Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №140/8626/26
Суддя: Шепелюк Віталій Леонідович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8626/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_5 , третя особа) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо скасування статусу виключеного з військового обліку ОСОБА_1 за результатами службової перевірки, призначеної наказом від 14 січня 2026 року №13 агд; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 усунути наслідки протиправних дій щодо скасування статусу виключеного з військового обліку ОСОБА_1 шляхом поновлення його статусу особи, виключеної з військового обліку на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06 квітня 2018 року; визнання протиправним та скасування розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2026 року в частині поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку; визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 (а.с. 38-44).
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 06 квітня 2018 року призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що було зроблено відмітку у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 . Однак після чергового оновлення даних в електронному військово-облікову документі, сформованому у застосунку «Резерв+», позивач виявив, що в Реєстрі наявна інформація проте, що за постановою військово-лікарської комісії (ВЛК) він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 06 квітня 2018 року, однак категорія обліку – військовозобов`язаний. Також містяться відомості про порушення правил військового обліку.
На заяву позивача від 08 травня 2026 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 18 червня 2026 року повідомив, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 січня 2025 року №13 агд призначено службову перевірку для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про включення з військового обліку громадян, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби. 05 березня 2026 року на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 поновлено на обліку як військовозобов`язаного.
Позивач наголошує, що норми чинного законодавства не містить підстав для повторного взяття на облік осіб, які були визнані непридатними та виключені з військового обліку та з метою захисту порушеного права просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши ухвалу про відкриття провадження 21 липня 2026 року (а.с.51), відзив на позов не подав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у заяві про розгляд справи без участі заперечив щодо позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити (а.с.59-62). В обґрунтування цієї позиції вказав, що за результатами проведення службової перевірки достовірно встановлено, що позивач не проходив медичний огляд, як військовозобов`язаний за графою ІІ для визначення призначення його ступеня придатності для військової служби за станом здоров`я на теперішній час. Жодних медичних документів, які б підтверджували наявність захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 не зберігається та така інформація відсутня й у Реєстрі, зокрема немає документів, які підтверджують наявність інвалідності. 05 березня 2026 року ОСОБА_1 поновлено на військовому облік та він підлягає направленню для проходження медичного огляду. У зв`язку з незатвердженням рішення про непридатність регіональною військово-лікарського комісією, відсутністю медичних висновків, щодо актуального стану здоров`я військовозобов`язаного під час дії воєнного стану, зміни у категорії обліку можуть бути внесені лише за результатами проходження медичного огляду. Таким чином позивачу необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_10 для проходження огляду та отримання рішення військово-лікарської комісії, за результатами якої до Реєстру будуть внесені відповідні зміни. Крім того стаття 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка є чинною з 18 травня 2024 року, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, як визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.
З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2023 року, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 виключений з військового обліку, пр. №2 від 06 квітня 2018 року, стаття 79 а наказу МОУ №402/2008); 06 квітня 2018 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 , підстава – наказ МОУ №402/2008 стаття 79 а гр. ІІ. Тут же наявна відмітка про зняття з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 з виключенням з військового обліку 28 березня 2023 року (а.с.14).
Відповідно до сформованого в електронному кабінеті «Резерв+» електронного військово-облікового документа станом на 26 червня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 як військовозобов`язаний, у той же час наявні відомості про дату ВЛК – 06 квітня 2018 року, постанова з висновком «Непридатний з виключенням з військового обліку», а також про порушення правил військового обліку, причина звернення до Нацполіції «Ви не прибули за мобілізаційним розпорядженням», дата звернення – 05 квітня 2026 року (а.с.11).
08 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою, в якій просив внести відповідні відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 20 квітня 2026 року №990, у відповідь на заяву позивача, повідомив. Що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14 січня 2026 року №13 агд призначено службову перевірку для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про включення з військового обліку громадян, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби. В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не проходив медичний огляд, як військовозобов`язаний за графою ІІ для визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я на теперішній час. Тут же зазначено, що 05 березня 2026 року на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2026 року позивача поновлено на військовому обліку та він підлягає направленню для проходження медичного огляду. Після проходження та отримання рішення військово-лікарської комісії відповідні зміни будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів (а.с.23).
