Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №260/6773/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/6773/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправною і незаконною дію головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові у виплаті Позивачці недоодержаної її батьком ОСОБА_2 суми пенсії за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі № 260/9341/23 і від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24; 2) Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь Позивачки ОСОБА_1 недоодержану внаслідок смерті ОСОБА_2 суму пенсії у розмірі 145 582,95 грн, яка утворилась внаслідок ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішень від 21 листопада 2023 року по справі № 260/9341/23 і від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що покійний батько позивачки був пенсіонером МВС України та перебував на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 20 січня 2026 року батько позивачки помер. Позивачка вважає, що має право на отримання нарахованої, але неотриманої суми пенсії батька у розмірі 145582,95 грн., з підстави передбаченої ст. 61 Закону № 2262. Однак, відповідач, відмовив у виплаті нарахованої, але неотриманої внаслідок смерті пенсіонера суми пенсії, доньці, яка на день смерті проживала разом із померлим. Таку відмову вважає незаконною та протиправною, у зв`язку з чим, звернулася до суду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Разом з тим, звернення щодо отримання недоотриманої пенсії померлого надійшло від позивача з пропуском 6 місячного строку, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 жовтня 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

На виконання ухвали суду від 23 жовтня 2026 року про витребування доказів відповідачем надано до суду клопотання про долучення доказів, у якому зазначає, що залишок боргу за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі №260/9341/23 та від 30.04.2024 по справі №260/1254/24 складає 150440,25 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 260/9341/23, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок з 10.07.2022 року та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки №33/27-2598 від 04.07.2023 виданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Закарпатській області", у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24 січня 2024 року № 399-296/К-02/8-0700/24 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/9341/23 від 23.11.2023 здійснено перерахунок пенсії та нарахована різниця пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 10.07.2022 року по 31.01.2024 року в сумі 103582,95 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 260/1254/24, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно свідоцтва про смерть від 21.04.2026 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 лютого 2026 року позивачка звернулася до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою, в якій просила: 1) повідомити якою є заборгованість ГУ ПФУ в Закарпатській області перед ОСОБА_2 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24; 2) здійснити їй виплату нарахованої за рішеннями суду і недоодержаної пенсії (заборгованості), як члену сім`ї - доньці, яка проживала разом з ОСОБА_2 на день смерті.

Листом від 20 березня 2026 року № 3121-2321/П-02/8-0700/26 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило позивача, що подана заява не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30 червня 2027 року. У вказаному листі зазначено, що згідно пункту 9 розділу ІІ Порядку для виплати недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера разом з іншими документами подаються також відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплат членам сім`ї, що не належать до особі, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 липня 2026 року у справі 308/6064/26 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищевказане рішення набуло законної сили.

20 серпня 2026 року позивачка звернулася до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою, в якій просила здійснити виплату нарахованої за рішеннями суду і неодержаної ОСОБА_2 пенсії (заборгованості) по день смерті включно у розмірі 145852,95 грн. гр. ОСОБА_1 , як доньці, яка проживала разом з ОСОБА_2 на день смерті.

Листом № 10779-11348/П-02/8-0700/26 від 17 вересня 2026 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Із заявою про виплату недоодержаної пенсії у звязку зі смертю пенсіонера родичі не зверталися. Оскільки з дати смерті ОСОБА_2 минуло 6 місяців, то відповідно до вимог статті 61 Закону питання виплати недоодержаної пенсії нарахованої на виконання рішень суду, здійснюється в судовому порядку.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця.

У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, згідно частин 1 та 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, частиною 1 статті 61 Закону №2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

У свою чергу, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно із пунктом 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до пункту 9 Порядку №3-1 (у редакції, чинній з 02.03.2023) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством передбачено пакет документів, які подаються особою до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.

Згідно з абзацом першим частини другої, частини четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2026 року у справі № 308/6064/26 , яке набрало законної сили, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до скриншоту з електронної пенсійної справи позивача, наданого відповідачем у клопотанні про долучення доказів, залишок боргу за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі №260/9341/23 та від 30.04.2024 по справі №260/1254/24 складає 150440,25 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачка згідно ст. 61 Закону №2262-ХІІ має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у загальному розмірі 150440,25 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачкою шестимісячного строку для звернення за виплатою недоодержаної пенсії, оскільки, як установлено судом, позивачка вперше звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із відповідною заявою 19 лютого 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера. Надалі, з метою підтвердження обставини спільного проживання з батьком на день його смерті, позивачка звернулася до суду в порядку цивільного судочинства, за результатами розгляду якого відповідний юридичний факт було встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, повторне звернення позивачки до відповідача 20 серпня 2026 року після отримання судового рішення про встановлення факту спільного проживання саме по собі не свідчить про пропуск установленого законом строку, оскільки позивачка в межах такого строку вже виявила намір реалізувати своє право на отримання недоодержаної пенсії. За таких обставин посилання відповідача на сплив шестимісячного строку як на підставу для відмови у виплаті є необґрунтованими.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаної її батьком суми пенсії, за рішеннями суду, є протиправними.

Відтак, у цій справі встановлено, що право батька позивачки на перерахунок пенсії та нарахування відповідної доплати було підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відповідні суми пенсії були нараховані, проте за життя пенсіонера виплачені не були. Позивачка є донькою померлого, факт її спільного проживання з ним на день смерті встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому вона має право на одержання зазначених коштів відповідно до статті 61 Закону України № 2262-XII.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є стягнення на її користь відповідної суми пенсійної заборгованості.

Такий спосіб захисту забезпечить реальне поновлення порушеного права позивачки на отримання належних їй як члену сім`ї померлого пенсіонера коштів, нарахованих, але не виплачених за життя її батькові на виконання судових рішень.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Ефективний спосіб судового захисту повинен забезпечувати реальне поновлення порушеного права, а не обмежуватися лише констатацією протиправності поведінки суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин саме стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивачки суми недоодержаної пенсії забезпечить повне та дієве поновлення її порушеного права, відповідатиме принципу ефективності судового захисту та сприятиме остаточному вирішенню спору між сторонами.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1455,82 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної її батьком ОСОБА_2 суми пенсії за рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі № 260/9341/23 та від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 недоодержану внаслідок смерті ОСОБА_2 суму пенсії у розмірі 150 440,25 грн. (сто п`ятдесят тисяч чотириста сорок гривень двадцять п`ять копійок), нарахованої на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі № 260/9341/23 та від 30 квітня 2024 року по справі № 260/1254/24.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1455,82 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят дві копійки).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька