином.

Також, просив суд не враховувати Окрему думку члена дисциплінарної комісії, головного спеціаліста з питань державної служби, ОСОБА_2 , оскільки така необґрунтована та упереджена.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 98-100), в якому наголосив, що позивач 13.07.2025 після 15:00 год. на службі не перебував. Тому, правових підстав для звільнення позивача за появу на службі в нетверезому стані о 16:28 год. не було. Наказу (розпорядження) про гнучкий (змінний) режим робочого часу для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань в Управлінні не існує, бо такий не видавався. Покликання відповідача на Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вважає безпідставним. Про дату, час та місце проведення засідань Дисциплінарної комісії позивач не знав та не був повідомлений. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 111-113) та зазначив, що табелювання робочого часу ОСОБА_1 проводилося головним спеціалістом з питань державної служби, членом дисциплінарної комісії, ОСОБА_2 . Звернув увагу, що позивач брав відгули за проведення рибоохоронних рейдів у вихідні дні. Робочий день головного державного інспектора Управління становить 8 годин, а не з 10:00 год. до 15:00 год. Під час затримання його працівниками правоохоронних органів ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння при виконанні службових обов`язків, у спеціальному одязі з розпізнавальними шевронами та табельною зброєю. Просив врахувати, що триває кримінальне провадження у справі №444/182/22 щодо вчинення старшим державним інспектором ОСОБА_1 тяжкого злочину – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Твердження стосовно відсутності в матеріалах дисциплінарного провадження рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/6850/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і вилучення водійських прав вважає необґрунтованим, оскільки позивач ознайомлений з цим рішенням особисто та оскаржував його до Львівського апеляційного суду. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив та заперечення, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази та встановив таке.

ОСОБА_1 призначений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агенства рибного господарства у Львівській області з 02.03.2018 наказом № 15-ОС від 01.03.2018 (а.с. 31 зворот).

Наказом Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області № 1-Ос від 12.01.2026 «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » порушено дисциплінарне провадження, створено дисциплінарну комісію (а.с. 11 зворот-12).

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 став лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області «Про надання інформації» від 12.01.2026 № 637/41/12/01-2026, отриманий у відповідь на запит Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (а.с. 11).

У ході розгляду дисциплінарною комісією встановлено, що 13.07.2025 стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 390440 за частиною 1 статті 130 КУпАП та скеровано до Шевченківського районного суду м. Львова за вх. № 12637 від 17.07.2025. Згідно із системою Інформаційного порталу Національної поліції України інформація про прийняте рішення у справі № 466/6850/25 місця роботи, служби ОСОБА_1 відсутня.

Перше засідання дисциплінарної комісії відбулося 16.01.2026, на якому було обрано голову дисциплінарної комісії ОСОБА_3 та секретаря дисциплінарної комісії ОСОБА_4 .

26.01.2026 головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Таратула Ю.Р. надав пояснення дисциплінарній комісії такого змісту: «Про запит № 1-7-16/21-26 від 07.01.2026 р. мені невідомо і що стало підставою для його подання, якою нормою законодавства це передбачено? Лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області від 12.01.2026 № 637/41/12/01-2026 має інформаційний характер про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до частин першої, другої статті 32 Основного Закону України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» (а.с. 15 зворот).

Друге засідання дисциплінарної комісії відбулося 28.01.2026, на якому долучено пояснення головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Таратули Ю.Р. та його характеристику, надану начальником Управління ОСОБА_5 до матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до характеристики позивача, ОСОБА_1 , 1976 року народження, громадянин України, має вищу освіту та ступінь магістра: у 1998 році закінчив Львівський державний аграрний університет за спеціальністю «Інженер-механік», у тому ж учбовому закладі у 2020 році закінчив за спеціальністю «Екологія», у 2020 році закінчив Львівський регіональний інститут Державного управління Національної академії Державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Працює в органах рибоохорони з березня 2018 року на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» та неодноразово призначався керівником рейдової групи. За час роботи в Управлінні Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області ОСОБА_1 в грудні 2025 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. З початку 2023 року проявляв ініціативність в роботі, якісно оформляє адміністративні матеріали, добре володіє професійними знаннями, коли має бажання може виконати роботу якісно і належним чином. Проблеми в роботі виникають у зв`язку з невмінням всебічно проаналізувати ситуацію, часто посилається на неіснуючі причини, які стали перепоною у виконанні поставлених завдань (а.с.15).

Щодо особової справи позивача, у поданні Дисциплінарної комісії вказано, що заява ОСОБА_1 про прийняття на посаду в Управлінні відсутня, зі слів головного спеціаліста з питань персоналу державної служби Свахи О.В., особова справа ОСОБА_1 вилучена під час проведення оперативно-розшукових та слідчих дій ТУ ДБР, розташованого у м. Львові. ОСОБА_2 додала копію листа Територіального Управління ДБР щодо вилучення особової справи Таратули Ю.Р. від 20.01.2022 № 1-7-17/64-22 (а.с. 38 зворот).

Третє засідання дисциплінарної комісії відбулося 30.01.2026, на якому долучено: лист Територіального Управління ДБР, розташованого у м. Львові, щодо вилучення особової справи ОСОБА_1 від 20.01.2022 № 1-7-17/64-22; копії протоколів про адміністративні правопорушення, складені головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Таратулою Ю.Р. у період 13.07.2025, надані заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Мушинським В.О.; пояснення начальника Управління щодо обставин, які спричинили відкриття дисциплінарного провадження щодо головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 (28.01.2026); копію запиту до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області стосовно притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; витяг від 20.01.2025 з Плану роботи уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області на 2025 рік; Положення про Відділ охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль); посадову інструкція головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»; копію наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) від 01 березня 2018 року № 15-ОС про призначення ОСОБА_1 .

Як слідує зі змісту Протоколу № 3 засідання дисциплінарної комісії від 30.01.2026, на цьому засіданні голова дисциплінарної комісії Коблик В.Ю. довів до відома членів дисциплінарної комісії, що заступник начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_6 на протокольне доручення засідання дисциплінарної комісії від 28.01.2026 надав інформацію про те, що головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 у період 13.07.2025 здійснено рибоохоронний рейд на р. Західний Буг, на вхідному та скидному каналах Добротвірської ТЕС, Добротвірському водосховищі, згідно з наказом Управління від 30.06.2025 № 46 і складено два протоколи про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 85 КУпАП (а.с. 24).

Член дисциплінарної комісії ОСОБА_6 додатково повідомив про те, що головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 до відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління не надав інформації про те, що працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області 13.07.2025 на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП.

Четверте засідання дисциплінарної комісії відбулося 03.02.2026, на якому виступили: голова дисциплінарної комісії Коблик В.Ю. нагадав присутнім права та обов`язки членів дисциплінарної комісії і запропонував членам дисциплінарної комісії висловити свою позицію чи вбачають наявність дисциплінарного проступку в діях головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 .

Член дисциплінарної комісії ОСОБА_6 вказав, що в діях головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 є дисциплінарний проступок, запропонував застосувати вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за перебування на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до пункту 13 статті 65 Закону України «Про державну службу»: «поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння». Посадові обов`язки державного інспектора передбачають залучення до керування службовим автотранспортом чи човном під час проведення рибоохоронних рейдів, а відсутність документів (посвідчення водія), які надають право керувати вищезгаданими транспортними засобами, своєю чергою не дає змоги повноцінно виконувати посадові обов`язки.

Член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 вказала, що в діях головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 немає дисциплінарного проступку, оскільки в матеріалах дисциплінарної справи немає доказів вини, і «це не заважає йому виконувати свої посадові обов`язки».

Секретар дисциплінарної комісії ОСОБА_4 вказала, що за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, відсутність факту дисциплінарного проступку неможлива.

За наслідками розгляду дисциплінарної справи комісія вирішила подати суб`єкту призначення пропозицію (подання) щодо притягнення державного службовця — головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи згідно з пунктом 13 статті 65 Закону України «Про державну службу» (а.с. 37-41).

Наказом Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області № 14-ОС від 12.02.2026 ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області, звільнено за появу державного службовця на службі у нетверезому стані, у стані наркотичного та токсичного сп`яніння, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», з 13.02.2026 (а.с. 10).

Підставою звільнення вказано стаття 66, пункту 13 частини 2 стаття 65, пункту 4 частини 1 стаття 87 Закону України «Про державну службу», Подання дисциплінарної комісії Львівського рибоохоронного патруля з розгляду дисциплінарних справ стосовно головного державного інспектора відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль» Таратули Ю.Р. від 05.02.2026.

Вважаючи наказ відповідача про звільнення протиправним і таким, що слід скасувати, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин).

Статтею 1 Закону №889-VIII визначено, що державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (частина 1).

Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина 2).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до положень статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина 1).

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (частина 2).

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частина 3).

За правилами ст.8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (частина 1).

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (частина 2).

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, згідно з статтею 65 Закону №889-VIII є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1).

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (частина 2 статті 65 Закону №889-VIII).

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду (частина 3 статті 65 Закону №889-VIII).

Згідно з приписами статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби (частина 1).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 цього Закону (частина 5).

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина 7).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі – дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами частин 1, 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця, 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Приписами частин 1, 2 статті 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктами 4 і 5 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі – державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Відповідно до пунктів 31-35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо доводів позивача про неповноту дисциплінарного провадження та порушення порядку його здійснення суд вказує на таке.

З письмових доказів судом встановлено, що Дисциплінарна комісія, створена наказом Управління № 1-С від 12.01.2026, здійснила дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агенства рибного господарства у Львівській області Таратули Ю.Р. Підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 став лист Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області «Про надання інформації» від 12.01.2026 № 637/41/12/01-2026, отриманий у відповідь на запит Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (а.с. 11).

Головою дисциплінарної комісії листом "Щодо надання пояснень" повідомлено позивача про порушення дисциплінарного провадження відповідно до наказу Управління від 12.01.2026 № 1-С та запропоновано надати пояснення, попереджено про право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитися з дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів (а.с. 14).

Позивач надав пояснення від 26.01.2026 (а.с. 15 зворот).

Листом № 7-17/94-26 від 05.02.2026 голова дисциплінарної комісії ОСОБА_7 додатково повідомив позивача про необхідність надання письмового пояснення начальнику Управління щодо обставин, що спричинили порушення дисциплінарного провадження у термін до 15.02.2026 відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» (а.с. 35 зворот).

Позивач 06.02.2026 подав клопотання дисциплінарній комісії про ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи (а.с. 36 зворот).

Актом № 1 від 06.02.2026 № 7-18/98-26 засвідчено відмову позивача в отриманні відповіді на клопотання від 06.02.2026 № 7-17/98-26 у приміщенні кабінету 3 Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області о 13 годині 50 хвилин 06.02.2026 (а.с. 37).

За результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія вирішила рекомендувати начальнику Управління звільнити ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення до головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" ОСОБА_1 у вигляді звільнення з роботи згідно з пунктом 13 статті 65 Закону України «Про державну службу».

Зі змісту подання Дисциплінарної комісії судом встановлено, що в межах дисциплінарного провадження відбулося 4 засідання, у ході яких підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку, немає обставин, які пом`якшують відповідальність державного службовця. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про відповідність накладеного дисциплінарного стягнення характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, та про дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких застосовано заходи дисциплінарного впливу. Також матеріали справи містять письмові докази про те, що позивача повідомлено про порушення дисциплінарного провадження та двічі запропоновано надати пояснення.

З врахуванням викладеного, суд відхиляє доводи позивача про недотримання процедури проведення дисциплінарного провадження та порушення його прав у такому провадженні, адже такі не знайшли свого підтвердження.

Щодо покликань позивача на відсутність в матеріалах дисциплінарної справи постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 у справі № 466/6850/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп`яніння), суд зазначає, що позивач поза розумним сумнівом знав про існування цього судового рішення, оскільки оскаржував його в апеляційному порядку, і знав що факт складення адміністративного протоколу щодо нього слугував підставою дисциплінарного провадження. Слід зауважити, що позивач не пояснив яким чином відсутність судового рішення в матеріалах дисциплінарного провадження сприяла порушенню його прав у цьому провадженні, адже факт притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП він не заперечує.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що дисциплінарна комісія не могла взяти до уваги рішення у справі про адміністративне правопорушення, як преюдиційне під час вирішення питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме цим рішенням встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя. Цим же рішенням встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Крім того, постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 у справі № 466/6850/25 залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.09.2025 та набрала законної сили (а.с. 149-151).

Щодо доводів позивача про вчинення ним адміністративного правопорушення поза межами робочого часу (протокол складено о 16.28 год. 13.07.2025) суд вказує таке.

Правилами внутрішнього службового розпорядку Управління (пункт 2 розділу ІІІ) передбачено тривалість робочого дня з понеділка по четвер з 8.00 до 17.00, у п`ятницю з 8.00 до 15.45, неділя – вихідний день.

Пунктом четвертим розділу ІІІ цих Правил визначено, що гнучкий режим робочого часу встановлюється на визначений строк або безстроково з урахуванням необхідності дотримання норми робочого часу, передбаченого Законом України “Про державну службу”, або тривалості встановленого для державного службовця неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня) на підставі наказу.

При змінному режимі робочого часу державного службовця відсутній фіксований початок, кінець і тривалість робочого дня, на державного службовця не поширюється встановлена в Управлінні тривалість роботи по днях тижня, за потреби можуть визначатися періоди часу в які державний службовець зобов`язаний бути присутнім на робочому місці. При змінному режимі робочого часу державного службовця є обов`язковим облік щоденної тривалості його робочого дня.

Державний службовець, який працює за змінним режимом робочого часу, самостійно контролює загальну тривалість свого робочого часу протягом тижня з метою недопущення її перевищення.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 "Про затвердження порядку проведення рибоохоронних рейдів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.11.2018 за №1296/32748 (зі змінами), наказом начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області № 46 від 30.06.2025 “Про проведення рибоохоронних рейдів” наказано:

з метою перевірки дотримання вимог правил рибальства та природоохоронного законодавства для проведення рибоохоронних рейдів направити рейдові групи по рибогосподарських водних об`єктах, ринках, стихійних ринках, інших можливих місцях збуту водних біоресурсів та заборонених знарядь лову в межах Львівської області із залученням представників ГУ НП у Львівській області (за згодою), Державної екологічної інспекції у Львівській області (за згодою), Держпродспоживслужби у Львівській області (за згодою) та Подільсько-Карпатського міжрегіонального управління Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (за згодою) з 01.07.2025 по 31.07.2025 включно:

- (рейдова група № 1) у складі головних державних інспекторів відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Таратули Ю.Р., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , старшого державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Гутника І.Є. із залученням громадських інспекторів рибоохорони (за згодою).

Старшим рейдової групи призначено головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” ОСОБА_1 .

Суд враховує те, що у день складення протоколу про адміністративне правопорушення у неділю 13.07.2025 позивач перебував на роботі – проводив рибоохоронний рейд, доказом чого є складені позивачем 13.07.2025 2 протоколи про адміністративні правопорушення і прийняті постанови по справах про адміністративні правопорушення, якими накладено штрафи на правопорушників (а.с. 160-163).

Сторони цього факту не заперечують, а можливість рибоохоронних рейдів у вихідні дні передбачена пунктом 5 Розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку, за що державний службовець за його заявою отримує відповідний день відпочинку (а.с. 44). Скорочення тривалості робочого дня у вихідний день Правилами не передбачено.

Про вказане також свідчить Службова записка позивача від 08.07.2025 з проханням надати відгули на 10.07.2025 та 11.07.2025 року за проведені рибоохоронні рейди згідно з наказом № 46 від 30.06.2025 у вихідні дні 01.06.2025 та 15.06.2025 (а.с. 115).

У контексті встановлених обставин суд не бере до уваги наданий позивачем табель робочого часу, у якому не відображено роботу ОСОБА_1 у неділю 13.07.2025, адже це спростовано іншими письмовими доказами у справі.

Щодо посилань позивача на окрему думку члена дисциплінарної комісії ОСОБА_11 , суд звертає увагу, що згідно з п. 34 Порядку №1039 члени дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Згідно з п. 36 Порядку №1039 саме суб`єкт призначення, в даному випадку керівник Управління за результатами розгляду дисциплінарного провадження приймає кінцеве рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Щодо інших доводів сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тому за викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі і висновків суду не змінюють.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає оскаржений наказ законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до чинного законодавства.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, немає підстав для задоволення таких вимог.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість рішення відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління Державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (79034 м. Львів вул. Тернопільська 2а; код ЄДРПОУ 41759514)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур