Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №161/16117/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/16117/26 Провадження №33/802/987/26Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

з участю

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – Татарин В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27.07.2026 року о 17.22 годині, керуючи транспортним засобом «Фіат», д.н.з. НОМЕР_2 , по перехрестю вулиць Набережна та Ковельська, в місті Луцьку, Волинської області, виконуючи поворот ліворуч, та наближаючись до регульованого пішохідного переходу, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу в русі пішоходам та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Внаслідок чого пішоходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України (а.с.27-28).

Не погоджуючись із постановою судді захисник подала апеляційну скаргу в якій вважає її незаконною та необґрунтованою в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги такі пом`якшуючі обставини, як те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має постійне місце роботи, працює на ПП «Прагматек», де займає посаду слюсаря з механоскладальних робіт, з потерпілими примирився, жодних претензій майнового чи морального характеру до нього не мають. Також ОСОБА_1 було здійснено добровільне відшкодування збитків потерпілим у poзмipi 18000 гривень кожній.

Жодної шкоди приватному, комунальному чи державному майну завдано не було, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не встановлено жодних обтяжуючих обставин, а застосована до ОСОБА_1 максимальна міра покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік є надто суворою та неспівмірною вчиненому ОСОБА_1 діянню. При цьому, судом належним чином не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень, належним чином, не наведено мотивів для обрання найсуворішого адміністративного стягнення та не назначено з яких міркувань суд виходив при обранні розміру такого стягнення.

Просить постанову Луцького міськрайонного суду Вопинської області від 16.09.2026 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині накладеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КпAП України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінінумів доходів громадян, що складає 850 гривень (а.с.38-40).

В судове засідання потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи не з`явилися, клопотань про перенесення розгляду справи не подавали. Учасники, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності потерпілих. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілих, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, а висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, ґрунтуються на наявних та доведених належним чином, досліджених в судовому засіданні доказах.

Постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.09.2026 року в частині факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, ОСОБА_1 та іншими учасниками не оскаржується, а тому в силу ч.7 ст.294 КпАП України перегляду в апеляційному порядку в цій частині не підлягає.

Встановлено, що обираючи вид та розмір стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не мотивував своє рішення.

Разом з тим, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови в частині накладеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами захисник вказує на те, що при призначенні адміністративного стягнення судом не було належним чином враховано обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , зокрема те, що він щиро розкаюється у вчиненому правопорушенні, з потерпілими примирився, жодних претензій майнового чи морального характеру до нього не мають, добровільно відшкодовано їм завдані збитки у poзмipi 18000 гривень кожній, а також дані про його особу, який є особою молодого віку, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має постійне місце роботи, працює на ПП «Прагматек», де займає посаду слюсаря з механоскладальних робіт, потребує транспортного засобу та права керувати ним для власних потреб.

Відповідно доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зміни накладеного стягнення є обгрунтованими.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як встановлено при апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 визнав себе винуватим в порушенні правил дорожнього руху, щиро розкаявся у вчиненому, шкода відшкодована потерпілим у повному обсязі відповідно до їхніх заявлених вимог, що включали витрати на лікування та компенсацію моральної шкоди (а.с.41, 42, 43, 44), потерпілі претензій до нього не мають (а.с.45, 46), вперше притягується до адміністративної відповідальності (а.с.58), працює слюсарем з механоскладальних робіт на ПП «Прагматек» (а.с.47).

Крім того, ОСОБА_1 потребує транспортного засобу для забезпечення своїх потреб та він є одним із джерел доходу, а тому позбавлення його спеціального права унеможливить в подальшому здійснення ним будь-якої діяльності, пов`язаної з керуванням транспортом.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування всіма транспортними засобами, в даному конкретному випадку, є надто суворим, тому є законні підстави для зміни адміністративного стягнення і його пом`якшення, а в решті оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.294 КпАП України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Татарин Вікторії Миколаївни в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

В решті постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.