Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №295/10210/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/10210/26 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 59 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицької Т. М., Панкеєвої В. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник Павленко Андріана Олександрівна, на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 15 липня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Полонця С. М. у місті Житомирі,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів у порядку спадкування

УСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.У червні 2026 року ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Дубенчук Михайло Вікторович, звернувся до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також – відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про стягнення коштів у порядку спадкування.

2.На обґрунтування позовних вимог зазначив, що його мати ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримувала пенсію.

3.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі №240/7434/22 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

4.Зазначеним рішенням визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 12 жовтня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5.Цим рішенням зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_2 з 12 жовтня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.

6.На виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 та визначив суму заборгованості за період із 12 жовтня 2021 року до 31 січня 2023 року в розмірі 71 029,04 грн.

7.Позивач зазначив, що, незважаючи на проведене нарахування, належні його матері пенсійні кошти за її життя виплачені не були.

8.Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Позивач як її син та спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, що довідкою приватного нотаріуса Піскуна Олексія Сергійовича від 22 травня 2026 року.

9.Позивач вважав, що право на отримання нарахованого, але не виплаченого за життя матері підвищення до пенсії перейшло до нього відповідно до положень статей 1218, 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10.Обґрунтовуючи обраний спосіб захисту, позивач посилався на те, що предметом спору є не право спадкодавиці на призначення чи перерахунок пенсії, яке вже було предметом розгляду адміністративного суду, а його самостійне майнове право на одержання грошових коштів, нарахованих спадкодавиці, але не отриманих нею за життя.

11.Зазначав, що невиплата відповідачем відповідних коштів порушує його право на отримання належного йому майна, а тому це право підлягає судовому захисту шляхом стягнення заборгованості.

12.Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на його користь у порядку спадкування за законом недоотримані за життя його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні кошти в сумі 71 029,04 грн, нараховані згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

13.Рішенням від 15 липня 2026 року Богунський районний суд міста Житомира ухвалив рішення про задоволення позову та стягнув з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування недоотримані за життя спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійні виплати, згідно з перерахунком за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22, у розмірі 71 029,04 грн.

14.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22, ухваленим за життя ОСОБА_2 , встановлено обов`язок відповідача здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15.Суд установив, що на виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області здійснив перерахунок пенсії та визначив належну ОСОБА_2 суму заборгованості, однак відповідні кошти за життя пенсіонерки виплачені не були.

16.Застосувавши положення статей 1218, 1227 ЦК України, статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції виходив із того, що нараховані пенсіонерові, але не одержані ним за життя суми пенсійних виплат за передбачених законом умов можуть переходити до членів його сім`ї або входити до складу спадщини.

17.Установивши, що позивач є сином померлої ОСОБА_2 та прийняв спадщину після її смерті, суд дійшов висновку про наявність у нього права на одержання належних матері пенсійних коштів.

18.Суд також врахував, що невиконання рішення адміністративного суду в частині виплати нарахованого підвищення до пенсії не позбавляє спадкоємця можливості захистити своє майнове право шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідної суми.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

19.ГУ ПФУ в Житомирській області не погодилась з рішенням суду першої інстанції та 03 серпня 2026 року подало апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість оскарженого рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

20.У поданій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

21.В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримувала пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

22.На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22 їй проведено перерахунок пенсії з 12 жовтня 2021 року до 30 червня 2024 року та нараховано підвищення до пенсії в загальному розмірі 94 332,08 грн.

23.Посилаючись на положення статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначає про встановлений законом порядок виплати пенсійних сум, які належали пенсіонерові, проте залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

24.Зокрема, відповідач вказує, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою від 03 грудня 2025 року № 1606 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонерки.

25.Відповідач стверджує, що виплата нарахованої заборгованості вже здійснюється в установленому законодавством порядку, а станом на 29 червня 2026 року проведено часткову виплату коштів у сумі 1 098,05 грн, унаслідок чого залишок заборгованості становить 93 234,03 грн.

