Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №757/31398/25-к — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/31398/25-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001074 від 11.06.2025, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, з середньою освітою, солдата резерву 3 запасного взводу 306 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в силу ст. 89 К України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

03.04.2025 приблизно о 14 год. 00 хв. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , будучи чітко обізнаним, що в Україні введено воєнний стан, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , побачив наглядно знайомого ОСОБА_5 , який спав на землі у вказаному подвір`ї, поруч з яким знаходився належний ОСОБА_5 мобільного телефона ZTE Blade A35 4/64 Gb Black VV NEW, модель: Z2453, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , S/N: НОМЕР_5 , з захисною плівкою Blade/Proove Hydrogel BASIC clear glossy VV та накладкою для мобільного телефона ZTE Blade A35/А55 Soft case Зелена (Green) NEW . В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах дії воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 42, впевнившись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон ZTE Blade A35 4/64 Gb Black VV NEW, модель: Z2453, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 , S/N: НОМЕР_5 , вартість якого згідно висновку експерта з урахуванням зносу станом на 03.04.2025 становить 3253,74 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят три гривні 74 копійки), з захисною плівкою Blade/Proove Hydrogel BASIC clear glossy VV, вартість якої згідно висновку експерта з урахуванням зносу станом на 03.04.2025 становить 305,33 грн. (триста п`ять гривень тридцять три копійки), та накладкою для мобільного телефона ZTE Blade A35/А55 Soft case Зелена (Green) NEW , вартість якої згідно висновку експерта з урахуванням зносу станом на 03.04.2025 становить 189,00 грн. (сто вісімдесят дев`ять гривень). Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3 748,07 (три тисячі сімсот сорок вісім гривень сім копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, зокрема: письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого та матеріалів, дослідження яких є необхідним для вирішення питань, передбачених ч. 1 ст. 368 КПК України.

Прокурор ОСОБА_4 у судових дебатах просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, звільнивши останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судових дебатах зазначив, що щиро розкається.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, в повному обсязі доведена, а відтак його дії вірно кваліфіковані.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання за вчинення кримінального правопорушення, у виді позбавлення волі позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також сукупність всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розслідуванню, шляхом надання викривальних показів в суді.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Підстав для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлено.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: способу життя, характеризуючи його данні, його вік, стан здоров`я, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_3 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_3 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши йому покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

В ході досудового розслідування та у суді потерпілим цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Разом з тим, суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України, оскільки речові докази стороною обвинувачення суду не надавались, а прокурором не надано постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 23 жовтня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за:

- судову експертизу (висновок експерта № 1519 від 20.06.2025) у розмірі 424, 08 грн.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1