Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/11776/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року справа № 320/11776/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Молочний альянс»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Молочний альянс» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2026 № 0148342303 на суму грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням 52 746 360,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 13 186 590,00 грн, що разом становить 65 932 950,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2026 № 0148342303 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що під час виплати дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. правомірно застосував положення Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування, оскільки нерезидент був податковим резидентом Королівства Нідерландів, володів 100 відсотками акцій товариства та здійснив інвестицію у встановленому міжнародним договором розмірі. Вважає, що контролюючим органом не доведено відсутності у нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу. Крім того, посилається на неправомірність повторної перевірки, порушення вимог щодо оформлення та перекладу документів, отриманих від іноземного компетентного органу, а також пропуск строків давності для визначення податкового зобов`язання.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Зазначає, що отриманою від компетентного органу Королівства Нідерландів інформацією встановлено подальший розподіл переважної частини дивідендів, отриманих компанією MILCO HOLDING N.V., через компанію MICO INVESTMENTS B.V. на користь M.P.T. Milk Products & Technologies Limited. На думку відповідача, зазначені обставини свідчать про відсутність у MILCO HOLDING N.V. статусу бенефіціарного власника доходу та безпідставне застосування позивачем звільнення від оподаткування. Вважає, що документальну позапланову перевірку проведено за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав, а визначення податкового зобов`язання та застосування штрафних санкцій здійснено відповідно до вимог законодавства.

III. Процесуальні дії у справі

17.03.2026 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №320/11776/26 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

06.04.2026 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі було відкрито загальне позовне провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 05.05.2026 року о 14.00 год.

23.04.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

28.04.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

05.05.2026 у судове засідання з`явились сторони. Дослідивши матеріали справи вислухавши думку сторін суд на місці оголосив перерву у підготовчому засіданні, наступне судове засідання відбудеться 28.05.2026 о 14:00.

28.05.2026 від представника позивача до суду надійшло додаткове пояснення в адміністративній справі.

28.05.2026 у судове засідання з`явились сторони, дослідивши матеріали справи вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 23.06.2026 на 15:30.

23.06.2026 у судове засідання з`явились сторони, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив оголосити перерву, наступне с/з відбудеться 06.08.2026 на 15:00.

05.08.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про додаткові пояснення.

06.08.2026 в адміністративній справі судове засідання знято з розгляду у зв`язку з причин перебування судді Леонтовича А.М. у щорічній відпустці, наступне судове засідання призначено на 08.09.26 15:30 год.

08.09.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

08.09.2026 у судове засідання сторони не з`явились. Суд на місці ухвалив на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Приватне акціонерне товариство «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 34480442) здійснювало господарську діяльність, у тому числі операції з виплати дивідендів нерезиденту MILCO HOLDING N.V. (Королівство Нідерландів).

Відповідно до статуту ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» єдиним акціонером товариства була компанія MILCO HOLDING N.V., місцезнаходження: WTC Building, Tower C11, Strawinskylaan 1143, 1077 XX, Amsterdam, the Netherlands, якій належало 100 відсотків акцій товариства.

Згідно з матеріалами справи компанією MILCO HOLDING N.V. 29.11.2010 здійснено внесок до акціонерного капіталу товариства в розмірі 23 500 000,00 грн, а 14.05.2018 — у розмірі 7 366 200,00 грн.

Станом на 01.06.2018 загальний розмір внеску до статутного капіталу товариства становив 30 866 165,00 грн, що відповідало еквіваленту 1 240 000,00 доларів США.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій від 09.01.2018 № 04/1/2018, виданого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 07.06.2018, зареєстровано випуск 30 866 165 простих іменних акцій ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» номінальною вартістю 1,00 грн кожна на загальну суму 30 866 165,00 грн.

Зазначеним свідоцтвом анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 28.04.2010 № 30/10/І/10 та тимчасове свідоцтво від 09.01.2018 № 04/1/2018-Т.

Рішенням одноосібного акціонера ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» від 15.06.2018 вирішено розподілити нерозподілений прибуток товариства за 2016 рік у розмірі 405 080 990,54 грн, з якого 312 000 000,00 грн спрямувати на виплату дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V., а залишок у розмірі 93 080 990,54 грн залишити нерозподіленим.

На виконання зазначеного рішення 27.06.2018 ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» перерахувало на рахунок компанії MILCO HOLDING N.V. дивіденди в розмірі 5 000 000,00 євро, що становило 152 839 995,00 грн.

04.07.2018 товариством перераховано зазначеному нерезиденту дивіденди в розмірі 1 960 000,00 євро, що становило 60 129 048,56 грн.

20.07.2018 ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» здійснило перерахування дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. у розмірі 3 217 510,00 євро, що становило 98 701 157,23 грн.

Рішенням одноосібного акціонера від 25.07.2018 вирішено додатково спрямувати на виплату дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. 40 000 000,00 грн із залишку нерозподіленого прибутку товариства за 2016 рік.

Відповідно до зазначеного рішення залишок нерозподіленого прибутку товариства за 2016 рік після додаткового розподілу становив 53 080 990,54 грн.

Рішенням від 25.07.2018 також визначено здійснювати виплату дивідендів у євро за курсом Національного банку України на день перерахування власних коштів або за комерційним курсом уповноваженого банку на день придбання іноземної валюти.

07.08.2018 товариством перераховано компанії MILCO HOLDING N.V. дивіденди в розмірі 1 276 327,00 євро, що становило 39 972 200,44 грн.

Таким чином, протягом періоду з 27.06.2018 по 07.08.2018 ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» здійснило чотири виплати дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. на загальну суму 11 453 837,00 євро, що становило 351 642 401,23 грн.

Зазначені перерахування підтверджуються банківськими виписками за рахунком № НОМЕР_1 , відкритим товариством в АТ «УКРСИББАНК», та документами щодо здійснення міжнародних платежів.

У призначенні платежів зазначено, що кошти перераховувалися як дивіденди відповідно до рішень акціонера від 15.06.2018 та 25.07.2018.

Під час здійснення зазначених виплат товариство застосувало положення Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 та не утримувало податок із доходів нерезидента.

З матеріалів справи вбачається, що компанія MILCO HOLDING N.V. у 2018 році отримала від ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» дивіденди в розмірі 11 453 837,00 євро.

Відповідно до фінансової звітності компанії MILCO HOLDING N.V. за 2018 рік її прибуток становив 11 384 809,00 євро, загальна сума витрат — 69 028,00 євро, з яких юридичні та корпоративні витрати становили 42 597,00 євро, управлінські й адміністративні витрати — 11 627,00 євро.

Управління справами MILCO HOLDING N.V. здійснювалося за участю компанії Amicorp Netherlands B.V. відповідно до договору про управління.

Згідно з фінансовою звітністю та бухгалтерськими документами 16.08.2018 компанія MILCO HOLDING N.V. здійснила розподіл дивідендів своєму єдиному акціонеру MICO INVESTMENTS B.V. у розмірі 11 303 577,00 євро.

Компанія MICO INVESTMENTS B.V. зареєстрована 02.11.2016 у Королівстві Нідерландів за реєстраційним номером 35751754, місцезнаходження: Strawinskylaan 1143, 1077 XX, Amsterdam, the Netherlands.

Статутний капітал компанії MICO INVESTMENTS B.V. становив 18 000,00 євро.

Відповідно до інформації компетентного органу Королівства Нідерландів у 2018 році компанія MICO INVESTMENTS B.V. не мала найманого персоналу.

Згідно з податковою декларацією за 2018 рік компанією MICO INVESTMENTS B.V. задекларовано збиток у розмірі 40 766,00 євро.

У 2018 році компанія MICO INVESTMENTS B.V. отримала від MILCO HOLDING N.V. дивіденди в розмірі 11 303 577,00 євро та здійснила подальший розподіл дивідендів своєму єдиному акціонеру M.P.T. Milk Products & Technologies Limited у розмірі 11 253 577,00 євро.

Компанія M.P.T. Milk Products & Technologies Limited зареєстрована 20.05.2009 у Республіці Кіпр за реєстраційним номером HE244130, місцезнаходження: Dimitriou Karatasou, 15, Anastasio Building, Strovolos, Nicosia, Cyprus.

Відповідно до отриманих відомостей до складу директорів компанії M.P.T. Milk Products & Technologies Limited входили Amicorp Netherlands B.V. з 03.10.2016 та Roman Vovchenko з 01.08.2017.

Таким чином, із загальної суми дивідендів у розмірі 11 453 837,00 євро, виплачених ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» компанії MILCO HOLDING N.V., остання розподілила компанії MICO INVESTMENTS B.V. 11 303 577,00 євро, яка, своєю чергою, розподілила компанії M.P.T. Milk Products & Technologies Limited 11 253 577,00 євро.

Наведені відомості щодо діяльності іноземних компаній, їх корпоративних зв`язків, фінансових показників та розподілу дивідендів містяться в інформації компетентного органу Королівства Нідерландів.

У період з 01.04.2016 по 31.03.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову перевірку ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 04.09.2019 № 2/26-15-05-01-06/34480442.

У пункті 3.1.1.3 зазначеного акта відображено операції товариства з виплати дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. у 2018 році.

07.08.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві листом № 1019/8/26-15-14-06-04-26 ініційовано отримання інформації від компетентного органу Королівства Нідерландів щодо компанії MILCO HOLDING N.V., її взаємовідносин із ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» та статусу фактичного власника отриманих дивідендів.

31.08.2021 компетентним органом Королівства Нідерландів підготовлено відповідь № HEF15435-V щодо компанії MILCO HOLDING N.V.

08.02.2024 Державною податковою службою України листом № 251/ІКО/99-00-16-01-01-07 доведено до Головного управління ДПС у м. Києві інформацію, отриману від компетентного органу Королівства Нідерландів.

Зазначений лист зареєстровано в Головному управлінні ДПС у м. Києві 09.02.2024 за вхідним № 18/ІКО.

14.04.2025 компетентним органом Королівства Нідерландів підготовлено відповідь № HEF23501-V щодо компанії MICO INVESTMENTS B.V.

29.04.2025 Державною податковою службою України листом № 639/ІКО/99-00-23-01-02-07 доведено відповідну інформацію до Головного управління ДПС у м. Києві, де її зареєстровано за вхідним № 97/ІКО.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2025 № 8545-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час виплати доходів у вигляді дивідендів із джерелом походження з України нерезиденту MILCO HOLDING N.V. за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

29.12.2025 контролюючим органом направлено товариству запит щодо надання документів, на підставі яких прийнято рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V.

30.12.2025 товариством надано відповідь, у якій зазначено, що на момент прийняття рішень про виплату дивідендів компанія MILCO HOLDING N.V. була єдиним акціонером товариства, у зв`язку з чим відповідні рішення оформлювалися письмовими рішеннями одноосібного акціонера.

31.12.2025 контролюючим органом направлено запит щодо надання платіжних доручень, які підтверджують виплату дивідендів нерезиденту.

05.01.2026 товариством повідомлено про неможливість надання платіжних доручень у зв`язку з оновленням програмного забезпечення системи «Клієнт-банк» АТ «УКРСИББАНК» та надано документи SWIFT щодо платежів від 27.06.2018, 04.07.2018, 20.07.2018 та 07.08.2018.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2026 № 51-п продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 20.01.2026 № 2725/Ж5/26-15-23-03-21/34480442.

В акті перевірки контролюючим органом установлено, що під час виплати дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. у 2018 році товариством не утримано та не перераховано до бюджету податок із доходів нерезидента.

Контролюючий орган дійшов висновку, що компанія MILCO HOLDING N.V. не була бенефіціарним (фактичним) власником отриманого доходу, у зв`язку з чим ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» неправомірно застосувало звільнення від оподаткування відповідно до міжнародного договору.

За результатами перевірки встановлено порушення пунктів 103.2, 103.3 статті 103 та підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, що, за висновком контролюючого органу, призвело до неутримання та неперерахування податку з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків у загальному розмірі 52 746 360,00 грн.

02.02.2026 ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» подало заперечення на акт перевірки № 8.

Листом від 19.02.2026 № 6568/Ж12/26-15-23-03-08 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило товариство про результати розгляду заперечень, залишивши висновки акта перевірки без змін.

26.02.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0148342303 форми «Д», яким ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 52 746 360,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 13 186 590,00 грн, усього на суму 65 932 950,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

V. Норми права

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, є, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом.

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент здійснення спірних виплат, резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи виплату доходу із джерелом його походження з України, утримує податок із такого доходу за ставкою 15 відсотків його суми та за його рахунок. Податок сплачується до бюджету під час виплати доходу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

За приписами пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно з пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України у редакції, чинній у 2018 році, особа, яка виплачує доходи нерезиденту, має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України, на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється за умови надання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, документа, що підтверджує статус податкового резидента відповідно до вимог пункту 103.4 статті 103 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент здійснення спірних виплат, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем або лише посередником щодо такого доходу.

Відповідно до пункту 103.4 статті 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України або застосування зменшеної ставки податку є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки або її нотаріально засвідченої копії, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 3 статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995 у редакції, застосовній до виплат 2018 року, дивіденди, що сплачуються компанією — резидентом однієї Договірної Держави компанії — резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в цій другій Державі, якщо компанія, яка отримує дивіденди, безпосередньо володіє щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди, та здійснила інвестицію в капітал такої компанії в розмірі щонайменше 300 000 доларів США або еквівалентної суми.

Положення Конвенції щодо оподаткування дивідендів застосовуються з урахуванням її автентичних текстів та правил тлумачення міжнародних договорів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, крім Національного банку України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою є перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового й бухгалтерського обліку, первинних документів та отриманих у встановленому законом порядку документів і податкової інформації.

Відповідно до підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, охоплених попередніми перевірками платника податків, та свідчать про порушення ним законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Така перевірка проводиться виключно щодо питань, які стали підставою для її проведення.

Згідно з пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України встановлено граничну тривалість документальних позапланових перевірок залежно від категорії платника податків. Продовження строків таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи в межах, визначених цією нормою.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, а у разі застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу — 2555 дня, що настає за останнім днем установленого законом граничного строку подання відповідної податкової декларації та/або граничного строку сплати грошового зобов`язання у випадках, визначених цією нормою.

Зазначені зміни до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України внесено Законом України від 21.05.2024 № 3721-IX.

Пунктом 73 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено особливості застосування 2555-денного строку зберігання документів та визначення контролюючим органом грошових зобов`язань щодо документів та інформації, пов`язаних із застосуванням пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності відповідним законом.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було передбачено зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, у зв`язку із запровадженням карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено особливості справляння податків і зборів у період дії воєнного стану.

Підпунктом 69.9 пункту 69 цього підрозділу у відповідних редакціях передбачалося зупинення перебігу визначених податковим законодавством строків із установленими законом винятками. Обсяг таких винятків змінювався протягом дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час здійснення виплат у 2018 році, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнули накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягала нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнули накладення штрафу в розмірі 50 відсотків, а вчинені протягом 1095 днів утретє та більше — у розмірі 75 відсотків суми податку.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, дослідивши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача та надані сторонами докази, суд виходить із такого.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2026 № 0148342303, яким Приватному акціонерному товариству «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 34480442) визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 52 746 360,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 13 186 590,00 грн.

Спір між сторонами виник у зв`язку із застосуванням позивачем звільнення від оподаткування доходів нерезидента під час виплати у 2018 році дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. (Королівство Нідерландів) та встановленням контролюючим органом відсутності у зазначеної компанії статусу бенефіціарного (фактичного) власника отриманого доходу.

Відповідно до підпункту «б» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, належать дивіденди, які сплачуються резидентом.

Згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час здійснення спірних виплат, резидент, який здійснює на користь нерезидента виплату доходу із джерелом його походження з України, зобов`язаний утримати податок із такого доходу за ставкою 15 відсотків його суми та за його рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

Пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України передбачено право податкового агента самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену міжнародним договором України, за умови, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу та резидентом держави, з якою Україною укладено відповідний міжнародний договір.

За змістом пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування положень міжнародного договору вважається особа, яка має право на отримання відповідного доходу. Водночас таким власником не може бути особа, яка, хоча формально й має право на отримання доходу, виступає агентом, номінальним утримувачем або лише посередником щодо цього доходу.

Таким чином, застосування звільнення від оподаткування доходів нерезидента передбачає не лише підтвердження його податкового резидентства, а й встановлення відповідності фактичного отримувача доходу умовам міжнародного договору.

Судом установлено, що у 2018 році єдиним акціонером ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» була компанія MILCO HOLDING N.V., зареєстрована у Королівстві Нідерландів, якій належало 100 відсотків акцій позивача.

Відповідно до матеріалів перевірки компанією MILCO HOLDING N.V. здійснено внески до акціонерного капіталу товариства 29.11.2010 у розмірі 23 500 000,00 грн та 14.05.2018 у розмірі 7 366 200,00 грн.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій від 09.01.2018 № 04/1/2018, виданим 07.06.2018, загальна номінальна вартість акцій ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» становила 30 866 165,00 грн.

На підставі рішень одноосібного акціонера від 15.06.2018 та 25.07.2018 позивачем здійснено виплату дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. у загальному розмірі 11 453 837,00 євро, що становило 351 642 401,23 грн.

Зокрема, 27.06.2018 перераховано 5 000 000,00 євро, що становило 152 839 995,00 грн; 04.07.2018 - 1 960 000,00 євро, що становило 60 129 048,56 грн; 20.07.2018 - 3 217 510,00 євро, що становило 98 701 157,23 грн; 07.08.2018 - 1 276 327,00 євро, що становило 39 972 200,44 грн.

Зазначені обставини підтверджуються банківськими документами та не заперечуються сторонами.

Під час здійснення вказаних виплат позивач не утримував податок із доходів нерезидента, посилаючись на положення пункту 3 статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995.

Відповідно до пункту 3 статті 10 зазначеної Конвенції у редакції, застосовній до виплат 2018 року, дивіденди могли оподатковуватися виключно у державі резиденції їх одержувача за умови відповідності встановленим міжнародним договором вимогам щодо безпосередньої участі у капіталі компанії, яка виплачує дивіденди, та розміру здійсненої інвестиції.

Позивач обґрунтовує правомірність застосування зазначеної норми тим, що MILCO HOLDING N.V. була резидентом Королівства Нідерландів, безпосередньо володіла всіма акціями товариства та здійснила інвестицію, розмір якої перевищував передбачений Конвенцією мінімальний поріг.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що факт володіння корпоративними правами та здійснення інвестиції підтверджує виконання відповідних умов участі у капіталі українського товариства, однак не є безумовним підтвердженням статусу бенефіціарного власника дивідендів.

Для вирішення питання щодо застосування міжнародного договору істотне значення має фактичний характер діяльності нерезидента, його роль у корпоративній структурі та можливість самостійного розпорядження отриманим доходом.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві раніше проведено документальну планову перевірку позивача за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт від 04.09.2019 № 2/26-15-05-01-06/34480442.

З метою перевірки дотримання вимог статті 103 Податкового кодексу України листом від 07.08.2019 № 1019/8/26-15-14-06-04-26 ініційовано отримання інформації від компетентного органу Королівства Нідерландів щодо компанії MILCO HOLDING N.V., її взаємовідносин із позивачем та підтвердження статусу фактичного власника дивідендів.

Листом ДПС України від 08.02.2024 № 251/ІКО/99-00-16-01-01-07 до Головного управління ДПС у м. Києві доведено інформацію, отриману від компетентного органу Королівства Нідерландів за відповіддю від 31.08.2021 № HEF15435-V.

Крім того, листом ДПС України від 29.04.2025 № 639/ІКО/99-00-23-01-02-07 доведено інформацію компетентного органу Королівства Нідерландів за відповіддю від 14.04.2025 № HEF23501-V щодо компанії MICO INVESTMENTS B.V.

Зазначені матеріали містили відомості про корпоративну структуру компаній, фінансову звітність, податкові декларації, бухгалтерські операції та розподіл дивідендів.

З отриманих документів установлено, що компанія MILCO HOLDING N.V. здійснювала діяльність як проміжна холдингова та фінансова компанія.

Згідно з фінансовою звітністю за 2018 рік MILCO HOLDING N.V. отримала від ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» дивіденди в розмірі 11 453 837,00 євро.

Прибуток компанії за 2018 рік становив 11 384 809,00 євро, загальні витрати - 69 028,00 євро, з яких юридичні та корпоративні витрати становили 42 597,00 євро, управлінські й адміністративні витрати — 11 627,00 євро.

Відповідно до наданих документів управління справами MILCO HOLDING N.V. здійснювалося за участю компанії Amicorp Netherlands B.V. на підставі відповідного договору про управління.

Зокрема, положеннями договору передбачалося здійснення Amicorp Netherlands B.V. управління справами MILCO HOLDING N.V. відповідно до законодавства, статуту компанії та рішень її акціонерів.

Згідно з фінансовою звітністю та реєстром операцій за бухгалтерським рахунком «Дивіденди» 16.08.2018 компанія MILCO HOLDING N.V. розподілила своєму єдиному акціонеру MICO INVESTMENTS B.V. дивіденди в розмірі 11 303 577,00 євро.

Таким чином, із загальної суми отриманих від позивача дивідендів у розмірі 11 453 837,00 євро компанією MILCO HOLDING N.V. здійснено подальший розподіл 11 303 577,00 євро, що становить переважну частину отриманого доходу.

Щодо компанії MICO INVESTMENTS B.V. судом установлено, що вона зареєстрована 02.11.2016 у Королівстві Нідерландів за реєстраційним номером 35751754, місцезнаходження: Strawinskylaan 1143, 1077 XX Amsterdam.

Статутний капітал компанії становив 18 000,00 євро.

Відповідно до інформації компетентного органу Королівства Нідерландів у 2018 році MICO INVESTMENTS B.V. не мала найманого персоналу.

Згідно з податковою декларацією за 2018 рік компанією задекларовано збиток у розмірі 40 766,00 євро.

У 2018 році MICO INVESTMENTS B.V. отримала від MILCO HOLDING N.V. дивіденди в розмірі 11 303 577,00 євро та здійснила подальший розподіл дивідендів своєму єдиному акціонеру M.P.T. Milk Products & Technologies Limited у розмірі 11 253 577,00 євро.

Компанія M.P.T. Milk Products & Technologies Limited зареєстрована 20.05.2009 у Республіці Кіпр за реєстраційним номером HE244130, місцезнаходження: Dimitriou Karatasou, 15, Anastasio Building, 6th floor, Flat/Office 601, Strovolos, 2024, Nicosia, Cyprus.

Відповідно до отриманих відомостей до керівного складу компанії входили Amicorp Netherlands B.V. як директор категорії B з 03.10.2016 та Vovchenko Roman як директор категорії A з 01.08.2017.

Зазначена компанія була єдиним акціонером MICO INVESTMENTS B.V. та отримувачем дивідендів, розподілених останньою.

Отже, матеріалами перевірки встановлено послідовний розподіл дивідендів між ПрАТ «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС», MILCO HOLDING N.V., MICO INVESTMENTS B.V. та M.P.T. Milk Products & Technologies Limited.

При цьому із 11 453 837,00 євро, виплачених позивачем компанії MILCO HOLDING N.V., у межах зазначеної корпоративної структури на користь кіпрської компанії розподілено 11 253 577,00 євро, що становить приблизно 98,25 % первісної суми дивідендів.

Суд зазначає, що сам собою факт подальшого розподілу дивідендів між учасниками корпоративної структури не виключає статусу бенефіціарного власника доходу.

Водночас у цій справі відповідна обставина оцінюється у сукупності з характером діяльності MILCO HOLDING N.V. як проміжної холдингової та фінансової компанії, обсягом отриманого доходу, розміром її витрат, характером управління та подальшим розподілом практично всієї суми дивідендів.

Наведені обставини підтверджують висновки контролюючого органу щодо функціонування MILCO HOLDING N.V. та MICO INVESTMENTS B.V. як проміжних компаній у структурі розподілу доходу.

Доводи позивача про самостійний правовий статус MILCO HOLDING N.V., наявність у неї корпоративних прав та формального права на отримання дивідендів не спростовують установленого контролюючим органом характеру операцій.

При цьому суд не ототожнює статус юридичної особи та податкового резидента зі статусом фактичного власника конкретного доходу, оскільки зазначені поняття мають різне правове значення для застосування міжнародного договору.

Посилання позивача на те, що законодавство у 2018 році не встановлювало обов`язку отримувати окремі документи на підтвердження бенефіціарного володіння доходом, суд відхиляє, оскільки відсутність обов`язку отримання документа певної форми не скасовує необхідності дотримання матеріальних умов застосування податкової пільги.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо неможливості застосування вимог про бенефіціарне володіння з огляду на відмінності між українським та англійським текстами Конвенції.

Відповідно до заключних положень Конвенції її укладено українською, нідерландською та англійською мовами, причому всі три тексти є автентичними. У разі розбіжностей у тлумаченні між українським та нідерландським текстами перевага надається англійському тексту.

Положення пункту 3 статті 10 Конвенції у редакції, застосовній до спірних виплат, підлягають тлумаченню з урахуванням зазначених правил, а також вимог статті 103 Податкового кодексу України.

Таким чином, наведені позивачем розбіжності у формулюваннях не свідчать про безумовне право застосовувати звільнення від оподаткування без установлення фактичного власника доходу.

Щодо доводів позивача про неправомірність проведення повторної перевірки за період, який уже був предметом податкового контролю, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться у разі отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, охоплених попередніми перевірками платника податків, та свідчать про порушення ним законодавства.

Отже, зазначена норма прямо передбачає можливість проведення документальної позапланової перевірки щодо питань, які вже перевірялися, за умови отримання відповідної інформації від іноземних державних органів.

Судом установлено, що після проведення планової перевірки у 2019 році контролюючим органом отримано інформацію компетентного органу Королівства Нідерландів щодо діяльності MILCO HOLDING N.V. та MICO INVESTMENTS B.V., а також щодо подальшого розподілу дивідендів, виплачених позивачем у 2018 році.

На підставі зазначеної інформації наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2025 № 8545-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час виплати дивідендів нерезиденту MILCO HOLDING N.V. за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Наказом від 05.01.2026 № 51-п строк проведення перевірки продовжено.

За результатами перевірки складено акт від 20.01.2026 № 2725/Ж5/26-15-23-03-21/34480442.

Таким чином, підставою для проведення документальної позапланової перевірки стало отримання інформації від компетентного органу іноземної держави після завершення попередньої планової перевірки.

За таких обставин суд не вбачає порушення вимог підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності належним чином оформлених перекладів документів компетентного органу Королівства Нідерландів на момент призначення та проведення перевірки, суд зазначає, що факт отримання відповідної інформації контролюючим органом та дата оформлення її перекладу є різними обставинами.

Як установлено судом, інформацію компетентного органу Королівства Нідерландів доведено до Головного управління ДПС у м. Києві листами ДПС України від 08.02.2024 № 251/ІКО/99-00-16-01-01-07 та від 29.04.2025 № 639/ІКО/99-00-23-01-02-07.

Позивач посилається на оформлення перекладів відповідних документів лише 01.05.2026.

Водночас зазначена дата не спростовує факту отримання контролюючим органом інформації від компетентного органу іноземної держави до прийняття наказу від 23.12.2025 № 8545-п.

Підпункт 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України пов`язує виникнення підстави для проведення перевірки саме з отриманням інформації та/або документів від іноземних державних органів.

Отже, доводи позивача щодо дати оформлення перекладів не спростовують наявності передбаченої законом підстави для призначення перевірки.

Посилання позивача на положення законодавства щодо використання державної мови та оформлення іноземних документів також не спростовують факту отримання контролюючим органом відповідної інформації в межах міжнародного обміну податковою інформацією.

Суд ураховує, що оцінка належності та допустимості документів, отриманих від компетентного органу іноземної держави, здійснюється з урахуванням спеціального порядку міжнародного обміну податковою інформацією та вимог процесуального законодавства.

За наведених обставин доводи позивача про протиправність призначення та проведення перевірки з підстав оформлення перекладів документів після її завершення суд вважає необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про порушення строків давності суд зазначає таке.

У додаткових поясненнях від 09.07.2026 позивач стверджує, що строк давності для визначення податкових зобов`язань за операціями 2018 року закінчився 16.01.2024.

В обґрунтування зазначеної позиції позивач посилається на положення статті 102 Податкового кодексу України та норми щодо зупинення перебігу строків давності у зв`язку із запровадженням карантину і воєнного стану.

Суд зазначає, що Законом України від 21.05.2024 № 3721-IX внесено зміни до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, якими передбачено застосування строку давності тривалістю 2555 днів, зокрема, щодо контролю за дотриманням вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 73 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначені правила застосовуються до документів та інформації, пов`язаних із застосуванням вимог пункту 141.4 статті 141 Кодексу, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності відповідним законом, а також до податкового контролю за визначенням грошових зобов`язань на підставі таких документів.

Отже, визначення строку давності у спірних правовідносинах не може здійснюватися виключно шляхом застосування загального строку 1095 днів без урахування спеціального законодавчого регулювання та перехідних положень.

Крім того, перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, зупинявся відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у зв`язку із запровадженням карантину, а також регулювався спеціальними положеннями, запровадженими на період дії воєнного стану.

Зазначені обставини підлягають урахуванню при визначенні граничного строку здійснення податкового контролю.

Наведений позивачем розрахунок, відповідно до якого строк давності закінчився 16.01.2024, не враховує в повному обсязі спеціального правового регулювання, запровадженого законодавцем щодо операцій, передбачених пунктом 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

Відтак доводи позивача щодо пропуску контролюючим органом строків давності не підтверджують протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд також ураховує, що за результатами перевірки позивачем подано заперечення від 02.02.2026 № 8, які розглянуто контролюючим органом, про що повідомлено листом від 19.02.2026 № 6568/Ж12/26-15-23-03-08.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2026 № 0148342303.

Відповідно до акта перевірки від 20.01.2026 № 2725/Ж5/26-15-23-03-21/34480442 позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидента за ставкою 15 відсотків у розмірі 52 746 360,00 грн.

Суд зазначає, що обов`язок утримання податку виникає безпосередньо під час виплати доходу нерезиденту, якщо відсутні передбачені міжнародним договором підстави для звільнення від оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати податків у джерела виплати на час здійснення спірних операцій передбачалася статтею 127 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 127.1 зазначеної статті у редакції, чинній у 2018 році, ненарахування, неутримання та/або несплата податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнули застосування штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягала нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 13 186 590,00 грн, що становить 25 відсотків визначеної контролюючим органом суми основного податкового зобов`язання.

Таким чином, розмір застосованих штрафних санкцій відповідає розміру відповідальності, передбаченому пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час здійснення спірних виплат.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Оцінюючи надані сторонами докази відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із їх належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку в сукупності.

Матеріалами справи підтверджено факт виплати позивачем у 2018 році дивідендів компанії MILCO HOLDING N.V. у розмірі 11 453 837,00 євро без утримання податку з доходів нерезидента, а також подальший розподіл переважної частини зазначеного доходу між компаніями MILCO HOLDING N.V., MICO INVESTMENTS B.V. та M.P.T. Milk Products & Technologies Limited.

Установлені обставини щодо характеру діяльності компаній, їх корпоративного зв`язку, фінансових показників та подальшого розподілу отриманих дивідендів узгоджуються з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки від 20.01.2026 № 2725/Ж5/26-15-23-03-21/34480442.

Доводи позивача щодо виконання формальних умов участі у капіталі українського товариства, відсутності обов`язку отримувати окремі документи на підтвердження бенефіціарного володіння, розбіжностей у текстах міжнародного договору, неправомірності проведення перевірки та оформлення перекладів іноземних документів не спростовують установлених контролюючим органом обставин.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2026 № 0148342303.

За таких обставин адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «МОЛОЧНИЙ АЛЬЯНС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.

VIІ. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.