Вважаючи протиправними дії щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі – Закон №2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XIІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі – Порядок №1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ установлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі – Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800: далі – Положення №402 у редакції чинній на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Підпунктом «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 (в редакції станом на 06 квітня 2018 року) було передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: «Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на 06 квітня 2018 року) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби (пункт 3).
Отже, підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання «визнані непридатними до військової служби», що суті не змінює.
Як вже було вказано судом, 06 квітня 2018 року позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
За приписами пункту 22.12 Положення №402 постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Наведені норми Положення №402 не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.
Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура виключення позивача військового обліку фактично відбулась в минулому, не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.
Отже, право позивача бути виключеним з військового обліку виникло 06 квітня 2018 року на підставі відповідного рішення ВЛК та підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_5 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 28 березня 2023 року.
Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення тимчасового посвідчення позивача, проставленням свого підпису, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення його з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.
У межах даного спору відповідачами не спростовано факт внесення зазначеного запису до військово-облікового документа. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведений факт виключення його з військового обліку за станом здоров`я згідно з пунктом з частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Це виключення відбулося шляхом прийняття керівником уповноваженого органу відповідного рішення, яке на час виникнення спірних відносин було прийнято у законний спосіб на підставі висновку призовної (медичної) комісії від 06 квітня 2018 року та належним чином оформлено у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 .
На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).
Чинне законодавство не передбачає підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.
Суд зауважує, що ні Положення №402, ні інші нормативно-правові акти не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення ВЛК, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.
Таким чином слід констатувати, що відповідач 2 допустив протиправну поведінку щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі «постанова ВЛК» є запис «непридатний з виключенням з військового обліку», дата ВЛК – 06 квітня 2018 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо скасування статусу виключеного з військового обліку ОСОБА_1 за результатами службової перевірки, призначеної наказом від 14 січня 2026 року №13 агд та зобов`язання усунути наслідки протиправних дій щодо скасування статусу виключеного з військового обліку ОСОБА_1 шляхом поновлення його статусу особи, виключеної з військового обліку на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06 квітня 2018 року; визнання протиправним та скасування розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2026 року в частині поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку, суд зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Разом з тим, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Суд зазначає, що призначення та проведення службової перевірки є формою реалізації внутрішнього відомчого контролю. Дії відповідача 1 з перевірки правомірності рішень підпорядкованого органу та фіксації її результатів здійснювалися в межах його дискреційних повноважень і є заходами, які самі по собі не породжують для позивача безпосередніх правових наслідків. Оскаржувані дії щодо скасування статусу є виключно етапом внутрішньовідомчої процедури, результатом якої стало видання розпорядчих документів, зокрема розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2026 року.
Оспорюваним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_6 запропоновано начальникам Районних центрів комплектування і соціальної підтримки та начальникам відділів таких ТЦК та СП – здійснити ретельний аналіз осіб за списками, які додаються до цього розпорядження, та вжити заходів щодо поновлення на військовому обліку та подальшого направлення на проходження медичного огляду громадян, виключених як непридатні без достатніх підстав.
Отже, вказане розпорядження є організаційно-розпорядчим документом внутрішньовідомчого характеру, який містить управлінські вказівки та рекомендації, адресовані виключно Районним центрам комплектування і соціальної підтримки. Воно не є актом індивідуальної дії стосовно позивача, а тому само по собі не створює для ОСОБА_1 будь-яких правових наслідків.
У даному випадку негативні наслідки для позивача настали внаслідок дій саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , який діяв як самостійний суб`єкт владних повноважень. Наведене свідчить про відсутність порушення безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом.
Застосовуючи сталу практику Верховного Суду до обставин даної справи, суд зазначає, що позивачем не доведено, які саме його індивідуально виражені права чи інтереси порушено оскаржуваними діями та розпорядженням відповідача 1. За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_6 не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи, та наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, на підставі наданих статтею 245 КАС України повноважень суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання відповідача 2 внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.
Частинами першою, третьою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 необхідно стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 29 червня 2026 року №3103294786.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2 відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_12 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_12 судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua