Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №380/26181/24 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №380/26181/24

Суддя: Братичак Уляна Володимирівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 рокусправа № 380/26181/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Жовківської окружної прокуратури до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб – Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової (державної) адміністрації, Міністерства культури України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Жовківської окружної прокуратури до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб – Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової (державної) адміністрації, Міністерства культури України, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини;

- зобов`язати відповідача утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини та погодити його у встановленому законом порядку.

Позов обґрунтований тим, що нормами Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, що входить до повноважень місцевих рад за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Позивач вказує, що Жовківською окружною прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію Новояричівської селищної ради Самбірського району Львівської області щодо створення спеціально уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини та встановлено, що він не утворювався. Зазначає, що орган місцевого самоврядування в особі Новояричівської селищної ради зобов`язаний створити у своєму складі спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини, тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.01.2026 на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (звільнення судді з посади) заява розподілена до провадження судді Братичак У.В.

Ухвалою судді від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Вказує, що Рішенням сесії Новояричівської селищної ради №5813 від 26 лютого 2025 року «Про перейменування Відділу архітектури, містобудування, земельних відносин та екології виконавчого комітету Новояричівської селищної ради та затвердження Положення у новій редакції» Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин та екології виконавчого комітету Новояричівської селищної ради перейменовано на Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради.

При цьому, утворення Відділу архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради також погоджено у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.

Від Міністерства культури України до суду надійшли письмові пояснення, у яких повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року №1396 перейменовано Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на Міністерство культури України.

Зазначає, що 23 травня 2025 року до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшов лист Новояричівської селищної ради від 11 квітня 2025 року № 01-37/436, яким було направлено на погодження рішення Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області LXII чергової сесії VII скликання № 5813 від 26 лютого 2025 року «Про перейменування Відділу архітектури, містобудування, земельних відносин та екології виконавчого комітету Новояричівської селищної ради та затвердження Положення у новій редакції» та Положення «Про Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради».

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України розглянуло направлені матеріали та 03 червня 2025 року погодило створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, а саме: Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Новояричівська селищна рада Львівського району Львівської області є органом місцевого самоврядування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, та виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджено список історичних населених місць України, у який увійшло селище Новий Яричів.

02.09.2024 окружною прокуратурою скеровано запит голові Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області щодо створення селищною радою спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно інформації Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, викладеної у листі №01-37/1381 від 25.11.2024 в Новояричівській селищній раді не утворено спеціальний виконавчий орган у сфері охорони культурної спадщини та проводиться напрацювання проекту положення про відділ у сфері охорони культурної спадщини Новояричівської селищної ради.

Згідно інформації Львівської обласної військової (державної) адміністрації, викладеної у листі №5/14-12576/0/2-24/7-16 від 22.10.2024, з метою збереження пам`яток культурної спадщини, які розміщені на території Львівської області, департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації скеровано листи до районних державних адміністрацій від 27.01.2022 № 16-288/0/22 та до органів місцевого самоврядування від 27.01.2022 № 16-290/0/2-22 щодо створення уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини у територіальній громаді та призначення керівника відповідного органу на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Орган охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації додатково звертався до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області листом № 16-4314/0/2-23 від 29.12.2023.

Враховуючи те, що до органу охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації не надходило звернень від Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області щодо надання погоджень на призначення керівників спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації вчергове скеровано лист до органу місцевого самоврядування № 16-3818/0/2-24 від 30.09.2024.

Згідно з інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, викладеною у листі №06/13/10326-24 від 21.11.2024, за погодженням щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Новояричівською селищною рада Львівського району Львівської області до МКІПУ не зверталась.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року №1396 перейменовано Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на Міністерство культури України.

З огляду на те, що відповідачем не утворено спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» позивач звернувся з до суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами..

Відповідно до статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР у галузі будівництва до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Згідно з підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону № 280/97-ВР у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Згідно з частиною третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Частиною першою статті 54 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), серед інших, належить виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 1805-III відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

У постановах від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 20.07.2021 у справі №480/3093/20, від 03.04.2024 у справі № 520/18822/2020 Верховний Суд уже вирішував питання наявності у сільських, селищних, міських рад обов`язку зі створення в структурі виконавчого комітету спеціальних виконавчих органів (служби у справах дітей та органу з питань містобудування та архітектури) і дійшов висновку щодо обов`язкового їх створення, оскільки це прямо передбачено відповідним законом.

Таким чином для обґрунтованого висновку щодо дотримання відповідачем у спірних правовідносинах вимог законодавства необхідно встановити чи передбачено законодавством обов`язок відповідача зі створення в складі виконавчого комітету спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини саме як окремого виконавчого органу.

Відповідні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду, який в постанові від 27.08.2025 у справі № 380/3191/24 зазначив наступне.

Так, позивач, аргументуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідачем не виконано вимоги статті 3 Закону № 1805-III щодо обов`язкового створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини як окремого виконавчого органу.

Водночас, стаття 3 Закону № 1805-III лише визначає, які саме органи є спеціально уповноваженими з питань охорони культурної спадщини, декларуючи, що саме вони здійснюватимуть у цій сфері державне управління.

При цьому, як стаття 3 Закону № 1805-III, так і в цілому Закон № 1805-III не містять вимог щодо обов`язкового створення в структурі виконавчих органів сільських, селищних, міських рад окремого виконавчого органу з питань охорони культурної спадщини.

Натомість норми частини третьої статті 3 Закону № 1805-III полягають в тому, що у сільських, селищних, міських радах населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, відповідний виконавчий орган може бути утворено, однак виключно за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Такий зміст закону вказує на те, що створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини саме як окремого (відповідного) виконавчого органу є радше винятком, а не загальним правилом.

Крім того, за правилами частини першої статті 54 Закону № 280/97-ВР створення виконавчих органів є правом місцевої ради, яке реалізується ними на власний розсуд для забезпечення здійснення повноважень, що належать до відання їх виконавчих органів.

Таким чином віднесення законом тих чи інших повноважень до компетенції виконавчих органів місцевих рад не означає, що для реалізації кожного з них потрібен окремий орган.

Єдиний виняток з цього правила передбачено частиною третьої статті 51 Закону №280/97-ВР, відповідно до якої у складі виконавчого комітету ради обов`язково утворюється орган з питань містобудування та архітектури.

Вимоги щодо обов`язкового утворення у складі виконавчого комітету ради інших органів, в т.ч. з питань охорони культурної спадщини, Закон № 280/97-ВР як і Закон № 1805-III також не містять.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача створити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини саме як окремий виконавчий є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Водночас, в ході розгляду справи та наданих Міністерством культури України документів, судом встановлено, що 23 травня 2025 року до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшов лист Новояричівської селищної ради від 11 квітня 2025 року № 01-37/436, яким було направлено на погодження рішення Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області LXII чергової сесії VII скликання №5813 від 26 лютого 2025 року «Про перейменування Відділу архітектури, містобудування, земельних відносин та екології виконавчого комітету Новояричівської селищної ради та затвердження Положення у новій редакції» та Положення «Про Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради».

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України розглянуло направлені матеріали та 03 червня 2025 року погодило створення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, а саме: Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради.

Таким чином, з відзиву на позовну заяву, письмових пояснень Міністерства культури України та долучених до них документів, слідує, що Новояричівська селищна рада забезпечує виконання повноважень у сфері охорони культурної спадщини шляхом покладення цих функцій на Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради.

Жодних доказів того, що в такий спосіб відповідачем неналежно здійснюються заходи, передбачені Законом № 1805-III щодо забезпечення державного управління у сфері охорони культурної спадщини позивачем до суду не надано.

При цьому, передбачені підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР делеговані повноваження щодо організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури належать до числа повноважень саме у галузі будівництва, тому покладення їх виконання саме на Відділ архітектури, містобудування, земельних відносин, охорони культурної спадщини та екології Новояричівської селищної ради є виправданим і не свідчить про протиправну бездіяльність.

Крім того, ключовою ідеєю Закону № 1805-III є здійснення державного управління у сфері охорони культурної спадщини саме виконавчими органами, а не до прикладу місцевими радами як представницькими органами місцевого самоврядування.

Такого висновку дозволяє дійти зміст частини першої статті 3 Закону № 1805-III, якою до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини віднесено виключно виконавчі органи: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Таким чином здійснення повноважень у сфері охорони культурної спадщини органами виконавчої влади, в т. ч. виконавчими органами місцевих рад, відповідає положенням статті 19 Конституції України.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 27.08.2025 у справі № 380/3191/24, які враховуються при розгляді даної справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua