Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №759/14401/26
Суддя: Кравченко Ю. В.
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/14401/26
пр. № 2-а/759/177/26
26 жовтня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
І. Позиції учасників справи
Аргументи позивача
26 травня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Бураго М.Д., до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 7838 від 18.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Позов обґрунтований тим, що:
- 18 листопада 2025 року тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн;
- постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не став на облік, чим порушив п. 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку), які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 за № 1487. Правопорушення вчинив під час дії особливого періоду; правопорушення триває. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210 КУпАП;
- зазначену постанову позивач уважає незаконною, оскільки доказів порушення Правил військового обліку матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять; на обліку позивач перебуває з 2009 року постанова прийнята з істотним порушенням його процесуальних прав і гарантій, зокрема справа розглянута без його участі.
Разом з позовною заявою представник позивача подала клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку для звернення до адміністративного суду. Заяву мотивувала тим, що про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався 19.05.2026 після ознайомлення представником з матеріалами виконавчого провадження.
У судове засідання позивач і його представник не з`явилися, про дату час і місце судового засідання буди повідомлені належним чином належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету представника позивача (а.с. 52).
Позиція відповідача
ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позову заперечив.
19 червня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшов відзив на позовну заяву, поданий 18 червня 2026 ОСОБА_2 .
У відзиві представник відповідача зазначив, що:
- спірна постанова прийнята уповноваженою посадовою особою, в межах її повноважень та у спосіб, передбачений законом;
- позивач був обізнаний про розгляд справи, про що свідчить його підпис на протоколі про адміністративне правопорушення; від отримання копії постанови позивач відмовився.
З урахуванням викладеного, просив у позові відмовити.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету (а.с. 51).
ІІ. Процесуальні дії суду
02 червня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій поновив ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду, визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 11 червня 2026 року.
У зв`язку з неявкою представника відповідача судове засідання, призначене на 11 червня 2026 року, суд відклав на 22 липня 2026 року.
На підставі заяви позивача судове засідання, призначене на 22 липня 2026 року, суд відклав на 14 вересня 2026 року.
У зв`язку з перебуванням судді на навчанні судове засідання, призначене на 14 вересня 2026 року, суд відклав на 26 жовтня 2026 року.
Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 № 6525 12 листопада 2025 року о 09 годині 16 хвилин в місті Києві, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_3, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у 25 років не став на облік як військовозобов`язаний, чим порушив п. 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 за № 1487. Правопорушення вчинене під час дії особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 роз`яснені норми ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Розгляд справи призначений на 18 листопада 2025 року на 09 годину 00 хвилин. Від пояснень та підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків (а.с. 43).
Відповідно до постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.11.2025 № 7838 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не став на облік, чим порушив п. 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 за № 1487. Правопорушення вчинив під час дії особливого періоду; станом на день складання протоколу правопорушення триває. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 210 КУпАП. З урахуванням наведеного, постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 гривень. Дані про вручення постанови та підпис ОСОБА_1 на постанові відсутні (а.с. 20, 42).
Згідно з інформацією з електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +»:
- ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ; до військової служби придатний, дата ВЛК - 12.11.2025; має відстрочку до завершення мобілізації, тип відстрочки п. 5 ч. 1 ст. 23 (а.с. 23);
- наявне повідомлення від 23.03.2025 о 23:45 такого змісту «Дані з реєстру Оберіг отримано. Військово-обліковий документ вже доступний» (а.с. 55).
IV. Мотиви суду
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частини 2, 4 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку військового управління.
Суб`єктами вказаного адміністративного правопорушення є призовники, військовозобов`язані, резервісти.
Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні встановлених правил військового обліку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232) військовий обов`язок включає, серед іншого, взяття громадян на військовий облік.
Відповідно до положень статті 33 Закону № 2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом приписів статті 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу, молодшого, середнього складу поліції; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Згідно із ч. 11 ст. 38 Закону № 2232 призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
Додатковою обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є час його вчинення, а саме особливий період.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Недоведення відповідачем зазначених обставин має наслідком скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і закриття справи про адміністративне правопорушення.
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності мотивована тим, що ОСОБА_1 , не став на облік, чим порушив п. 7 Правил військового обліку під час дії особливого періоду.
Суд акцентує, що спірна постанова не містить точного формулювання, на який саме вид обліку не став ОСОБА_1 , тому суд виходить з того, що позивач не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання для взяття на військовий облік.
Буквальне тлумачення підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку дозволяє виснувати, що такий обов`язок виникає у військовозобов`язаного у разі зміни ним місця проживання.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 змінював місце проживання, дату такої зміни, що свідчить про недоведеність підстави виникнення обов`язку звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 та позбавляє суд можливості перевірити його виконання.
Наведена виключає наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відсутність об`єктивної сторони дозволяє дійти безальтернативного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оцінку іншим аргументам позивача суд не надає.
Оскільки відповідач не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд задовольняє позов повністю.
VІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 1331,20 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 8416-1593-6866-0144 від 24.05.2026 (а.с. 7).
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 висловила позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.
Отже, сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання цієї позовної заяви, становить 665,60 гривень (3 328,00 грн*0,2).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до ч. 2 цієї статті, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 підлягає судовий збір у сумі 665,60 гривень.
При цьому відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачений судовий збір у сумі 665,606 гривень підлягатиме поверненню позивачеві у разі подання ним відповідного клопотання.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 9, 77, 79, 90, 132, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 7838 від 18.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 гривень.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право подати клопотання про повернення переплаченого судового збору у сумі 665,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ).
Суддя Ю.В. Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua