Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/48455/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року № 320/48455/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 05.12.2023 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Оленою Грайровною у ВП № 73048688.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. за невиконання рішення суду без поважних причин на Комісію було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Комісія вважає, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та без з`ясування всіх обставин, що свідчать про поважність причин невиконання Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей рішення суду. Вважає, що постанова державного виконавця від 05.12.2023 року, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушує права позивача як сторони виконавчого провадження. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу № 320/48455/23 та призначено розгляд справи провести без повідомлення учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про доставку документів в електронному вигляді до електронного кабінету позивача та відповідача.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано відзив на адміністративний позов Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС перебуває виконавче провадження № 73048688 з примусового виконання виконавчого листа № 320/9717/22, виданого 19.09.2023 року Київським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Комісії нарахувати та виплатити на користь директора департаменту адміністрування Державної системи онлайн-моніторингу ОСОБА_1 середній заробіток з 19.07.2022 року за період проходження військової служби в Збройних Силах України. 16.10.2023 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом другим постанови боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копія постанови спрямована боржнику для виконання, стягувачу до відома. 01.11.2023 року на адресу боржника державним виконавцем направлено вимогу, якою зобов`язано повідомити про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні.

В подальшому божник повідомив про стан виконання судового рішення, а саме причини його невиконання, а також просив зупинити виконавче провадження. Станом на 05.12.2023 року рішення суду залишалось невиконаним, а також не вбачалось підстав для зупинення виконавчого провадження. Керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» 05.12.2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Копію зазначеної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Доказів, які б підтверджували поважність причин невиконання вимог виконавчого документа боржником не надані.

Вважає, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.12.2023 року ВП № 73048688 була винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі № 320/9717/22 скасовано наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 197-к «Про припинення нарахування та виплати середнього заробітку» від 19.07.2022 року. Зобов`язано Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей нарахувати та виплатити на користь директора департаменту адміністрування Державної системи онлайн-моніторингу ОСОБА_1 середній заробіток з 19.07.2022 року за період проходження військової служби в Збройних Силах України. Зобов`язано Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей прийняти наказ про поновлення директору департаменту адміністрування Державної системи онлайн-моніторингу ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року до закінчення військової служби. Стягнуто на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

На виконання вказаного вище рішення Київським окружним адміністративним судом 19.09.2023 року видано виконавчий лист про зобов`язання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей прийняти наказ про поновлення директору департаменту адміністрування Державної системи онлайн-моніторингу ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року до закінчення військової служби.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.10.2023 року відкрито виконавче провадження № 73048688.

01.11.2023 року на адресу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей державним виконавцем направлено вимогу про повідомлення стану виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні.

10.11.2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано заяву «Про виконання рішення суду», в якому позивач просив зупинити виконання рішення суду до розгляду апеляційної скарги на вказане рішення.

05.12.2023 року постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 73048688 за невиконання рішення суду без поважних причин відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

13.12.2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано заяву про зупинення виконавчого провадження до розгляду апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі № 320/9717/22.

15.12.2023 року постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 73048688 зупинено виконавче провадження з примусового виконання.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанови від 05.12.2023 року, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №554/13475/15-ц.

Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

У спірній постанові від 05.12.2023 року зазначено, що постановою державного виконавця від 16.10.2023 року відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей виконати рішення суду протягом десяти днів. Станом на 05.12.2023 року рішення суду не виконано, про поважні причини невиконання боржником державного виконавця не повідомлено. У зв`язку з чим постановою від 05.12.2023 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Водночас, позивачем в адміністративному позові зазначено, що рішення на підставі якого видано виконавчий лист, отримано лише 04.09.2023 року, у зв`язку із чим тільки 22.09.2023 року було подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі № 320/9717/22.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/9717/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправним та скасування наказу.

01 листопада 2023 року Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей за допомогою системи «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду подано заяву про відстрочення виконання рішення суду по справі № 320/9717/22.

Згідно вимог частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Однак у встановлений законом строк заява позивача розглянута не була.

03 листопада 2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано заяву про зупинення виконавчого провадження до розгляду апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі №320/9717/22.

09 листопада 2023 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою від 07.11.2023 року № 34/15 про роз`яснення судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Однак у встановлений законом строк заява позивача розглянута не була.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист із додатками щодо стану виконання рішення суду, в якому позивач просив зупинити виконання рішення суду до розгляду апеляційної скарги на вказане рішення.

Проте, не дивлячись на відповідні об`єктивні обставини, відповідач не надавши відповідної оцінки повідомленням і заявам позивача, наклав на нього штраф за невиконання рішення суду без поважних причин.

Так, сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання, не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

До того ж, рішення на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 73048688 скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 року у справі № 320/9717/22.

Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за невиконання рішення боржником без поважних причин.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів на обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних постанов, а відтак, не довів їх правомірність.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 05.12.2023 року у ВП № 73048688 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 гривень.

Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.