Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №759/22153/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22153/26

пр. № 3/759/5650/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , захисника Федаша М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726663 від 23.07.2026 року, 22.07.2026 року о 22:20 год. у м. Києві по пров. Кременецькому, буд.3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARLM 0292, результат 1,73 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі – ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 22.07.2026 року приблизно з 19:00 год. до 22:00 год. після служби він з побратимами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) перебував у гаражному кооперативі по вул. Малинська, буд. 122, де вжив алкогольні напої. В наступному, його товариш ОСОБА_2 , який алкогольні напої не пив, якому зранку необхідно було заступати в наряд, за попередньою домовленістю повіз спочатку додому ОСОБА_3 , а в подальшому ОСОБА_1 на автомобілі «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , який був переданий в розпорядження девізіону та використовувався під час несення служби. Заїхавши у пров. Кременецький (неподалік місця проживання ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 зупинив автомобіль, оскільки подальший рух йому перекрив транспортний засіб мешканців сусіднього будинку. Оскільки ОСОБА_2 поспішав (проживає на Троєщині та йому зручніше було доїхати додому на метро, яке невдовзі мало зачинятися), він залишив автомобіль на місці зупинки, зачинив його та пішов. Після чого, ОСОБА_1 вигулював свого собаку, який весь цей час був з ним. Невдовзі до нього підійшли мешканці сусіднього будинку, з якими він особисто не був знайомий, але неодноразово бачив, як вони родиною неподалік під`їзду вживали алкогольні напої, та останні почали вимагати від нього прибрати з дороги автомобіль, тому що він перегородив їм дорогу для виїзду, на що ОСОБА_1 відповів, що це не його транспортний засіб та в нього немає ключів від даного автомобіля. Надалі між ними виник словесний конфлікт та в наступному його сильно побили. Згодом на місце події прибула поліція та швидка медична допомога. Під час медичного огляду лікарями швидкої медичної допомоги поліцейські запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився, проте зауважив, що транспортним засобом не керував. Після проходження огляду на стан сп`яніння працівники поліції перейшли до оформлення адміністративних матеріалів. Окремо зазначив, що за фактом його побиття було внесено відомості до ЄРДР та наразі триває досудове розслідування.

Захисник Федаш М.М. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції захисник вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що того дня ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 . Пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які містяться в матеріалах справи, є неправдивими, оскільки дані особи є зацікавленими у даній справі, так як саме вони того вечора завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Окремо захисник Федаш М.М. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з порушенням поліцейськими процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовців, зауваживши, що при проведенні освідування не були присутні представники ВСП.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .

Так, свідок ОСОБА_8 повідомив, що ввечері того дня знаходився вдома по АДРЕСА_2 , де з вікна квартири побачив як у дворі група осіб (приблизно 5-6 жінок та 4 чоловіки) наносить тілесні ушкодження ОСОБА_1 . Вдягнувшись, вибіг до них аби спробувати припинити бійку, проте його вимогу ігнорували, нападники були дуже агресивні, за зовнішніми ознаками деякі жінки були в стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок побиття ОСОБА_1 був весь подертий та сильно травмований (вибиті зуби, побита голова), також він повідомив, що вони у нього забрали телефон. Хто керував того дня транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , не бачив, раніше помічав, що на ньому приїздили військовослужбовці, у тому числі син ОСОБА_1 . Окремо зауважив, що ніколи не бачив щоб ОСОБА_1 сідав за кермо в стані сп`яніння.

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що 22.07.2026 року близько 19:00 год. він разом з ОСОБА_1 приїхали у гаражний кооператив, трохи пізніше приїхав їхній побратим ОСОБА_9 .. Поки ОСОБА_2 лагодив автомобіль марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , який використовується ними під час несення служби, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 сіли вечеряти, під час чого вживали алкогольні напої. Коли ОСОБА_2 закінчив ремонтувати транспортний засіб, був пізній вечір, попередньо з побратимами була домовленість, що він підвезе їх додому, та залишить автомобіль у дворі, де мешкає ОСОБА_1 , а тоді на метро поїде додому (мешкає на Троєщині), так вони вже робили неодноразово, зауважив, що зранку йому було потрібно заступати у наряд. Тому в наступному, після того як відвезли додому ОСОБА_10 , він повіз додому ОСОБА_1 .. Заїхавши у двір прилеглого будинку, ОСОБА_2 зупинив автомобіль, оскільки рух був перекритий іншим транспортним засобом. Він подав світловий сигнал фарами аби його пропустили, проте жодної реакції не було. Поспішаючи у метро, яке невдовзі мало зачинятися, ОСОБА_2 вирішив залишити автомобіль на місці зупинки, тому зачинив його та швидко побіг до метро, а ОСОБА_11 в цей час пішов вигулювати свого собаку, який був з ним. Вранці дружина ОСОБА_1 повідомила йому, що її чоловіка побили невідомі особи.

В судовому засіданні судом досліджені наступні докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 726663 від 23.07.2026 року; чек приладу Drager Alcotest 7510 ARLM-0292, тест №1318, результат 1,73 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з яких вбачається, що водій транспортного засобу марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в нетверезому стані, перегородив дорогу, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , після чого вийшов з автомобіля та почав гучно лаятися і розпочав бійку; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7596348 від 23.07.2026 року; копії медичних документи стосовно ОСОБА_12 , де зафіксовано завданні останньому тілесні ушкодження; копія витягу з ЄРДР від 02.09.2026 року (кримінальне провадження № 12026105080001068 від 20.08.2026 за ч.1 ст.125 КК України), відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, що міститься на компакт-диску.

Так, з відеозапису, зокрема, вбачається, що працівники поліції з`ясовують обставини події, на що ОСОБА_1 повідомляє, що він приїхав з товаришем, а на нього напали невідомі особи та почали бити, у зв`язку з чим просив поліцейських зафіксувати побої та направити його на медичне освідування. Надалі проводиться огляд ОСОБА_1 працівниками швидкої медичної допомоги, які фіксують у останнього тілесні ушкодження. Працівники поліції зазначають, що є свідки, які бачили як ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , та пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погоджується, проте категорично та неодноразово запевняє, що він не керував вказаним автомобілем. Надалі лікар швидкої медичної допомоги проводить огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager», результат позитивний. В подальшому працівники поліції переходять до оформлення адміністративних матеріалів.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, пояснення свідків, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пп. «а» п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Надаючи оцінку доводам захисника ОСОБА_13 про те, що працівниками поліції порушені вимоги, передбачені ст. 266-1 КУпАП, оскільки до ОСОБА_1 як до військовослужбовця, який виконує військові обов`язки, повинен бути застосований окремий порядок огляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів .

Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Отже, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.

Аналізуючи дослідженні матеріали справи, суд зазначає, що на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення (факту керування транспортним засобом), надано письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які зазначили, що водій транспортного засобу марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , перебував в стані алкогольного сп`яніння, перегородив дорогу для виїзду та в подальшому влаштував бійку.

Водночас допитаний у судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_2 повідомив, що саме він, а не особа, стосовно якої складено протокол, керував вказаним вище транспортним засобом.

Таким чином, пояснення свідків щодо обставини, яка має визначальне значення для вирішення цієї справи, є суперечливими.

При цьому суд ураховує, що свідки, які фактично вказують, що того вечора автомобілем марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , керував ОСОБА_1 , є учасниками конфлікту, який виник з останнім, та за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР, досудове розслідування на даний час триває. Зазначені обставини враховується судом під час оцінки можливої заінтересованості таких свідків та достовірності повідомлених ними відомостей.

Разом з тим, сам факт внесення відомостей до ЄРДР не підтверджує собою ані факту керування транспортним засобом конкретною особою, ані достовірності тієї чи іншої версії події, оскільки предмет доказування у відповідному кримінальному провадженні не тотожний предмету доказування в цій справі про адміністративне правопорушення.

З дослідженого відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що особа, щодо якої складено протокол, категорично заперечує факт керування транспортним засобом. При цьому відеозапис не містить безпосередньої фіксації обставин руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не дає можливості встановити, хто саме перебував за кермом у відповідний час.

Інших доказів, які б об`єктивно підтверджували факт керування транспортним засобом саме особою, щодо якої складено протокол, матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, оцінюючи досліджені докази у їхній сукупності, суд приходить до висновку, що самі лише пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за наявності протилежних показань свідка захисту, заперечень ОСОБА_1 на відеозаписі щодо керування ним транспортним засобом, та відсутності інших об`єктивних даних, які підтверджували б факт керування транспортним засобом саме особою стосовно якої складено протокол, не дають суду достатніх підстав для висновку про доведеність цієї обставини поза розумним сумнівом.

Суд наголошує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити не лише наявність передбачених законом ознак стану сп`яніння чи інших обставин, зазначених у диспозиції цієї статті, а й те, що відповідні дії вчинені саме особою, щодо якої здійснюється провадження. Перебування особи у стані сп`яніння не є достатнім для висновку про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, без належного підтвердження факту керування транспортним засобом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 130, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Кравець