Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №758/13011/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13011/25

Категорія 70

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що з 2020 року вона проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із яким у них і того часу були відносини. Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України позивачка була вагітною, а тому, з метою забезпечення безпеки майбутньої дитини вона виїхала до Франції, де ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_4 , про що мерією міста Канни (Приморські Альпи) було видано свідоцтво про народження, у якому ім`я та прізвище батька дитини на той час не записувалось. Через півтора роки позивачка разом із сином повернулася до України. На той час ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України та по приїзду позивачки в Україну він разом із нею та з дитиною перебував у відпустці, вони вели спільне господарство, виховували дитину, він виконував всі обов`язки батька, передбачені сімейним законодавством. Після закінчення відпустки ОСОБА_3 повернувся до військової частини та при цьому вони не встигли подати заяву про визнання його батьком дитини. Водночас, той факт, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , підтверджується висновком експерта №81-МГ, складеним 10.03.2025 судово-медичним експертом імунологом ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» за результатами проведеної судово-медичної експертизи. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 зник безвісті під час виконання бойового завдання біля н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. 03.01.2025 його було поховано. Позивачка звернулася до Подільського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 відносно її сина ОСОБА_5 і така її заява була призначена судом до розгляду в порядку окремого провадження (справа № 758/5256/25). Однак, оскільки 07.07.2025 ОСОБА_2 , яка є матір`ю померлого ОСОБА_3 , було подано заперечення на заяву позивачки про встановлення факту батьківства, таку її заяву ухвалою суду від 11.07.2025 було залишено без розгляду у зв`язку із встановленням спору про право. Ураховуючи наведене позивачка звернулася до суду із даним позовом, в якому просить: встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Подільський відділ ДРАЦС у місті Києві внести до Книги реєстрації народжень запис про ОСОБА_3 як батька дитини.

Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачці строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позов та зустрічного позову.

Відповідачка у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не подала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

02.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у яких зазначено про відсутність правових підстав для задоволення позову.

29.01.2026 до суду надійшла заява Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій зазначено, що Служба підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 та просить прийняти рішення по справі в найкращих інтересах малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.09.2026 до суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_6 , у якій він підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив проводити розгляд справи за відсутності позивачки та її представника.

23.09.2026 до суду також надійшла заява про визнання позову від представника відповідачки ОСОБА_7 , у якій зазначено, що відповідачка визнає позов в частині позовних вимог про встановлення факту батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , який є її сином, по відношенню до сина позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ураховуючи наявні в матеріалах справи вказані вище заяви представників сторін та письмові пояснення третіх осіб, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , перебуваючи на території Франції, ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_5 , місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , авеню де Брусай, Канни (Приморські Альпи), що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 (повна копія), виданим мерією м. Канни 07.06.2022.

Із вказаного свідоцтва вбачається, що відомості щодо батька дитини у ньому відсутні.

Довідкою про реєстрацію особи громадянином України, виданою Посольством України у Французькій Республіці 24.02.2023 за № 61215-536-115, підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований громадянином України.

Обґрунтовуючи позов, позивачка вказує, що батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах та який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання біля н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.

Як вбачається із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.01.2025 № 34, старшого солдата ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), номера обслуги мінометного відділення взводу вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_9, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у районі н.п. Новоєгорівка Луганської обл., під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням, пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, через інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла, вибухову травму, ушкодження внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків, у зв`язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 позивачкою надано до суду висновок експерта №81-МГ, складений 10.03.2025 судово-медичним експертом імунологом ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким:

- померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- вірогідність того, що ОСОБА_3 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99998%.

Факт батьківства ОСОБА_3 відносно сина позивачки не заперечується також матір`ю померлого ОСОБА_2 , яка є відповідачкою по справі та яка у своїй заяві про визнання позову не заперечила щодо встановлення його батьківства відносно ОСОБА_5 .

Разом із цим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивачки, суд також враховує наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша

статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.09.2023 у справі № 552/4291/22.

Як встановлено судом, позивачка народила дитину на території Французької Республіки та в офіційному документі про народження дитини відомості щодо батька дитини відсутні.

Водночас, встановлено і те, що на момент народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка ОСОБА_1 перебувала в офіційному зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який був розірваний на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва від 01.08.2023 по справі № 758/6767/23, та офіційний документ щодо народження дитини на території України не видавався.

Наведені обставини вбачаються із листа Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 2540/33.7-32 від 26.12.2025, у якому вказаний орган державної влади повідомив про відсутність підстав для встановлення факту батьківства, зазначивши наступне:

«Відділи державної реєстрації актів цивільного стану у своїй діяльності керуються такими нормативно-правовими актами: Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон); Сімейний кодекс України (далі - Сімейний кодекс); Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 (далі - Правила реєстрації); Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила внесення змін) тощо.

Статтею 13 Сімейного кодексу визначено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 122 Кодексу дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Стаття 128 Сімейного кодексу врегульовує визнання батьківства за рішенням суду, що можливе у разі відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, а саме: коли батьківство не було встановлено за спільною заявою батьків.

Статтею 133 Кодексу визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до чинного законодавства, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу.

Пунктом 2.8 розділу II Правил внесення змін передбачено, що у разі, якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа, то внесення змін стосовно визнання батьківства, у тому числі за рішенням суду, можливе тільки після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

Одночасно повідомляємо, що на момент народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Капни (Примоські Альпи), Французька Республіка, мати дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала в офіційному шлюбі з громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який був розірваний на підставі рішення Подільського районного суду міста Києва но справі № 758/6767/23 від 01.08.2023.

Відповідно до доданих документів, державна реєстрація народження дитини у гр. України ОСОБА_9 проведена мерією м. Канни (Примоські Альпи), Французька Республіка та отримане французьке свідоцтво ( acte de naissance ) НОМЕР_7 від 07.06.2022. Згідно з французьким законодавством, якщо жінка перебуває у шлюбі, її чоловік автоматично вважається батьком дитини (presomption de paternite).

Реєстрація в мерії (Mairie): При подачі документів для отримання французького свідоцтва про народження Acte de naissance), французькі органи можуть вимагати підтвердження сімейного етапу. Приховування шлюбу може бути розцінено як надання неправдивих відомостей. Українське право (Сімейний кодекс) також базується на презумпції батьківства чоловіка.

Дитина, народжена у шлюбі, походить від подружжя. Батьком дитини в українських документах має бути записаний законний чоловік матері па підставі свідоцтва про шлюб. Приховування інформації про шлюб при реєстрації актів цивільного стану може призвести до визнання документів недійсними та проблем із набуттям дитиною громадянства чи отриманням виплат.

Разом з тим, у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави (пункт 2.28 Правил).

На сьогодні договору чи угоди між Україною і Французькою Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах немає, тому витребувати копію актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та внести до нього зміни неможливо.

Водночас наголошуємо, якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змій до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно па підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

Виходячи з вищенаведеного, встановлення факту батьківства є недоцільним за наявності підстав для реєстрації за ст. 133 Сімейного кодексу України, є юридично обґрунтованим».

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що встановлення факту батьківства можливе у випадку якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Кодексу.

Якщо на час народження дитини мати перебувала у зареєстрованому шлюбі, батьком дитини зазначається особа, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю.

При цьому, якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа, то внесення змін стосовно визнання батьківства, у тому числі за рішенням суду, можливе тільки після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка зверталася до органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян з питань поновлення актового запису про народження дитини на території України, виключення з актового запису про народження відомостей про батька або внесення відповідних змін до нього, однак їй у цьому було відмовлено, у тому числі з підстав, наведених у позовній заяві.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що у даному випадку, з огляду на встановлені вище обставини справи, правові підстави для встановлення саме факту батьківства відсутні.

Для захисту своїх прав позивачці слід звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян щодо поновлення актового запису про народження дитини на території України та, у разі наявності для того підстав, звернутися із відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19)).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, ураховуючи встановлені судом обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено наявності підстав для встановлення батьківства у судовому порядку, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, понесені позивачкою судові витрати покладаються на неї.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення батьківства відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

треті особи:

- Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДРПОУ 37393756;

- Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 6, код ЄДРПОУ 26089181.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

СуддяО. О. Ковбасюк