Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №760/15516/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15516/26 2/760/16621/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Васильчук С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГО РІТЕІЛ», про захист прав споживачів,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ«МАРГО РІТЕІЛ» (далі - відповідач), про захист прав споживачів.

Позов обґрунтований тим, що 10.01.2026 між позивачем та відповідачем було укладено договір.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язується виготовити та передати у власність позивача меблі, а позивач прийняти та оплатити такий товар.

Строк поставки товару відповідно до п. 5.1. Договору становить 79 календарних днів після подання позивачем замовлення.

На виконання умов договору позивач подала замовлення від 10.01.2026 на товар, а саме: тумбу при ліжкову 2 шухляди 81977 в кількості 2 одиниці та комод широкий 150 см 81987 в кількості 1 одиниця.

Позивач виконала взяті на себе зобов`язання та оплатила в повністю вартість товару.

Відповідач свої зобов`язання які передбачені п. 5.1. Договору не виконав, а саме допустив прострочення поставки товару.

27 квітня 2026 року відповідачем було надано гарантійний лист, яким визначено новий строк поставки товару до 01.05.2026.

Фактично товар було поставлено відповідачем 30.04.2026.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення у розмірі 47430 гривень та визнання недійсним п. 9 Договору від 10.01.2026.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, призначено дату судового засідання 23.07.2026.

19 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити у задоволені в повному обсязі. Відзив зводиться до того, що відповідач не заперечує обставин викладених у позовній заяві, проте вимоги позивача про стягнення пені на його думку є помилковими. В частині вимоги про визнання недійсним п. 9 Договору від 10.01.2026 відповідач вважає вказану вимогу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню оскільки сторони є вільними в укладенні договору, умови договору погоджено обома сторонами та підписані власноруч.

15 липня 2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій остання вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують обставин, покладених в основу позовних вимог.

23 липня 2026 року у судове засідання позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязіпросила задовольнити.

Відповідач чи його представник у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. 23.06.2026 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача в якій вказала, що доводи викладені у відзиві на позовну заяву підтримує, проти задоволення позову заперечує.

У судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2026.

08 вересня 2026 року судове засідання було знято з розгляду та відкладено на 22.10.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві.

22 жовтня 2026 року учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Учасниками справи було подано заяви про розгляд справи без їх участі.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою проголошення повного тексту рішення судом визначено 27.10.2026.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 10.01.2026 між позивачем та відповідачем було укладено договір.

Строк поставки товару відповідно до п. 5.1. Договору становить 79 календарних днів після подання позивачем замовлення, що підтверджується долученою копією вказаного договору.

На виконання умов договору позивач подав замовлення від 10.01.2026 на товар, а саме: тумбу при ліжкову 2 шухляди 81977 в кількості 2 одиниці та комод широкий 150 см 81987 в кількості 1 одиниця.

Позивач виконала взяті на себе зобов`язання та оплатила в повному розмірі товар, вказане підтверджується долученими до позову копіями фіскальних чеків від 10.01.2026 та 29.04.2026).

Відповідач свої зобов`язання які передбачені п. 5.1. Договору не виконав, а саме допустив прострочення поставки товару.

Товар позивачу було поставлено відповідачем 30.04.2026, зазначене підтверджується копією талону доставки, яка наявна у матеріалах справи).

Дослідивши договір долучений позивачем, суд звертає увагу на таке.

Умовами договору передбачено, що відповідач зобов`язується виготовити та передати у власність позивача меблі, а позивач прийняти та оплатити такий товар.

Зазначене свідчить, що договір який укладений між сторонами є змішаним, а саме являє собою договір купівлі продажу в частині купівлі меблів та договір підряду в частині їх виготовлення.

Згідно п. 9.1. Договору встановлено, що сторони по даному договору несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 9.5. Договору передбачено, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного кодексу України покупець відмовляється від свого права, яке передбачено ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме вимагати сплати пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним.

У ч. ст. 215 ЦК України вказано, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже за вказаного вимоги позивача про визнання недійсним п. 9 Договору не підлягає задоволенню, оскільки вказаний пункт договору суперечить чинному законодавству України та не підлягає визнанню недійсним, оскільки вказана умова правочину є нікчемною з моменту укладення договору між відповідачем та позивачем.

Щодо вимог позивача про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту ( ч.1 ст. 529 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом ( ч.2 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони(замовника),а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові ( ч.1,2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частин 2, З ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до положень ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця відповідно до умов договору, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування шкоди.

Підрядник зобов`язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов`язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення ( ст. 868 ЦК України).

Статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 ст. 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 615 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Договір на який посилаються сторони є змішаним оскільки являє собою договір купівлі продажу в частині купівлі меблів та договір підряду в частині їх виготовлення.

Вказаний факт не оспорюється сторонами, оскільки сторона відповідача взяла на себе обов`язок виготовити та доставити у строк передбачений договором меблі, які були замовлені позивачем. Відповідач не заперечує факт порушення встановленого строку виготовлення та передання товару позивачу.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі №913/785/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не було надано доказів, які підтверджують, що невиконання істотних умов договору виникли у зв`язку наявністю непереборної сили.

При цьому, суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов`язання.

Згідно з вимогами ст..ст. 76,77,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, відповідач, приведені позивачем доводи і докази не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час звернення із позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, посилаючись на те, що вона звільнений від сплати судового збору відповідно дост. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вище викладене із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір станом на час подання позову до суду у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГО РІТЕІЛ», про захист прав споживачів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГО РІЛЕІЛ» на користь ОСОБА_1 пеню за кожен день прострочення зобов`язання у розмірі 47430 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГО РІЛЕІЛ» на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивачОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГО РІТЕІЛ», ЄДРПОУ: 43182324, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51/53, кв. 108.

Суддя О. Майстренко