26.На думку відповідача, право на фактичне отримання відповідної грошової суми перейшло до позивача, проте виплата заборгованості має проводитися в межах процедури виконання судового рішення та з дотриманням установленого державою механізму бюджетного фінансування.

27.Відповідач вважає, що ухвалення окремого судового рішення про стягнення заборгованості, нарахованої на виконання рішення адміністративного суду, може призвести до подвійного стягнення коштів та повторного судового вирішення питання, яке вже врегульоване в судовому порядку.

28.Крім того, відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, якою було затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.

29.Зазначає, що відповідно до цього Порядку виплати нарахованих за судовими рішеннями пенсійних сум здійснювалися в межах бюджетних асигнувань, виділених на відповідну мету, із застосуванням установленого механізму їх розподілу між одержувачами.

30.Відповідач наголошує, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані діяти в межах наданих їм повноважень та не можуть здійснювати видатки понад передбачені бюджетом суми.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

31.Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

32.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 визначено склад суду для розгляду справи №295/10210/26: ОСОБА_3 (суддя-доповідач), Миколайчук П.В., Панкеєва В.А.

33.Ухвалою від 11 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Житомирській області та витребував матеріали цивільної справи № 295/10210/26 із Богунського районного суду міста Житомира.

34.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд постановив ухвалу про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

35.Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2026 визначено склад суду для розгляду справи №295/10210/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Павицька Т.М., Панкеєва В.А.

36.Суд апеляційної інстанції врахував предмет апеляційного оскарження, характер спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги, наявні у справі матеріали та дійшов висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

37.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22, ухваленим суддею Липою В. А., частково задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 12 жовтня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України № 796-XII. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату зазначеного підвищення в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на 01 січня календарного року (а. с. 8–12).

38.На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період із 12 жовтня 2021 року до 31 січня 2023 року, унаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 71 029,04 грн., що підтверджується листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 21.09.2023 (а. с. 13).

39. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Горбове Звягельського району Житомирської області, про що 03 листопада 2025 року складено актовий запис про смерть № 366, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03 листопада 2025 року Ємільчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області (а. с. 6).

40.03 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_2 . Заяву зареєстровано за № 1606, що підтверджується копією заяви від 03 грудня 2025 року та розпискою-повідомленням про прийняття заяви і доданих до неї документів, виданою працівником органу Пенсійного фонду України (а. с. 45, 47).

41.Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскуном Олексієм Сергійовичем 17 січня 2026 року заведено спадкову справу № 6/2026, зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 75120925, що підтверджуються витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 83892560 від 17 січня 2026 року, виданим приватним нотаріусом Піскуном О. С. (а. с. 15).

42. ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 та, за матеріалами заведеної спадкової справи, є єдиним спадкоємцем усього спадкового майна як за заповітом на все майно, так і за законом першої черги, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскуна О. С. від 22 травня 2026 року, вих. № 300/02-14/6/26, виданою на підставі матеріалів спадкової справи № 6/2026 (а. с. 14).

43.ГУ ПФУ в Житомирській області на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22 здійснило ОСОБА_2 нарахування підвищення до пенсії за період із 12 жовтня 2021 року до 30 червня 2024 року в загальній сумі 94 332,08 грн, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Житомирській області «Про здійснення виплати на виконання рішення суду», оформленою 29 червня 2026 року, реєстраційний № 13396/05-16 (а. с. 44, 46).

44.У зазначеній довідці пенсійний орган також повідомив, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, та на підставі заяви ОСОБА_1 від 03 грудня 2025 року № 1606 проведено виплату коштів у сумі 1 098,05 грн, а станом на 29 червня 2026 року залишок заборгованості за період із 12 жовтня 2021 року до 30 червня 2024 року становить 93 234,03 грн.

Позиція апеляційного суду

45.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

46.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

47.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 5 статті 263 ЦПК України).

48.Апеляційний суд уважає, що рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає та зазначає таке.

49.Суд першої інстанції правильно визначив, що спір між сторонами виник із приводу права позивача на одержання грошових коштів, які належали його матері у зв`язку з проведеним за її життя перерахунком пенсії на виконання судового рішення, але залишилися неодержаними.

50.Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

51.За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

52.Водночас пунктом 4 частини першої статті 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини не входять права та обов`язки, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

53.Спеціальні правила переходу права на одержання належних спадкодавцеві, але не отриманих ним за життя грошових сум визначені статтею 1227 ЦК України.

54.Відповідно до зазначеної статті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

55.Аналіз зазначених норм свідчить про необхідність розмежування особистого права пенсіонера на пенсійне забезпечення, яке нерозривно пов`язане з його особою, та права на отримання конкретних грошових сум пенсії, які належали йому за життя, проте залишилися невиплаченими.

56.Порядок виплати сум пенсії, які належали пенсіонерові та залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, врегульований статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

57.За змістом цієї статті сума пенсії, що належала пенсіонерові та залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно визначеним законом членам його сім`ї. Члени сім`ї повинні звернутися за виплатою протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. У передбачених законом випадках відповідні суми входять до складу спадщини.

58.Отже, на відміну від особистого права на пенсію, право на одержання конкретних грошових сум, які належали пенсіонерові та не були ним одержані за життя, за визначених законом умов може перейти до членів його сім`ї або увійти до складу спадщини.

59.Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19).

60.У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України, дійшла висновку, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії, зокрема доплат до неї. За встановлених у тій справі обставин спадкодавцеві за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі судового рішення, а спадкоємиця прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину на суму нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погодилася з наявністю підстав для захисту її права на отримання зазначених коштів.

61.У постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 (провадження № 14-392цс19) Велика Палата Верховного Суду розглядала спір за позовом спадкоємця до органу Пенсійного фонду України про стягнення пенсійних коштів, які були нараховані спадкодавцеві на виконання судових рішень, але не виплачені за його життя.

62.Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір стосується захисту майнового права спадкоємця на відповідні кошти, а не перевірки правомірності владних управлінських дій пенсійного органу щодо призначення чи перерахунку пенсії. За встановлених у справі обставин Верховний Суд погодився з висновками про наявність підстав для задоволення вимоги спадкоємця щодо стягнення невиплачених пенсійних сум.

63.У постанові від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23 (провадження № 61-18022св23) Верховний Суд зазначив, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії не позбавляє спадкоємців можливості спадкувати право на отримання відповідних грошових сум. У розумінні статті 1227 ЦК України такі суми вважаються належними до виплати спадкодавцеві. Водночас Верховний Суд наголосив на обов`язку судів належним чином дослідити подані сторонами докази щодо розміру заборгованості, перевірити відповідні розрахунки та надати їм оцінку в сукупності з іншими доказами у справі.

64.Водночас у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24 (провадження № 61-15815св24) Верховний Суд розглянув спір за позовом спадкоємиці до органу Пенсійного фонду України про стягнення нарахованої, але не виплаченої спадкодавцеві пенсії. Суд погодився з тим, що невиконання рішення суду, ухваленого за життя спадкодавця, про здійснення перерахунку та виплати пенсії не позбавляє спадкоємців права на отримання належних спадкодавцеві грошових сум.

65.У зазначеній постанові Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок апеляційного суду про ефективність обраного спадкоємицею способу захисту шляхом стягнення невиплачених пенсійних коштів. Також відхилив доводи органу Пенсійного фонду України про необхідність вирішення питання виключно шляхом заміни сторони виконавчого провадження, оскільки предметом спору було самостійне майнове право спадкоємиці.

66.Ураховуючи наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів виходить із того, що визначальними обставинами для вирішення цієї справи є належність спірних пенсійних виплат спадкодавиці за життя, факт їх неодержання у відповідній частині та наявність у позивача права на отримання цих коштів відповідно до закону.

67.Як установлено у цій справі, за життя ОСОБА_2 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 240/7434/22 встановлено обов`язок ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 12 жовтня 2021 року нарахування та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України № 796-XII.

68.На виконання цього рішення пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії та самостійно визначив заборгованість за період із 12 жовтня 2021 року до 31 січня 2023 року в розмірі 71 029,04 грн.

69.Отже, предметом цього спору є не визначення права ОСОБА_2 на підвищення до пенсії та не здійснення нового перерахунку пенсійних виплат після її смерті, а право позивача на одержання конкретної грошової суми, нарахованої пенсійним органом на виконання судового рішення за життя спадкодавиці.

70. ОСОБА_1 , який є сином померлої, у межах шестимісячного строку, встановленого статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії. Згодом він прийняв спадщину після смерті матері.

71.За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на одержання належних його матері, але не отриманих нею за життя пенсійних коштів.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

72.Посилання відповідача на те, що пенсійні виплати, нараховані на виконання судових рішень, повинні здійснюватися виключно в межах установленого законодавством механізму бюджетного фінансування, не спростовує права позивача на одержання відповідних коштів.

73.Визначений державою порядок здійснення видатків на виплату пенсій за судовими рішеннями регулює питання фінансування та організації таких виплат, проте сам собою не змінює правової природи належних пенсіонерові грошових коштів та не припиняє майнового права особи, до якої перейшло право на їх отримання.

74.Наявність у відповідача обов`язку здійснювати видатки відповідно до бюджетного законодавства не є правовою підставою для відмови у судовому захисті належного позивачу майнового права.

75.У постанові від 10 вересня 2026 року у справі № 320/51895/25 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив законність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 та погодився з висновками судів попередніх інстанцій про її протиправність і нечинність.

76.Верховний Суд у зазначеній справі виходив із того, що затверджений підзаконним нормативним актом механізм погашення заборгованості за судовими рішеннями, який фактично ставить їх виконання у залежність від черговості, бюджетних асигнувань та інших установлених цим актом обмежень, не узгоджується з принципами верховенства права та обов`язковості судового рішення.

77.Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 втратила чинність із 28 серпня 2026 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046.

78.Отже, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України № 821 не дає підстав для висновку про відсутність у позивача права на судовий захист шляхом стягнення належних йому грошових коштів. Зміна нормативного механізму фінансування пенсійних виплат також не усуває встановленого законом права особи на одержання належного їй майна.

79.Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про необхідність вирішення питання виплати заборгованості виключно в порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/7434/22.

80.Зазначене судове рішення було ухвалене за позовом ОСОБА_2 та стосувалося її особистого права на належне пенсійне забезпечення. Натомість після її смерті виникли правовідносини щодо переходу права на отримання належних їй, але не одержаних за життя грошових сум до визначених законом осіб.

81.Тому вимога ОСОБА_1 про стягнення таких коштів має інший предмет правового захисту, ніж адміністративний позов його матері, та спрямована на захист власного майнового права.

82.За таких обставин наявність рішення суду, яким установлено обов`язок відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії спадкодавиці, не позбавляє позивача можливості звернутися до суду цивільної юрисдикції з вимогою про стягнення належних йому грошових коштів.

83.Подібний підхід щодо ефективності позову спадкоємця про стягнення пенсійних сум, не виплачених спадкодавцеві за життя, застосовано Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24.

84.Доводи відповідача про можливість подвійного стягнення коштів також не свідчать про неправильність рішення суду першої інстанції. Саме по собі існування раніше ухваленого рішення адміністративного суду про зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію не доводить фактичного отримання спадкодавицею чи позивачем спірної суми.

85.При цьому фактичні виплати, здійснені відповідачем у рахунок тієї самої заборгованості, повинні враховуватися під час виконання відповідного грошового зобов`язання, оскільки повторне одержання вже виплачених сум не відповідає його правовій природі.

86.Окремої оцінки потребують доводи апеляційної скарги щодо часткового погашення пенсійної заборгованості.

87.На підтвердження цих доводів відповідач додав до апеляційної скарги довідку від 29 червня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 за період із 12 жовтня 2021 року до 30 червня 2024 року нараховано підвищення до пенсії в загальній сумі 94 332,08 грн, після її смерті проведено виплату коштів у розмірі 1 098,05 грн, а залишок заборгованості становить 93 234,03 грн.

88.Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

89.Зазначену довідку складено 29 червня 2026 року, тобто до ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції від 15 липня 2026 року. У наданих матеріалах апеляційної скарги відсутнє обґрунтування неможливості подання цього документа до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

90.Водночас навіть зміст зазначеної довідки не підтверджує доводів апеляційної скарги про відсутність у позивача права на стягнення заявленої суми. Навпаки, відповідач підтверджує, що значна частина нарахованих спадкодавиці пенсійних коштів залишається невиплаченою.

91.При цьому в довідці від 29 червня 2026 року наведено загальну суму нарахованих коштів за період із 12 жовтня 2021 року до 30 червня 2024 року, тоді як позовні вимоги стосуються заборгованості, визначеної відповідачем за період із 12 жовтня 2021 року до 31 січня 2023 року в розмірі 71 029,04 грн.

92.З довідки неможливо встановити, до яких саме місяців нарахування пенсії належить проведена часткова виплата в сумі 1 098,05 грн. Відповідач не навів помісячного розподілу цієї виплати та не зазначив, у якій саме частині вона зменшила заборгованість за період, що є предметом позову.

93.За таких обставин повідомлення відповідача про здійснення часткової виплати не є достатньою підставою для висновку, що визначена судом першої інстанції сума стягнення є неправильною.

94.Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

95.Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

96.У постанові від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23 Верховний Суд наголосив на необхідності належного дослідження та оцінки доказів, які мають значення для визначення розміру пенсійної заборгованості, а також розмежування вимог про отримання належних спадкодавцеві сум та вимог про здійснення нового перерахунку пенсії.

97.Застосовуючи наведені положення процесуального закону, колегія суддів ураховує, що розмір заборгованості в сумі 71 029,04 грн за період із 12 жовтня 2021 року до 31 січня 2023 року визначений самим відповідачем.

98.Відповідач, посилаючись на проведення часткових виплат як на підставу для заперечення проти стягнення зазначеної суми, повинен довести, що відповідні платежі здійснено саме в рахунок тієї заборгованості, яка є предметом позову.

99.Однак відомості про загальну суму проведеної виплати та залишок заборгованості за більший період не дозволяють установити фактичне погашення заявленої до стягнення суми в конкретній частині.

100.При цьому колегія суддів ураховує, що навіть відповідно до облікових даних відповідача загальна сума невиплаченої заборгованості становить 93 234,03 грн, тобто перевищує розмір заявлених позовних вимог. Це додатково підтверджує, що наведені відповідачем обставини часткової виплати не свідчать про повне припинення відповідного грошового зобов`язання.

101.З огляду на викладене доводи апеляційної скарги щодо часткового погашення заборгованості не спростовують установленого судом першої інстанції права позивача на одержання належних спадкодавиці пенсійних коштів та не дають достатніх підстав для зміни визначеного судом розміру стягнення.

102.Отже, суд першої інстанції правильно визначив правову природу спірних правовідносин, установив факт нарахування спадкодавиці підвищення до пенсії на виконання судового рішення, наявність у позивача права на отримання відповідних коштів та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність захисту цього права шляхом їх стягнення.

103.Доводи апеляційної скарги щодо спеціального порядку фінансування пенсійних виплат, необхідності продовження виконання адміністративного судового рішення та можливості подвійного стягнення коштів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

104.Інші аргументи апеляційної скарги не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору по суті.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

105. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

106.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

107.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, які є наслідком повного та всебічного встановлення обставин справи, правильного тлумачення та застосування норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

108.Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

109.Оскільки судове рішення суд апеляційної вирішив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

110.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в інтересах якого діє представник Павленко Адріанна Олександрівна, залишити без задоволення.

2. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 15 липня 2026 року у справі № 295/10210/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених статтею 389 ЦПК України

Судді

О. О. Бондар (суддя - доповідач)

Т. М. Павицька

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2026 року.